14/433-8/375
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
30.01.2008 р. Справа № 14/433-8/375
За позовом Приватного підприємства "Зірка", вул.Г.Бресту, 44-а, м.Кременчук, Полтавська область, 39600
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Полтавський хлібокомбінат", вул.Комарова, 10-а, м.Полтава, 36008
про стягнення 106951,50 грн.
Суддя Плеханова Л.Б.
Представники:
Від позивача Огриз Г.Р., дор. від 24.07.06 р.
Від відповідача Штанько В.В., дор. № 02/1 від 04.01.08 р.
14.08.2007 р. справа № 14/433-8/375 повернулася з Вищого господарського суду України на новий розгляд, постановою якого була скасована постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.03.2007 р. в частині припинення провадження у справі та відмови в позові і прийнята до провадження суддею Плехановою Л.Б.
СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення 106931,50 грн. заборгованості за договором № 1 від 01.02.2005 року про охорону виробничих об"єктів, в тому числі: 100000,00 грн. - основного боргу, 6951,50 грн. пені, а також уточнення позовних вимог від 14.12.2006 р. в частині обґрунтування розрахунку стягуваної суми пені.
В судовому засіданні 24.01.2008 р. була оголошена перерва до 30.01.2008 р.
Відповідач у відзиві на позов проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість зарахування однорідних вимог відповідно до заяви № 02/318 від 12.09.2006 р.
Позивач в порядку статті 22 ГПК України у судове засідання 14.12.2006 року подав заяву про уточнення позовних вимог, якою обґрунтував розрахунок стягуваної пені.
Суд заяву прийняв до розгляду.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи і подані докази, заслухавши представників позивача, суд встановив, що 01.02.2005 року між Приватним підприємством "Зірка", м. Кременчук та Відкритим акціонерним товариством "Полтавський хлібокомбінат", м. Полтава був укладений договір № 1 про охорону виробничих об"єктів, відповідно до пункту 1.1 якого відповідач доручає, а позивач приймає під охорону об"єкти, перераховані у переліку та плані (схемі), що додано до договору.
Пунктом 5.1 договору передбачався обов"язок відповідача щомісяця сплачувати за надані послуги охорони на підставі наданих позивачем рахунків.
Відповідно до пункту 5.3 договору датою виконання послуг вважається дата підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, що складається щомісячно у двох примірниках, з яких перший знаходиться у позивача, другий - у відповідача.
01.04.2005 року сторони по справі уклали додаткову угоду № 1 до вказаного договору, відповідно до п.1 якої передбачалося надання додаткових послуг, а саме: надання послуг, пов"язаних з супроводом та охороною уповноважених осіб відповідача-касирів, які перевозять грошові знаки і цінні папери підприємства відповідача.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що оплата послуг проводиться по 50 % передоплати вартості послуг не пізніше 25-го числа попереднього місяця, та остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа наступного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.
Пунктом 6 Додаткової угоди № 1 від 01.04.2005 р. були внесені доповнення до п.5.1 Договору № 1 від 01.02.2005 р., якими встановлювалася оплата послуг, передбачених додатковою угодою, у розмірі 12000,00 грн. без ПДВ, яка здійснюється щомісячно на підставі наданих позивачем рахунків в строк до 10 числа наступного місяця.
Отже, оплата відповідачем за надані позивачем послуги повинна була здійснюватися щомісяця не пізніше 10-го числа наступного місяця.
На виконання умов договору позивачем були надані передбачені Договором та Додатковою угодою послуги, що підтверджується підписаними між позивачем та відповідачем актами виконаних робіт. На день пред"явлення позову заборгованість відповідача за надані позивачем послуги складала суму 100000 грн.
Надання підприємством позивача послуг підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт, що були підписані як з боку підприємства позивача, так і з боку відповідача. Послуги підприємством надавалися якісно, своєчасно та повно. Претензій до наданих послуг у відповідача ніколи не було.
Відповідно до банківських виписок, платіжних доручень відповідачем послуги позивача сплачувалися з постійним значним запізненням, а частково за квітень 2006 року та за травень 2006 року оплата на надані послуги станом на 20.06.2006 року взагалі не проведена.
В результаті станом на день подання позову виникла заборгованість за надані послуги у розмірі 100000,00 грн.
В зв"язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов"язання по сплаті за надані послуги, ПП "Зірка" пред"явило відповідачу претензію № 71 від 20.06.2006 р. про стягнення основної заборгованості у розмірі 100000,00 грн. та нарахованої пені у розмірі 6951,50 грн., яку відповідач залишив без відповіді.
ПП "Зірка" не отримувала від відповідача ні заяву про зарахування однорідних вимог, ні договір про відступлення права вимоги № 120/06, ні документів, які б підтверджували реальне існування заборгованості ПП "Зірка" перед ТОВ "Євро-Хліб".
Як вбачається з матеріалів справи, з рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.2006 р. - доводи відповідача щодо зарахування однорідних вимог відповідно до заяви відповідача № 02/318 від 12.09.2006 року судом не були прийняті до уваги, оскільки відповідно до ухвали господарського суду Полтавської області від 16.11.2006 року від відповідача вимагалося ряд документів, а саме: акт звірки взаємних розрахунків із відповідачем станом на 01.12.2006 р., докази наявності заборгованості позивача перед відповідачем за договором про відступлення права вимоги № 120/06 від 01.09.2006 р. на суму 107258,26 грн., докази припинення зобов"язань відповідача перед позивачем 106951,50 грн.
Відповідач витребувані ухвалою докази суду не надав, причини неподання документів відповідачем суду не були повідомлені.
Крім того ніякої заборгованості у ПП "Зірка" перед ТОВ "Євро-Хліб" за договором оренди господарських споруд № 1/09-1 від 01.09.2004 року - не існує та ніколи не існувало.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач на виконання ст.33 ГПК України ніяких доказів не надав.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.12.2006 року позов задоволено повністю, стягнуто з ВАТ "Полтавський хлібокомбінат" на користь ПП "Зірка" 100000,00 грн. основного боргу та 6951,50 грн. пені, а також 1069,52 грн. - витрати по сплаті державного мита та 118,00 грн. - послуги за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі оплатив послуги по охороні виробничих об"єктів.
Суд на підставі ст.ст. 509, 510, 526, 527, 610 ЦК України та ст.193 ГК України дійшов висновку про те, що позивач обґрунтував позовні вимоги та належним чином довів вину відповідача в невиконання взятих на себе зобов"язань.
Водночас, посилаючись на ст.ст. 230, 233 ГК України та ст.258 ЦК України, господарський суд дійшов до висновку про правомірність нарахування позивачем пені за період 15.06.2005 р. по 15.06.2006 р.
При цьому, суд не взяв до уваги заперечення відповідача щодо безпідставності позовних вимог та доводи щодо зарахування однорідних вимог відповідно до заяви відповідача № 02/318 від 12.09.2006 р. та договору про відступлення права вимоги, оскільки останнім не виконано вимоги ухвали суду від 16.11.2006 р. про витребування ряду документів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Полтавський хлібокомбінат" подав апеляційну скаргу (вх. № 2-04/2/131/427 від 01.02.2007р.) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.2006 року по справі № 14/433 та просив прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП "Зірка" відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовувалися тим, що рішення місцевого суду, необґрунтоване, винесене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає обставинам справи, винесене за неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, скаржник зазначав, що 13.09.096р. ним на адресу позивача було надіслано заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 02/318. Дана заява обумовлена договором про відступлення права вимоги № 120/06, відповідно до якого ТОВ "Євро-Хліб" відступило право вимоги до ПП "Зірка" по видатковій накладній № Ев-001462 від 30.04.2004 р. та договору оренди господарських споруд № 1/09-1 від 01.09.2004 р. на загальну суму 107258,26 грн.
Враховуючи вищенаведене, скаржник вважав, що в силу положень ст.601 ЦК України, місцевий суд мав відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вимога про стягнення суми боргу є зарахованою, а як наслідок зобов"язання відповідача - припинено.
Представник ПП "Зірка" проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.04 р. у справі № 14/433 вважала законним та обґрунтованим та просила апеляційний господарський суд оскаржуване рішення залишити без змін.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.03.2007р. рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.2006 р. у справі № 14/433 було скасовано. Провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 75500,00 грн. було припинено на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України в зв"язку з відсутністю предмету спору. В решті позову відмовлено за недоведеністю позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаною постановою у даній справі, ПП "Зірка" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в який просило її скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду, мотивуючи скаргу тим, що судом неправильно застосовані та порушені норми матеріального і процесуального права, а саме ст.ст. 517, 526,527, 601, 901 ЦК України, ст.193 ГК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та ст. 42, 43, 101 ГПК України.
У відзиві, ВАТ "Полтавський хлібокомбінат" на касаційну скаргу просив залишити постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.03.2007 р. у справі № 14/433 без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знайшла необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.
Як встановлено судом, 01.02.2005 року між ПП "Зірка" та ВАТ "Полтавський хлібокомбінат" укладено договір № 1 про охорону виробничих об"єктів, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає під охорону об"єкти, перераховані у переліку та плані.
Спір виник з підстав, як вважає позивач, невиконання відповідачем своїх зобов"язань за договором в частині розрахунків за послуги охорони за період квітень-травень 2006 року на суму 100000,00 грн.
На підтвердження наданих відповідачу послуг з охорони об"єктів та наявності заборгованості за спірний період позивач надав суду копії актів прийому-здачі виконаних робіт та рахунків, акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.05.2006 р., згідно яких заборгованість відповідача перед позивачем становить 76000,00 грн.
Дослідивши представлені позивачем докази та врахувавши часткову оплату відповідачем послуг в сумі 500 грн., апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем на час звернення до суду в розмірі 75500,00 грн.
Судом також встановлено, що 01.09.2006 р. ТОВ "Євро-Хліб" (первісний кредитор) та ВАТ "Полтавський хлібокомбінат" (новий кредитор) уклали договір № 120/06 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги від ПП "Зірка" сплати грошових коштів в розмірі 96258,26 грн., що становить грошові зобов"язання останнього за договором оренди та 11000,00 грн. - грошові зобов"язання по оплаті вартості товарно-матеріальних цінностей (п.1.2 договору № 120/06).
12.09.2006 р. ВАТ "Полтавський хлібокомбінат" направив ПП "Зірка" заяву за № 02/318 про зарахування зустрічних однорідних вимог ВАТ "Полтавський хлібокомбінат" та ПП "Зірка" в розмірі 82251,50 грн. ( в тому числі 6951,50 грн. штрафних санкцій), відповідно до якої вважає припиненими зобов"язання ВАТ "Полтавський хлібокомбінат" перед ПП "Зірка" щодо оплати заборгованості за Договором № 1 про охорону виробничих об"єктів на загальну суму 82251,50 грн. (з урахуванням санкцій) та зобов"язання ПП "Зірка" перед ВАТ "Полтавський хлібокомбінат" щодо оплати заборгованості за договором про відступлення права вимоги № 120/06, укладеного між ВАТ "Полтавський хлібокомбінат" та ТОВ "Євро-Хліб" на загальну суму 82251,50 грн.
Приймаючи до уваги вимоги ст.ст. 512-519, 601 ЦК України, ст.195 ГК України, згідно яких зобов"язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав або визначений моментом вимоги за заявою однією із сторін, апеляційний господарський суд визнав за правомірне прийняти зарахування та припинив провадження у справі в частині стягнення 75500 грн. боргу відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
В решті позовних вимог апеляційний господарський суд відмовив в позові за недоведеністю позову, в тому числі і в частині стягнення пені на суму 6951,50 грн., з тих підстав, що оскільки підставою оплати послуг відповідачем є рахунки виконавця (п.5.1 Договору), доказів направлення яких позивачем замовнику суду не представлено, у позивача відсутнє право нарахування пені, так як порушення відповідачем умов п.5.2 Договору виникло з вини самого позивача у зв"язку з ненаправленням відповідачу рахунків на оплату, а відтак і відсутністю підстави платежу.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Постанова суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, визнавши за правомірне прийняти зарахування із припиненням провадження у справі в частині стягнення 75500,00 грн. боргу та відмовивши в решті позову, в тому числі і в частині стягнення пені в сумі 6951,50 грн., апеляційний господарський суд не врахував заяву ВАТ "Полтавський хлібокомбінат" від 12.09.2006р. за № 02/318 про зарахування зустрічних однорідних вимог до ПП "Зірка" в розмірі 82251,50 грн., яка складається з основного боргу в сумі 75300,00 грн. та пені в розмірі 6951,50 грн.
Вказана заява є документом первинного бухгалтерського обліку, який відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фіксує факт здійснення бухгалтерської операції.
Прийнявши зарахування зустрічних однорідних вимог лише на суму 75500,00 грн., що до того ж не відповідає сумі боргу в розмірі 75300,00 грн. заявленої відповідачем до зарахування, апеляційний господарський суд тим самим вніс зміни в документ первинного бухгалтерського обліку та фінансовий звіт ВАТ "Полтавський хлібокомбінат", що чинним законодавством не передбачено, а також безпідставно залишив без задоволення позов в частині стягнення штрафних санкцій на суму 6951,50 грн., незважаючи на те, що відповідач визнав позов в цій частині як борг перед позивачем, що підтверджується заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Крім того, визнавши достатніми та належними доказами надані відповідачем копії договору оренди господарських споруд № 1/09-1 від 01.09.2004 р., укладеного між ПП "Зірка" і ТОВ "Євро-Хліб", акт приймання-передачі господарських споруд в оренду від 01.09.2004 р. та рахунки-фактури орендодавця на оплату по вищезазначеному договору оренди на підтвердження заборгованості позивача у даній справі перед ТОВ "Євро-Хліб", апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку щодо безпідставності відхилення місцевим господарським судом заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог з тих підстав, що акт взаємозвірки станом на 01.12.2006 р., який вимагав суд 1-ї інстанції у сторін, не може бути належним та допустимим доказом існування боргу у вирішенні даного спору, предметом якого є заборгованість відповідача станом на 31.05.2006р., однак при цьому суд не звернув уваги на відмінність об"єкту оренди, яким відповідно до п.1.1 договору оренди та акту прийому-передачі є технічна споруда та цегляний паркан, а відповідно до рахунків-фактур - автостоянка.
З урахуванням вказаного, дійсно безпосередньо у судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач надав додаткові документи, які, на думку відповідача, підтверджують наявність у позивача заборгованості перед ТОВ "Євро-Хліб" (первинним кредитором) та є підставою для зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме:
- копію договору оренди господарських споруд № 1/09-1 від 01.09.2004 р.;
- копію акту приймання-передачі господарських споруд від 01.09.2004 р.;
- копії рахунків № Ев-204/1 від 28.04.2006 р., № Ев-366 від 31.07.2006 р., № Ев-384 від 03.08.2006 р., № Ев-317 від 08.07.2006 р., № Ев-205/1 від 30.04.2006 р.;
- копію опису вкладеного у цінний лист.
Відповідно до п.1.1 Договору оренди № 1/09-1 від 01.09.2004 р., укладеного між ПП "Зірка" (Орендар) та ТОВ "Євро-Хліб" (Орендодавець), дійсно об"єктом оренди виступали технічна споруда та цегляний паркан, а не автостоянка, як це зазначено у виставлених первинним кредитором рахунках.
Крім того, у матеріали справи відповідачем не надані документи, які б підтверджували реальне існування вказаної вище заборгованості ПП "Зірка", яка стала підставою укладення договору про відступлення права вимоги та складання заяви про зарахування однорідних вимог, а саме первинні бухгалтерські та податкові документи, як підтверджують існування заборгованості за договором оренди господарських споруд № 1/091 від 01.09.2004 р.:
- акти виконаних робіт за підписом обох сторін;
- податкові накладні (первинний кредитор є платником ПДВ);
- докази включення первинним кредитором сум ПДВ з нарахованої оренди до податкового обліку;
- податкової декларації з ПДВ та сплати самого податку на додану вартість.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Отже, відповідачем не надані суду документи, які фіксують факти здійснення господарської операції щодо оренди господарських споруд ПП "Зірка" та документи, які підтверджували б факти існування заборгованості позивача перед первинним кредитором.
Частина 1 ст.517 ЦК України встановлює, що первісний кредитор у зобов"язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Виходячи із тексту договору про відступлення права вимоги, документи , необхідні для здійснення права вимоги та інформація відповідачу по справі первісним кредитором взагалі не передавалася. Акт прийому-передачі таких документів не складався (у матеріалах справи - відсутній) та і у тексті самого договору не зазначено застереження, які саме документи та інформація передаються від первинного кредитора до нового кредитора на виконання договору про відступлення права вимоги.
Крім того, відповідачем не було повідомлено судам той факт, що первинний кредитор - ТОВ "Євро-Хліб" 07.09.2006 р. надіслав на адресу ПП "Зірка" заяву про зарахування однорідних вимог та посилався на заборгованість ПП "Зірка" перед ТОВ "Євро-Хліб" за договором оренди № 1/09-1 від 01.09.2004 р., укладеного між П "Зірка" та ТОВ "Євро-Хліб", а ВАТ "Полтавський хлібокомбінат" направило заяву про зарахування однорідних вимог ПП "Зірка" 12.09.2006 р., у якій посилається як на підставу зарахування однорідних вимог - передану за договором про відступлення права вимоги - вимогу за договором оренди № 1/09-1 від 01.09.2004 р., укладеного між ПП "Зірка" (Орендар) та ТОВ "Євро-Хліб" (орендодавець).
Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплатив послуги по охороні виробничих об"єктів, його заборгованість за квітень 2006 року складає 48000,00 грн. (рахунки № 22 та № 28 від 30.04.2006 р., акти прийому здачі виконаних робіт від 30.04.2006 р.) та за травень 2006 року - 52000,00 грн. (рахунки № 33 та № 34 від 31.05.2006 р., акти прийому здачі виконаних робіт від 30.05.2006 р.).
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобова"язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов"язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором..
Статями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов"язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов"язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов"язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушення зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов"язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов"язання.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.3 Договору № 1 від 01.02.2005 р. передбачено, що у випадку порушення визначених даним договором термінів розрахунків за надані позивачем послуги, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.
Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовується загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України.
Частина 1 статті 230 ГК України встановлює, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов"язання.
Частиною 2 ст.258 ЦК України передбачені строки спеціальної позовної давності в один рік для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Таким чином, позивач нарахував відповідачу 6951,50 грн. пені за період з 15.06.2005 року по 15.06.2006 р., тобто на час звернення позивача до відповідача з вимогою № 71 від 20.06.2006 р., з урахуванням постійних прострочень у встановлені Договором терміни сплати за послуги (копії банківських виписок в матеріалах справи).
Стаття 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Заперечення відповідача щодо безпідставності та необґрунтованості позовних вимог відхиляються судом, оскільки з матеріалах справи вбачається, що відповідачем не виконані належним чином взяті на себе зобов'язання по своєчасній та повній оплаті за надані послуги позивачем, за що з нього і стягується основна заборгованість та нарахована пеня.
Доводи відповідача щодо зарахування однорідних вимог відповідно до заяви відповідача № 02/318 від 12.09.2006 р. судом приймаються до уваги, так як відповідно до ухвали господарського суду Полтавської області від 16.11.2006 р. відповідач гадав ряд документів, а саме: акт звірки взаємних розрахунків із відповідачем станом на 01.12 .2006 р., докази наявності заборгованості позивача перед відповідачем за договором відступлення права вимоги № 120/06 від 01.09.2006 р. на суму 107258,26 грн., докази припинення зобов'язань відповідача перед позивачем 106951,50 грн.
Однак при цьому суд звертає увагу на відмінність об"єкту оренди, яким відповідно до п. 1.1 вищевказаного договору оренди №1/09-1 від 01.09.2004р. та акту прийому-передачі від 01.09.2004р. є технічна споруда та цегляний паркан, а відповідно до рахунків-фактур - автостоянка. Суд встановив, що відповідач надав вищевказані документи, які на його думку, підтверджують наявність заборгованості підприємства-позивача перед ТОВ "Євро-Хліб" (первинним кредитором) та є підставою для зарахування зустрічних однорідних вимог.
Аналізуючи договір оренди господарських споруд №1/09-1 від 01.09.2004р., акт приймання-передачі господарських споруд від 01.09.2004р., копії рахунків № Ев-204/1 від 28.04.2006р., № Ев-366 від 31.07.2006р., № Ев-384 від 03.08.2006р., № Ев-317 від 08.07.2006р., № Ев-205/1 від 30.04.2006р., суд встановив, що об"єктом оренди виступали технічна споруда та цегляний паркан, тому вищевказані рахунки-фактура, згідно яких проводилась оплата за автостоянку, не можуть бути підтвердженням реального існування вказаної вище заборгованості позивача перед ТОВ "Євро-Хліб" і, відповідно, договір відступлення права вимоги не є підставою для проведення зустрічних однорідних вимог у рамках спірних правовідносин.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав належні докази вини відповідача в невиконанні взятих на себе зобов'язань, а також в порушені вимог чинного законодавства, які дають підстави суду задовольнити їх у повному обсязі та стягнути на користь позивача 75500,00 грн. основного боргу, 6951,50 грн. пені, витрати по сплаті державного мита у сумі 824,52 грн. та послуги на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що згідно позовних вимог позивача вимоги про оплату № 71 від 20.06.2006 р. (а.с.17) предметом позову у даній справі є заборгованість відповідача по оплаті послуг за період частково квітень та травень 2006 року, що не заперечене повноважним представником позивача в судових засіданнях, тому представлений в матеріалах справи акт звірки взаєморозрахунків складений сторонами станом на 30.05.2006 року, згідно якого заборгованість відповідача становить 75600 грн. , що не заперечене позивачем ні під час підписання даного акту, ні в судових засіданнях, суд приймає як належний доказ при визначенні заборгованості відповідача за квітень-травень 2006 року.
Таким чином, матеріали справи доведено, не заперечене та не спростоване повноважними представниками сторін в судових засіданнях, що сума боргу відповідача по оплаті вартості послуг охорони за договором № 1 (що є підставою позову) за визначений в позові період, з врахуванням оплати в серпні 2006 року 500 грн. становить 75500 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 32-34, 36 43, 44, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Полтавський хлібокомбінат", вул. Комарова, 10-а, м. Полтава, 36008 (р/р 260061689 у АБ "Полтава-Банк", МФО 331304, код ЄДРПОУ 00376923) на користь Приватного підприємства "Зірка", 39600 м. Кременчук, вул. Г.Бресту, 44-а (р/р 26003055234856 у АКБ "ПриватБанк" у м. Кременчуці, МФО 331401, код ЄДРПОУ 32738420) –75500 грн.. основного боргу, 6951,50 грн. пені, 824,52 грн. державного мита та 118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Припинити провадження у справі у частині стягнення 500 грн. основного боргу.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Суддя Плеханова Л.Б.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2008 |
Оприлюднено | 05.05.2008 |
Номер документу | 1570301 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Плеханова Л.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні