Постанова

від 08.10.2008 по справі 14/433-8/375

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

14/433-8/375

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 жовтня 2008 р.                                                                                    № 14/433-8/375  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. –головуючого,

Костенко Т.Ф.,Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги

приватного підприємства "Зірка", м. Кременчук, Полтавська область

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.07.2008р.

у справігосподарського суду Полтавської області

за позовомприватного підприємства "Зірка", м. Кременчук, Полтавська область

довідкритого акціонерного товариства "Полтавський хлібокомбінат", м. Полтава

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Хліб", м. Кременчук, Полтавська область

простягнення 106951 грн. 50 коп.

за участю представників сторін:

позивача: Огриза Г.Р. за дов. від 24.07.2006р. б/н,

відповідача: Штанько В.В. за дов. від 14.08.2008р. б/н,

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

         Приватне підприємство "Зірка" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства "Полтавський хлібокомбінат" про стягнення заборгованості в сумі 100 000 грн. 00 коп. у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору №1 від 01.01.2005 року про охорону виробничих об'єктів, а саме: за квітень місяць 2006 року в розмірі 48 000 грн. 00 коп., травень місяць 2006 року –в розмірі 52 000 грн. 00 коп., та нарахованої пені за прострочення оплати послуг з охорони у розмірі 6951 грн. 50 коп.

         Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.01.2008 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 75 500 грн. 00 коп. –основного боргу, 6951 грн. 50 коп. –пені. В частині стягнення основного боргу у сумі 500 грн. 00 коп. –провадження у справі припинено з підстав часткової сплати відповідачем суми боргу під час судового провадження у справі.

         Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.07.2008 року у справі №14/433-8/375 рішення господарського суду Полтавської області від 30.01.2008 року з даної справи скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 200 грн. 00 коп. –основної суми боргу та судові витрати. В частині позовних вимог в розмірі 82751 грн. 50 коп. провадження у справі припинено.

 Не погоджуючись з вказаною постановою, ПП "Зірка" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду 1-ї інстанції, стверджуючи, що судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, а саме ст. 517, 601, 627 ЦК України, ст. 180, 189 ГК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 4 ГПК України.

 Третя особа з даної справи не реалізувала своє процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

         Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

         Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, господарські зобов'язання між позивачем та відповідачем виникли на підставі письмового Договору про надання послуг з охорони.

         Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

         У відповідності до ст. 978 ЦК України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканість особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісяця сплачувати охоронцю встановлену плату.

          Позивач належним чином надав послуги з охорони об'єктів відповідача, проте відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо оплати отриманих від позивача послуг.

         Приймаючи до уваги данні, які містяться в Акті звірки взаємних розрахунків, а також сплату відповідачем 500 грн. 00 коп., апеляційним господарським судом встановлено, що заборгованість відповідача за послуги охорони за спірний період становить 75500 грн. 00 коп.

          Пунктом 4.3. Договору про охорону виробничих об'єктів №1 від 1.02.2005 року передбачено, що у випадку порушення визначеного Договором терміну розрахунків за надані послуги сплачується пеня в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

         Як встановлено, апеляційним господарським судом, відповідач повинен був здійснювати оплату отриманих послуг до 10-го числа наступного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача, проте, всупереч приписам Договору, таке зобов'язання відповідачем належним чином не виконано, з огляду на що та враховуючи приписи ст. 611 ЦК України, ч.2 ст. 217 ГК України, суд дійшов правильного висновку, щодо  обґрунтованості нарахування позивачем пені в розмірі 6951 грн. 50 коп. за період з травня 2005 року по травень 2006 року.

         Таким чином загальний борг складає 82451,15 грн.

         Згідно ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, визначених законом або договором.

         Згідно зі ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

         Однією з підстав припинення зобов'язання, згідно ст.601 ЦК України, є зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

         Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що 11.09.2006 року між відповідачем у даній справі та ТОВ "Євро-Хліб", було укладено Договір про відступлення права вимоги №120/06.

       Відповідно до зазначеного договору, ТОВ "Євро-Хліб" відступило відповідачу право вимоги до ПП "Зірка" за Договором оренди господарських споруд №1/09-1 від 01.09.2004 року, укладеного між первісним кредитором та боржником на суму 96258 грн. 26 коп., відповідно до п. 1.1.1, п.2.1.1 зазначеного Договору та за накладною №Ев-001462 від 30.04.2004 року на суму 11000 грн. 00 коп., відповідно до п.1.1.2, п.2.1.2 зазначеного Договору. Згідно з Договором про відступлення права вимоги, до нового кредитора (відповідач у цій справі №14/433-8/375) перейшло право вимоги на загальну суму 107258 грн. 26 коп.

         Апеляційний господарський суд встановив, що відповідно до "счета-фактур" №Ев-204/1 від 28.08.2006 року, №Ев-366 від 31.07.2006 року, №Ев-384 від 03.08.2006 року, №Ев-317 від 07.07.2006 року, №Ев-205/1 від 30.04.2006 року на загальну суму 153258 грн. 84 коп., позивач зобов'язаний був здійснити оплату орендованого майна.

         Водночас, позивачем умови Договору оренди щодо оплати орендованого майна виконані не були, внаслідок чого у позивача за цим Договором оренди виникла заборгованість перед ТОВ "Євро-Хліб" на суму 96258 грн. 26 коп., право вимоги якої і було передано відповідачу.

       Враховуючи наявну заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №1 від 01.02.2005 року про охорону виробничих об'єктів та заборгованість позивача перед відповідачем, відповідно до Договору про відступлення права вимоги, відповідачем 12.09.2006 року на адресу позивача був направлений Лист №02/318 про зарахування зустрічних позовних вимог на суму 82251 грн. 50 коп.

      При цьому, відповідно до цього листа, розмір заборгованості відповідача складає 75300 грн. 00 коп. - основного боргу та  6951 грн. 50 коп. – пені, в той час як судом встановлено зобов'язання відповідача сплатити 75500 грн. 00 коп. - основну суму боргу та 6951 грн. 50 коп. - пені.

     Враховуючи встановлену заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №1 від 1.02.2005 року про охорону виробничих об'єктів на суму 82451 грн. 50 коп. (75500 гри. 00 коп. - основна сума боргу + 6951 грн. 50 коп. - пеня) та заборгованість позивача перед відповідачем відповідно до Договору про відступлення права вимоги, зокрема в сумі 96258 грн. 26 коп. (п.2.1.1 Договору про відступлення права вимоги), колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до правильного висновку про правомірність проведеного заліку зустрічних (строк виконання яких настав) однорідних грошових зобов'язань сторін на суму 82251 грн. 50 коп. відповідно до ст. 601 ЦК України із припиненням провадження у справі в цій частині у зв'язку з відсутністю предмета спору та часткового задоволення позову на суму 200 грн. 00 коп. (75500 грн. 00 коп. (заборгованість відповідача по Договору охорони станом на день прийняття оскаржуваного рішення місцевим господарським судом) - 75300 грн. 00 коп. (сума проведеного заліку відповідно до Листа відповідача).

        В задоволенні решти позовних вимог на суму 24000 грн. 00 коп., апеляційний господарський суд також правомірно відмовив в зв'язку з недоведеністю позову в цій частині.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, апеляційним господарським судом встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, і не заперечує правильність та законність оскаржуваного судового акту, який відповідає чинному законодавству України і обставинам справи, підстави для  скасування  якого  відсутні.

         Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                        ПОСТАНОВИВ:

         В задоволенні касаційної скарги відмовити.

         Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.07.2008р. у справі № 14/433-8/375 залишити без змін.

Головуючий суддя          :                                                         В.С. Божок          

                                Судді:                                                         Т.Ф. Костенко    

                                                                                           Г.П. Коробенко