Рішення

від 22.04.2008 по справі 2/308

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/308

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2008 р.   Справа № 2/308   

за позовом  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області,  вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ,76000

до відповідачів 1:  Державного лісопромислового підприємства  "Прикарпатліс",  76000, м.Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 48

 2:  ПП "Будтехніка-ІФ",  вул. Василіянок,48, м.Івано-Франківськ,76000.

Третя особи на стороні відповідача,

що не заявляє самостійних вимог:  Міністерство промислової політики України, м. Київ, вул.Сурікова,3, 03035

Cуддя  Круглова Олена Микитівна   

При секретарі   Дребот Наталія Дмитрівна

Представники:

Від позивача:  Гайдей В.В. - начальника юридичного відділу, (довіреність №01/14 від 23.01.08р.)

Від відповідача 1:   Чабанюк І. Д. - директор, наказ №99-Д від 15.08.05р.

Від відповідача 2 : не з'явилися.

Від третьої особи на стороні відповідача,

що не заявляє самостійних вимог: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: про визнання недійсним додатку до договору №1, Додаткової угоди до договору оренди та звільнення приміщень.

В судовому засіданні 24.01.08 відповідачем 1 (Державне лісопромислове підприємство "Прикарпатліс") по справі в порядку ст. 27 ГПК України подано клопотання про залучення в якості третьої особи , що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Міністерство промислової політики, м. Київ, вул. Сурікова,3, вказуючи на те, що ДЛП "Прикарпатліс" створене наказом Міністерства промислової політики України №22 від 22.05.2001 року та належить до сфери управління Мінпромполітики (позивач передає в оренду фізичним та юридичним особам нежитлові приміщення адмінбудинку, укладаючи договори оренди та вносить до них зміни тільки за погодженням і отриманням дозволу від Мінпромполітики України, так як воно є засновником, власником майна та контролюючим органом підприємства). Ухвалою суду від 24.01.08 дане клопотання  задоволено.

Позивач в засіданні суду позовні вимоги  підтримав, в обгрунтування яких посилається на те, що додаток №1 від 25.12.2003 року та додаткова угода від 01.08.06 до договору №29-ДЛП від  01.07.03 не відповідає вимогам ст.5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 287 Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, а тому є недійсним.                 

Представник відповідача 1) вимоги позивача не визнає з підстав викладених у відзиві за Вх.№522 від 23.01.08, в якому посилається на наступне:

- згідно п.2ст.73 Господарського кодексу України орган державної влади Мінпромполітики України, до сфери управління якого входить державне підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

- на укладення спірного договору оренди та продовження його дії Мінпромполітики України як власник майна надав дозвіл № 10/6-2-2139 від 23.10.2003р., а в подальшому також дозвіл № 10/7-3-199 від 30.01.2007р.

- ст.5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка передбачає можливість підприємству виступати орендодавцем щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв.м. на одне підприємство,

- додаток № 2 від 25.12.2003р., яким продовжено дію договору  оренди № 17-ДЛП терміном до 31.12.2008р. було підписано до набрання чинності Господарським кодексом, а отже його положення не можуть поширюватися на правовідносини, які склалися до 1.01.2004р.

Відповідач 2 та третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача  в судове засідання не з"явилися, однак в попередніх судових засідання позов не визнавали з підстав викладених у відзивах (а.с.51, 61-64), в яких вони підтримують позицію відповідача 1 .

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивач та відповідача 1, оцінивши подані сторонами докази, суд

встановив:

          Проведеною  регіональним відділенм Фонду державного майна України перевіркою відповідності чинному законодавству договорів оренди нерухомого майна, яке знаходиться на балансі державного лісогосподарського підприємства "Прикарпатліс" за період з 01.01.04р. по 31.05.06р. встановлено, що 01.07.2003р. між ПП "Будтехніка-ІФ" та Державним лісопромисловим підприємством "Прикарпатліс" було укладено договір оренди державного майна № 29-ДЛП (далі-Договір).

          Згідно умов Договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне майно -  приміщення площею 28,18 м. кв. , що перебуває на балансі ДЛПП "Прикарпатліс", за адресою: вул. Василіянок, 48 в м. Івано-Франківську, строком з 01.11.2003р. по 01.07.2005р.

          25.12.2003р. додатком № 1  до договору було внесено зміни, а саме: збільшено розмір орендної плати, площу орендованих приміщень з 28,18 м. кв. до 45,78 м.кв. та продовжено дію договору до 31.12.2008р. Додатковою угодою від 01.08.06 до договору  сторони вдруге збільшили розмір орендної плати та продовжили дію договору до 31.12.2008р.

Позовні вимоги слід визнати обгрунтованим, а заперечення відповідачів та третьої особи такими, що не заслуговують на увагу, враховуючи наступне.

Продовжений договір оренди не відповідає вимогам ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 287 Господарського кодексу України та нормам Цивільного кодексу України, п. 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна.

Згідно п. 2 ст. 73 ГК України орган державної влади, до сфери управління якого входить державне підприємство, є представником власника і виконує: його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Пунктом сьомим частини четвертої "Положення про Міністерство промислової політики України", затвердженого Указом Президента України № 84 9/2001 від 21.09.2001р., передбачено виконання Мінпромполітики України функцій з управління об'єктами державної власності. Засновником ДЛП "Прикарпатліс" являється Мінпромполітики України відповідно до наказу № 22 від 22.05.2001 року, згідно до якого вказаний адмінбудинок переданий на баланс і повне господарське відання.

Як встановлено з наявних у справі доказів, договір оренди укладено на підставі дозволу Міністерства промислової політики України (№ 10/6-2-2139 від 23.10.2003р., а в подальшому також дозвіл № 10/7-3-199 від 30.01.2007р.), яке здійснювало на час укладення даного договору функції, щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності. ДЛП "Прикарпатліс" входить до сфери управління даного Міністерства, яке с його засновником.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ГК України орендодавцями щодо державного та комунального майна є фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) орендодавцями є фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що по увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі. приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України.

Як встановлено в судовому засіданні, в матеріалах справи відсутні докази надання Міністерством промислової політики України дозволу на збільшення розміру орендованої площі та продовження строку дії договору оренди № 29-ДЛП від 01.07.03 до 31.12.08, що було зроблено додатком №1 від 25.12.03р. та Додатковою угодою від 01.08.06 до договору.

Крім цього, такі зміни щодо терміну договору оренди, як істотної умови договору не були погоджені з регіональним відділенням ФДМ України по Івано-Франківській області, тобто, орендодавцем не була дотримана норма ч. З ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", в той час як листом № 08/311 від 24.02.04 (а.с.15) позивач повідомив ДП «Прикарпатліс» про зміни в чинному законодавстві, та вказав на заборону пролонгації договорів оренди.

Також при укладенні додатків до договору, були порушені вимоги п.2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМ України від 04.10.95р. № 786 з подальшими змінами, яка містить вимогу щодо обов'язкового затвердження РВ ФДМ України по Івано-Франківській області розміру орендної плати за оренду державного майна, оскільки орендна плата за договором оренди №29-ДЛП від 01.07.03 з позивачем не погоджена. Листами № 33-ДЛП від 26.02.04р., № 106-ДЛП від 31.08.2006р. та № 111-ДЛП від 19.09.2006р. відповідач 1 звертався до позивача за затвердженням вартості орендної плати, визначеної додатковою угодою від 01.08.06, проте листи залишені без задоволення, а відтак відсутні підстави вважати погодженим з РВ ФДМУ по Івано-Франківській області розмір орендної плати, докази фактичного погодження не представлено і в судове засідання .

Перевіряючи доводи позивача та аналізуючи діюче законодавство, що регулює дані правовідносини встановлено що, статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має спрямовуватись на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 236 ЦК України якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Враховуючи, що оспорюваний договір оренди укладено без врахування вимог діючого законодавства, а тому його слід визнати недійсним, а з врахуванням природи орендних відносин, коли неможливо повернути спожиті орендарем послуги по оренді приміщення дія такого договору припиняється на майбутнє. А з врахуванням того, що недійсний договір не створює правових підстав для володіння й  користування орендарем займаним приміщенням, об'єкт оренди підлягає звільненню орендарем.

Відповідно  до ст.33  кожна сторона  повинна   довести  ті обставини, на  які  вона  посилається   як   на  підставу   своїх   вимог і  заперечень. Відповідачі  не спростували того факту, що при визначенні розміру орендної плати, збільшенні орендованої площі, продовження терміну дії договору ним  не допущено порушень вимог діючого законодавства.

За  таких обставин слід визнати, що  вимоги позовної  заяви є обгрунтованими та  підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 124,129 Конституції, ст. 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, ст.287 ГК України, ст.92, 215,216 ЦК України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна», суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Додаток №1 від 25.12.2003, Додаткову угоду від 01.08.06 до договору оренди нерухомого державного майна (приміщення) №29-ДЛП від 01.07.03 року визнати недійсними та припинити дію договору оренди від  01.07.03 року на майбутнє.

Відповідачу 2 - ПП "Будтехніка-ІФ",  вул. Василіянок,48, м.Івано-Франківськ (код 30106621)  звільнити нежитлові приміщення адміністративної будівлі  площею 45,78 м.кв. (4-ий поверх - кабінет №417, 5-ий поверх - кабінет №514), що перебувають на балансі відповідача 1 - Державного лісопромислового підприємства "Прикарпатліс", м.Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 48  (код 05424822) та розташовані за адресою  м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок,48.

Стягнути з Державного лісопромислового підприємства "Прикарпатліс", м.Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 48  (код 05424822) в доход Державного бюджету міста Івано-Франківська  (ГУДК в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 3111309570000, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200,  символ звітності 092) - 85 грн. державного мита.

Стягнути з Державного лісопромислового підприємства "Прикарпатліс", м.Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 48  (код 05424822) в доход Державного бюджету м.Івано-Франківська  (код ЄДРПОУ отримувача 20568100, р/р №31216259700002, банк - ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050000) - 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ПП "Будтехніка-ІФ",  вул. Василіянок,48, м.Івано-Франківськ (код 30106621) в доход Державного бюджету міста Івано-Франківська  (ГУДК в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 3111309570000, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200,  символ звітності 092) - 85 грн. державного мита.

Стягнути з ПП "Будтехніка-ІФ",  вул. Василіянок,48, м.Івано-Франківськ (код 30106621) в доход Державного бюджету м.Івано-Франківська  (код ЄДРПОУ отримувача 20568100, р/р №31216259700002, банк - ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050000) - 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Круглова Олена Микитівна

                                                            рішення підписане 24.04.08

Виготовлено в АС "Діловодство суду"