Рішення

від 18.05.2011 по справі 47/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/133

18.05.11

За позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАСК»

До                           Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛ-ЕКОГАЗ»

Про                   стягнення  232 741, 73 грн.

             Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:          

від позивача                  ОСОБА_1 –представник за довіреністю;   

від відповідача               не з»явилися.

У судовому засіданні 18.05.2011 р. судом на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення суми заборгованості по оплаті товарів, визначених в п.1.1 договору № 7-СГ від 09.09.2010 р. у розмірі 216 539, 00 грн.,  4 568, 97 грн. –інфляційних втрат, 1 886, 55 грн. –3 % річних, 9 747, 21 грн. – пені, на загальну суму 232 741, 73 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита – 2 327, 42 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу –236 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2011 р. було порушено провадження у справі № 47/133 та розгляд справи було призначено 21.04.2011 р., а ухвалою від 21.04.2011 р.  розгляд справи був відкладений на 18.05.2011 р.

В судове засідання 18.05.2011 р. позивач  направив свого представника, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем були передані передбачені у п. 1.1 по договору № 7-СГ від 09.09.2010 р. партії товару, які відповідач прийняв та повинен був оплатити на загальну суму 326 539,00 грн., але здійснив часткову оплату товару на суму 110 000,00 грн. Залишок заборгованості, яку просив стягнути позивач з відповідача, складає 216 539,00 грн.

Відповідач в судові засідання 21.04.2011 р., 18.05.2011 р. свого представника не направляв, відзив та витребувані судом документи –не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою юридичного місцезнаходження, зазначеного у витягу з Єдиного Державного реєстру фізичних осіб та юридичних осіб –підприємців. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.   

Розглянувши наявні у справі матеріали,  всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

                                                                ВСТАНОВИВ:

09.09.2010 р. між позивачем –ТОВ «ДАСК», як продавцем, та відповідачем –ТОВ «ГАЛ-ЕКОГАЗ», як покупцем, було укладено договір № 7-СГ від 09.09.2010 р., який підписано представниками продавця та покупця, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого продавець передає покупцю партію товару  в його власність, а покупець приймає і сплачує їх вартість згідно виписаних накладних (п. 1.1).

Умовами договору № 7-СГ від 09.09.2010 р. сторони погодили, що вартість товару включається в ціну, зазначену в накладних щодо отпуску товару (п.1.3), поставка товару здійснюється по тим цінам, які встановлені продавцем на день передачі товару покупцю та указані в накладних на отпуск товару ( п.2.2), покупець зобов'язується оплатити фактичний об’єм товару по ціні, домовленої між сторонами з дотримуванням умов, зазначених в п. 3.2 даного договору ( п.2.5), розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування вартості товару на розрахункові рахунки продавця в розмірі 100 % передоплати покупцем ( п. 3.1), передача товару здійснюється в порядку та в строки, передбачені даним договором (п.4.3), договір вступає в силу з моменту його підпису сторонами та діє в частині поставки товару до 31 грудня 2011 року включно, а в частині здійснення розрахунків за  товар –до їх повного завершення (п.6.1), у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати покупцем на розрахункові рахунки продавця суми, відповідно п. 3 даного договору, покупець повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості фактично отриманого, але не сплаченого товару за кожен день прострочення (п. 8.1).

Відповідно до видаткових накладних : № 19/11-02 від 19.11.2010 р. на суму 111 518, 00 грн., № 23/11-02 від 23.11.2010 р. на суму 106 001, 00 грн., № 25/11-02 від 25.11.2010 р. на суму 109 020, 00 грн., а разом на загальну суму 326 539, 00 грн., підписаних представниками позивача (продавця) та відповідача (покупця) (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено в судовому засіданні) позивач –ТОВ «ДАСК»передало партію товару у власність покупця, а відповідач –ТОВ «ГАЛ-ЕКОГАЗ»належним чином прийняв партію товару по договору № 7-СГ від 09.09.2010 р. на загальну суму 326 539, 00 грн., що підтверджується відповідними довіреностями відповідача на отримання партії товару, а саме : № 018041 від 19.11.2010 р. за р/ф № ОФ-2000320 від 19.11.2010 р., № 018042 від 23.11.2010 р. за накладною  № 23/11-02 від 23.11.2010 р., № 018045 від 25.11.2010 р. за р/ф № СФ-2000322 від 25.11.2010 р.

Відповідно до банківських виписок з поточного рахунку позивача : від 22.11.2010 р. про надходження на рахунок позивача грошових коштів в сумі 20 000, 00 грн., від 23.11.2010 р. про надходження на рахунок позивача грошових коштів в сумі 90 000, 00 грн., а разом на загальну суму 110 000, 00 грн., оплата основного боргу за передані партії товару по договору № 7-СГ від 09.09.2010 р. відповідачем була здійснена частково в сумі 110 000, 00 грн.

          Яз зазначив позивач у позові, оскільки відповідачем всупереч умовам договору № 7-СГ від 09.09.2010 р. не виконано свого обов’язку по повній оплаті за переданий товар по видатковим накладним : № 19/11-02 від 19.11.2010 р. на суму 111 518, 00 грн., № 23/11-02 від 23.11.2010 р. на суму 106 001, 00 грн., № 25/11-02 від 25.11.2010 р. на суму 109 020, 00 грн., а разом на загальну суму 326 539, 00 грн., в строк, встановлений п. 3.1 даного договору, а саме у вигляді 100% передоплати, а оплачено частково загалом в розмірі 110 000, 00 грн.,  станом на момент звернення до Господарського суду м. Києва відповідач залишок заборгованості в сумі 216 539, 00 грн. ( 326 539, 00 грн. ( загальна сума переданого товару) –110 000, 00 грн. ( часткова оплата відповідачам на отриманий товар) = 216 539, 00 грн.  не оплатив,  що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом для захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

       Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

      Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

      Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач на виконання умов договору № 7-СГ від 09.09.2010 р. передав товар, зазначений в п. 1.1 даного договору на загальну суму 326 539, 00 грн., які відповідачем було прийнято, що підтверджується відповідними довіреностями відповідача на отримання відповідного товару, а відповідач свої зобов’язання по оплаті прийнятого товару виконав частково, сплативши 110 000, 00 грн. суми основного боргу, залишок заборгованості в сумі 216 539, 00 грн. сплачено відповідачем не було в строк, визначений п. 3.1 договору (розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування вартості товару на розрахункові рахунки продавця в розмірі 100 % передоплати покупцем), доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду не надано.

          Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за переданий позивачем, прийнятий відповідачем, але оплачений  в сумі 110 000, 00 грн.  товар - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню  в сумі 216 539, 00 грн. (326 539, 00 грн. ( загальна сума переданого товару) –110 000, 00 грн. ( часткова оплата відповідачам на отриманий товар) = 216 539, 00 грн.  

          Також, позивачем за прострочення виконання відповідачем умов договору № 7-СГ від 09.09.2010 р. щодо строків оплати, заявлено до стягнення 9 747,21 грн. пені, 4 586,97 грн. інфляційних втрат, 1886,55 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 610, ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його  невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховуючи те, що відповідач своєчасно не виконав свого зобов’язання по оплаті поставленого товару по договору № 7-СГ від 09.09.2010 р., оплата в сумі 216 539,00 грн.  здійснена відповідачем не була, а позивачем заявлено до стягнення  з відповідача пені, втрати від інфляції, та 3% річних, з зазначенням періоду існування боргу, та з посиланням на конкретні документи, з урахуванням часткової оплати, дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача  пені,  втрат від інфляції, 3% річних, - є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до розрахунків втрат від інфляції, 3% річних, пені наданих позивачем, які судом перевірені і з якими суд погоджується, розмір  пені складає 9 747,21 грн., інфляційних втрат - 4 586,97 грн., 3% річних - 1886,55 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: 216 539,00 грн. –основного боргу, пені –9 747,21 грн.,  4 586,97 грн. -  інфляційних втрат, 1886,55 грн. - 3% річних.

Також, позивачем у позові заявлено про відшкодування йому за рахунок відповідача судові витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1500,00 грн.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати  складаються з державного  мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом,  витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

Судом ухвалою від 21.04.2011 було витребувано у позивача докази фактичного підтвердження понесення витрат на послуги адвоката, а саме: докази оплати, акт виконаних робіт, копію свідоцтва особи на підтвердження її права зайняття адвокатською діяльністю), але судом станом на момент вирішення спору відповідних доказів надано не було, а тому підстави для покладення на відповідача витрат на послуги адвоката –відсутні, оскільки доказів їх фактичного понесення позивачем суду станом на момент вирішення спору не надано.  

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛ-ЕКОГАЗ» (код ЄДРПОУ 3553486, місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  «ДАСК»(код ЄДРПОУ 32778484, місцезнаходження: 40024 м.Суми, вул. СКД 24 ) суму основного боргу  - 216 539 (двісті шістнадцять тисяч п’ятсот тридцять дев’ять) грн. 00 коп., інфляційні втрати –4 586 (чотири тисячі п’ятсот вісімдесят шість) грн. 97  коп., 3 % річних –1886 (одна тисяча вісімсот вісімдесят шість) грн. 55 коп., пені - 9 747 (дев’ять тисяч сімсот сорок сім) грн. 21 коп., а також  2 327 (дві тисячі триста двадцять сім) грн. 42 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським  судом.

Суддя                                                                                                               С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення –23.05.2011