Рішення
від 18.05.2011 по справі 39/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.05.11 р.                                                                                 Справа № 39/17                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіної Н.С., суддів Сковородіної О.М., Соболєвої С.М.

при секретарі судового засідання Староконь Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПРИВАТБАНК”, м. Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдінгова компанія “ГАРДІС”, м. Дружківка

про: стягнення 398100,00грн.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного підприємства “КААС”, м. Дружківка

За участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 – за довіреністю;

від відповідача не з‘явився;

від третьої особи: не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “ПРИВАТБАНК”, м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдінгова компанія “ГАРДІС”, м. Дружківка, про стягнення заборгованості за договором врахування векселів з реверсом № Р23-08 від 24.07.2008 р. в розмірі 398100,00грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір врахування векселів з реверсом № Р23-08 від 24.07.2008 р., акт прийому-передачі векселів від 24.07.2008 р., копію простого векселю серії АА № 1396420 виданого 22.07.2008 р., виписку по рахунку за період з 24.07.2008 р. по 01.02.2011 р., лист № 3686 від 08.12.2009 р., акт пред’явлення векселю до платежу від 07.12.2009 р., копії поштової квитанції та опису вкладення.

Відповідач свого представника для участі в судовому засіданні не направив, через канцелярію суду надав пояснення № 153 від 05.04.2011 р. згідно яких зазначив, що постановою господарського суду Донецької області по справі № 42/108Б від 24.01.2011 р. ТОВ “Холдінгова компанія “ГАРДІС” визнано банкрутом. відкрита ліквідаційна процедура, арбітражним керуючим призначено Карауш Юлію Вікторівну. Документи стосовно предмету заявлених позовних вимог Карауш Юлії Вікторівни як ліквідатору Товариства передано не було. Додатково надав копію рішення господарського суду Донецької області у справі № 28/168, яким вирішено аналогічний спір, просив розглянути справу без його участі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.03.2011 р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в порядку ст. 27 ГПК України залучене Приватне підприємство “КААС”.

22.03.2011 р. на адресу господарського суду Донецької області надійшов лист арбітражного керуючого Патерилова В.В., згідно якого останній повідомляв, що постановою господарського суду Донецької області від 30.07.2009 р. по справі № 42/87Б ПП  “КААС” визнане банкрутом, введена ліквідаційна процедура, ліквідатором призначений Патерилов В.В., ухвалою господарського суду Донецької області від 11.10.2010 р. по справі про банкрутство № 42/87Б ПП “КААС” – ліквідовано. 18.10.2010 р. проведена державна реєстрація припинення юридичної особи. На підтвердження викладених обставин, арбітражним керуючим представлено суду копі ухвали господарського суду Донецької області від 11.10.2010 р. по справі № 42/87Б, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи з відміткою про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

24.03.2011 р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла довідка головного управління статистики у Донецькій області № 14/4-17/1449 від 18.03.2011 р., згідно якої 18.10.2010 р. державним реєстратором виконавчого комітету Дружківської міської ради  проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи Приватного підприємства “КААС”, рестр. № 12671170008000322.

20.04.2011 р. представником позивача через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої останній зазначив, що в позовній заяві помилково було зазначено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдінгова компанія “ГАРДІС”  на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПРИВАТБАНК” заборгованості за договором врахування векселів з реверсом № Р23-08 від 24.07.2008 р. в розмірі 398100,00грн., оскільки як зазначено за текстом позовної заяви вимоги до відповідача ґрунтуються на вексельному праві, у зв’язку з чим, просив суд розглянути позовні вимоги в наступній редакції: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдінгова компанія “ГАРДІС” на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПРИВАТБАНК” заборгованість за векселем № АА 1396420, дата складання векселя 22.07.2008 р.  в розмірі 398100,00грн.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 10.05.2011 р. справу призначено до колегіального розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

24.07.2008 р. між Закритим акціонерним товариством комерційний банк ,,ПриватБанк”, м. Дніпропетровськ, який був перейменований в Публічне  акціонерне  товариство Комерційний банк „Приватбанк” (банк),  та Приватним підприємством „КААС”, м. Дружківка (клієнт) було укладено договір врахування векселів з реверсом №Р23-08 від 24.07.2008р.

Відповідно до умов даного Договору банк придбає векселі, зазначені нижче, до настання строку платежу за ними у клієнта, за грошові кошти з дисконтом, а клієнт дає банку позавексельне зобов’язання викупити враховані векселі до настання строку їх оплати:

усього 1 (один) вексель загальною номінальною вартістю 400 000грн. 00коп. Якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативам Національного банку України, які регулюють правовідносини за векселями. Вартість врахування векселів складає 300 000грн.00коп. Дані положення закріплені в п. 1.1. договору врахування векселів з реверсом №Р23-08 від 24.07.2008р.

Крім того, в п.п. 1.2. договору зазначено, що у строк зазначений у п. 2.1.2 клієнт зобов’язується провести оплату за векселі, зазначені у п. 1.1  даного договору, в сумі згідно п.2.1.2, а банк у свою чергу, зобов’язується передати ці векселі клієнту.

Згідно з п. 2.1.2. договору врахування векселів з реверсом №Р23-08 від 24.07.2008р., клієнт зобов’язаний з метою виконання прийнятих на себе зобов’язань відповідно до п. 1.2. договору, в строк 20 січня 2009р. перерахувати грошові кошти за векселі, зазначені у п. 1.1. договору в сумі 337500грн. 00коп.

В свою чергу, відповідно до п. 2.2.1. договору врахування векселів з реверсом №Р23-08 від 24.07.2008р., банк зобов’язується протягом двох банківських днів з моменту прийому векселів у відповідності до п.2.1.1. даного договору сплатити клієнту вартість врахування векселів. Сплата виконується в безготівковій формі по реквізитах, вказаних у п.8 договору. Банківський день –день, у який установи банку відкриті для проведення перерахунку грошей.

Договір врахування векселів з реверсом №Р23-08 від 24.07.2008р. набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до закінчення всіх розрахунків і платежів (п. 5.1. договору).  

Відповідно до акту прийому-передачі векселя від 24.07.2008р. Приватне підприємство „КААС”, м. Дружківка передало визначений в договорі вексель позивачу. В свою чергу на виконання п. 2.2.1. договору врахування векселів з реверсом №Р23-08 від 24.07.2008р. позивач сплатив  Приватному підприємству „КААС”, м. Дружківка вартість врахування векселів з вирахуванням суми комісійної винагороди за проведення операції врахування з реверсом, що підтверджується меморіальним ордером №2 від 24.07.2008р.

Позивачем надані докази сплати Приватним підприємством „КААС”, м. Дружківка 1900грн.00коп. в рахунок викупу векселя.

На векселі здійснений бланковий індосамент. Вказаний вексель містить всі належні реквізити, встановлені ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, для простого векселя.

Позивач, вважаючи себе законним векселедержателем спірного простого векселю звернувся до господарського суду Донецької області з вимогами щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдінгова компанія “ГАРДІС” на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПРИВАТБАНК” заборгованість за векселем № АА 1396420, дата складання векселя 22.07.2008 р.  в розмірі 398100,00грн., обґрунтовуючи свої вимоги положеннями ст.ст. 15, 16, 77 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши представлені в обґрунтування заявлених позовних вимог докази, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПРИВАТБАНК”, м. Дніпропетровськ” задоволенню не підлягає з огляду на наступне.  

Згідно п. п. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін.

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Простий вексель серії АА № 139642, складений 22.07.2008 р. зі строком платежу “за пред’явленням, але не пізніше 31.01.2009 р.” переданий позивачеві Приватним підприємством “КААС” згідно з актом прийому-передачі векселів від 24.07.2008 р. на підставі договору врахування векселів з реверсом № Р23-08 від 24.07.2008 р.

Чинним законодавством, а саме ст. 11 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі зазначено, що перехід права власності на вексель здійснюється шляхом оформлення передавального напису - індосаменту. Судом встановлено, що спірний вексель не містить ні передавального напису, ні інших позначок відповідно до вимог вексельного законодавства. Порядок обороту векселів визначено законодавчо, зокрема, Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі і Законом України "Про обіг векселів в Україні", якими встановлені правила, як видачі векселів, так і їх передачі чи відчуження.

Відповідно до змісту статті 11 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі передача векселів іншим способом ніж вчинення індосаменту має наслідки лише звичайної цесії.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

Досліджуючи зміст угоди про передачу векселю судом встановлено, що укладений між позивачем та третьою особою правочин  за своїм змістом та правовою природою є договором врахування векселів з реверсом.

Нормативно операції банків векселями в національній валюті на території України, закріплене Постановою Національного банку  від 16.12.2002 р.  № 508 “Про затвердження Положення  про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України”.

Згідно з п. 6.1 Положення урахування векселів є формою кредитування банком юридичної або фізичної особи шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним зі знижкою (дисконтом) за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя в повній сумі.

Положення  реверс згідно з п. 1.2 Положення являє собою   письмове  зобов'язання  пред'явника  викупити векселі до настання їх строку та/або в разі настання  (ненастання) певних  обставин.  За  допомогою  реверсу  векселі  відчужуються і тимчасово передаються банку.

Врахування векселя з реверсом – це різновид врахування, за якого пред'явник векселя дає банку позавексельне зобов'язання викупити враховані векселі до настання строку їх оплати та/або в разі настання/ненастання певних обставин. Із технічного боку врахування векселів з реверсом подібне до кредиту, забезпеченого векселями, і є операцією репо з відкладальними та/або скасувальними умовами.

Репо -  угода про продаж із подальшим викупом.  На практиці - вид  банківської  операції,  за  яким  об'єкт  (як правило,  цінні папери) передається  контрагенту  в  обмін  на  інший  об'єкт  (як правило,   грошові   кошти),  а  через  визначений  проміжок  часу проводиться обов'язковий зворотний обмін. Таким чином сторона, яка передає  об'єкт,  отримує  від  нього  вторинну  ліквідність і  не втрачає права власності  над об'єктом.

Від звичайного врахування врахування з реверсом відрізняється тим, що платіж за векселем виконує не безпосередньо зобов'язана за векселем особа-платник, а пред'явник, який підписує реверс і викуповує вексель.

Таким чином Банк (позивач) є тимчасовим власником векселю та не набуває права вимоги за векселем, переданим йому у відповідності до договору врахування векселів з реверсом.

Суд зазначає, що договір  врахування векселів з реверсом №Р23-08 від 24.07.2008р. був укладений позивачем  з Приватним  підприємством „КААС”, м. Дружківка та не містить ніяких грошових зобов’язань Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдингова компанія „Гардіс”,  м. Дружківка  перед банком.

З огляду на наведене, в позовних вимогах Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПРИВАТБАНК”, м. Дніпропетровськ   слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПРИВАТБАНК”, м. Дніпропетровськ – відмовити.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.  

Повний текст рішення підписаний 20.05.2011  р.

          

Головуючий суддя                                                               Морщагіна Н.С.           

Суддя                                                                  Сковородіна О.М.     

Суддя                                                                  Соболєва С.М.    

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення18.05.2011
Оприлюднено01.06.2011
Номер документу15863078
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —39/17

Ухвала від 12.03.2010

Господарське

Господарський суд Харківської області

Швидкін А.О.

Ухвала від 12.03.2010

Господарське

Господарський суд Харківської області

Швидкін А.О.

Ухвала від 20.02.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Шаптала Є.Ю.

Рішення від 20.02.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Шаптала Є.Ю.

Ухвала від 06.01.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Шаптала Є.Ю.

Постанова від 21.12.2011

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Новіков М.М.

Ухвала від 14.11.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

Ухвала від 24.10.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

Ухвала від 04.07.2011

Господарське

Господарський суд Донецької області

Морщагіна Н.С.

Рішення від 18.05.2011

Господарське

Господарський суд Донецької області

Морщагіна Н.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні