Ухвала

від 21.04.2011 по справі 2а-2586/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 р. Справа № 62049/09/9104

Колегія суддів Льві вського апеляційного адміні стративного суду у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Коваля Р.Й., Судо вої-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку пись мового провадження апеляцій ну скаргу управління Пенсійн ого фонду України в Тячівськ ому районі Закарпатської обл асті на постанову Тячівськог о районного суду Закарпатськ ої області від 03 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА _1 до управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської област і про стягнення заборгованос ті,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 14.05.2009 року звернул ася в суд першої інстанції з а дміністративним позовом до у правління Пенсійного фонду У країни в Тячівському районі Закарпатської області про зо бов'язання нарахувати та вип латити недоплачену як дитині війни щорічну соціальну доп омогу за 2006-2008 роки.

Постановою Тячівського ра йонного суду Закарпатської о бласті від 03.06.2009 року позовні ви моги задоволено частково, зо бов' язано відповідача пров ести перерахунок та виплату недоплаченого підвищення пе нсії позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 30% мінімальної пен сії за віком відповідно до ст .6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни» з ура хуванням виплачених сум, поч инаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, в решті п озовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким ріше нням суду першої інстанції у правління Пенсійного фонду У країни в Тячівському районі Закарпатської області оскар жило його в апеляційному пор ядку вважає постанову суду п рийнятою з порушенням норм м атеріального права.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що у відповідності до п.15 П оложення «Про Пенсійний фонд України» затв. Указом Презид ента України від 01.03.2001 року упра вління Пенсійного фонду Укра їни в Тячівському районі Зак арпатської області здійснює свої повноваження по ефекти вному використанню коштів Пе нсійного фонду України, реал ізація нормативних приписів і пенсійних програм здійсню ється шляхом фінансування пе нсійних виплат за рахунок чі тко визначених прибутковою ч астиною бюджету Пенсійного ф онду України джерел і відпов ідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пе нсійного Фонду України.

Крім того апелянт вказує, що судом першої інстанції непр авильно застосовано положен ня ч.1 ст.28 Закону України «Про з агальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскі льки ч.3 ст.28 даного Закону вста новлено, що мінімальний розм ір пенсії за віком, встановле ний на рівні прожиткового мі німуму, застосовується виклю чно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно і з Законом України «Про загал ьнообов`язкове державне пенс ійне страхування». Апелянт з азначає, що законодавством н е прийнято жодного нормативн ого акту на виконання вказан их вимог Закону України «Про соціальний захист дітей вій ни», не визначено на законода вчому рівні за рахунок яких к оштів і джерел, в якому порядк у, яким чином обчислювати вка заний розмір. Тому просить по станову суду першої інстанці ї скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні п озову відмовити повністю.

Особи, що беруть участь у сп раві, в судове засідання для р озгляду апеляційної скарги н е прибули, про дату, час та міс це розгляду справи були пові домлені належним чином, клоп отань від осіб, які беруть уча сть у справі, про розгляд спра ви за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відпов ідності до ч. 1 ст. 197 КАС України , вважає за можливе розглянут и справу в порядку письмовог о провадження за наявними у с праві матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на ос нові наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповіда ча, вивчивши матеріали справ и та обговоривши доводи апел яційної скарги, колегія судд ів вважає, що апеляційна скар га підлягає частковому задов оленню.

Відповідно до ст. 202 КАС Украї ни суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та у хвалює нове, коли має місце не повне з'ясування судом обста вин, що мають значення для спр ави, недоведеність таких обс тавин, невідповідність висно вків суду обставинам справи та порушення норм матеріальн ого або процесуального права , що призвело до неправильног о вирішення справи чи питанн я.

Судом першої інстанції вст ановлено та підтверджено мат еріалами справи, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війн и, а відтак має право на встано влене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей вій ни» підвищення до пенсії.

Що стосується вимог позива ча за 2006 рік, то суд вірно виход ив з того, що вони задоволенню не підлягають, оскільки Зако ном України «Про Державний б юджет України на 2006 рік» було в становлено обмеження щодо по дібної допомоги, яке на предм ет конституційності не розгл ядалось та неконституційним визнано не було.

Згідно ст.6 зазначеного Зако ну, дітям війни пенсії або щом ісячне довічне грошове утрим ання чи державна соціальна д опомога, яка виплачується за мість пенсії, підвищується н а 30 відсотків мінімальної пен сії за віком, розмір якої у 2007 р оці визначається прожиткови м мінімумом для осіб, які втра тили працездатність, що урег ульовано ч. 1 ст. 28 Закону Україн и «Про загальнообов'язкове д ержавне пенсійне страхуванн я».

Статтею 62 Закону України «П ро Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що прож итковий мінімум осіб, які втр атили працездатність, встано влюється на рівні: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гриве нь, з 1 жовтня - 411 гривень. Разо м з тим, дія норм п. 12 ст. 71 і ст. 111 За кону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які п ередбачали вищевказані випл ати, була призупинена.

09 липня 2007 року рішенням Конс титуційного Суду України за № 6-рп у справі за конституційн им поданням 46 народних депута тів України щодо відповіднос ті Конституції України (конс титуційності) положень стате й 29, 36, частини другої статті 56, ч астини другої статті 62, частин и першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13 , 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 1 01, 103, 111 Закону України «Про Держ авний бюджет України на 2007 рік » (справа про соціальні гаран тії громадян) визнано такими , що не відповідають Конститу ції (є неконституційними) пол оження п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону Укра їни «Про Державний бюджет Ук раїни на 2007 рік». З цього резюму ється висновок, що зупинення законом про Державний бюдже т України дії інших законів У країни щодо надання пільг, ко мпенсацій і гарантій, внесен ня змін до інших законів Укра їни, встановлення іншого (дод аткового) правового регулюва ння відносин, ніж передбачен о законами України, не відпов ідає статтям 1, 3, частині другі й статті 6, частині другій стат ті 8, частині другій статті 19, ст аттям 21, 22, пункту 1 частини друг ої статті 92, частинам першій, д ругій, третій статті 95 Констит уції України.

Разом з тим, судом першої ін станції не враховано посилан ня представника відповідача на пропущення позивачем стр оку звернення до адміністрат ивного суду, який передбачен ий ч.2 ст.99 КАС України (в редакц ії, що діяла на момент виникне ння спірних правовідносин).

Так, згідно ч.1 ст.99 КАС Україн и (в редакції, що діяла на моме нт виникнення спірних правов ідносин), адміністративний п озов може бути подано в межах строку звернення до адмініс тративного суду, встановлено го цим Кодексом або іншими за конами.

Зважаючи на те, що підвищенн я до пенсії у розмірі 30 % мініма льної пенсії за віком не нара ховувалось відповідачем з 09.07 .2007 року, то в даному випадку за стосовано річний строк зверн ення до суду відповідно до ст .99 КАС України, оскільки закон одавством інших строків з ць ого приводу не встановлено (в редакції, що діяла на момент в иникнення спірних правовідн осин).

З огляду на викладене, колег ія суддів вважає, що в частині позовних вимог за 2007 рік слід в ідмовити, оскільки позивачем пропущено річний строк звер нення до суду, а, отже, вказані вимоги є безпідставними.

Що стосується позовних вим ог за 2008 рік, то судом першої ін станції вірно зроблено висно вок, що такі підлягають частк овому задоволенню, оскільки рішенням Конституційного Су ду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, у відповідності до якого пол оження Закону України «Про Д ержавний бюджет України на 2008 рік», що обмежувало дію ст. 6 За кону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційним, відтак по чинаючи лише з 22.05.2008 року і до 31.12.2 008 року позов підлягає задовол енню.

Оскільки функції з признач ення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пе нсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Тячівському район і Закарпатської області, обо в' язок щодо нарахування і в иплати спірного підвищення п равильно покладено на відпов ідача у справі.

Положення ч.3 ст.28 Закону Укра їни «Про загальнообов' язко ве державне пенсійне страхув ання», на думку колегії судді в, не є перешкодою для застосу вання даної величини (мініма льного розміру пенсії за вік ом) до обрахування інших пенс ій чи доплат пов' язаних з мі німальною пенсією за віком, о скільки чинним законодавств ом не встановлено іншого, крі м передбаченого частиною 1 ці єї статті, мінімального розм іру пенсії за віком.

Достатніх правових підста в чи застережень щодо неможл ивості підвищення пенсії поз ивачу у передбаченому ст.6 Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів також зверт ає увагу, що відсутність бюдж етного фінансування на випла ту, передбаченого Законом Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до п енсії, не може бути причиною н евиконання відповідним суб' єктом владних повноважень по кладених на нього зобов' яза нь, оскільки реалізація особ ою права, що пов' язане з отри манням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спі рних правовідносин норматив но-правових актах національн ого законодавства, не може бу ти поставлена у залежність в ід бюджетних асигнувань (ріш ення Європейського суду з пр ав людини у справі «Кечко про ти України»).

З врахуванням вище наведен ого судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги я вляються суттєвими і складаю ть підстави для висновку про неправильне застосування су дом першої інстанції норм ма теріального та процесуально го права, які призвели до непр авильного вирішення справи, а також має місце невідповід ність висновків суду обстави нам справи.

Керуючись ст. 160, ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 с т. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС Украї ни, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

апеляційну скаргу управлі ння Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарп атської області - задоволит и частково, скасувати постан ову Тячівського районного су ду Закарпатської області від 03 червня 2009 року у справі № 2а-2586/09.

Прийняти нову постанову, як ою позов ОСОБА_1 задоволит и частково.

Зобов`язати управління Пен сійного фонду України в Тячі вському районі Закарпатсько ї області нарахувати та випл атити ОСОБА_1 підвищення д о пенсії у розмірі 30 % мінімаль ної пенсії за віком передбач еної ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війн и» за період з 22 травня 2008 року п о 31 грудня 2008 року з врахування м ст. 28 Закону України «Про заг альнообов`язкове державне пе нсійне страхування» та випла чених сум.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законно ї сили через п'ять днів після н аправлення її копій особам, я кі беруть участь у справі, та м оже бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосере дньо до суду касаційної інст анції.

Головуючий суддя М.А. П ліш

Судді Р.Й. К оваль

Н.М . Судова-Хомюк