КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2586/09 Головуючий у 1-й інстанції: Білокур В.І. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
19 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л.М.,
Міщука М. С
при секретарі: Корінець Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч.1 ст. 41 КАС України справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 грудня 2013 року про розгляд заяви Заступника начальника відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чайки В. П. про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області про визнання дій незаконними щодо відмови перерахунку та нарахування пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
13 листопада 2013 року заступник начальника відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чайка В. П. звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області із заявою, в якій просив змінити спосіб і виконання виконавчого листа виданого Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області 25 квітня 2013 року по адміністративній справі № 2-а-7735/2011 шляхом застосування у резолютивній частині рішення вимоги про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки та Прилуцькому районні на користь ОСОБА_4 нарахованої доплати в сумі 5990,04 грн.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 грудня 2013 року подання заступника начальника відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чайки В. П. про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою у поданні заступника начальника відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чайки В. П. відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 грудня 2009 року зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_4 за 2009 рік пенсію, як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 21-22).
Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 26 липня 2011 року вказану вище постанову Прилуцького районного суду Чернігівської області від 21 грудня 2009 року змінено: визнано неправомірними дії та зобов'язано відповідача привести розмір державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у встановлених ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» шляхом здійснення її відповідного перерахунку та доплати за період з 14 вересня 2009 року по 18 червня 2011 року (а.с. 35-36).
Постановою Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2013 року постанову Прилуцького районного суду Чернігівської області від 21 грудня 2009 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 26 липня 2011 року в частині кінцевої дати перерахунку пенсії змінено, виключивши з тексту резолютивної частини рішення суду апеляційної інстанції обмежувальну дату перерахунку пенсії позивача - 18 червня 2011 року (а.с. 65-66).
25 квітня 2013 року позивачу видано виконавчий лист по справі № 2-а-7735/2011р. в якому зазначено: зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області привести розмір державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_4 у відповідність з приписами ст. ст. 50, 54 ч. 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» шляхом здійснення її відповідного перерахунку та доплати за період з 14 вересня 2009 року.
З матеріалів справи вбачається, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області на виконання постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 грудня 2009 року у справі 2-а-2586/2009 нараховано до виплати позивачу 5 990,04 грн, але зазначені кошти не виплачено (а. с. 93, 94 ).
При постановлені ухвали від 28 грудня 2013 року суд першої інстанції виходив з того, що заява Заступника начальника відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чайки В. П. про зміну способу і порядку виконання судового рішення - є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки боржник виконав зобов'язальну частину рішення про нарахування соціальних виплат під час виконання судового рішення в сумі 5 990 грн.04 коп., які і підлягають стягненню з боржника на користь стягувача, що забезпечить в повній мірі виконання конкретного судового рішення .
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, з наступних підстав.
Статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).
Аналіз резолютивної частини постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 грудня 2009 року (зі змінами, внесеними постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 26 липня 2011 року та постановою Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2013 року) та синтез наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.
За таких обставин заявник - Заступник начальника відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чайка В. П. просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, 223 КАС України).
Відтак суд першої інстанції, задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.
Крім того, ч. 1 ст. 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.
Також колегія суддів наголошує, що «захист порушеного права у судовому рішенні» і «спосіб виконання судового рішення» не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).
Аналіз оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про те, що суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінив її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.
Вирішення питання про стягнення коштів як заборгованості невиплаченої пенсії, яка нарахована у разі виконання рішення адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільних судів.
Аналогічна правова позиція викладена й в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2014 року по справі № К/800/598/14 (523/13593/13-а).
Статтею 202 КАС України передбачено, що підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Виходячи з вищезазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2013 року про повернення позовної заяви постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206, КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 грудня 2013 року - задовольнити.
Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 грудня 2013 року - скасувати.
Постановити по справі нову ухвалу, якою у задоволенні заяви Заступника начальника відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чайки В. П. про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області про визнання дій незаконними щодо відмови перерахунку та нарахування пенсії - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Л.М. Гром,
М. С. Міщук
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2014 |
Оприлюднено | 03.03.2014 |
Номер документу | 37411653 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Багрій Василь Миколайович
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Бєлова Л.В.
Адміністративне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Леміш О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні