Постанова

від 11.05.2009 по справі 2а-2586/09

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2а-2586/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(в порядку письмового провадження)

11 травня 2009 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі судді Леміш О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді про зобов’язання по нарахуванню недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в м. Ужгороді про нарахування невиплаченої їй за період з 2006 по 2007 рік щомісячної державної соціальної допомоги в сумі 2733 грн. 30 коп. відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що за віком належить до категорії громадян, які згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мають право на отримання державної соціальної підтримки в вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яку відповідач їй протягом 2006-2007 років не нараховував через зупинення цих виплат Законами України «Про державний бюджет України на 2006 рік», та «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Оскільки рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9.07.2007 року по справі №1-29/2007 визнані неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону «України «Про соціальний захист дітей війни», позивач просить зобов’язати відповідача нарахувати їй невиплачену протягом 2006-2007 років державну соціальну допомогу в позовній сумі.

В запереченні на позов відповідач просить відмовити в позові у зв’язку з пропущенням передбаченого ст.99 КАС України строку звернення до адміністративного суду.

Відповідач в запереченні також вказує, що місцеві органи Пенсійного фонду не є власниками і розпорядниками коштів Державного бюджету України, за рахунок якого проводиться виплата державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що повинен здійснювати Кабінет Міністрів України.

Сторони заявили клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд часткового задовольняє позов з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до цієї категорії осіб відносяться громадяни України, які на час закінчення Другої світової війни не досягли 18-річного віку.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за віком є дитиною війни, про що є відповідна відмітка в її пенсійному посвідченні, яке видане управлінням Пенсійного фонду України в м. Ужгороді, де перебуває на пенсійному обліку.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» цим особам передбачена виплата підвищення до отримуваної пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та п.12. ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» виплата вказаних соціальних допомог дітям війни зупинена.

Разом з тим відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 у справі №1-29/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) пункт 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про покладення на відповідача обов’язку по нарахуванню і виплату їй підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є обґрунтованими.

Враховуючи, що згідно зі ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» в разі прийняття рішення про неконституційність закону, він втрачає чинність від дня прийняття цього рішення Конституційним Судом, позовні вимоги ОСОБА_1 про нарахування і виплату їй підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком підлягають до часткового задоволення за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.

Подібне не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, що слід застосовувати у відповідності до ч.2 ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини». Так, при розгляді справи «Качко проти України» (заява №63134/00), суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Враховуючи те, що позивач є особою похилого віку і про рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року дізналася із засобів масової інформації, причину пропуску нею передбаченого ст.99 КАС України строку для звернення до адміністративного суду з вимогою про перерахунок пенсії за 2007 рік, суд знаходить поважною.

Твердження відповідача про те, що управління Пенсійного фонду не є власником і розпорядником коштів Державного бюджету, за рахунок яких повинна виплачуватись соціальна допомога дітям війни, судом не беруться до уваги, оскільки одним з основних завдань місцевих управлінь Пенсійного фонду України є забезпечення призначення і виплата пенсій.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про нарахування підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 1 січня по 31 грудня 2006 року до задоволення не підлягають, оскільки Закон «Про Державний бюджет України на 2006 рік», яким зупинено нарахуванням і виплату дітям війни цієї соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, не визнавався таким, що не відповідає Конституції України і нарахування цієї соціальної допомоги дітям війни проводилось у порядку, визначеному ст.110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік».

Керуючись ст. ст. 86, 12, 159, 162 та 163 КАС України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в м. Ужгороді провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.