Ухвала

від 18.10.2010 по справі 2а-2586/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2010 р. Справа № 953/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Олендера І.Я., Улицького В.З.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 30 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації про нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 в гберезні 2009 року звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просила суд стягнути з відповідача недоплачену суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з серпня 2008 року по березень 2009 року у розмірі 4272 грн.

Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 30 квітня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача. Зобов»язано управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації щомісячно виплачувати ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, згідно рішення Конституційного Суду України №6- рп/2007 від 09 липня 2007 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, які мають право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Покликався на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, відповідно до якого визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема ч.2 ст.56, п.14 ст.71, яким було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач - управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації. В апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.

Сторони в судове засідання не з»явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних міркувань.

Безспірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, є застрахованою особою та перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дані обставини стверджуються свідоцтвом про народження серії 1-НМ № 104214, виданим виконавчим комітетом Бурштинської міської ради (а.с.8), довідкою про отримання допомоги (а.с.10).

Відповідно до ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року) встановлено, що допомога по догляду за дитиною надається щомісяця з дня надання відпустки для догляду за дитиною по день її закінчення, але не більше як по день досягнення дитиною трирічного віку включно.

Колегія суддів зазначає, що оскільки Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» не визначено відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, слід застосовувати ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Що стосується невиплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» за 2008 рік та вимоги про зобов»язання відповідача призначити та виплатити на користь позивача таку допомогу, то колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для її задоволення.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач протягом жовтня-грудня 2008 року отримувала щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», що підтверджується довідкою від 17.02.2009 року №636/01-111.

Відповідно до п.23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» та викладено у такій редакції: «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн.». Вказана норма не була визнана неконституційною, а тому виплати, які проводив відповідач у 2008 році відповідають чинному законодавству.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку проводив відповідач у 2008 році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» є правомірною, а тому управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У 2009 рокі дія ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» із внесеними змінами зупинена не була, а тому в задоволенні позовних вимог в частині нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня по березень 2009 року слід відмовити.

Крім того слід зазначити про відсутність підстав для виплати спірної допомоги в подальшому, оскільки предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорювані права, а на момент розгляду справи такий факт порушення права позивача в майбутньому відсутній.

За таких обставин оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України є підставою для її скасування та прийняття нової постанови.

Керуючись ст. 160, ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації задовольнити частково.

Постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 30 квітня 2009 року у справі №2а-2586/09 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

Судді І.Я. Олендер

ОСОБА_3