Рішення

від 25.09.2006 по справі 40/230

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/230

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.09.06 р.                                                                               Справа № 40/230                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Прокурора Сокальського району Львівської області в інтересах держави в особі уповноваженого органу – Міністерства вугільної промисловості в особі державного підприємства “Львіввугілля”, Шахти “Візейська” с. Сілець Львівської області

до  відповідачів 1.Концерну “Вуглетехпереозброєння” м. Донецьк

                           2.Приватного підприємства “Гормашсервіс” м.Донецьк

про стягнення 28900 грн. 96 коп.

за участю:

прокурора Завгородня Т.В.

представників сторін:

від позивача Бойко З.М. - юрисконсульт

від 1-го відповідача  не з'явився

від 2-го відповідача  не з'явився

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.                  

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Сокальського району Львівської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі уповноваженого органу – Міністерства вугільної промисловості в особі державного підприємства “Львіввугілля”, Шахти “Візейська” с. Сілець до належних відповідачів про стягнення боргу за недопоставку товару в сумі 7300 грн. 70 коп., витрат на транспортування в сумі 17175 грн. 84 коп., штрафу за порушення терміну поставки в сумі 4424 грн. 42 коп.

Неприбуття у судове засідання представників першого та другого відповідачів, яких було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи прокурора та представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що на виконання п. 7.1 договору № 80 від 05.09.00р., укладеного між позивачем та другим відповідачем, позивач перерахував другому відповідачеві попередню оплату за товар на загальну суму 402519 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 832 від 03.10.00р. та № 1010 від 25.10.00р.

Відповідно до п. 5.2 договору другий відповідач повинен здійснити постачання товару в термін до 30 днів з дня проведення оплати.

Згідно п. 5.6 договору другий відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві транспортні затрати за умови представлення документів, що підтверджують фактичні затрати, пов'язані з поставкою.

Відповідно до п. 12.2 договору другий відповідач повинен сплатити штраф за порушення терміну поставки товару в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день затримки поставки.

Другий відповідач лише частково виконав свої зобов'язання, попередню оплату отримав на загальну суму 402519 грн. 00 коп., однак постачання товару здійснив на суму 395218 грн. 30 коп., внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 7300 грн. 70 коп., який позивач намагається стягнути.

 Позивач також намагається стягнути витрати на транспортування в сумі 17175 грн. 84 коп. з посиланням на п. 5.6 договору.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання зобов'язань, позивачем пред'явлені вимоги щодо стягнення штрафу за порушення терміну поставки в сумі 4424 грн. 42 коп. згідно п. 12.2 договору за період з 20.12.05р. по 20.06.06р.

Крім того, 05.09.00р. був укладений договір поруки № 80/а, згідно якого перший відповідач взяв на себе зобов'язання відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань за договором № 80 від 05.09.00р. в повному обсязі.

На час розгляду справи позивач за згодою прокурора заявив клопотання у порядку ст. 80 ЦК України 1963 року про поновлення пропущеного за поважними причинами строку позовної давності у зв'язку з тим, що позивач звертався в органи внутрішніх справ України та в органи статистики з метою встановлення місцезнаходження підприємства відповідача, що підтверджується доказами по справі.

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003р. Правила цього кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності Цивільним кодексом України.

У даному випадку слід керуватися ЦК України 1963 року, оскільки строк пред'явлення позову сплив до набрання чинності Цивільним кодексом України 2003 року.   

Відповідно до ст. 80 ЦК України 1963 року суд за наявності поважних причин пропуску позовної давності має право захистити порушене право. Законодавство не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у разі пред'явлення позову по закінченні строку позовної давності.

Тому це питання віддано на розсуд суду. Вирішуючи його суд вивчає усі фактичні обставини справи, оцінює докази в кожному конкретному випадку.

Підставою представництва прокурора в суді є його неспроможність через матеріальний стан самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження.

Доказами по справі підтверджено наявність загрози порушень економічних інтересів внаслідок противоправних дій другого відповідача, що вчинюються у відносинах між ним та державою.

Оскільки є поважні причини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим, суд вважає, що даний випадок є винятковим, а причини поважними згідно ст. 80 ЦК України і з метою захисту інтересів держави задовольняє клопотання прокурора та позивача про поновлення строку позовної давності для стягнення боргу в сумі 7300 грн.70 коп. та збитків у вигляді витрат на транспортування в сумі 17175 грн.84 коп.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.  

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки і сторони досягли істотних його умов щодо  предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні п. 2 ст. 180 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

Незалежно від того, що у ЦК України договору поставки присвячено лише одна стаття (ст. 712), до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, коли інше не встановлено договором, законом або витикає із характеру правовідносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частиною 3 ст. 712 ЦК України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів поставки.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Господарське зобов'язання повинно виконуватися належним чином за договором, законом та звичаїв ділового обігу та припинятися  за приписами ст.ст. 193, 203 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 22, 78 ГПК України позивач надав уточнення предмету позову відносно збитків та намагається стягнути з належного відповідача - приватного підприємства “Гормашсервіс” борг в сумі 7300 грн. 70 коп. та збитки в сумі 17175 грн. 84 коп у вигляді витрат на транспортування .

З урахуванням обставин справи та правової кваліфікації відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд дійшов висновку, що своє  господарське зобов'язання другий відповідач своєчасно не виконав. Тому позов щодо стягнення з нього  7300 грн. 70 коп. боргу обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відносно стягнення збитків, то законодавець зазначає, що стаття 623 як загальна норма та статті 224, 225 ГК України 2003р., як спеціальні норми, передбачають, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань боржником він повинен відшкодувати кредитору заподіяні цим збитки.

На позивачеві лежить обов'язок довести суду згідно ст. 33 ГПК України наступне:

-          по-перше, факт заподіяння йому збитків;

-          по-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань;

-          по-третє, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Позивачем доведено складова збитків, їх розмір, причинний зв'язок між неналежним виконанням другим відповідачем зобов'язань за договором № 80 від 05.09.00р. та настанням наслідків у вигляді збитків, заподіяних позивачу.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позов в частині стягнення з другого відповідача збитків у вигляді витрат на транспортування в сумі 17175 грн. 84 коп. обґрунтовано та підлягає задоволенню.

До прийняття рішення по справі прокурор та позивач згідно ст.ст. 22, 29 ГПК України відмовились від позову щодо стягнення штрафу за порушення терміну поставки в сумі 4424 грн. 42 коп. До прийняття відмови позивача від позову позивачу роз'яснені його процесуальні права, у т.ч. те, що держмито у цій частині поверненню не підлягає і покладається на нього.

Оскільки ці дії не суперечать законодавству відмова від позову в цій частині прийнята судом. Провадження по справі відносно стягнення штрафу в сумі 4424 грн. 42 коп. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

На час слухання справи прокурор та позивач уточнили належного відповідача ким є приватне підприємство “Гормашсервіс

Тому у задоволенні позову щодо першого відповідача Концерну “Вуглетехпереозброєння” слід відмовити.

Державне мито та збір на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на другого відповідача приватне підприємство “Гормашсервіс” згідно ст.ст.44,49 ГПК України.

Судом з урахуванням змагальності та рівності сторін перед законом та судом було створено сторонам усі необхідні умови для правильного вирішення спору. Однак представник другого відповідача у судове засідання без поважних причин не з'явився, не виконав вимоги викладені в ухвалах суду щодо проведення сторонами процесуальних дій.

За такими обставинами, суд вбачає, що у діях другого відповідача присутнє неналежне ставлення до питань відповідальності щодо своїх обов'язків перед контрагентами та відсутність належної правової оцінки фактичних обставин справи та доказів на їх підтвердження, що призвело до доведення слухання справи до суду.

З урахуванням даних обставин, суд вважає за необхідне стягнути з другого відповідача  на користь державного бюджету штраф в сумі 100 грн. передбачений п. 5 ст. 83 ГПК України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону та надіслати на його адресу окрему ухвалу передбачену ст. 90 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 80 ЦК України 1963 року, п.п. 4, 6 Прикінцевих та перехідних положень, ч. 2 ст. 9, ст. 623, ч. 2 ст. 712 ЦК України 2003 року, ст. ст.  193, 202, 224, 225, 264, 265 ГК України, ст. ст. 22, 29, 33, 44, частиною п'ятою ст. 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85, 90 ГПК України, суд

   В И Р І Ш И В:

1. Поновити строк позовної давності пропущений за поважними причинами на стягнення з  другого відповідача  приватного підприємства "Гормашсервіс" боргу в сумі 7300 грн. 70 коп. та збитків у вигляді витрат на транспортування в сумі 17175 грн. 84 коп.

2. Провадження у справі щодо стягнення штрафу в сумі 4424 грн. 42 коп. припинити.

3. Стягнути з приватного підприємства “Гормашсервіс”, 83014,  м. Донецьк, проспект Дзержинського, 45, ід. код 31038516, р/р 26007309963001 в ДРУ КБ „ПриватБанк”, код банку 335496, на користь:

-          державного підприємства “Львіввугілля”, Шахти “Візейська”, 80086, с. Сілець Львівської області, Сокальський район, ід. код 26307836, р/р 26002051300065 в Червоноградській філії КБ „ПриватБанк”, код банку 325885, борг в сумі 7300 грн. 70 коп., збитки у вигляді витрат на транспортування в сумі 17175 грн. 84 коп., видавши наказ;

-          державного бюджету України 244 грн.76 коп. державного мита, 100 грн. штрафу,  видавши наказ та надіславши його до виконання у ДПА у Донецькій області;

-          ДП “Судовий інформаційний центр”, м. Київ, пр. Перемоги, 44, ід. код 30045370, р/р 26002014180001 у ВАТ „Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707,збір на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 99 грн. 93 коп., видавши наказ.

4.У задоволенні позову відносно першого відповідача Концерну “Вуглетехпереозброєння” відмовити.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Підченко Ю.О.