Рішення

від 11.05.2011 по справі 41/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/7

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.05.11 р.                                                                                 Справа № 41/7                               

Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі головуючого судді Ушенко Л.В., суддів : Лейби М.О., Сковородіної О.М

При секретарі судового засідання Новіковій В.Р.

розглянувши позовну заяву

Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по охороні навколишнього природного середовища, м. Сімферополь

до відповідачів:

1. Приватного підприємства „Фірма Хелп”, м. Донецьк;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Лікувальний комплекс “Марат” м. Донецьк

про стягнення збитків, заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства у сумі 45895 грн.

за участю представників сторін:

прокурор –Кравцов В.І. - посвідчення

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: Макаганчук С.В.

від відповідача 2: Калашнікова О.О.

                                                      ВСТАНОВИЛА:

Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по охороні навколишнього природного середовища, м. Сімферополь звернулося із позовом до Приватного підприємства „Фірма Хелп”, м. Донецьк про стягнення збитків, заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства у сумі 45895 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.07.2008р. по справі 41/7 у задоволенні позовних вимог Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.10.2008р. рішення господарського суду Донецької області від 14.07.2008р. по справі 41/7 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2009р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.10.2008р. та Рішення господарського суду Донецької області від 14.07.2008р. по справі №41/7 було скасовано і справа направлена на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Ухвалою Господарського суду від 22.04.2009р. по справі №41/7 було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Лікувальний комплекс „Марат”.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.05.2009р. по справі 41/7 у задоволенні позовних вимог Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.08.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 20.05.2009р. по справі 41/7 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2009р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.08.2009р. та Рішення господарського суду Донецької області від 20.05.2009р. по справі №41/7 було скасовано, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.02.2010р. зі складу учасників процесу було виключено третю особу Товариство з обмеженою відповідальністю „Лікувальний комплекс „Марат” та залучено в якості другого відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.07.2010р. провадження по справі 41/7 було зупинено до розгляду справи № 2а-15427/10/0570.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.02.2011р. провадження по справі 41/7 було поновлено.

  Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду Донецької області від 11.03.2011р. справа 41/7 була передана на автоматичний розподіл справи, за результатом якго надійшла до провадження судді Ушенко Л.В.

В обґрунтування вимог прокурор посилається на те, що при проведенні перевірки дотримання природоохоронного законодавства 17.04.2007р. встановлено, що на земельній ділянці за адресою: м. Ялта смт. Гаспра вул. Алупкінське шосе, 60 знищено 153 зелених насадження, про що складено акт про правопорушення за №162-50, який підписаний директором відповідача без зауважень та скріплений печаткою підприємства. Відносно директора ПП  "Фірма "Хелп" 19.04.07 складено протокол про адміністративне правопорушення та 20.04.07 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, яка не була оскаржена у встановлений термін, що підтверджує його вину. Відповідачем не отримано спеціального дозволу (ордеру) на знос зелених насаджень, що не відповідає вимогам ст. ст. 5, 40 Закону України "Про рослинний світ" та п.п. 2, 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2006р. № 1045. Видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера. Представник позивача підтримав вимоги прокурора.

У письмових поясненнях Сімферопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури АРК зазначено, що факт пошкодження зелених насаджень ПП „Фірма Хелп” підтверджується поясненнями від 07.03.2008р. Донцова А.Г., Танянської Т.В., протоколом про адміністративне правопорушення і постановою про накладення адміністративного стягнення від 20.04.2007р. Вказану постанову відповідачем у встановленому чинним законодавством порядку не оскаржено і набрало чинності, штраф правопорушником сплачений, що підтверджується квитанцією про оплату штрафу від 07.05.2007р.

Відповідач1 проти позову заперечував, надав пояснення, згідно яких жоден зі співробітників ПП „Фірма Хелп” не здійснював правопорушення та не був присутній при перевірці та складанні акту перевірки№ 162-50 від 17.04.2007р. Також відповідач наполягав на тому, що директор ПП  "Фірма "Хелп" лише отримав для ознайомлення акт, що не є свідченням того, що він погоджується із викладеними в ньому фактами. Крім того, ПП "Фірма "Хелп" не проводила роботи з санітарного очищення території і паркової зони і не пошкодила зелені насадження. Ці пошкодження спричинили невідомі особи, про що були повідомлені правоохоронні органи ПП  "Фірма "Хелп".

Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував, у зв'язку з тим, що Управління екологічної інспекції Південно-Кримського регіону перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ “Лікувальний комплекс “Марат” не проводила, співробітники цього товариства до будь-якої перевірки не залучалися, щодо обставин пошкодження зелених насаджень йому нічого не відомо.

Щодо відзиву, підписаного від імені ТОВ „ЛК „Марат” Бежиним А.М. як виконавчим директором, в якому він визнав позов, то представник відповідача зазначив, що дана особа таких повноважень не має, в ТОВ „ЛК „Марат” не працює.

У відзиву на позовну заяву від 19.04.2010р. (вх. № 02141/15844) відповідач 2 вказує, що ТОВ „ЛК ”Марат” не є балансоутримувачем перелічених в акті перевірки зелених насаджень, тому не повинен нести відповідальність за їх пошкодження.

Технічна фіксація судового засідання не здійснювалась за клопотанням представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідачів, господарський суд встановив наступне.

17.04.2007 року держінспектором з охорони навколишнього природного середовища управління екологічної інспекції Південно - Кримського регіону Танянською Т.В. проведено перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства на земельній ділянці в м. Ялта, смт. Гаспра вул. Алупкінське Шосе, 60, ТОВ „ЛК „Марат”.

В ході перевірки встановлено та у акті № 162-50 від 17.04.2007р. (далі - акт перевірки) зафіксовано, що на земельній ділянці території ТОВ “ЛК МАРАТ” у м. Ялта, смт. Гаспра вул. Алупкінське шосе, 60 пошкоджені зелені насадження, перелік яких наведений у акті. Даний акт був підписаний Держінспетором з охорони навколишнього природного середовища Південно - Кримського регіону, екологом Гаспринської селищної ради. З актом ознайомлений директор ПП „Фірми Хелп” Пєтухов М.А. При цьому із акту вбачається, що під час проведення перевірки посадові особи ТОВ „Фірма „Хелп” та ТОВ „ЛК „Марат” не були пристуні, участі в перевірці не приймали.

На підставі акту перевірки, головним спеціалістом відділу охорони та екологічного контролю за біоресурсами, рослинним світом та особливо охоронюваними територіями Коваленко Л.Д. здійснений розрахунок суми шкоди, спричиненої порушенням природоохоронного законодавства за результатами пошкодження зелених насаджень ПП “Фірма Хелп”. При проведенні розрахунку застосовувались дані акту перевірки щодо виду пошкоджень, найменувань пошкоджених дерев, показників пошкоджених дерев. Також застосований розмір такс, встановлений постановами КМУ № 559 Від 08.04.1999р. та № 339 від 01.06.1993р. у відповідних редакціях.

Загальний розмір шкоди, визначений розрахунком, складає 45'895 грн., яку прокурор просить стягнути з відповідача.

Згідно державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 03.01.2002р. серії 11-КМ № 005048 (т.1 а.с. 61), відповідач ТОВ „Фірма „Хелп” має у користуванні земельну ділянку розташовану за адресою: м. Ялта смт. Гаспра вул. Алупкінське шосе, 60.  на земельній ділянці за цією ж адресою розміщений ЛК „Марат”.

ПП „Фірма Хелп” оскаржила акт перевірки та дії працівників екологічної інспекції щодо проведення перевірки до Донецького окружного адміністративного суду. В зв'язку з пропуском строку на звернення до адміністративного суду в задоволенні ТОВ „Фірма „Хелп” було відмовлено (Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 02.09.2010р. у справі 2а-15427/10/0770).

Господарський суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього середовища”      використання природних ресурсів громадянами,  підприємствами, установами та   організаціями   здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню   природних   ресурсів,   негативному  впливу  на  стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони республіки, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення цього законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 40 Закону України "Про рослинний світ", відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.

Положенням про Державну екологічну інспекцію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 р. N 1520 передбачено, що Держекоінспекція, відповідно до покладених на неї завдань, організовує та здійснює державний контроль, зокрема, за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями, громадянами (п.п. 1 п. 4 Положення). Також положенням передбачено право Держекоінспекцій складати акти перевірки і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом (п.п. 5 п. 5 Положення).

У спірних правовідносинах управлінням екологічної інспекції Південно-Кримського регіону в акті прямо визначено, що перевірка була здійснена на земельній ділянці за адресою м. Ялта, смт. Гаспра вул.. Алупкінське шосе, 60, адреса якої хоча і співпадає з адресою ділянки відповідача1, але в акті не зафіксовано факт, що саме відповідачами вчинено правопорушення, пов'язане з пошкодженням об'єктів рослинного світу..

Також в даному акті вказано, що перевірка проводилася на території ТОВ „ЛК Марат”, але з актом ознайомлений лише директор ПП „Фірми Хелп”. До участі в перевірці не залучались представники відповідачів.

Таким чином, у встановленому законодавством порядку та в межах встановлених законодавством повноважень державним органом не встановлено, ким саме з відповідачів здійснено порушення природоохоронного законодавства.

За приписами статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, при цьому, видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 "Порядку видалення дерев кущів, газонів і квітників у населених пунктах", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1045 від 01.08.06 видалення зелених насаджень здійснюється в чітко регламентованій процедурі. Зокрема, після надання, підтверджуючих сплату відновної вартості зелених насаджень, документів заявнику видається ордер на видалення зелених насаджень.

Згідно  з  пунктом  4.2 "Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України", затверджених наказом Державного комітету України з житлово-комунального господарства від 29.07.94 № 70, державний контроль у галузі охорони міських зелених насаджень здійснюється Радами народних депутатів та їх виконавчими і розпорядчими органами, Міністерством охорони навколишнього природного середовища, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими органами. Пунктом 4.6 зазначених Правил передбачено, що знесення та пересадка дерев, чагарників, газонів, квітників може здійснюватись лише у разі наявності спеціального дозволу - ордера. Ордер видається на підставі обстеження зелених насаджень, погодженого з місцевими органами Мінприроди України, і рішення місцевого органу державної виконавчої влади.

Норма ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте ні прокурором ні позивачем не надані докази пошкодження земельної ділянки, які б чітко визначали яким саме відповідачем здійснене дане правопорушення.

Посилання на пояснення директора відповідача1, що відповідачем1 здійснювалось санітарне очищення території судом не приймається, оскільки позивачем та прокурором не доведено, що порушення, виявлені під час перевірки, пов'язані із зазначеним очищенням та проводились саме на території, що перевірялася, не визначено період, коли ці роботи фактично проводилися.

Посилання прокурора та позивача на підписання директором відповідача акту перевірки, суд, як належний доказ визнання правопорушення, не приймає, оскільки з акту перевірки вбачається, що директор ПП “Фірма Хелп” підписався за ознайомлення з актом перевірки, яка відповідно до акту, проводилася на території ТОВ „ЛК Марат”.

Щодо посилань прокурора та позивача на протокол № 009327 про адміністративне правопорушення, то суд не приймає даний акт як належний доказ вини відповідача 1 чи відповідача 2, оскільки з наведеного протоколу не вбачається встановлення здійснення дій з пошкодження зелених насаджень посадовими особами відповідача1 та відповідача 2 та визнання відповідачем обставин скоєння порушення природоохоронного законодавства;

Згідно п.1.6. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/744 від 27.06.2001р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища” вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Господарський суд зазначає, що вина є однією складовою у складі правопорушення, а для застосування відповідальності за вчинене правопорушення необхідна наявність протиправної поведінки особи, шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою та вини особи, яка заподіяла шкоду.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою правопорушника і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує у часі шкідливому результату, що настав, шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Вирішуючи питання визначення причинного зв'язку, слід також зосереджувати увагу на питаннях, що насправді було причиною настання шкідливого результату, а також ролі дій відповідальної особи.

Судова колегія вважає, що матеріали справи не підтверджують протиправної поведінки відповідачів та, відповідно, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, тому і підстави для стягнення шкоди у сумі 45895 грн. відсутні.

Господарський суд вважає, що позивач не довів належними доказами порушення відповідачами природоохоронного законодавства.

З урахуванням викладеного вимоги Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора не підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі не стягуються, оскільки прокурор звільнений від сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

                                                           ВИРІШИЛА:

В задоволенні позову Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, м. Сімферополь до Приватного підприємства „Фірма Хелп”, м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю “Лікувальний комплекс “Марат” м. Донецьк  про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу у сумі 45895 грн.- відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення долучити до матеріалів справи.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя                                                               Ушенко Л.В.           

Суддя                                                                  Лейба М.О.     

Суддя                                                                  Сковородіна О.М.    

Повний текст складено та підписано 16 травня 2011 року