Постанова

від 26.06.2009 по справі 2а-714/2009

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЛУГАНСЬК

Справа № 2а-714/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2009 року суддя Ленінського районного суду м. Луганська Масенко Д.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, третя особа - управління Державного казначейства в м. Луганську ГУДКУ в Луганській області, про визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання здійснити нарахування суми щомісячної державної соціальної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому зазначив, що мас правовий статус „дитина війни", відповідачем йому не в повному обсязі виплачувалося підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за 2006-2008 роки, визнати незаконною бездіяльність відповідача та зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Луганська нарахувати недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3891, 90 грн.

Позивач до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в своїх запереченнях посилався на наступне. ЗУ „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" були внесені зміни до Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік", відповідно до яких пункт 17 статті 77 було виключено, статтю 110 викладено в такій редакції:"Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" запроваджується з 01.01.2006 року, а ст. 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету". У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни". ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік" припинено дію ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни". Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 були визнані такими, що не відповідають Конституції положення пункту 12 ст. 71 ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік", яким було припинено на 2007 рік дію ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік". Таким чином, норми ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" є діючими з 09.07.2007 року. Крім того, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік" внесені зміни до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни". А саме встановлено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки. Встановленої для учасників війни. Разом з тим, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року прийнято рішення про визнання неконституційними положень ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік". Постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" призначення надбавки до пенсії дітям війни врегульовано, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у таких розмірах з 22 травня - 48 грн. 10 коп., з 1 липня - 48 грн. 20 коп. та з 1 жовтня - 49 грн. 80 коп. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи вимоги позивача не визнав, надав письмові заперечення, в яких вважав, що позивач правильно зазначив відповідачем в цій справі - ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, просив застосувати строк позовної давності до вимог позивача, в задоволенні позову відмовити. Також просив розглянути справу за відсутності їх представника.

26.06.2009 року була винесена ухвала про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ч. 1 ст. 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач не наполягає на застосуванні строку позовної давності, а позивач надав клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обгрунтовано тим, що про факт порушення його прав стало відомо лише після отримання ним відповіді на його звернення до відповідача для вирішення спору в позасудовому порядку, якою в задоволенні його вимог відповідачем відмовлено. Наполягання третьої особи щодо застосування строку позовної давності до позовних вимог суд не приймає до уваги, оскільки згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку на звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, в разі, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Враховуючи віковий та соціальний стан позивача, відсутність юридичної освіти, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та поновити йому строк звернення до суду за захистом своїх прав.

Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № 137044 від 20.05.1991 року.

Позивач звертався до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська з заявою про виплату йому підвищення до пенсії як дитині війни, але листом № 267/п-15 від 27.02.2009 року йому було відмовлено в перерахунку.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 окремі закони визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн. з 01 липня 2007 року - 410, 06 грн., з 01 жовтня 2007 року - 415, 11 грн.

Таким чином, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710, 91 грн. (з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року -((410, 06 грн. х 30 %) /31 день) х 23 дні = 91, 27 грн., за серпень - вересень 2007 року - (410, 06 грн.х30 %) х 2 місяці = 246, 04 грн., за жовтень - грудень 2007 року - (415, 11 грн. х 30 %) х 3 місяці = 373, 60 грн.).

Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни", зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Враховуючи, що позивачеві, починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (травень - червень 2008 року - по 48, 10 грн., липень - вересень 2008 року - по 48, 20 грн., жовтень - грудень 2008 року - по 49, 80 грн.), за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачеві 715, 23 грн. (з 22 травня 2008 року - ((481 грн. х 30 %)/31 день)х 10 днів = 46, 55 грн. - 15, 52 грн. = 31, 03 грн., червень 2008 року - (481грн. х 30 %) - 48, 10 грн. = 96, 20 грн., липень - вересень 2008 року - (482 грн. х 30 %) - 48, 20 грн. = 96, 40 грн. х 3 місяці = 289, 20 грн., жовтень - грудень 2008 року - (498 грн. х 30 %) - 49, 80 грн. = 99, 60 грн. х 3 місяці = 298, 80 грн.).

Що стосується вимоги позивача щодо зобов’язання провести підвищення пенсії з 01.01.2006 року, то вона є необгрунтованою з наступних підстав.

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік» були внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких пункт 17 статті 77, а саме «З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу сьомого ст. 5 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було виключено, статтю 110 викладено у такій редакції «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15), запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». У 2006 році Урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішення Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року щодо неконституційності ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік» не поширюється, тому позов в частині перерахунку підвищення пенсії з 01.01.2006 року не підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача щодо зобов’язання провести підвищення пенсії з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, то вона є необгрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ЗУ "Про Державний бюджет України на 2006 рік», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

Визнати незаконною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська здійснити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 710, 91 (сімсот десять гривень дев’яносто одна копійка) грн., та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 715, 23 (сімсот п’ятнадцять гривень двадцять три копійки) грн., а всього стягнути 1426, 14 (одна тисяча чотириста двадцять шість гривень чотирнадцять копійок) грн.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Луганська. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.