Постанова

від 09.10.2007 по справі 37/293

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/293

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09.10.2007                                                                                           № 37/293

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Губенко Н.М.

 суддів:            Барицької  Т.Л.

          Ропій  Л.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Тищук О.М. (довіреність № 546 від 24.09.2007);

 від відповідача - Журіда А.О. (довіреність № 65 від 22.09.2006);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Славута - Папір"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 14.06.2007

 у справі № 37/293 (Кондратова І.Д.)

 за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Славута - Папір"

 до                                                   Відкритого акціонерного товариства "Вторес"

 про                                                  стягнення 6 000,00 грн

Ухвалою Голови Київського апеляційного господарського суду від17.09.2007 відповідно до ст. ст. 69, 99 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги продовжений.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м.Києва від14.06.2007 у справі №37/293 в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 6 000 грн., отриманих останнім від позивача за платіжним дорученням №83 від 02.02.2007 за макулатуру, яка не була передана відповідачем позивачу відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу та доповнення до неї, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким  позовні вимоги задовольнити, оскільки вважає, що господарським судом першої інстанції було не повністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи. При цьому позивач зазначає, що виходячи з норм ст. ст. 638, 639 ЦК України рахунок № 429 від 01.02.2007 є доказом направлення з боку відповідача пропозиції (оферти) щодо укладення договору купівлі-продажу, оскільки в рахунку є всі істотні умови договору, яку позивач прийняв, оскільки попередньо сплатив за товар.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. При цьому відповідач зазначає, що 02.02.2007 на його рахунок надійшло 6 000,00 гри. від позивача. Надходженню вказаної суми передувала телефонна розмова між Головою правління відповідача та головою правління позивача, в якій останній пообіцяв погасити заборгованість раніше очолюваного ним підприємства шляхом перерахування суми з рахунку ЗАТ ”Славута-Папір”. Виходячи з ч. 1, 3 ст. 6 ЦК України, відповідач правомірно зарахував на свій рахунок отриману від позивача суму. В подальшому позивач відмовився від виконання досягнутої домовленості, а представник позивача в судових засіданнях відмовився визнати факт укладення такої угоди, наполягаючи на інших усних домовленостях.

Також, відповідач зазначає, що із наявних у матеріалах справи доказів, наданих позивачем, вбачається, що 02.02.2007 останнім було перераховано на рахунок відповідача 6 000,00 грн. згідно із рахунком № 17 від 01.02.2007, а згодом надано ксерокопію ніби-то надісланого відповідачем рахунку № 429 від 01.02.2007, причому, сума в ксерокопії рахунку не відповідає сумі перерахованій позивачем. За таких обставин та за відсутності оригіналу рахунку, господарський суд першої інстанції правомірно відхилив доводи позивача про отримання ним від відповідача пропозиції укласти договір та її виконання.

Крім того, відповідач зазначає, що між ним та позивачем не існує жодної домовленості щодо поставки (купівлі-продажу) макулатури, оскільки пропозиції на укладення договору купівлі-продажу відповідач позивачу не надсилав, а пропозиція позивача у вигляді проекту договору купівлі-продажу № 28 від 01.02.2007 відповідачем не прийнята. На сьогоднішній день відповідач не має договірних відносин з позивачем, рахунків на оплату товару відповідач позивачу не виставляв, передоплати за поставку товару не отримував, а вказані позивачем рахунки на оплату товару в дійсності виставлені іншим контрагентам і мають інші дати.

Згідно із ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

При розгляді апеляційної скарги апеляційним господарським судом були заслухані пояснення представників сторін, досліджені наявні матеріали справи та встановлено наступне.

Позивач подав до господарського суду першої інстанції позов про стягнення з відповідача 6 000 грн., отриманих останнім від позивача за платіжним дорученням №83 від 02.02.2007 за макулатуру, яка не була передана відповідачем позивачу.

Господарський суд першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до усної домовленості з відповідачем 01.02.2007, останній зобов'язався 02.02.2007 відвантажити позивачу макулатуру, а позивач перерахувати грошові кошти за макулатуру . На виконання домовленості позивач направив відповідачу факсимільним зв'язком для підписання договір купівлі-продажу № 28 від 01.02.2007, а 02.02.2007 перерахував відповідачу за макулатуру 6 000,00 грн. Позивач вважає, що зазначені дії свідчать про те, що між ним та відповідачем виникли правовідносини з договору купівлі-продажу. Однак, відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу № 28 від 01.02.2007 відмовився відвантажити позивачу макулатуру, а тому згідно з п.2 ст. 693 ЦК України відповідач повинен повернути перераховані позивачем за макулатуру грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн.

До позовної заяви позивач додав копію договору купівлі-продажу № 28 від 01.02.2007 підписаного директором позивача та скріпленого печаткою позивача. При цьому доказів направлення відповідачу зазначеного договору позивач не надав.

Згідно із п. 1, 2 ст. 184 ГК України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами; укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частина 1 ст. 641 ЦК України встановлює, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Як вбачається із залученої до матеріалів справи наданої позивачем ксерокопії договору купівлі-продажу № 28 від 01.02.2007 (а. с. 13) з боку відповідача зазначений договір не підписаний та печаткою відповідача не скріплений.

В ході розгляду справи відповідач стверджував, що жодних договірних відносин щодо продажу макулатури з позивачем не має, оскільки пропозицію про укладення договору купівлі-продажу макулатури позивачу не надсилав, а пропозиція позивача у вигляді договору купівлі-продажу № 28 від 01.02.2007 відповідачем не прийнята.

Відповідно до п. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції ().

Згідно із ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Отже, враховуючи, що договір купівлі-продажу № 28 від 01.02.2007 відповідачем не підписаний та печаткою не скріплений, апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок господарського суду першої інстанції про те, що договір купівлі-продажу № 28 від 01.02.2007 є неукладеним (таким, що не відбувся) і відповідно у позивача та відповідача не виникло жодних прав та обов'язків за ним.

Таким чином, оскільки договір купівлі-продажу № 28 від 01.02.2007 є таким, що не відбувся, а позивач обґрунтовує свою позовну вимогу про стягнення з відповідача 6 000 грн. попередньої оплати вартості макулатури саме невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу щодо передачі позивачу макулатури на отриману вищевказану грошову суму і виникненням, у зв'язку з цим, у позивача права вимагати від відповідача повернення попередньої оплати макулатури згідно з п. 2 ст.693 ЦК України, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не можуть бути задоволені з правових підстав, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Щодо посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн. сплачені позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку № 429 від 01.02.2007, а тому виходячи з норм ст. ст. 638, 639 ЦК України рахунок № 429 від 01.02.2007 є доказом направлення з боку відповідача пропозиції (оферти) щодо укладення договору купівлі-продажу, оскільки в рахунку є всі істотні умови договору, яку позивач прийняв попередньо сплативши за товар, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь–якій формі, якщо вимоги, щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (п. 1 ст. 642 ЦК України).

В ході розгляду справи відповідач заперечував надіслання позивачу рахунку № 429 від 01.02.2007 та зазначав про те, що такий рахунок ним взагалі не виписувався. По даним його бухгалтерії виписувався лише рахунок № 000429 від 29.01.2007 на загальну суму 360 грн. за склобій змішаний, який ним надсилався для оплати ВАТ ”Ветропарк Гостомельський склозавод”, в підтвердження чого надав апеляційному господарському суду належним чином завірену копію вказаного рахунку.

Таким чином, оскільки відповідач заперечує надіслання відповідачу рахунку № 429 від 01.02.2007, оригіналу рахунку № 429 від 01.02.2007 позивач не надав, поставка відповідачем макулатури не здійснювалась, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що відповідач не надсилав позивачу пропозицію (оферту) про укладення договору купівлі-продажу макулатури та відповідно не укладав з позивачем договір.

Крім того, твердження позивача про те, що попередня оплата рахунку № 429 від 01.02.2007, (в підтвердження чого позивач надав виписку банку з особового рахунку за 02.02.2007) свідчить про те, що ним було прийнято пропозицію відповідача про укладення договору купівлі-продажу у вигляді надіслання йому вказаного рахунку спростовується тим, що із наявної в матеріалах справи виписки банку з особового рахунку позивача за 02.02.2007 (а. с. 56) останній перерахував на рахунок відповідача 6 000,00 грн., в призначенні платежу зазначивши ”за макулатуру згідно із рахунком № 17 від 01.02.2007”..

Частини 1 та 2 ст. 642 ЦК України передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частина 1 ст. 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Разом з тим якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, як це передбачено ч. 1 ст. 38 ГПК України.

З метою з'ясування всіх обставин справи апеляційний господарський суд ухвалою від 25.09.2007 зобов'язав відповідача надати рахунок № 17 від 01.02.2007 та письмові пояснення щодо зазначення при перерахуванні відповідачу 6 000,00 грн. в призначенні платежу рахунку № 17 від 01.02.2007.

На виконання вимог вказаної ухвали позивач надав письмові пояснення № 572 від 03.10.2007, в яких стверджував про те, що копію рахунку № 17 від 01.02.2007 надати не може, оскільки перерахування коштів здійснювалося на підставі рахунку № 429 від 01.02.2007, а зазначення в призначенні платежу рахунку № 17 від 01.02.2007 є суто механічною помилкою, допущеною бухгалтером при друкуванні платіжного документу.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Виходячи з цього, саме позивач повинен був довести, що перерахування коштів здійснювалося на підставі рахунку № 429 від 01.02.2007, чого останній не зробив.

Таким чином, з системного аналізу ст. ст. 638, 641 та 642 ЦК України та матеріалів справи апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність пропозицій сторін укласти договір купівлі-продажу макулатури та відсутності в правовідносинах сторін ознак, притаманних угодам, укладеним в усній формі відповідно до вимог чинного законодавства.

Інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, апеляційним господарським судом не приймаються до уваги і не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки не вбачається наявності обставин, що свідчили б про порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вищенаведене свідчить, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає обставинам справи та наявним у справі доказам незалежно від мотивації, приведеної у рішенні господарського суду.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що господарським судом першої інстанції в процесі розгляду справи в достатній мірі з'ясовані та доведені обставини, що мають значення для справи, і рішення прийняте судом у повній відповідності з матеріалами справи та з дотриманням норм процесуального і матеріального права, а доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду м.Києва від14.06.2007 у справі №37/293 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Справу № 37/293 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Губенко Н.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Ропій  Л.М.