Рішення

від 08.07.2009 по справі 37/293

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/293

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/293

08.07.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Телеком»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ»

Простягнення 24 707, 84 грн.

Представники сторін:

Від позивача:           Коломієць Є.В., дов. № б/н від 22.05.2009 р.                                    

Від відповідача:           Скрипник С.В., дов. № б/н від 06.07.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Телеком»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ»про стягнення 24 000, 00 грн. основного боргу, 552, 00 грн. інфляційних нарахувань та 155, 84 грн. трьох процентів річних у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 1/19-01-2009 від 19.01.2009 р. щодо оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/293, розгляд справи призначено на  08.07.09 р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача  повідомив суду, що проти позовних вимог заперечень він не має. Пояснив, що рахунок-фактуру на суму 24 000 грн. за послуги ТОВ «ПЕРША БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ»отримало від ТОВ «Бізнес-Телеком»02 березня 2009 року.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                               ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Телеком»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРША БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ»19.01.2009 р. був укладений договір  № 1/19-01-2009 про надання послуг, відповідно до умов якого позивач зобов'язався за завданням відповідача надавати консультативні послуги щодо купівлі, продажу, здавання в оренду нерухомості, у тому числі виробничо-технічного, невиробничого призначення, а також земельних ділянок, у порядку, на умовах і у строки, передбачені договором, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати такі послуги.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 4.1. договору № 1/19-01-2009 від 19.01.2009 р. передбачено, що здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником здійснюється за актом здачі-приймання наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін у порядку та на умовах даного договору.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 10.03.2009 р. за договором 1/19-01-2009 від 19.01.2009 р. позивач за період з 20.01.2009 р. до 28.02.2009 р. надав відповідачу консультативні послуги, зокрема: була надана інформація про зміни чинного законодавства України з питань придбання у власність земельної ділянки юридичною особою; надана інформація про зміни чинного законодавства України з питань оренди житла з правом викупу; перевірка документів, консультації по останньому етапу оформлення оренди земельної ділянки. В зазначеному акті сторони засвідчили, що вартість наданих послуг становить 24 000 грн.; претензій по якості наданих послуг сторони не мають.

У відповідності до пунктів 3.1., 3.2., 3.3. договору № 1/19-01-2009 від 19.01.2009 р., оплата замовником послуг виконавця здійснюється на підставі виставленого виконавцем рахунку протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту його отримання замовником. Рахунок на оплату виставляється виконавцеві по кожній наданій послузі окремо. Підставою для виставлення рахунку є надання послуги у повному обсязі, що підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг. Всі розрахунки між сторонами по даному договору проводяться у безготівковій формі шляхом банківського переказу на рахунок виконавця, який вказаний в даному договорі. Датою платежу сторони вважають дату списання коштів із розрахункового рахунку замовника.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представника стверджував, що ним належним чином виконані зобов'язання за договором № 1/19-01-2009 від 19.01.2009 р. щодо надання послуг, рахунок на оплату послуг виставлено відповідачу 02.03.2009 р., тоді як ТОВ «ПЕРША БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ»взяте на себе зобов'язання за договором щодо оплати за надані послуги не виконало, розрахунок з позивачем не здійснило, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 24 000 грн., які позивач просить стягнути як основний борг. Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача 552, 00 грн. інфляційних нарахувань та 155, 84 грн. трьох процентів річних у зв'язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРША БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ»грошового зобов'язання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги, що сторони погодили у пункті 3.1. договору № 1/19-01-2009 від 19.01.2009 р. строк виконання зобов'язання щодо оплати за надані послуги протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання рахунку замовником, а рахунок був отриманий відповідачем 02 березня 2009 року, то ТОВ «ПЕРША БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ»зобов'язано було оплатити надані послуги у строк до 10 березня 2009 року.

Проте відповідач взяте на себе зобов'язання за договором 1/19-01-2009 від 19.01.2009 р. не виконав, що представник ТОВ «ПЕРША БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ»визнав у судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Телеком» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» основного боргу у розмірі 24 000, 00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Телеком»просить суд також стягнути з відповідача  552, 00 грн. інфляційних нарахувань та 155, 84 грн. трьох процентів річних у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 1/19-01-2009 від 19.01.2009 р. щодо оплати наданих послуг.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання в сумі 24 000, 00 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню  відповідно 552, 00 грн. інфляційних нарахувань та 155, 84 грн. трьох процентів річних за період прострочення виконання зобов'язання з 10.03.2009 р. до 29.05.2009 р.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Телеком»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ»(03022, м. Київ, вул. Амурська, 8, код ЄДРПОУ 32910854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Телеком»(03164, м. Київ, вул. Малинська, 2-а, код ЄДРПОУ 32919239) 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 552 (п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 00 коп. інфляційних нарахувань, 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 84 коп. трьох річних процентів, 247 (двісті сорок сім) грн. 07 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.   Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.  Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

                                 Суддя                  Гавриловська І.О.