Рішення

від 23.04.2008 по справі 31/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  31/95

23.04.08

За позовом          Заступника прокурора Подільського району інтересах держави в особі:

1.          Київської міської ради ,

2.          Управління державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

До                       Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма

  «Мельпомена-Лімітед», м. Київ

Про          знесення самочинно збудованих споруд

Суддя  Н.І. Качан

Представники:

Від прокуратури          Самардак А.В. - посідчення

Від позивача          1, 2          не з'явився

Від відповідача          не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Заступник прокурора Подільського району міста Києва в інтересах Позивача-1 –Київської міської ради –та Позивача-2 –Управління державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) –звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мельпомена-Лімітед»- про знесення самочинно збудованих споруд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2007р. № 05-5-31/15248 позовну заяву було повернуто прокуратурі без розгляду ( п.п.1,3 ст.63 ГПК України ).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2008р.           № 05-5-31/15248 вищевказану ухвалу Господарського суду міста Києва скасовано, а матеріали справи передано до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2008р. у справі № 31/95         (05-5-31/15248) порушено провадження у справі та призначено зазначену справу до розгляду на 26.03.2008р.

Свої позовні вимоги Заступник прокурора Подільського району міста Києва (надалі –«заступник прокурора») мотивував тим, що на підставі рішення Позивача-1 між Позивачем-1 та Відповідачем у 2007 році було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким Відповідачу було передано у власність земельну ділянку по вул. Верхній Вал у Подільському районі міста Києва для реконструкції та обслуговування павільйону.

Відповідач станом на сьогоднішній день на зазначеній земельній ділянці здійснює виконання будівельних робіт без наявності встановленого законом дозволу на здійснення таких робіт та належним чином затвердженої проектно-кошторисної документації.

Крім того, передана Відповідачу у власність земельна ділянка розташована у межах об‘єкту культурної спадщини, нерухомої пам‘ятки архітектури –«Культурний шар Подолу, ІХ-ХVІІІ ст.ст.», у зв‘язку з чим проектна документація на будівництво на зазначеній ділянці будь-яких об‘єктів нерухомого майна підлягає погодженню з Державним історико-архітектурним заповідником «Старий Київ», Управлінням охорони пам‘яток історії культури та історичного середовища, Київською міською організацією Українського товариства пам‘яток, Інститутом археології Національної академії наук України. Крім того, будівництво споруди здійснюється Відповідачем у безпосередній близькості до об‘єктів КП «Київський метрополітен», а саме: над вестибулем № 2 станції метрополітену «Контрактова площа»та спорудою вентиляційної шахти, що заважає роботі тунельної вентиляції. У зв‘язку з цим проведення зазначених будівельних робіт повинно було бути погоджено Відповідачем з КП «Київський метрополітен».

Відповідачем вказаних вище погоджень стосовно будівництва споруди на земельній ділянці у Подільському районі міста Києва здійснено не було.

У зв‘язку з цим, відповідно до норм чинного законодавства зазначена споруда є такою, що збудована самочинно, а отже підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила її будівництво –тобто, Відповідачем .

З огляду на це, заступник прокурора просив суд задовольнити позовні вимоги та зобов‘язати Відповідача знести самочинно збудовану споруду по вул. Верхній Вал у Подільському районі м. Києва.  

          Ухвалою суд від 26.03.2008р. розгляд спору було відкладено на 23.04.2008р., у зв'язку з неявкою представників позивачів   та відповідача.

          22.04.2008р. до суду надійшли письмові пояснення від позивача 1, в яких він просив суд позовні вимоги задовольнити повністю та розглядати справу без участі його повноважного представника.

У судовому засіданні 23.04.2008р. заступник прокурора позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Позивач 1 та позивач 2, які були належним чином повідомлені про час та місце судового процесу, вдруге представників у судове засідання не направили, причини неявки суду не повідомили.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, вдруге представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник прокуратури заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності позивачів та відповідача, посилаючись на їх неявку до  суду та ухилення від  існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема  відповідача.

Відповідач та позивач 2 клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у них поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини їх неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивачів та відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані по справі документи і матеріали,  всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника прокуратури, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

08.02.2007 р. Київською міською радою було прийнято рішення «Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Мельпомена-Лімітед»для реконструкції та обслуговування павільйону на вул. Верхній Вал, 28-30 у Подільському районі м. Києва»№131/792, яким Відповідачу було продано земельну ділянку,         площею 0, 0406 га за 1 119 804, 00 грн. для реконструкції та обслуговування павільйону на вул. Верхній Вал, 28-30 у Подільському районі м. Києва (надалі –«земельна ділянка»).

Зазначена земельна ділянка перебувала у оренді Відповідача з 2002 року на підставі договору оренди земельної ділянки від 25.01.2002 №85-6-00022.

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 18.05.1987 р. №183 «Про оголошення комплексу пам'яток історичного центру м. Києва державним історико-архітектурним заповідником «Стародавній Київ»та рішеннями Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 р. №976, від 28.10.1982 р. №1716, від 16.07.1979 р. №920 частину вулиці Верхній Вал у Подільському районі м. Києва, на якій розташовано земельну ділянку, включено до території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» в межах архітектурної та археологічної охоронних зон міста Києва та об‘єкту культурної спадщини –нерухомої пам‘ятки археології «Культурний шар Подолу ІХ-ХVIII ст.ст.»

Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ»постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1761 включено до переліку пам‘яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам‘яток України.

На зазначеній вище земельній ділянці до 2005 року Відповідачем без отримання в установленому порядку дозволу та затвердженого проекту проводилися будівельні роботи з реконструкції павільйону під кафе-бар.

09.02.2004 р. Позивачем-2 було видано постанову №18/4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування (копія є у матеріалах справи), якою на Відповідача було накладено штраф за вчинення правопорушення у сфері містобудування. Цей доказ приймається судом як належний та такий ,що підтверджує встановлений факт правопорушення .

08.08.2005 р. Комунальним підприємством «Київський метрополітен»листом №1718-н (копія є у матеріалах справи) було надано дозвіл Відповідачу на здійснення реконструкції павільйону за умови: надання проекту реконструкції павільйону з розрахунком сумарного зосередженого навантаження на розподільчу плиту в зоні розташування колон каркасу споруди, виконання реконструкції вентиляційного кіоску шахти з вбудовою його в капітальну забудову кафе за умови розмежування вентиляційного кіоску стіною з межею вогнетривкості не менше 2, 5 годин та шумопоглинаючою ізоляцією, створення площі повітрозабірних пристроїв не менше існуючої, забезпечення вільного під‘їзду вантажного автотранспорту та пожежних машин, погодження рішення та проекту в цілому з КП «Київський метрополітен»та ДП «ПІ «Укрметротунельпроект».   

Під час виконання робіт з реконструкції павільйону було здійснено роботи з накриття дахом вентиляційного кіоску Комунального підприємства «Київський метрополітен»біля станції метрополітену «Контрактова площа».

Протягом 2006-2007 рр. КП «Київський метрополітен»неодноразово звертався до Відповідача з вимогою терміново виконати реконструкцію вентиляційного кіоску згідно зазначених вище технічних умов (копії листів №43/744 від 03.08.2006 р., №43/049 від 25.10.2006 р., №43/814 від 16.08.2007 р.), проте Відповідачем вказану реконструкцію, а також погодження проекту з КП «Київський метрополітен»здійснено не було.

Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення представників сторін, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст.ст. 53, 54 Земельного кодексу України та ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини»історико-культурні заповідники, території пам‘яток, охоронних зон, охоронювані археологічні території належать до земель історико-культурного призначення.

Частиною 1 ст. 150 Земельного кодексу України землі історико-культурного призначення належать до категорії особливо цінних земель, щодо яких законом встановлюється особливий порядок утримання, використання, охорони та забудови.

Відповідно до ч.ч. 1, 10-11 ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій»дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

Інформація про дозвіл на виконання будівельних робіт, а також відомості про замовника та підрядчиків будівельних робіт надаються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Статтею 4 Закону України «Про архітектурну діяльність»проект є невід‘ємною стадією комплексу робіт з створення об‘єкту архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту).

Згідно з ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України «Про планування і забудову територій».

У відповідності  до вимог  ст. 5 Закону України «Про архітектурну діяльність»розроблення проектів об'єктів архітектури здійснюється на підставі вихідних даних на проектування, до яких належать, зокрема, архітектурно-планувальне завдання та завдання на проектування.

Згідно з ст. 1 зазначеного закону архітектурно-планувальним завданням є документ, який містить комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об'єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам'яток історії та культури, довкілля, законних прав і інтересів громадян та юридичних осіб при розташуванні об'єкта архітектури на конкретній земельній ділянці.

Згідно з п. 26 Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1999 р. №2328 архітектурно-планувальне завдання розробляється та  одержується  замовником на підставі наданих ним, зокрема, висновків уповноважених органів у галузі охорони пам'яток історії та культури (структурного підрозділу Київської міської державної адміністрації), у разі, коли нове будівництво або розширення намічено здійснити у зоні охорони пам'ятки історії та культури місцевого значення, заповідника, створеного за рішенням відповідного місцевого органу виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування.

Згідно з п. 2 додатку до рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів охорона ансамблів і комплексів пам‘яток історії та культури, оголошених архітектурними та археологічними заповідниками, здійснюється на підставі окремого про них положення з обов‘язковими умовами: здійснення усіх робіт в межах заповідників на основі єдиного проекту, затвердженого і погодженого з державним органом охорони пам‘яток та Київською міською організацією товариства охорони пам‘яток.

Будівельні роботи на земельній ділянці здійснювалися Відповідачем без дозволу на проведення будівельних робіт та затвердженого проекту, що підтверджується, зокрема, листами Позивача-2 від 08.08.2006 р. №070-2361/01, від 26.10.2007 р. №070-5207/01, постановою Позивача-2 №18/4 від 09.02.2004 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, листом Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві від 21.08.2006 р. №064050/1000 (копії знаходяться у матеріалах справи).

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій»здійснення будівельних робіт на об‘єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Частинами 1-2 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно з ч. 7 зазначеної статті у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Відповідно до п. «а»ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України обов‘язком власника земельної ділянки є забезпечення використання їх за цільовим призначенням.

Ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Ст. 189 Земельного кодексу України передбачено, самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Відповідно до п. 1.5. та п. 1.7. Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 р. №16/890, самоврядний контроль за використанням і охороною земель полягає у забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства та включає правові, економічні і соціальні заходи, спрямовані на додержання вимог земельного законодавства. Усі землі в межах міста Києва є об‘єктами самоврядного контролю та охорони.  

Таким чином, здійснивши самочинне будівництво об‘єкту нерухомого майна на земельній ділянці, Відповідач допустив порушення інтересів Позивача-1 як органу місцевого самоврядування та Позивача-2, на яких згідно законодавства покладено обов‘язок забезпечення дотримання законодавства у сфері землекористування та містобудування на території міста Києва, а також здійснення державного контролю за використанням земель та у сфері містобудування.

Згідно ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –«ГПК України») кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи та поданих доказів вбачається, що здійснювані Відповідачем на земельній ділянці будівельні роботи, проводилися останнім без належним чином погодженого проекту та без дозволу на виконання будівельних робіт. Крім того внаслідок виконання таких будівельних робіт Відповідачем було вчинено перешкоди нормальному функціонуванню системи вентиляції станції «Контрактова площа»КП «Київський метрополітен»що може призвести до настання тяжких наслідків у вигляді обвалу. Факт того, що споруда, збудована Відповідачем на земельній ділянці, не відноситься до малих архітектурних форм (МАФ), підтверджується листом Позивача-2 від 26.10.2007р.  № 070-5207/01.

Таким чином, наявними у справі доказами підтверджується суперечність виконаного Відповідачем будівництва об‘єкту нерухомого майна на земельній ділянці суспільним інтересам та порушення Відповідачем прав інших осіб, зокрема, КП «Київський метрополітен», а також істотного порушення Відповідачем під час виконання будівельних робіт на земельній ділянці діючих в Україні будівельних норм і правил.

Фактична відмова Відповідача від проведення реконструкції збудованого об‘єкту на земельній ділянці підтверджується неодноразовими зверненнями на адресу Відповідача з боку КП «Київський метрополітен», листами Позивача-2 від 26.10.2007 р. №070-5207/01 та  від 08.08.2006 р. №070-2361/01 (копії знаходяться у матеріалах справи) та матеріалами проведеної перевірки об'єкту .

Оцінюючи зібрані у справі докази у порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, суд приходить до висновку , що оскільки будівництво об‘єкту нерухомого майна було здійснено на земельній ділянці самочинно без затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт і таке будівництво порушує права інших осіб, а особа, яка здійснила будівництво, фактично відмовляється провести перебудову такого об‘єкту з метою приведення його у відповідність до діючих в Україні державних будівельних норм і правил, то збудований об‘єкт нерухомого майна підлягає знесенню особою, яка його збудувала, тобто Відповідачем, а земельна ділянка підлягає приведенню у попередній стан.

З огляду на ці обставини , позовні вимоги заступника прокурора в інтересах держави в особі Позивача-1 та Позивача-2 визнаються доведеними та  підлягають задоволенню у повному обсязі.

 Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. ст.ст. 15, 16, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 53, 54, 91, 150, 187, 189 Земельного кодексу України, ст.ст. 24, 29 Закону України «Про планування і забудову територій», ст.ст. 5, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»,  ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст.ст. 2, 5, 32, 34, 35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов‘язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мельпомена-Лімітед»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик / Заньковецької, 15/4; код за ЄДРПОУ 19249860) знести самочинно збудовану споруду за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28-30 та привести земельну ділянку у попередній стан.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мельпомена-Лімітед»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик / Заньковецької, 15/4; код за ЄДРПОУ 19249860) в дохід бюджету державне мито у розмірі 85 (вісімдесяти п‘яти) гривень та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                          Н. І. Качан