Постанова

від 17.04.2008 по справі 2/321-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/321-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 квітня 2008 р.                                                                                    № 2/321-07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді:Черкащенка М.М.,

суддів:Рибака В.В.,Перепічая В.С.,

                                      за участю представників сторін:

від позивача –Бродец С.В.;

від відповідача –Краснонос О.В.;

розглянувши  матеріали касаційної  скарги  

ДП "Сумський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Шосткінський райавтодор"

на  постановуХарківського апеляційного господарського суду від 15.01.2008р.

у справі№ 2/321-07 господарського суду Сумської області

за позовомТОВ "Конвалія"

доДП "Сумський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Шосткінський райавтодор"

простягнення 591 873,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Конвалія" звернулося до господарського суду  Сумської області з позовом до ДП "Сумський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Шосткінський райавтодор" про стягнення збитків в сумі 591873,20 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 02.10.07 у справі № 2/321-07 позов було задоволено частково.

Стягнуто з  ДП "Сумський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Шосткінський райавтодор" на користь ТОВ "Конвалія" 341280 грн. 87 коп. збитків, відповідні господарські витрати та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.08 зазначене судове рішення залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ДП "Сумський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Шосткінський райавтодор" просить  скасувати зазначені судові рішення як такі, що ухвалені при неповному з'ясуванні обставин справи та прийняти нове рішення, яким  відмовити позивачу у позові.

Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи,  перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та вірність  застосування до них норм матеріального та процесуального права прийшла до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Матеріалами справи підтверджується наступне.

Між позивачем та відповідачем у справі на протязі 2003-2004 р.р. було укладено ряд договорів купівлі-продажу нафтопродуктів, перелік яких зазначений в описовій частині постанови.

Відповідач своєчасно не розрахувався за отримані нафтопродукти, що зумовило стягнення позивачем (постачальником) їх вартості в судовому порядку.

Позовні вимоги були задоволені, але в зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобов'язань, у позивача, за його твердженням, виникли збитки у вигляді втраченої вигоди.

Стягнення цих збитків є предметом розгляду по даній справі.

Верховний суд України в ч.3 п.1 Постанови Пленуму від 29.12.76 № 11, з наступними змінами, "Про судове рішення" роз'яснив, що  обґрунтованим визнається  рішення, в якому повно відображені  обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте, місцевий та апеляційний господарські суди не дотримались наведених роз'яснень та вимог відповідно п.3 ст.84, п.7 ст.105 Господарського процесуального кодексу України.

Суди не вжили заходів для встановлення дійсних обставин та правовідносин сторін, що унеможливлює здійснення юридичних висновків, які грунтувалися б на матеріалах справи.

Відповідно до приписів ст. 22 ЦК України  особа, якій завдано збитків у результаті порушення її  цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ст. 623 ЦК України розмір збитків визначається з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора.

Якщо вимоги кредитора не були задоволені добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Але дотримання позивачем цієї норми права при визначенні розміру збитків судами не досліджувалось.

Скаржник стверджує, що станом на 28.10.2004р. ним були виконані грошові зобов'язання і, в зв'язку з цим, у позивача були відсутні правові підстави визначати збитки по вартості нафтопродуктів станом на день заявлення позову (07.06.2007р.).

Поза увагою суддів була залишена та обставина, що позивач здійснює посередницьку діяльність при реалізації нафтопродуктів.

При заявленні позову позивач стверджує, що при своєчасній  оплаті відповідачем реалізованих йому нафтопродуктів, він мав би можливість купити їх в більшому об'ємі за нижчими цінами і мав би від цього прибуток.

Але в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач мав реалізувати таку кількість нафтопродуктів (договори поставки, купівлі-продажу, протоколи намірів, тощо). Не довів позивач і того факту, що такі нафтопродукти він міг би передати на схов.

Зазначені обставини мають важливе значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини справи, що не були встановлені судом першої та апеляційної інстанцій, справа підлягає передачі на новий розгляд.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 02.10.2007 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2008 у справі № 2/321-07  скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Головуючий, суддя                                                                   М.Черкащенко

Судді                                                                                                    В.Рибак

                                                                                                       В.Перепічай