Рішення

від 23.04.2008 по справі 34/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  34/84

23.04.08

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Параді»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Томаш»

простягнення  2 901,30 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Бужор А.Ю. (довіреність № 10 від 07.04.2008);

від відповідача –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Параді»(далі –Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Томаш»(далі –Відповідач) про стягнення 2 145,13 грн. заборгованості за поставлений товар, 756,17 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 117 від 02.06.2004, укладеного між Позивачем та Відповідачем, (далі –Договір) щодо оплати згідно з пунктом 4.3 Договору вартості поставленого товару.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Позивач в порядку статей 66, 67 Господарсько процесуального кодексу (далі –ГПК України) подав клопотання, відповідно до якого просив накласти арешт на розрахунковий рахунок Відповідача.

Суд зазначене клопотання відхилів з тих підстав, що Позивачем у порушення статті 66 ГПК України не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання, а також ухвала про відкладення розгляду справи  були надіслані на юридичну адресу Відповідача: 01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14 зазначену в позовній заяві, його реєстраційних документах та Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданої станом на 08.04.2008. Про отримання поштової кореспонденції Відповідачем за вказаною адресою, зокрема, свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення 03.04.2008.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Розгляд справи відкладався.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:  

02.06.2004 між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) було укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов'язується продати у власність Покупцю за його заявками товар, а Покупець зобов'язується протягом дії цього Договору купувати товар та своєчасно сплачувати його вартість.

Відповідно до пункту 4.2 Договору загальна сума Договору складається з суми цін товарів, що вказані в усіх накладних.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що Покупець здійснює оплату товару на поточний рахунок Продавця в гривнях, кожні сім банківських днів по мірі його реалізації.

Згідно з пунктом 7.2 Договору строк дії цього Договору до 31.12.2004.

На виконання вказаного Договору, Відповідачу був поставлений Товар відповідно до видаткових  накладних № 1560 від 03.06.2004 на суму 1 248,72 грн., № 91 від 08.09.2004 на суму 1 382,30 грн., № 272-к від 13.10.2004 на суму 268,90 грн., № 677-к від 02.02.2005 на суму 1 095,36 грн., всього на суму 3 995,28 грн.

Поставлений товар прийнятий Відповідачем у повному обсязі, що підтверджується підписом та відбитком печатки Відповідача на вказаних видаткових накладних.

Відповідач повернув Позивачу товар на суму 850,15 грн., що підтверджується накладною на повернення товарів № 845 від 20.10.2004 на суму 565,92 грн. та видатковою накладною (повернення) № ЗР-000006 від 12.01.2005 на суму 284,23 грн.

Відповідач за отриманий на підставі вказаних видаткових накладних товар частково розрахувався з Позивачем на суму 1 000 грн., що підтверджується банківською випискою Позивача від 03.02.2005, копія якої міститься в матеріалах справи.

08.09.2006 Позивач направив Відповідачу претензію № 02-09 щодо сплати заборгованості за поставлений товар.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді, а вимоги Позивача без задоволення.

11.04.2008 Позивач звернувся до Відповідача з листом № 3/04-к, згідно з яким зазначав, що остання оплата за товар за Договором була здійснена 03.05.2005, протягом останніх 2,5 років жодних оплат на користь Позивача проведено не було, і товар повернений не був, а тому вимагав провести оплату за поставлений товар.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України  (далі –ЦК України).

Розглядаючи спір по суті суд враховує, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, а згідно з частиною 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи положення частини 2 статті 193 ГК України, пункту 6 частини 1 статті 3, частини 3 статті 509 ЦК України, те, що строк дії Договору закінчився ще в 2005 році, та ту обставину, що протягом останніх 2,5 років Відповідач не проводить жодних оплат і не повертає отриманий від Позивача товар, не надаючи жодних відповідей на неодноразові запити Позивача з цього приводу, беручи до уваги практику ділового обороту щодо реалізації алкогольних напоїв, суд вважає правомірними вимоги Позивача щодо стягнення основної суми боргу.

Разом з тим, зважаючи на вищевикладене суд не вбачає підстав для задоволення вимог про стягнення з Відповідача інфляційних втрат.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 611, 612, 625 ЦК України, статтями  193 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Томаш»(01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, ідентифікаційний код 19123900, р/р 2600830586 в КФ АБ «Діамант», МФО 320584, а у випадку відсутності коштів  із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Параді» (83059, Донецька область, м. Донецьк, Калінінський район, вул. Сеченова, 3, ідентифікаційний код 32036389, р/р 2600800042 в Донбаській філії ВАТ «Родовід банк», МФО 394512) 2145 (дві тисячі сто сорок п'ять) грн. 13 коп. боргу, а також 75 (сімдесят п'ять) грн. 48 коп. витрат по сплаті державного мита та 87 (вісімдесят сім) грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 05.05.2008