Постанова

від 23.04.2008 по справі 23/295

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

23/295

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23.04.2008                                                                                           № 23/295

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Капацин  Н.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від ВАТ “Київенергобуд”: Менюк С.А. (дов. б/н від 05.02.2007р.);

відДП “Київенергопідряд” ВАТ “Київенергобуд”: Якобчук А.П. (дов. б/н від 28.02.2007р.);

від ТОВ “Рекламне агентство “Ед-Ворлд”: Ромащук О.М. (дов. № 0502/02 від 05.02.2008р.), Процюк О.В. (дов. № 2307/7 від 23.07.2007р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ед-Ворлд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 06.03.2008

 у справі № 23/295  

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд"

 до                                                   ДП "Київенергопідряд" ВАТ "Київенергобуд"

                                                  Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ед-Ворлд"

 про                                                  визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.04.2003 р.

за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство           “Ед-Ворлд”

до 1. Дочірнього підприємства “Київенергопідряд” ВАТ “Київенергобуд”

    2. Відкритого акціонерного товариства “Київенергобуд”

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 23/295 від 06.03.2008р. частково задоволено первісний позов, визнано недійсним договір купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва від 21.04.2003р., укладений між Дочірнім підприємством “Київенергопідряд” ВАТ “Київенергобуд” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Ед-Ворлд”, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Ед-Ворлд” повернути Дочірньому підприємству “Київенергопідряд” ВАТ “Київенергобуд” частину будівлі-складу генпідрядника площею 320 м2 (в осях 6-15), що становить 9/14 частин всієї будівлі; майданчик з бетонним покриттям для складування матеріалів, що прилягає до складу площею 4 800 м2; металевий вагончик (контора прораба) у кількості 2 штук. Зобов'язано Дочірнє підприємство “Київенергопідряд” ВАТ “Київенергобуд” повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Ед-Ворлд” отримані за договором купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва від 21.04.2003р. кошти в сумі 125 000,00 грн., в решті позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що договір купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва від 21.04.2003р. є таким, що суперечить нормам чинного законодавства, оскільки продавець - Дочірнє підприємство “Київенергопідряд” ВАТ “Київенергобуд” не є власником майна зазначеного у цьому договорі.

Також місцевий господарський суд зазначає, що вказаний договір укладено всупереч накладеному ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.01.2001р. у справі № 23/447 арешту та забороні, що свідчить про його недійсність.

На думку Господарського суду м. Києва наслідком недійсності договору купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва від 21.04.2003р. є повернення Товариством з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Ед-Ворлд” отриманого за цим договором майна Дочірньому підприємству “Київенергопідряд” ВАТ “Київенергобуд” та повернення Дочірнім підприємством “Київенергопідряд” ВАТ “Київенергобуд” отриманих за вказаним договором коштів Товариству з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Ед-Ворлд”.

Враховуючи те, що п. 7.3 Статуту Дочірнього підприємства “Київенергопідряд” ВАТ “Київенергобуд” встановлено, що належним погодженням продажу засобів виробництва та інших матеріальних цінностей є рішення ради директорів ВАТ “Київенергобуд”, то суд першої інстанції прийшов до висновку, що лист голови правління ВАТ “Київенергобуд” № 01-622 від 14.12.2000р. про надання згоди на реалізацію об'єктів будівельної бази Р/К “Позняки” не є належним погодженням.

Також місцевий господарський суд вважає, що право на розпорядження майном є виключним правом власника, а тому наявність згоди органів державної податкової інспекції на продаж є неналежним доказом правомірності продажу належного Відкритому акціонерному товариству “Київенергобуд” майна Дочірнім підприємством “Київенергопідряд” ВАТ “Київенергобуд”.

Оскільки ухвалою Господарського суду м. Києва у справі 23/447 від 10.01.2001р. накладено арешт на майнові активи ВАТ “Київенегобуд”, а ухвалою від 27.07.2005р. обов'язки розпорядника майна ВАТ “Київенегобуд” покладено на арбітражного керуючого Ковезу А.І., і діючи з цими повноваженнями, розпорядником майна ВАТ “Київенерго” було виявлено факт укладення спірного договору, то місцевий господарський суд прийшов до висновку, що                           ВАТ “Київенергобуд” звернулось за захистом свого порушеного права в межах строку позовної давності.

Також суд першої інстанції зазначає, що оскільки спірний договір є недійсним, а тому не створює для сторін прав та обов'язків, то неможливо визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Ед-Ворлд” на продане за спірним договором майно.

          Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Ед-Ворлд” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва по справі № 23/295 від 06.03.2008р. та прийняте нове рішення, яким залишити первинний позов Відкритого акціонерного товариства “Київенергобуд” без розгляду і за зустрічним позовом визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне товариство “Ед-Ворлд” на частину будівлі складу генпідрядника 320 м2 (в обсягах 6-15), що становить 9/14 частини всієї будівлі; майданчик з бетонним покриттям для складування матеріалів, що прилягає до складу площею 4 800 м2; металевий вагончик (контора прораба) у кількості 2-х штук.

          В обґрунтування своєї апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Ед-Ворлд” посилається на те, що оспорюване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки місцевим господарським судом не надано належної оцінки тому, що ВАТ “Київенергобуд” пропущено строк позовної давності, а тому воно втратило право на звернення до господарського суду з приводу визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва від 21.04.2003р.

          На думку апелянта, ВАТ “Київенергобуд” знало про укладений між                     ДП “Київенергопідряд” ВАТ “Київенергобуд” та ТОВ “Рекламне товариство                “Ед-Ворлд” договір купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва від 21.04.2003р., але не намагалося його оспорювати чи визнавати недійсним протягом чотирьох років з моменту його укладення.

          Також ТОВ “Рекламне товариство “Ед-Ворлд” вказує на те, що при визначенні права власності на майно, Господарський суд м. Києва у своєму рішенні не визначив і не встановив правовий статус майна, яке було внесене у статутний фонд ДП “Київенергопідряд” ВАТ “Київенергобуд”, не дав правової оцінки положенням статуту вищевказаного підприємства на їхню відповідність вимогам Конституції України та закону, а тому неправильно визначив порядок розпорядження майном, що перебувало у власності Дочірнього підприємства “Київенергопідряд” ВАТ “Київенергобуд”.

          Також апелянт вважає, що постановляючи судове рішення місцевий господарський суд не встановив у зв'язку з чим виникла податкова застава і в погашення яких саме боргів перед бюджетом були використані кошти, сплачені за договором купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва від 21.04.2003р.

          Київський апеляційний господарський суд, ухвалою від 26.03.2008р. порушив апеляційне провадження у справі № 23/295 та призначив розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Ед-Ворлд” на 16.04.2008р.

          Враховуючи те, що 16.04.2008р. в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився представник Дочірнього підприємства „Київенергопідряд”                           ВАТ “Київенергобуд”, Київський апеляційний господарський суд, ухвалою від 16.04.2008р. відкладав розгляд апеляційної скарги на 23.04.2008р.

          Розглянувши апеляційну скаргу, наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

          За договором купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва від 21.04.03 Дочірнє підприємство “Київенергопідряд” Відкритого акціонерного товариства “Київенергобуд” продало Товариству з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Ед-Ворлд” об'єкти незавершеного будівництва в наступному складі: частина будівлі складу генпідрядника площею 320 кв.м. (в осях 6-15) із ступенем готовності – 90%, що становить 9/14 частин всієї будівлі складу генпідрядника; майданчик із бетонним покриттям для складування матеріалів, що прилягає до складу, площею 4 800 кв.м.; металевий вагончик (контора прораба) у кількості 2 штук.

          31 липня 2007 року розпорядник майна арбітражний керуючий                         ВАТ “Київенергобуд” Ковеза А.І. звернувся з позовом до Дочірнього підприємства “Київенергопідряд” ВАТ “Київенергобуд” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Ед-Ворлд” про визнання недійсним цього договору.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.08 у справі № 23/295 в силу статті 48 Цивільного кодексу УРСР визнано недійсним договір купівлі-продажу від 21.04.03 та застосовано наслідки визнання угоди недійсною щодо зобов'язання сторін договору повернути другій стороні все одержане за угодою.

          Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне:

          Відповідно до рішень органів управління Акціонерного товариства “Київенергобуд” шляхом перетворення його структурного підрозділу створено Дочірнє підприємство “Київенергопідряд”, про що 02.12.1996р. затверджено Статут Дочірнього підприємства “Київеренгопідряд” Акціонерного товариства “Київернегобуд”, статут зареєстровано Харківською райдержадміністрацією міста Києва 09.01.1997р.

          03.01.1997р. Акціонерне товариство “Київенергобуд” передало Дочірньому підприємству “Київенергопідряд” будівлі та споруди будівельної бази котельні житлового масиву “Позняки”. Частину цих будівель і обладнання Дочірнє підприємство “Київенергопідряд” (Відповідач 1) продало Товариству з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Ед-Ворлд” (Відповідач 2) за договором купівлі-продажу від 21.04.03, майно передане покупцеві по акту приймання-передачі від 29.07.03.

          Пункт 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.99 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” вказує на те, що відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства оцінюється судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди.

          Законами “Про підприємства в Україні”, “Про підприємництво”, які діяли на час укладення оспорюваного договору, не містять поняття “дочірнє підприємство”. Визначення дочірнього підприємства наведено в п. 2.24 Класифікації організаційно-правових форм господарювання ДК 002-94, затвердженої наказом Держстандарту України від 22.11.1994р. № 288: “дочірнє підприємство-підприємство, єдиним засновником і власником якого є інше підприємство, а              п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 “об'єднання підприємств”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999р. № 163, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 23.07.1999р. № 499/3792, зі змінами і доповненнями, вказує на те, що дочірнє підприємство це підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдінгового) підприємства.

          Відповідно до ст. 2 Закону “Про підприємства в Україні”, яка передбачає види підприємств, у республіці можуть діяти інші види та категорії підприємств, створення яких не суперечить законодавчим актам України. Частина 5 статті 10 Закону “Про підприємства в Україні” встановлює, що підприємству надається право, якщо інше не передбачено чинним законодавством та статутом, продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, але пункти 3.4, 3.9 Статуту Дочірнього підприємства “Київенергопідряд” вказує на те, що підприємство є дочірнім Підприємством Акціонерного товариства “Київенергобуд”, 100% статутного фонду Підприємства належить Акціонерному товариству “Київенергобуд”, майно Підприємства формується за рахунок власності Акціонерного товариства “Київенергобуд” і закріплюється за Підприємством на праві господарського користування.

          Тобто, продане Відповідачем 1 майно належало на праві власності Акціонерному товариству “Київенергобуд” і в силу ст. 4 Закону “Про власність” лише власник міг вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

          Відповідно до ст. 225 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на час укладення оспорюваного договору, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

          З аналізу законодавства слідує, що Дочірнє підприємство “Київенергопідряд” не мало права продавати майно Акціонерного товариства “Київенергобуд”, виступати продавцем за договором купівлі-продажу від 21.04.03 та бути стороною за цим договором.

          Відповідач 2 у запереченнях на позов, у зустрічному позові та в апеляційній скарзі посилається на наявність згоди голови правління АТ „Київенергобуд”              (т. 1, а.с. 141, 142) на відчуження Дочірнім підприємством „Київенергопідряд” певного майна, але це не несе правових наслідків, оскільки власник майна –                АТ „Київенергобуд” міг доручити певній особі від імені АТ „Київенергобуд” вчинити конкретні дії, зокрема, здійснити продаж майна, що належить позивачеві.

Крім того, згідно з пунктом 7.3 Статуту Дочірнього підприємства

„Київенергопідряд” лише рада директорів АТ „Київенергобуд” вправі погоджувати операції по розпорядженню нерухомим майном ДП „Київенергопідряд”.

Таким чином, суд першої інстанції в силу статті 48 Цивільного кодексу УРСР обґрунтовано прийшов до висновку про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.04.03, як такого, що не відповідає вимогам закону та згідно з частиною 2 статті 48 Цивільного кодексу УРСР застосував реституцію до учасників цього договору.

Безпідставними є доводи Відповідача 2 щодо пропуску позивачем строку позовної давності для захисту порушеного права з огляду на таке:

          Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, вставлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.  

          Стаття 92 Цивільного кодексу України передбачає, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.05 у справі № 23/447 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Київенергобуд” припинено повноваження керівника ВАТ “Київенергобуд”, обов'язки керівника                             ВАТ “Київенергобуд” покладено на розпорядника майна арбітражного керуючого Ковезу А.І.

          Таким чином, в силу закону органом уповноваженим здійснювати цивільні права і обов'язки ВАТ “Київенрегобуд” з 27.07.05 є арбітражний керуючий Ковеза А.І. і з цього часу слід рахувати строк позовної давності для захисту порушеного права ВАТ “Київенергобуд”.

          Стаття 261 Цивільного кодексу України встановлює, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

          Позовна заява ВАТ “Київенергобуд” за підписом арбітражного керуючого Ковези А.І. про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.04.03 надійшла до Господарського суду міста Києва 31.07.07, а тому відсутні підстави для застосування позовної давності по даній справі і колегія суддів вважає, що  ВАТ “Київенергобуд” в особі арбітражного керуючого Ковези А.І. звернулося з позовом в межах строку позовної давності.

          Необґрунтованими є твердження заявника про те, що судом першої інстанції не досліджені документи податкових органів, згідно з якими на майно, яке було предметом купівлі-продажу за договором від 21.04.03, податковими органами накладено заборону їх відчуження як активів ДП “Київенергопідряд”, оскільки накладення арешту на майно не встановлює права власності на це майно.

          Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Статутом Дочірнього підприємства “Київенергопідряд”, затвердженим Акціонерним товариством “Київенергобуд” і зареєстрованим 09.01.1997р. Харківською райдержадміністрацією міста Києва, актом прийому-передачі від 03.01.1997 підтверджується передача майна Акціонерним товариством “Київенергобуд” Дочірньому підприємству “Київенергопідряд” в господарське користування. Передача спірного майна у власність Відповідача 1 відповідачами не доведена.

          З огляду на те, що об'єкти нерухомості, продані за договором купівлі-продажу від 21.04.03 є власністю ВАТ “Київенергобуд” суд першої інстанції обгрнутовано залишив без задоволення зустрічний позов ТОВ “Рекламне агентство “Ед-Ворлд” про встановлення його права власності на майно, куплене за договором купівлі-продажу від 21.04.03.

          За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.08 по даній справі відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Залишити без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Ед-Ворлд” на рішення Господарського суду м. Києва у справі № 23/295 від 06.03.2008р.

2. Залишити без змін рішення Господарського суду м. Києва у справі                 № 23/295 від 06.03.2008р.

3. Повернути до Господарського суду м. Києва матеріали справи № 23/295.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 25.04.08 (відправлено)