Постанова

від 08.07.2008 по справі 23/295

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

23/295

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 липня 2008 р.                                                                                    № 23/295  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Панової І.Ю.–головуючого

Заріцької А.О.,

Хандуріна М.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Ед-Ворлд"

на рішеннята на постанову господарського суду м. Києва  від 06.03.2008Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2008

у справігосподарського суду№ 23/295міста Києва

за позовомВАТ "Київенергобуд"

до1.ДП "Київенергопідряд" ВАТ "Київенергобуд"2. ТОВ "Рекламне агентство "Ед-Ворлд"

провизнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.04.2003

За зустрічним позовомТОВ "Рекламне агентство "Ед-Ворлд"

до1.ДП "Київенергопідряд" ВАТ "Київенергобуд"2. ВАТ "Київенергобуд"

про Визнання права власності

за участю представників сторін:

від ТОВ "Ед –Ворлд" –Процюк О.В., Ромащук О.М.

від ДП " Київенергопідряд" ВАТ " Київенергобуд" –Куркова А.В.,

від ВАТ " Київенергобуд" - - Менюк С.А.   

ВСТАНОВИВ:

           Рішенням господарського суду міста Києва від 06.03.2008 у справі № 23/295 (колегія суддів: Ярмак О.М., Борисенко І.І., Паламар П.І. ) первісний позов задоволено частково, визнано недійсним договір купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва від 21.04.2003, укладений між Дочірнім підприємством “Київенергопідряд” ВАТ “Київенергобуд” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Ед-Ворлд”, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Ед-Ворлд” повернути Дочірньому підприємству “Київенергопідряд” ВАТ “Київенергобуд” частину будівлі-складу генпідрядника площею 320 м2 (в осях 6-15), що становить 9/14 частин всієї будівлі; майданчик з бетонним покриттям для складування матеріалів, що прилягає до складу площею 4 800 м2; металевий вагончик (контора прораба) у кількості 2 штук. Зобов'язано Дочірнє підприємство “Київенергопідряд” ВАТ “Київенергобуд” повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Ед-Ворлд” отримані за договором купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва від 21.04.2003р. кошти в сумі 125 000,00 грн., в решті позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2008 у справі № 23/295 (колегія суддів: Капацин Н.В., Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А. ) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Ед-Ворлд” залишено без задоволення, а   рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2008 у справі № 23/295 залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами,  Товариство з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Ед-Ворлд” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову  Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2008 та рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2008 у справі № 23/295, а провадження у справі припинити в зв'язку з пропуском строків позовної давності.

Касаційна скарга мотивована тим, що оспорюванні судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки апеляційним та  місцевим господарськими судами не надано належної оцінки тому факту, що ВАТ “Київенергобуд” пропущено строк на звернення до господарського суду з приводу визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва від 21.04.2003. Також, на думку заявника касаційної скарги,  суди попередніх інстанцій  не встановили, у зв'язку з чим виникла податкова застава і в погашення яких саме боргів перед бюджетом були використані кошти, сплачені за договором купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва від 21.04.2003.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку рішення місцевого та постанову апеляційного  господарських судів   на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, спеціального Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва від 21.04.2003, Дочірнє підприємство “Київенергопідряд” Відкритого акціонерного товариства “Київенергобуд” продало Товариству з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Ед-Ворлд” об'єкти незавершеного будівництва в наступному складі: частина будівлі складу генпідрядника площею 320 кв.м. (в осях 6-15) із ступенем готовності –90%, що становить 9/14 частин всієї будівлі складу генпідрядника; майданчик із бетонним покриттям для складування матеріалів, що прилягає до складу, площею 4 800 кв.м.; металевий вагончик (контора прораба) у кількості 2 штук.

31 липня 2007 року розпорядник майна арбітражний керуючий                         ВАТ “Київенергобуд” Ковеза А.І. звернувся до господарського суду м. Києва  з позовом до Дочірнього підприємства “Київенергопідряд” ВАТ “Київенергобуд” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Ед-Ворлд” про визнання недійсним цього договору на підставі ст.ст. 203,215,216 Цивільного кодексу України.

При розгляді справи місцевий  господарський суд встановив, що наказом Міністерства енергетики та електрифікації України №64 від 15.03.94 затверджено акт оцінки цілісного майнового комплексу тресту «Київенергобуд»(п. 1 наказу) та засновано на базі вказаного тресту Відкрите акціонерне товариство «Київенергобуд»(п. 2 наказу), яке є позивачем у справі.Пунктом 5 Наказу встановлено, що позивач є правонаступником тресту «Київенергобуд».

Відповідно до Акту про передачу будівель та споруд будівельної бази котельні житлового масиву «Позняки», які знаходяться у незавершеному будівництві, від Підприємства теплових мереж до Акціонерного товариства «Київенергобуд», що був затверджений Міністерством енергетики України, погоджений із Виробничим енергетичним об'єднанням «Укренерго»та складений згідно із наказами Міненерго України № 103 від 07.07.1993 та №192 від 12.08.1994, позивачеві було передано, крім іншого майна, склад генпідрядника та майданчик для складання матеріалів генпідрядника. Крім цього також була передана частина території Р/К «Позняки»площею 4,87га.

Згідно  рішень органів управління Акціонерного товариства “Київенергобуд” шляхом перетворення його структурного підрозділу створено Дочірнє підприємство “Київенергопідряд”, 02.12.1996р. затверджено Статут Дочірнього підприємства “Київеренгопідряд” Акціонерного товариства “Київернегобуд”, статут зареєстровано Харківською райдержадміністрацією міста Києва 09.01.1997р.

03.01.1997р. Акціонерне товариство “Київенергобуд” передало Дочірньому підприємству “Київенергопідряд” будівлі та споруди будівельної бази котельні житлового масиву “Позняки”.

Відповідно до ст. 225 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на час укладення оспорюваного договору, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.          

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки підприємство "Київенергопідряд"  є дочірнім Підприємством Акціонерного товариства “Київенергобуд”, 100% статутного фонду Підприємства належить Акціонерному товариству “Київенергобуд”, майно Підприємства формується за рахунок власності Акціонерного товариства “Київенергобуд” і закріплюється за Підприємством на праві господарського користування, то, продане Відповідачем 1 майно належало на праві власності Акціонерному товариству “Київенергобуд”.

Судами попередніх інстанцій, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не досліджено правовстановлюючі документи на спірне майно та не  з'ясовано правовий статус спірного майна ,  чи належало воно на праві власності  Акціонерному товариству «Київенергобуд», яким в свою чергу, було передано спірне майно Дочірньому підприємству “Київенергопідряд”.

Щодо строків позовної давності, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає наступне.

Ухвалою арбітражного суду міста Києва від 01 вересня 2000 року порушено провадження у справі № 23/447 про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Київенергобуд” за заявою акціонерного товариства “Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с. 17,т.1).

З ухвали господарського суду міста Києва від 27.07.2005 у справі № 23/447 (а.с. 20, т.1) вбачається, що ухвалою підготовчого засідання арбітражного суду м. Києва від 24 листопада 2000 року у справі  № 23/447 про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Київенергобуд” призначено арбітражним керуючим по справі Ковезу А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2005 у справі        №23/447 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Київенергобуд” припинено повноваження керівника ВАТ “Київенергобуд”, обов'язки керівника ВАТ “Київенергобуд” покладено на розпорядника майна арбітражного керуючого Ковезу А.І.

          Як встановлено судами попередніх інстанцій, позовна заява ВАТ “Київенергобуд” за підписом арбітражного керуючого Ковези А.І. про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.04.2003 надійшла до господарського суду міста Києва 31.07.2007, а тому відсутні підстави для застосування позовної давності по даній справі і колегія суддів вважає, що  ВАТ “Київенергобуд” в особі арбітражного керуючого Ковези А.І. звернулося з позовом в межах строку позовної давності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за  управлінням  та  розпорядженням  майном  боржника  на   період провадження у справі про банкрутство в порядку,  встановленому цим Законом.

Пунктом 9 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " встановлено, що  розпорядник майна зобов'язаний: …вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову,    господарську    та     інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

Відповідно до 10 ст. 13 вказаного Закону,  при  здійсненні  своїх  повноважень   розпорядник   майна зобов'язаний  діяти  добросовісно,  розумно,  враховувати інтереси боржника та його кредиторів. Розпорядник майна   несе   відповідальність   за    неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.

Статтями  256 та 257 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк,  у  межах  якого  особа  може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем-2 подано заяву про застосування судом позовної давності та сплив позовної давності, в порядку п.3 статті 267 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 1  ст. 261 ЦК України перебіг  позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, виходячи з викладеного,   зміна органів управління позивача, а саме призначення господарським судом арбітражного керуючого Ковези А.І. керівником ВАТ “Київенергобуд” у справі про банкрутство, не тягне за собою зміну початку перебігу строку позовної давності.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що перебіг строку позовної давності, в даному випадку, виходячи з вимог ч. 1 ст. 261 ЦК України   починається з моменту укладання договору купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва між Дочірнім підприємством “Київенергопідряд” ВАТ “Київенергобуд” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Ед-Ворлд”  від  21.04.2003.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, встановлені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, винесені у справі судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що не можна визнати законними та обґрунтованими, а справа –направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, встановити дійсні обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ  ТОВ "Ед-Ворлд" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2008 та рішення  господарського суду міста Києва від 06.03.2008 у справі               № 23/295 скасувати.

Справу направити до господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Головуючий                                                                           І.Ю. Панова

Судді                                                                                                   А.О. Заріцька

          М.І. Хандурін