Рішення

від 18.08.2006 по справі 9/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

9/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  9/260

18.08.06

За позовом     Приватного підприємства "Маріам-С"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія  "Кварта-Інвест"

про                  стягнення 9358,38 грн.

Суддя  Жирнов С.М.

Представники:

Від позивача      Канарський В.О., дов. № б/н від 15.08.2006          

від відповідача   не з'явився

Обставини  справи:

     Позов заявлений про стягнення суми основного боргу (8 871,18 грн.), 3% річних (64,96 грн.) і пені (422,24 грн.) за період з 12.12.2005 р. по 24.03.2006 р. на підставі Договору поставки № 1/66 від 08.09.2005 р. (надалі за текстом «Договір»).

     Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2006 р. порушено провадження у справі № 9/260 та призначено її до розгляду на 18.08.2006 р.

                 В судовому засіданні 09.08.2006 р. позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 24.07.2006 р., в тому числі і доказ надіслання копії позовної заяви на фактичну адресу відповідача, вказану у Договорі № 1/66 від 08.09.2005 р. (касовий чек № 1707 від 15.08.2006 р.).

            Позовні вимоги позивач підтримав повністю та надав додаткові пояснення.

                  Відповідач в судове засідання 18.08.2006 р. не з'явився, відзив на позов з підтверджуючим документами на виконання ухвали суду від 24.07.2006 р. не подав і не надіслав.

                  Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

  Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

ВСТАНОВИВ:

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Поштові відправлення з ухвалою суду від 24.07.2006 р. на юридичну (зазначену у Договорі) і фактичну (м. Київ, вул. П. Тичини, 8) адреси відповідача були повернуті поштою до Господарського суду міста Києва, оскільки за цими адресами, вказаними позивачем у позовній заяві та в доданих до неї матеріалах, відповідач не знаходиться.

           Керуючись ст. 75 ГПК України та враховуючи те, що відповідач не знаходиться ні за юридичною, ні за фактичною адресами, суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача і без відзиву на позов за наявними матеріалами.

08 вересня 2005 р. між Приватим підприємством «Маріам-С»(позивач), визначеним як Сторона 2, і Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Кварта-Інвест»(відповідач), визначеним як Сторона 1, було укладено Договір поставки № 1/66.

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язався поставляти товар відповідачу в асортименті та за ціною відповідно до Протоколу узгодження цін та асортименту, за кількістю відповідно до замовлення, належної якості та з усіма необхідними та належними чином оформленими документами відповідно до Договору та законодавства України, а відповідач зобов'язався приймати цей товар, підписувати відповідні документи та своєчасно здійснювати його оплату відповідно до умов Договору.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на поставку відповідачу кондитерських виробів (надалі за текстом «товар») на загальну суму 8 871,18 грн. на підставі Договору та згідно накладних у кількості 57 (п'ятдесят сім) одиниць за період з 12.12.2005 р. по 24.03.2006 р., наданих суду разом з матеріалами позовної заяви.

           На твердження позивача, відповідач, в порушення договірних умов (п. 7.2 Договору) щодо здійснення оплати поставленого товару відповідачем на поточний рахунок позивача «протягом 21 (двадцять один) календарних днів з моменту отримання Стороною 1 (відповідачем) товару та всіх належних документів відповідно до цього Договору та законодавства України», не виконав своє зобов'язання по своєчасній оплаті поставленого на підставі Договору та згідно вищезазначених накладних товару на суму 8 871,18 грн.

           11.04.2006 р. позивач звернувся до відповідача з Претензією щодо сплати останнім боргової суми. Відповідач  відповідь на Претензію не надав, суму боргу станом на день розгляду справи в суді не погасив.

           Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про відшкодування простроченого основного боргу за Договором у розмірі 8 871,18 грн.

           В частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних (64,96 грн.) і пені (422,24 грн.) за період з 12.12.2005 р. по 24.03 .2006 р. на підставі Договору поставки № 1/66  від 08.09.2005 р. (розрахунки додані до позовної заяви), позивач посилається на наступні умови вказаного Договору та норми цивільного законодавства:

             - пунктом 8.4 Договору передбачено, що «у разі порушення  терміну оплати вартості поставленого товару, що встановлений п. 7.2 цього Договору, Сторона 2 (позивач) має право стягнути зі Сторони 1 (відповідача) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня від суми боргу за кожен день прострочення;

 - відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

      Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що у відповідності до умов Договору та згідно накладних у кількості 57 (п'ятдесят сім) одиниць (додані позивачем до позовної заяви) за період з 12.12.2005 р. по 24.03.2006 р., позивачем була здійснена поставка товару в асортименті, кількості та за ціною, вказаною у вищезазначених накладних, на загальну суму 8 871,18 грн. Товар був прийнятий відповідачем, про що свідчить наявність підписів уповноваженого представника відповідача та печатки останнього.

В порушення вимог п. 7.2 Договору відповідач взагалі не здійснив оплату за вищевказаний поставлений товар, а, отже, порушив умови Договору в односторонньому порядку.

 Відповідно ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Стаття 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

           Статтею 549 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, боржник повинен сплатити кредиторові неустойку (штраф, пеню).

            Пунктом 8.4 Договору передбачено, що «у разі порушення  терміну оплати вартості поставленого товару, що встановлений п. 7.2 цього Договору, Сторона 2 (позивач) має право стягнути зі Сторони 1 (відповідача) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня від суми боргу за кожен день прострочення».

            З огляду на вищенаведене, вимоги позивача щодо стягнення 8 871,18 грн. основного боргу, 64,96 грн. 3% річних та  422,24 грн. пені за з 12.12.2005 р. по 24.03.2006 р. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

            Судові витрати покладаються на відповідача.

         Керуючись   ст. ст. 193, 230 ГК України,

                               ст. 525, 526, 530, 548, 549, 629, 625, 712 ЦК України,

                               ст. ст. 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

                2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Кварта-Інвест»(04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 37-А; код ЄДРПОУ 33304935) на користь Приватного підприємства «Маріам-С»(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9; код ЄДРПОУ 24932292) 8871 (вісім тисяч вісімсот сімдесят одну) грн. 18 коп. основного боргу, 64 (шістдесят чотири) грн. 96 коп. річних, 422 (чотириста двадцять дві) грн. 24 коп. пені, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

                4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного

                     строку з дня його підписання.

Суддя                                       С.М. Жирнов

Дата підписання 21.08.2006 р.