Постанова

від 21.06.2011 по справі 10/18пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2011 р. Справа № 10/18пн

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого

суддів: Воліка І.М. (доповідача),

Жукової Л.В.,

Коваленко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Заступника прокурора Дон ецької області

на рішення від 20.01.2011

господарського суду Доне цької області

та на постанову від 13.04.2011

Донецького апеляційного господарського суду

у справі № 10/18пн

господарського суду Донец ької області

за позовом Спільного підприємства у вигляді Товариства з обмеже ною відповідальністю "Укрест маркінвест"

до Комунального підприємст ва "Бюро технічної інвентари зації міста Донецька"

треті особи 1) Донецької міської ради ,

2) Виконавчий комітет Донець кої міської ради,

про визнання права власност і

В судове засідання прибу ли представники сторін:

позивача ОСОБА_1. (дов. від 20.06.2011 № б/н );

відповідача не з' явились;

третьої особи-1 не з' явились;

третьої особи-2 не з' явились;

прокуратури Сахно Н.В. посвідчен. № 99 ві д 20.05.2004;

Відповідно до Розпорядже ння секретаря першої судової палати Вищого господарськог о суду України від 20.06.2011 року, у з в' язку з участю головуючого -судді Демидової А.М. у розгляд і інших справ, розгляд справи здійснюється колегією судді в у наступному складі: голову ючий - Волік І.М. (доповідач), суд ді - Жукова Л.В., Коваленко С.С .

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року позива ч - Спільне підприємство у в игляді Товариства з обмежено ю відповідальністю "Укрестма ркінвест" (надалі - СП у вигл яді ТОВ "Укрестмарк інвест") звернувся до господа рського суду з позовом до Ком унального підприємства "Бюро технічної інвентаризації мі ста Донецька" (надалі - КП "БТІ міста Донецька", відповідач) п ро визнання права власності на будівлю виробничого призн ачення (літера Б-2), загальною п лощею 256,5 кв.м, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Куп ріна, 117.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що позивач на підставі договору купівлі-продажу ві д 10.02.1999 став власником нежитлов ого приміщення-складу загаль ною площею 53,1 кв.м, який розташо ваний за адресою: м. Донецьк, в ул. Купріна, 117. В процесі господ арської діяльності СП у вигл яді ТОВ "Укрестмаркінвест" зд ійснено реконструкцію склад у, в результаті якої збудован о будівлю виробничого призна чення літера "Б-2", загальною пл ощею 256,5 кв.м, проте без належно ї проектної документації, а т ому з посиланням на положенн я частини 3 та 5 ст. 376, ст. ст. 328, 317, 319, 331 , 392 Цивільного кодексу Україн и просить визнати за ним прав о власності, оскільки це не по рушує права інших осіб.

Рішенням господарського с уду Донецької області від 20.01.20 11 у справі № 10/18пн (суддя Любченк о М.О.), залишеним без змін пост ановою Донецького апеляційн ого господарського суду від 13.04.2011 (колегія суддів: Запорощен ко М.Д. - головуючий, судді - Д учал Н.М., Склярук О.І.) позовні в имоги СП у вигляді ТОВ "Укрест маркінвест" до КП "Бюро техніч ної інвентаризації міста Дон ецька" задоволено повністю; в изнано право власності СП у в игляді ТОВ "Укрестмаркінвест " на будівлю виробничого приз начення (літера - Б), загальною площею 256,5 кв. м, яка розташован а на земельній ділянці загал ьною площею 296 кв. м, за адресою: 83112, м. Донецьк, вул. Купріна, 117.

Не погоджуючись з постанов леними судовими актами судів попередніх інстанцій, засту пник прокурора Донецької обл асті звернувся до Вищого гос подарського суду України з к асаційною скаргою, в якій про сить постанову Донецького ап еляційного господарського с уду від 13.04.2011 та рішення господа рського суду Донецької облас ті від 21.01.2011 скасувати, а справу направити на новий розгляд д о суду першої інстанції. В обґ рунтування касаційної скарг и прокурор посилається на те , що судами попередніх інстан цій порушено норми матеріаль ного та процесуального права , зокрема, ст. ст. 376, 331 Цивільного кодексу України, , ст. ст. 47, 43 Гос подарського процесуального кодексу України, що призвело до прийняття незаконних та н еобґрунтованих судових акті в.

Учасники судового процесу не скористалися правом, нада ним ст. 1112 Господарського проц есуального кодексу України, та не надіслали до Вищого гос подарського суду України від зиви на касаційну скаргу про курора, що у відповідності до положень ст. 75 ГПК України не п ерешкоджає перегляду оскарж уваного судового акту в каса ційному порядку.

Перевіряючи юридичну оцін ку встановлених судом фактич них обставин справи та їх пов ноту, Вищий господарський су д України, заслухавши суддю-д оповідача, представника пози вача, думку прокурора та пере віривши матеріали справи, ді йшов висновку, що касаційна с карга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов місце вий господарський суд виходи в з того, що позивач на законни х підставах (згідно рішення Д онецької міської ради від 27.12.20 00 № 566/9 та договору оренди землі від 25.01.2001) користується земельн ою ділянкою, що знаходиться н а території Кіровського райо ну м. Донецька по вул. Купріна, 117, площею 296,0 кв. м, із забудовних земель міської ради, яку виді лено для розміщення складу, і самочинне спорудження об' є кту нерухомості - будівлі ви робничого призначення, яка є предметом спору на виділені й СП у вигляді ТОВ "Укрестмарк інвест" земельній ділянці, не порушує права інших осіб, том у в даному випадку дотримано передбачені частинами 3, 4 та 5 с т. 376 Цивільного кодексу Украї ни умови для визнання за пози вачем права власності на сам очинно збудоване нерухоме ма йно.

Апеляційний господарський суд погодився з такими висно вками місцевого суду залишаю чи рішення без змін з тих же пі дстав.

Проте, колегія не може погод итися з висновками судів поп ередніх інстанцій з огляду н а таке.

Предметом позову є матеріа льно-правова вимога про визн ання права власності на само чинно збудоване нерухоме май но.

Відповідно до частини 2 ст. 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здій снює самочинне будівництво н ерухомого майна, не набуває п рава власності на нього.

Однак, в окремих випадках ст . 376 Цивільного кодексу Україн и передбачає можливість визн ання права власності на само чинно збудоване нерухоме май но в разі наявності обставин , передбачених частинами тре тьою, п' ятою цієї статті.

Так, частиною 3 ст. 376 Цивільно го кодексу України передбач ено, що право власності на сам очинно збудоване нерухоме ма йно може бути за рішенням суд у визнане за особою, яка здійс нила самочинне будівництво н а земельній ділянці, що не бул а їй відведена для цієї мети, з а умови надання земельної ді лянки у встановленому порядк у особі під уже збудоване нер ухоме майно. При цьому частин ою 5 цієї статті визначено, що на вимогу власника (користув ача) земельної ділянки суд мо же визнати за ним право власн ості на нерухоме майно, яке са мочинно збудоване на ній, якщ о це не порушує права інших ос іб.

З вказаної правової норми в бачається, що право власност і на самочинне будівництво м оже бути визнано за умови від ведення для цієї мети в устан овленому порядку забудовник у земельної ділянки або якщо особа, яка здійснила таке буд івництво, отримає в установл еному порядку земельну ділян ку розташовану під збудовани м нерухомим об' єктом, таког о цільового призначення, яке передбачає можливість будів ництва на ній відповідного о б' єкту; а також за умови відс утності заперечень з боку вл асника земельної ділянки (ча стини 4 ст. 376 ЦК України) та відс утності порушення в результа ті самочинної забудови прав інших осіб.

Таким чином, при вирішенні спору про визнання права вла сності на самочинно збудован е нерухоме майно господарськ і суди повинні з' ясовувати наявність права позивача на земельну ділянку, на якій збу довано спірне майно; наявніс ть самочинно збудованого нер ухомого майна; відповідність самочинно збудованого нерух омого майна будівельним норм ам і правилам; наявність згод и власника земельної ділянки на будівництво відповідного нерухомого майна, якщо земел ьна ділянка належить позивач у на праві користування, зокр ема, на підставі договору оре нди земельної ділянки.

Разом з тим, судами не врах овано, що сторонами у справі є особи, правовий спір яких вир ішується в суді, що мають юрид ичну заінтересованість у рез ультаті справи, мають компле кс процесуальних прав і обов ' язків, необхідних для захи сту прав, свобод та інтересів . Відповідачем є особа, яка, на думку позивача, порушила, не в изнає чи оспорює його суб' є ктивне право, свободи чи інте рес, який охороняється закон ом.

Як правило, належним відпов ідачем у справі про визнання права власності на самочинн е будівництво є відповідна (с ільська, селищна, міська) рада , до компетенції якої належит ь вирішення питань щодо розп орядження землями відповідн их територіальних громад, пе редачі земельних ділянок ком унальної власності у власніс ть громадян та юридичних осі б, надання земельних ділянок у користування із земель ком унальної власності (статті 8 - 12 ЗК України); вирішення питан ня вибору, вилучення (викупу) з емельних ділянок, надання до зволу на будівництво об'єкті в містобудування; вирішення питання щодо розташування та проектування нового будівни цтва, здійснення реконструкц ії, реставрації, капітальног о ремонту об' єктів містобуд ування та упорядкування тери торій (ст. 12 Закону України "Про планування і забудову терит орій").

Задовольняючи позовні вим оги про визнання права власн ості на самочинне будівництв о заявлені до БТІ, суди попере дніх інстанцій не врахували те, що повноваження з прийнят тя в експлуатацію самовільни х будівель не є компетенцією БТІ.

З' ясування вказаних обст авини має істотне значення д ля правильного вирішення спр ави, проте господарські суди попередніх інстанцій на них уваги не звернули.

Разом з тим, колегія судді в вважає за необхідне зауваж ити, що з урахуванням предмет у позову є безпідставними по силання апеляційного господ арського суду на положення с т. 392 Цивільного кодексу Украї ни, оскільки останньою перед бачено захист прав існуючого власника, право власності як ого не визнається або оспорю ється іншою особою, тоді ж як п озивач у спорі про визнання п рава власності на самочинно збудоване нерухоме майно, не будучи власником спірного о б' єкта нерухомості, звертає ться до суду з метою набуття п рава власності на новостворе не нерухоме майно. Відповідн о, позивач у спорі про визнанн я права власності на самочин но збудоване нерухоме майно не повинен доводити факту по рушення або невизнання його права власності.

Також слід звернути увагу н а те, що застосовуючи положен ня ст. 376 Цивільного кодексу Ук раїни необхідно враховувати , що вони є спеціальними стосо вно положень ст. 331 Цивільного кодексу України, що визначаю ть загальний порядок набуття права власності на новоство рене майно та об' єкти незав ершеного будівництва.

Зазначені вище обставини та вимоги законодавства не б ули досліджені господарськи ми судами попередніх інстанц ії, а отже судами не надано нал ежної правової оцінки обстав инам справи та вимогам закон у на підставі яких заявлено в имоги про визнання права вла сності, що призвело до неповн ого з' ясування всіх обстави н справи, що мають значення дл я вирішення даного спору.

Неповне дослідження факти чних обставин та неналежне з ' ясування дійсних прав і об ов' язків сторін унеможливл ює правильне застосування ма теріального закону, що регул ює спірні правовідносини.

В силу пункту 3 частини 1 ст. 1119 ГПК України, касаційна інста нція за результатами розгляд у касаційної скарги має прав о скасувати рішення першої і нстанції або постанову апеля ційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень но рм процесуального права, які унеможливили встановлення ф актичних обставин, що мають з начення для правильного вирі шення справи.

Оскільки з' ясування вказ аних обставин справи пов' яз ане із дослідженням та оцінк ою доказів з урахуванням вим ог ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, рішен ня місцевого господарського суду та постанова апеляційн ого господарського суду як т акі, що прийнято при неповном у з' ясуванні всіх обставин справи, підлягають скасуванн ю з направленням справи на но вий розгляд.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий ро згляд до суду першої інстанц ії, під час якого необхідно вс тановити обставини, зазначен і в цій постанові, дати їм та д оводам сторін належну правов у оцінку і вирішити спір відп овідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Зас тупника прокурора Донецької області задовольнити.

Постанову Донецького ап еляційного господарського с уду від 13.04.2011 та рішення господа рського суду Донецької облас ті від 20.01.2011 у справі № 10/18пн скасувати.

Справу № 10/18пн направити на н овий розгляд до господарсько го суду Донецької області в і ншому складі суду.

Головуючий, суддя І .М. Волік

Судді : Л .В. Жукова

С.С . Коваленко