Рішення

від 20.05.2008 по справі 38/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/53

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.05.08 р.                                                                                                     Справа № 38/53                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський Торговий Дім” Сонячна долина” м. Одеса

до відповідача: Приватного підприємства „Тоніка” м. Маріуполь Донецької області

про стягнення  175 813грн.63коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Псарюк Р.П. представник за дов. № 27 від 07.05.2008 р.   

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Одеський Торговий Дім” Сонячна долина” м. Одеса,  звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства „Тоніка” м. Маріуполь Донецької області про стягнення боргу за проданий товар у розмірі 168 484грн.80коп., пені  у розмірі 6 361грн.00коп. та 3% річних у розмірі 967грн.23коп., а всього 175 813грн.63коп.

Відповідач у судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду, а саме ухвала про порушення справи від 07.04.2008р. була направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, ухвала про відкладення розгляду справи від 15.04.2008р. була також направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленнями, але на адресу суду повернувся конверт, який був направлений на адресу відповідача за адресою, яку вказав позивач у позовній заяві. Конверт повернувся  з  позначкою „за закінченням терміну зберігання”, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

17.04.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 11.04.2008р. № 22-10/1041, відповідно до якого Приватне підприємство „Тоніка” м.Маріуполь значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 22041005) та знаходиться за адресою: 87550, Донецька область, м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, просп. Перемоги, 104, кв.74. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

20.05.2008р. позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав суду клопотання, в якому просить суд зменшити розмір позовних вимог з суми 175 813,63грн. до суми 170 813,63грн., докази направлення цього клопотання відповідача за юридичною адресою та просить суд долучити до матеріалів справи додаткові документи.

Клопотання позивач та додаткові документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд

                                                              ВСТАНОВИВ:

03.09.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Одеський Торговий Дім” Сонячна долина” м. Одеса (за договором – продавець, далі – позивач ) та Приватним підприємством „Тоніка” м. Маріуполь Донецької області ( за договором – покупець, далі – відповідач)  було укладено договір купівлі-продажу № 01/101/р/1163 (далі - договір), згідно якого продавець зобов'язувався на умовах, передбаченим договором, передавати у власність покупця за його попередніми замовленнями, а покупець зобов'язувався приймати та оплачувати масложирову продукцію виробництва ВАТ “Одеський масложиркомбінат”, іменовану далі товар .

          Розділом 2 договору сторони передбачили загальну суму та порядок розрахунків, а саме покупець здійснює оплату за товар на умовах надання відстрочення платежу 21 календарний день. Початок строку відстрочки платежу починається із дати виписки продавцем товарно-транспортної накладної ( п.2.3 договору).

Оплата вартості товару здійснюється покупцем в грошовій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця. (пункт 2.3 договору).

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили у випадку порушення строків оплати, покупець зобов'язується виплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми вартості товару за кожен день прострочки.

На виконання умов договору відповідачу було передано у власність товару,  а саме: маргарин та соняшникову олію на загальну суму у розмірі 187 309грн.80коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною №0(11513) від 23.10.2007р.

У зв'язку з виявленими недоліками вище переліченого товару, сторони досягли згоди про зміну ціни на поставлений товар, а саме олію соняшникову, про що уклали угоду від 07.12.2007р.

З урахуванням часткового зменшення ціни, загальна сума переданого у власність товару склала 178 084,80грн. (пункт 2 угоди), що підтверджено  додатковими накладними № 7 та № 8 від 07.12.2007р.

Крім того, сторони дійшли згоди щодо відстрочення погашення покупцем заборгованості у сумі 178 084грн.80коп., а саме: 44521,20грн. до 15.12.2007р.; 44521,20грн. до 22.12.2007р.; 44521,20грн. до 29.12.2007р; 44521,20грн. до 15.01.2008р.

Отриманий товар був оплачений відповідачем частково у сумі 9 600грн., що підтверджено банківськими виписками, які містяться у матеріалах справи та станом на 27.03.2008р. борг склав суму   у розмірі 168 484,80грн.

Після подання позову  відповідач погасив заборгованість частково на суму 5 000 грн., що підтверджено наданими банківськими виписками,  а відтак основний борг складає 163 484,80 грн.

У зв'язку з тим, що до теперішнього часу відповідач не в повному обсязі розрахувався з позивачем за поставлений товар відповідно до договору, то позивач просить суд стягнути з відповідача, з урахуванням заявленого клопотання про зменшення розмірі позовних вимог, вартість поставленого товару  у сумі 163 484грн.80коп., пеню, передбачену п.6.3 договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки в сумі 6 361грн.60коп. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 967грн.23коп.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір купівлі-продажу №01/101/Р/1163 від 03.09.2007р., угоду від 07.12.2007р., товарно-транспортні накладні ; 0(11513) від 23.10.2007р., №7, №8 від  07.12.2007р., банківські виписки, клопотання від 20.05.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов”язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не в повному обсязі розрахувався за поставлений товар на суму 163 484грн.80коп., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили у випадку порушення строків оплати, покупець зобов'язується виплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми вартості товару за кожен день прострочки.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені за період з 16.12.2007р. по 27.03.2008р. у розмірі 6 361грн.60коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані відповідачу 3% річних  у сумі 967грн. 23коп. за період з 16.12.2007р. по 27.03.2008р., які суд вважає обґрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193, 343 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 625, 692 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський Торговий Дім” Сонячна долина” м. Одеса до Приватного підприємства „Тоніка” м. Маріуполь Донецької області про стягнення боргу за проданий товар у розмірі 163 484грн.80коп., пені  у розмірі 6 361грн.60коп. та 3% річних у розмірі 967грн.23коп., а всього                             170 813грн.63коп., задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Тоніка” м.Маріуполь Донецької області (87550, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Перемоги, 104/74,  р/р 2600830232 у філії Маріупольського відділення №8013 ВАТ “Ощадбанк”, МФО 394200, ЄДРПОУ 22041005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський Торговий Дім” Сонячна долина” м.Одеса (65039, м.Одеса, вул. Середньофонтанська, 16, р/р 2600101019621 у ВАТ “Укрексімбанк” м. Одеса, МФО 328618, ЄДРПОУ 32067506) заборгованість у сумі 163 484грн.80коп., пеню у розмірі 6 361грн.60коп. та 3% річних у розмірі 967грн.23коп., а всього 170 813грн.63коп., держмито у сумі 1 758грн.14коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Рішення оголошено у судовому засіданні 20.05.2008року.

        Видати накази після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                  

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі