Рішення

від 14.05.2008 по справі 3/585/06-нр

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/585/06-НР

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "14" травня 2008 р.                                                 Справа №  3/585/06-НР

Позивач                     Закрите акціонерне товариство будівельна фірма “Житлобуд-Ніко”  

вул. Казарського, 2-В, м. Миколаїв, 54007

третя особа на

стороні позивача

без самостійних вимог Державне підприємство “Суднобудівний завод імені 61 комунара”  

      вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв, 54001

Відповідачі              1. Виконавчий комітет Миколаївської міської ради,

вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027

2. Комунальне підприємство “Миколаївське міжміське бюро технічної

інвентаризації”, вул. Шевченко, 40, м. Миколаїв, 54030

третя особа на

стороні відповідачів

без самостійних вимог Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку “Север-1”,

вул. Архітектора Старова, 12, м. Миколаїв, 54025

суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача –  Хлистун Г.М. довіреність № 101/04 від 29.11.2007р.

Від 3 особи на стороні позивача -  не з”явився

Від 1 відповідача  - не з”явився.

Від 2 відповідача –не з”явився

Від 3 особи на стороні відповідачів –Маштакова АП. дов. № б/н від 10.01.08р.

СУТЬ СПОРУ: про визнання права власності на приміщення офісу № 49, площею 35,0м2,

підвал Апд площею 390,4м2 за адресою м. Миколаїв  вул. Архітектора Старова, 12.

          Відповідачі у відзивах позов визнали повністю, вважють що позивач набув право власності на підставі 328 ЦК України. Оскільки на момент набуття фізичними особами права власності на квартири, житловий будинок вже не перебував у повному господарському віддані ДП “Суднобудівний завод ім.61 Комунара” , то не належав до державного житлового фонду. Тому відповідачі вважають, що на спірні відносини не може поширюватись дія ЗУ “Про приватизацію державного житлового фонду”. Крім того, відповідно до ст.11 ЗУ “Про об”днання співласників багатоквартирного будинку” передача на баланс майна, яке входить до житлового комплексу, але не належить об”єднанню, не тягне за собою виникнення права власності на нього. (Детальніше викладене в відзивах т.2 арк.спр.34-37).

          Третя особа з боку позивача, посилаючись  на п.п.1.3 , 1.4 договору генпідряду на дольову участь від 26.05.03, в ред. від 17.08.05 підтверджує отримання від позивача коштів в сумі 233888.16грн. Зі змісту акту  прийому-передачі, №-я особа вбачає, що у власність позивача перейшло незаверешен будівництво будинку, загальною площею 2698.3 кв.м, а також приміщення на першому поверсі, площею 35.0 кв.м, приміщення офісу, приміщення нульового поверху площею 390.4кв.м, згідно техпаспорту ММБТІ. Листом від 20.04.00 № 14/54-751 Держкомітет промислової політики України не заперечував проти відчудження вищевказаного житлового будинку. Наказом ФДМУ від 04.07.03р. № 1167 спірний житловий будинок був виключений з переліку об”єктів незавершеного будівництва, які перебувають у державній власності та підлягають приватизації. За таких обставин не заперечує проти визнання права власності за відповідачем.

          3 особа на стороні відповідачів  позов заперечила, посилаючись на ст.ст.1, 19 Закону України “Про об”єднання співласників багатоквартирного будинку”, Рішення Конституціного Суду України по справі № 1-2/2004 від 02.03.04, вважає, що спірні об”єкти є допоміжними приміщеннями і стають об”єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Непередачею частини допоміжних приміщен відповідач порушує право позивача. Вважає, що договір підряду не є документом, на підстві якого набувають право власності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи на стороні відповідача, суд –

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить визнати право власності ,на підставі ст.ст.328, 392 ЦК України, на приміщення офісу № 49, площею 35,0м2, підвал Апд площею 390,4м2 за адресою м. Миколаїв  вул. Архітектора Старова, 12 з тих підстав, що  визначене приміщення перейшло у власність позивача на підставі п. 1.3 договору генпідряду від 26.05.03р. та п.1.4 договору, в редакції додаткової угоди від 17.08.05р. та акту прийому-передачі від 25.08.05р.

Відповідач-2 необгрунтовано відмовив в реєстрації права власності на спірні приміщення з тих підстав, що у акті техкомісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом будинку замовником визначено ДП “Суднобудівний завод ім.61 Комунара” , а не позивача, оскільки право власності у позивача виникло на підставі договору.

Заявою про уточнення позовних вимог від 8.12.06 позивач з”ясував вимоги до відповідача-1, згідно яких внаслідок відмови відповідача-2 у здійсненні підготовки документів для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, відповідач-1 відмовляється видати свідоцтво про право на вказане майно.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

          26 травня 2003р. ЗАТБФ “Житлобуд-Ніко” та ДП “Суднобудівний завод імені 61 комунара”  уклали договір № 47/184 генпідряду на дольову участь у будівництві житлового будинку  загальною площею квартир 2698.3 кв.м (т.1, арк.спр.8-12), згідно якого сторони погодились на спільну дольову участь по будівництву 8-ми поверхового житлового будинку корпус № 7 у мікрорайоні “Північний” .

В п.1.3 договору сторони обумовили вартість виконаних третьою особою робіт на суму 193758.75грн. на час заключення договору, що складало 287,05 кв.м  загальної площі квартир та перехід квартир №№ 1, 13, 25, 31, 43 у власність ДП “Суднобудівний завод імені 61 комунара” після введення житлового будинку в експлуатацію,  а  друга частина площи житлового будинку у розмірі 2411.25кв.м після введення в експлуатацію повинна була перейти до позивача.

          17.08.2005р. сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору генпідряду на дольову участь у будівництві житлового будинку, відповідно до якої за згодою сторін генпідрядник мав право сплатити замовнику вартість раніше виконаних робіт в сумі 193758,75 грн., охорону житлового будинку в сумі 1148,05 грн.  та ПДВ в сумі 38981,16 грн. Після чого замовнику у власність не виділяються квартири, загальною кількістю 287,05 кв.м., а вони є власністю позивача (т.1, арк.спр.13).

Наказом ФДМУ від 04.07.03р. № 1167 спірний житловий будинок був виключений з переліку об”єктів незавершеного будівництва, які перебувають у державній власності та підлягають приватизації, а Держкомітет промислової політики України не заперечив проти відчудження вищевказаного житлового будинку , про що ДП “Суднобудівний завод імені 61 комунара” було повідомлено листом від 20.04.00р. за № 14/5-4-757 (т.1, арк. спр.15-16).

Позивач на виконання умов п.1.4 договору, в редакції додаткової угоди від 17.08.05р. перерахував третій особі  на стороні позивача без самостійних вимог 20.07.05р. –100000 грн. та 17.08.05р. –133888,10 грн., що підтверджується реєстрами документів, проведених по АРМ “Клієнт-Банк” від 20.07.05р. та 17.08.05р.  та аудиторським висновком від 31.05.07 (т.1, арк.спр.31-32, 134-136).

25.08.05р. сторонами був складений акт  прийома-передачі незавершеного будівництва 8-ми поверхового житлового будинку на 47 квартир, корпус № 7, який підписаний та скріплений печатками сторін, відповідно до якого позивач прийняв в будинку корпус № 7, мікрорайону “Півничний” незавершене будівництво загальною площею будинку 2698,3 кв.м, а також приміщення на першому поверсі загальною площею 35,0 кв.м., приміщення нульового поверху загальною площею 390,4 кв.м. та диспетчерський пункт загальною вартістю 10,1 кв.м. (т.1, арк.спр.14).

          Державна приймальна комісія 23.11.05р. прийняла в експлуатацію 7 корпус 8-ми поверхового житлового будинку на 47 квартир та присвоїла адресу: вул. Архітектора Старова, № 12, про що свідчить акт приймальної комісії про прийняття закінченого будівництва об”єкта та 25.11.05р. даний акт був затверджений Рішенням виконкому Миколаївської міської ради

№ 2324 (т.1, арк.спр. 18-24).

Відповідно до ст.182 ЦК України та п.1.3  Тимчасового положення  про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затв.Наказом Міністерства                                     юстиції України 07.02.2002 р. N 7/5 та зареєстрованого  18 лютого 2002 р. за N 157/6445,  право власності на нерухомі речі підлягають реєстрації. Статтею  1  Закону  України "Про державну

реєстрацію речових  прав  на  нерухоме  майно  та   їх   обмежень" передбачено, що  відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення,  переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень,  що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру  речових  прав  на  нерухоме майно та їх обмежень.

Оскільки відповідно   до   пункту  5  розділу  V  "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме  майно  та  їх  обмежень"  до створення єдиної системи органів реєстрації прав,  а також до формування Державного реєстру  прав  у  складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами  бюро технічної  інвентаризації,  17.04.06р. позивач звернувся до 2-го відповідача (Комунальне підприємство “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації”) з заявою про здійснення підготовки документів для видачі свідоцтва про право власності на будівлю, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв  вул. Архітектора Старова, 12.

14.03.2006р. ММ БТІ була здійснена технічна інвентаризація об»єкта та утворено технічний паспорт № 25996 нежитлових приміщень № 12 по вул.Старова м.Миколаїв (т.1 арк.33-42).

Між тим, КП ММБТІ своїм листом від 15.05.06р. за № 2594 відмовило позивачу у здійсненні підготовки документів для видачі свідоцтва про право власності оскільки, рішенням міської ради від 15.09.05р. № 36/33 земельна ділянка площею 12031 кв.м. була передана в оренду на 1 рік для завершення будівництва корпусу № 7 у мікрорайоні “Північний” ДП “Суднобудівному заводу імені 61 комунара”. Крім того, у акті державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом корп. 7 по вул. Архітектора Старова, 12 замовником зазначено ДП “Суднобудівний завод імені 61 комунара”, а не позивача. Також у рішенні виконкому Миколаївської міської ради від 15.11.05р. № 2324, яким було затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом ДП “Суднобудівного заводу імені 61 комунара” , а не позивач. (т.1, арк.спр.25).

Відповідач-1 відмовився видати свідоцтво про право на вказане майно.

Між тим, позивач набув право власності на спірні приміщення на підставі договору № 47/184 генпідряду на дольову участь у будівництві житлового будинку та додаткової угоди № 1 до нього ,  який за своєю правовою природою, відповідно до ч.2 ст.628 ЦК України, є змішаним договором, із змісту якого вбачається, що  правові відносини його сторін   регулюються, крім його умов,  нормами цивільного законодавства щодо договорів купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

ДП “Суднобудівний завод  імені 61 комунара” , згідно ст.664 ЦК України, виконав свої зобов»язання за договором, передав по акту  прийома-передачі незавершеного будівництва 8-ми поверхового житлового будинку на 47 квартир, корпус № 7,  а позивач прийняв в будинку корпус № 7, мікрорайону “Півничний” незавершене будівництво загальною площею будинку 2698,3 кв.м, в тому числі спірні приміщення: на першому поверсі  - загальною площею 35,0 кв.м., приміщення нульового поверху загальною площею 390,4 кв.м. та оплатив їх вартість, згідно ст.692 ЦК України.

З цього часу позивач придбав право власності на незавершене будівництво 8-ми поверхового житлового будинку на 47 квартир, корпус № 7.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Використовуючи своє право розпорядження майном, позивач уклав договори з фізичними особами про дольову участь у будівництві, згідно яких ці особи повинні були перерахувати вартість квартир, а позивач передати у власність дольовику об”єкт інвестування за актом прийняття-передачі кварти.(т.2 арк.17-29). В подальшому за дольовиками  було зареєєстровано право власності на відповідні квартири (т.1 арк.152-164).

Отже, посилання відповідачів на те, що у акті державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом корп. 7 по вул. Архітектора Старова, 12 та рішенні виконкому Миколаївської міської ради від 15.11.05р. № 2324 замовником зазначено ДП “Суднобудівний завод імені 61 комунара”, а не позивача є безпідставними, оскільки визначені вище документи свідчать про його право власності на спірні об”єкти.

Крім того, рішеннями Миколаївського міськвиконкому від 08.07.82 № 650  про відвід заводу земельної ділянки під проектування та будівництво, міської ради від 15.09.05р. № 36/33 , земельна ділянка площею 12031 кв.м. була передана в оренду на 1 рік для завершення будівництва корпусу № 7 у мікрорайоні “Північний” ДП “Суднобудівному заводу імені 61 комунара”.  Але, в зв”язку з закінченням будівництва , договір оренди землі   не перезаключався. Між тим, позивач компенсував витрати по земельному податку третій особі (т.2, арк.спр.1-16).

Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може  пред'явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою .

Виходячі з викладеного, вимоги позивача про визнання права власності на спірні приміщення підлягають задоволенню в повному обсязі, про що визначено також і відповідачами.

Що стосується заперечень третьої особи - об'єднання співвласників багатоповерхового будинку “Север-1”, то згідно ст.27 ГПК України, то третім особам без самостійних вимог не надано права на визнання позову.

Однак, з матеріалів справи вбачається, 08.07.06р. між позивачем та третьою особою на стороні відповідачів без самостійних вимог (Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку “Север-1”), зареєстрованим у Держєестрі - 6.03.06 (т.1 арк.79,80), був складений акт  прийому-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, згідно якого спірні приміщення не були передані на баланс ОСББ..

Між тим, передача на баланс будинку або його частини, що знаходиться за адресою:

м. Миколаїв  вул. Архітектора Старова, 12,  не свідчить про перехід права власності на нього до об”єднання співвласників багатоквартирного будинку (т.1, арк.спр.26-30).

Згідно ст.ст.1, 6 , 11 ЗУ “ Про об'єднання співвласників  багатоквартирного будинку” - об'єднання співвласників  багатоквартирного  будинку    - юридична особа,  створена  власни-ками  для  сприяння використанню  їхнього  власного  майна та управління,  утримання і використання неподільного та загального майна. Об'єднання може  бути  створене  в  будинку  будь-якої  форми власності з числа тих,  хто приватизував або придбав  квартиру,  а також  власника  будинку  або його уповноваженої особи,  власників жилих приміщень, а також влас-ників нежилих приміщень.  Передача на  баланс  майна  (в тому числі земельної ділянки),

яке  входить  до  складу  житлового  комплексу,  але  не  належить об'єднанню, не тягне за собою виникнення права власності на нього.

Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України “Про приватизацію державного житлового                             фонду” - приватизація  державного    житлового    фонду     - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств,  організацій,  установ. До об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів ,  які використовуються громадянами на умовах найму

Отже, посилання третьої особи на  Рішення Конституційного Суду  України N 1-2/2004 “Про офіційне тлумачення положень пункту 2 ст.10 Закону України “Про приватизацію державного житлового     фонду”  та ст.ст. 1, 10 цього Закону”, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки будинок за адресою м. Миколаїв  вул. Архітектора Старова, 12 не належить до державного житлового фонду, а дольовики –фізичні особи ,а не ОСББ “Север”, стали власниками квартир  не шляхом приватизації державного майна.  

До того ж, третьою особою не доведено будь-яких доказів  , що позивач  набув спірні приміщення на підставах,   заборонених законом і  незаконність набуття права власності   встановлена судом.

Виходячі з викладеного позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід віднести за рахунок відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України , суд –

                                      В И Р І Ш И В :  

Позов задовольнити          повністю.          

Визнати за закритим акціонерним товариством будівельної фірми “Житлобуд-Ніко” (вул.

Казарського, 2-В, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 1928928 ) право власності на приміщення офісу №49, площею 35,0м2, підвал Апд площею 390,4м2  за адресою м. Миколаїв  вул. Архітектора Старова, 12.

Стягнути з виконавчого комітету Миколаївської міської ради, (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, код 04056612 )  59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1515,85 грн. держмита на користь закритого акціонерного товариства будівельної фірми “Житлобуд-Ніко”  (вул. Казарського, 2-В, м. Миколаїв, код 1928928)

Стягнути з  комунального підприємства “Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації” ( вул. Шевченко, 40, м. Миколаїв, код 03349507) 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1515,85 грн. держмита на користь закритого акціонерного товариства будівельної фірми “Житлобуд-Ніко”  (вул. Казарського, 2-В, м. Миколаїв, код 1928928)

Накази видати позивачу.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України  та підписано суддею 21.05.08 р.          

   Суддя                                                        Т.М.Дубова