Рішення

від 12.02.2008 по справі 8/603

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/603

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.08                                                                                 Справа № 8/603

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська продовольча компанія «ВАЙЗ»», місто Дніпропетровськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕК», місто Луганськ, -

про стягнення 7422 грн. 47 коп.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача – не з'явився;

від відповідача – не з'явився, -   

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача:

основного боргу у сумі 5271,60 грн., штрафу у розмірі 10% - 527,16 грн., 3% річних  у сумі 158,15 грн., пені у сумі  1412,37 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 53,19 грн.,

витрат по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

          На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено з 11 січня до 25 січня 2008 року –у зв'язку з неявкою сторін (телеграма позивача №1834/01 від 10.01.08 року); з 25 січня до 12 лютого 2008 року –у зв'язку з неявкою відповідача.

Позивач до судового засідання не прибув, але звернувся до суду  з клопотанням про розгляд спору за його відсутності (телеграма №2334/01 від 11.02.08 року).

Враховуючи, що це клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, судом його задоволено.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, позов не оспорив, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань.

Такого висновку суд дійшов з огляду на наступне.

            Згідно матеріалам справи, місцезнаходженням відповідача є місто Луганськ, вул. Кошового, 31.

            Судом на цю адресу 24.12.07 року за вих. №2080 та 28.01.08 року за вих. №58 спрямовано ухвали суду про призначення справи до судового слухання.

          Оператором поштового зв'язку ці поштові відправлення повернуто на адресу суду з службовою поміткою: «за закінченням терміну зберігання»та «за зазначеною адресою не проживає».

           Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи  є адреса органу чи особи, які  відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені, - судом саме на цю адресу було спрямовано вищеназвані поштові відправлення.

У зв'язку з цим суд керується частиною 1 пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 року №1155, - в якому сказано, що поштові відправлення можуть бути повернені об'єктом поштового зв'язку за зворотною адресою у разі письмової заяви відправника,  письмової відмови адресата, смерті адресата (одержувача), неможливості вручення через відсутність адресата (одержувача) чи закінчення встановленого терміну зберігання.

            Будь-які інші дані щодо іншої юридичної адреси відповідача в матеріалах справи відсутні.

          З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань, а тому, керуючись ст.ст. 22, 43 та 75 ГПК України, розглянув справу за  відсутності  відповідача –за наявними у ній доказами.

          І.Дослідивши матеріали справи та додатково надані  докази, суд дійшов наступного.

19.07.07 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська продовольча компанія «ВАЙЗ»(Постачальник), - з одного боку, - та Товариством з обмеженою відповідальністю «СНЕК»(Покупець), - з іншого боку, - укладено договір № 10/08ЛД, згідно якому Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець  - прийняти та своєчасно оплати на умовах, визначених цим договором, продукти харчування (далі за текстом –Товар) за цінами згідно накладних (п. 1.1 договору); найменування товару –каші швидкого приготування в асортименті (п. 1.2).

Ціна договору визначається на підставі поставленого товару, відповідно до накладних (п. 3).

Оплата за цим договором здійснюється покупцем впродовж 21 календарного  дня (п.3.1).

Згідно договору, Постачальник зобов'язаний  узгодити з Покупцем за три доби до поставки необхідну кількість, асортимент та ціну товару (п. 4.1.1), поставити товар належної якості  та надати Покупцеві посвідчення про якість та всі необхідні документи на поставлений товар (п.4.1.2).

Покупець, відповідно до договору,  зобов'язаний прийняти та сплатити вартість товару на умовах, визначених цим договором (п.4.2.1); за умови оплати вартості товару з відстроченням платежу, Покупець зобов'язаний сплатити вартість всього  переданого йому товару та повідомляти Постачальника про залишки товару на складі кожні 7 календарних  днів у письмовій формі; ненадання повідомлення означає продаж всієї партії товару (п. 4.2.4).

У випадку неповної оплати  поставленої партії товару Постачальник має право у будь-який момент здійснити перевірку наявності товару на складі Покупця та розпорядитися ним на свій розсуд (п.4.2.5).

У випадку відмови від звірення товар вважається реалізованим Покупцем третім особам і підлягає оплаті Покупцем (п. 4.2.6).

У випадку повернення товару  Покупець зобов'язаний  належним чином оформити документи відповідно до чинного законодавства України (п. 4.2.8).

У випадку зміни юридичної, фактичної  адреси сторін, а також їх телефонів та реквізитів сторони зобов'язуються повідомляти одна одній у письмовому вигляді не менше, ніж за 15 календарних днів до зміни реквізитів (п. 4.3).

У разі несвоєчасної оплати, передбаченої п. 3.1 цього договору, Покупець сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період нарахування пені, від простроченої суми, за кожний день прострочення (п. 5.1).

Якщо впродовж 10-ти календарних днів після настання  зобов'язань оплатити вартість поставленого товару Покупець не виконав  своїх платіжних зобов'язань, додатково до нарахованої пені він зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 % від суми, що підлягає оплаті, з моменту початку нарахування пені (п. 5.2).

У разі невиконання Покупцем вимог п. 4.2.7, товар, термін придатності якого скінчився, підлягає оплаті відповідно до п. 3.1 цього договору (п. 5.3).

У випадку неналежного виконання однією із сторін своїх зобов'язань за цим договором, винна сторона повинна повністю відшкодувати збитки (п. 5.6).

Оплата неустойки не звільняє Покупця від обов'язку  оплатити вартість отриманого товару, а Продавця –поставити товар згідно заявці (п.5.7).

Всі спори між сторонами вирішуються шляхом переговорів (п. 6.1); у разі недосягнення згоди спір вирішується у судовому порядку (п.6.2).

Термін дії договору встановлюється  з 19 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року (п. 9.1).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Постачальник  27.08.07 року відпустив відповідачу харчові продукти (каші швидкого приготування в асортименті) на загальну суму 3492,50 грн., що підтверджується наданою ним до справи видатковою накладною №106 від 27.08.07 року на таку ж суму, на якій мається печатка ТОВ «СНЕК»та підпис його представника про отримання товару; 12.08.07 року на підставі видаткової накладної №43 відповідач відпустив відповідачу аналогічний вищеназваному товар на загальну суму 2279,10 грн., при цьому накладна також містить докази факту отримання покупцем переліченого в ній товару.

Всього Постачальник відпустив Покупцю товару на суму 5771,60 грн. (3492,50 грн. + 2279,10 грн.).

Позивач стверджує, що станом на 30.11.07 року боржником вжито часткових заходів до сплати суми боргу у розмірі 500,00 грн.

У зв'язку з несплатою залишку боргу він 23.10.07 року спрямував на адресу боржника претензію №0361, яку, як вбачається з матеріалів справи, останній залишив без задоволення.

Докази оплати вартості іншої частини товару на загальну суму 5271,60 грн. (5771,60 грн.  - 500,00 грн.) в матеріалах справи відсутні.

Крім вищезгаданих документів позивач на підтвердження своїх позовних вимог надав до матеріалів справи розрахунок:

суми основного боргу, який становить 5271,60 грн.;

пені, сума якої становить 1412,37 грн.;

10% штрафу,  сума якого становить 527,16 грн.;

3% річних, яка складає 158,15 грн.;

інфляційних нарахувань, сума яких становить 53,19 грн.

          Відповідач ні у який спосіб не спростував жодний з доказів, наданих  до справи позивачем.

ІІ.Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

          Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ) зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення договорів.

          Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника   виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.

          Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає  або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару.

           Відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

           Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець    зобов'язаний    оплатити   товар   за   ціною, встановленою  у  договорі  купівлі-продажу,  або,  якщо  вона   не встановлена  у  договорі  і не може бути визначена виходячи з його умов,  - за ціною,  що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу,  а  також вчинити за свій рахунок дії,  які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог,  що  звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

            Якщо  ціну  встановлено  залежно  від  ваги  товару,  вона визначається за вагою нетто, якщо інше  не  встановлено  договором купівлі-продажу.

            Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників,  що зумовлюють ціну  товару (собівартість,  затрати тощо),  але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із  співвідношення  цих показників  на  момент  укладення  договору  і на момент передання товару.

           Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо  передання товару,   ціна   визначається   виходячи   із  співвідношення  цих показників на  момент  укладення  договору  і  на  день  передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором,  - на день,  визначений відповідно до статті 530  цього Кодексу.  

           Положення цієї    частини    про   визначення   ціни   товару застосовуються,  якщо  інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

           Тобто відповідач, отримавши від позивача вищезгадану кількість продуктів харчування, повинен був у визначений договором 21-денний строк оплатити їх вартість, тобто   дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов пунктів 1.1, 3.1, 4.2.1, 4.2.3-4.2.8 договору, тобто у 21-денний термін оплатити вартість отриманого товару.

          Такий його обов'язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

          Покупець  зобов'язаний  сплатити  продавцеві  повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

         З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення  оплати  товару  продавець  має  право вимагати  оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

          Крім того, сторони у договорі передбачили обов'язок інформувати одна одну про зміни  своєї юридичної або фактичної адреси, телефонів та реквізитів (п.4.3), - однак відповідач не виконав також і цю умову договору.

          З урахуванням викладеного суд вважає, що позивач належним чином довів  наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

          Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          Згідно частині 1 статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання  встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному  розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

          Частиною 2 статі 625 ЦКУ, визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,  на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти   річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Оцінивши доводи позивача та наявні у справі докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими нормативно та документально, - тобто такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила закон та умови укладеного договору.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623-625, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

в и р і ш и в :

           1.Позов задовольнити у повному обсязі.

           2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕК», ідентифікаційний код 31995680, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Кошового, 31, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська продовольча компанія «ВАЙЗ»», ідентифікаційний код 14354983, яке знаходиться за адресою: місто Дніпропетровськ, вул. Собінова, 10, - заборгованість у сумі 7422 (сім  тисяч чотириста двадцять дві) грн. 47 коп., у тому числі: основний борг у сумі 5271 грн. 60 коп., штраф у сумі 10% - у сумі 527 грн. 16 коп.;  3% річних у сумі 158 грн. 15 коп., пеню у сумі 1412 грн. 37 коп.; інфляційні нарахування у сумі 53 грн. 19 коп., а також витрати по сплаті  державного мита у сумі 102  (сто дві) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 14 лютого 2008 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа