47/56
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 47/56
03.04.08
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСО –Автотехнікс”
До Товариства з обмеженою відповідальністю „Сі Ес Сі Груп”
Про стягнення 89 145,19 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
Від позивача: Будіянський О.С. –предст. (дов. б/н від 26.12.2007)
Від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього
40 320,00 грн. авансового платежу, 5 481,19 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 43 344,00 грн. пені та судових витрат.
Ухвалою від 07.03.2008 було порушено провадження у справі №47/56, розгляд якої було призначено на 26.03.2008.
26.03.2008 розгляд справи у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 03.04.2008.
Представник позивача в судовому засіданні 03.04.2008 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.
Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 07.03.2008 не виконав, відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання 26.03.2008 та 03.04.2008 представника не направив. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання 26.03.2008 та 03.04.2008 був повідомлений належним чином.
У відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСО –Автотехнікс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сі Ес Сі Груп”, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕСО – Автотехнікс” (надалі –ТОВ „ЕСО –Автотехнікс”), як замовником, з однієї сторони, і відповідачем – Товариством з обмеженою відповідальністю „Сі Ес Сі Груп” (надалі –ТОВ „Сі Ес Сі Груп”), як виконавцем, з іншої, було укладено Договір № 04/06/2007 від 08.06.2007, відповідно до якого замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) приймає на себе зобов'язання виготовити модель, погоджену сторонами у Додатку № 1, що є його невід'ємною частиною.
Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Договору № 04/06/2007 від 08.06.2007 встановлено, що виконавець (відповідач) виконує саме виготовлення моделі у відповідності до цього Договору і в строк, передбачений у цьому Договорі.
Відповідно до пункту 3.1 зазначеного Договору загальний строк виготовлення моделі складає 31 робочих днів від наступного дня, коли було зараховано на банківський рахунок виконавця (відповідача) 70 % від загальної суми вартості робіт.
Пунктом 3.2 вищезазначеного Договору передбачено, що після закінчення виготовлення та доставки моделей замовник (позивач) повинен підписати акт здачі-прийомки виконаних робіт в строк 3 робочих дні з дня отримання замовником (позивачем) акту здачі-прийомки виконаних робіт або в той же термін надіслати мотивовану відмову від прийомки робіт з переліком недоліків для їх подальшого усунення виконавцем (відповідачем).
Згідно з пунктом 4.1 Договору № 04/06/2007 від 08.06.2007 договірна вартість послуг та робіт складає –57 600,00 грн., в тому числі ПДВ 9 600,00 грн.
Пунктом 4.3 зазначеного Договору встановлено, що оплата виготовлення та монтажу моделей проводиться частками в наступний спосіб: 70 % - попередня оплата до початку робіт, щодо виготовлення моделей. При цьому сторони домовилися, що виконавець (відповідач) зобов'язаний розпочати роботи по виготовленню моделей не раніше, ніж наступного робочого дня від дня зарахування на банківський рахунок виконавця (відповідача) 70 % від загальної суми вартості робіт.
Відповідно до пункту 5.4 Договору № 04/06/2007 від 08.06.2007 за порушення терміну виготовлення/передачі моделі, визначеного п.п. 3.1/3.2 виконавець (відповідач) сплачує замовнику (позивачу) пеню у розмірі 0,5% від розміру здійсненої замовником (позивачем) попередньої оплати за кожен день прострочення.
Відповідно до платіжного доручення № 2908 від 12.06.2007, оригінал якого досліджено в судовому засіданні, а належним чином засвідчена копія долучена до матеріалів справи та виписки банку від 19.06.2007, засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи, позивач –ТОВ „ЕСО –Автотехнікс” на виконання зобов'язання, передбаченого пунктом 4.3 Договору № 04/06/2007 від 08.06.2007 12.06.2007 перерахував на розрахунковий рахунок відповідача –ТОВ „Сі Ес Сі Груп” грошові кошти в розмірі 40 320,00 грн., що складає 70 % від загальної суми вартості робіт (57 600,00 грн. х 70 %).
Проте, згідно пояснень представника позивача, станом на день подання позовної заяви до суду виконавцем (відповідачем) не виконано зустрічного зобов'язання, а саме зобов'язання щодо виготовлення моделі, строк якого у відповідності до пункту 3.1 Договору № 04/06/2007 від 08.06.2007, платіжного доручення № 2908 від 12.06.2007 та виписки банку від 19.06.2007 сплинув 27.07.2007, не виготовлено та не передано модель, та не надано для підписання акти здачі-прийомки виконаних робіт, передбачених пунктом 3.2 вищезазначеного Договору.
Позивач –ТОВ „ЕСО –Автотехнікс”, листом № 104 від 24.10.2007, який знаходиться в матеріалах справи, звернувся до відповідача –ТОВ „Сі Ес Сі Груп” з вимогою повернути суму попередньої оплати в розмірі –40 320,00 грн., перерахованої по вищезазначеному Договору. До матеріалів справи позивачем також долучено докази направлення відповідачу зазначеного листа –опис поштового вкладення та фіскальний чек лише від 01.04.2008. Проте, згідно пояснень представника позивача, грошові кошти в розмірі сплаченої позивачем попередньої оплати –40 320,00 грн. відповідачем не повернено.
Таким чином, відповідно до позовної заяви, розмір заборгованості відповідача –ТОВ „Сі Ес Сі Груп” перед ТОВ „ЕСО –Автотехнікс” на день розгляду справи № 47/56 складає 40 320,00 грн. (сума перерахованої попередньої оплати).
Доказів виконання зобов'язання щодо виготовлення та передачі позивачу –ТОВ „ЕСО –Автотехнікс” моделі згідно Договору № 04/06/2007 від 08.06.2007 відповідач –ТОВ „Сі Ес Сі Груп” суду не надав.
Стаття 173 Господарський кодекс України господарським зобов'язання визнає зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з частиною 3 статті 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 615 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивач - ТОВ „ЕСО –Автотехнікс”, відповідно до платіжного доручення № 2908 від 12.06.2007 та виписки банку від 19.06.2007, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи, виконав зобов'язання по Договору № 04/06/2007 від 08.06.2007, перерахувавши на розрахунковий рахунок відповідача – ТОВ „Сі Ес Сі Груп” грошові кошти в розмірі 40 320,00 грн., а відповідач свої обов'язки по виготовленню моделі ні в строк встановлений пунктом 3.1 Договору № 04/06/2007 від 08.06.2007, ні до даного часу не виконав.
Таким чином, судом встановлено, що на даний час у відповідача – ТОВ „Сі Ес Сі Груп” перед ТОВ „ЕСО –Автотехнікс” існує заборгованість в розмірі отриманої від позивача попередньої оплати в сумі 40 320,00 грн. та яка підлягає стягненню у судовому порядку. А тому суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 40 320,00 грн. законною та обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5 481,19 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та 43 344,00 грн. пені.
Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання та визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім цього, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено поняття штрафних санкцій у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до пункту 5.4 Договору № 04/06/2007 від 08.06.2007 за порушення терміну виготовлення/передачі моделі, визначеного п.п. 3.1/3.2 виконавець (відповідач) сплачує замовнику (позивачу) пеню у розмірі 0,5% від розміру здійсненої замовником (позивачем) попередньої оплати за кожен день прострочення.
В той же час, відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Суд, врахувавши, що відповідач не виконав перед позивачем зобовязання по виготовленню моделі, яке повинно було бути виконано відповідачем в повному обсязі у строк до 27.07.2007 (відповідно до пункту 3.1 Договору № 04/06/2007 від 08.06.2007, платіжного доручення № 2908 від 12.06.2007 та виписки банку від 19.06.2007) та за виконання якого перераховано відповідачу попередню оплату в розмірі 40 320,00 грн., а позивач заявив вимогу про сплату суми боргу з урахуванням індексу інфляції та пені, вважає ці позовні вимоги законними та обґрунтованими.
Згідно розрахунку позивача, який було додано до матеріалів справи, сума витрат з урахуванням індексу інфляції складає 5 481,19 грн., сума пені складає 43 344,00 грн.
Суд, керуючись листом Верховного Суду України від 03.04.1997
№ 62-97р “Рекомендації щодо застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, перевіривши вказаний розрахунок позивача, перерахував належні до сплати суми витрат з урахуванням індексу інфляції та пені, визначив їх у розмірі, що складають:
- витрати з урахуванням індексу інфляції за період з 27.07.2007 по 31.01.2008 (дата зазначена позивачем) включно дорівнюють 5 481,19 грн. (сума заборгованості у розмірі 40 320,00 грн. * 100,6% * 102,2% * 102,9% * 102,2% * 102,1% * 102,9% (індекси інфляції за серпень 2007 –січень 2008)/100% - 40 320,00 грн.).
Враховуючи те, що згідно розрахунку суду належні до сплати суми витрат з урахуванням індексу інфляції дорівнюють сумі заявленої позовної вимоги суд прийшов до висновку задовольнити вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача витрат з урахуванням індексу інфляції в розмірі 5 481,19 грн.
Крім цього, судом розглянуто вимогу позивача щодо стягнення з відповідача за період прострочення зобов'язання пені.
Враховуючи те, що розмір пені за розрахунком ставки встановленої пунктом 5.4 Договору № 04/06/2007 від 08.06.2007, а саме 0,5% від розміру здійсненої попередньої оплати за кожен день прострочення перевищує розмір пені за розрахунком подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, розрахунок пені на підставі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»необхідно проводити за подвійною обліковою ставкою Національного банку України. Згідно розрахунку суду сума пені становить:
- пеня складає 2 792,57 грн. за період з 27.07.2007 по 31.12.2007 сума основного боргу у розмірі 40 320,00 грн. * 2 *8% (облікова ставка згідно листа НБУ від 17.05.2007
№ 14-011/1150-5118) * 158 (кількість днів)/365);
- - пеня складає 1 325,59 грн. за період з 01.01.2008 по 29.02.2008 (дата зазначена позивачем) сума основного боргу у розмірі 40 320,00 грн. * 2 *10% (облікова ставка згідно постанови НБУ від 29.12.2007 № 492) * 60 (кількість днів)/365);
Згідно розрахунку суду загальна вартість пені складає 4 118,16 грн. (2 792,57 грн. + 1 325,59 грн.).
Враховуючи те, що згідно розрахунку суду належна до сплати сума пені є меншою ніж сума пені згідно розрахунку позивача, суд прийшов до висновку задовольнити вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача пені частково в розмірі, визначеного за розрахунком суду, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 4 118,16 грн.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сі Ес Сі Груп” (код ЄДРПОУ 34479987, адреса: 01004, м. Київ, вул. Дарвіна, 8А, р/р 26008059659500 в АКІБ „УкрСиббанк”, м. Харків, МФО 351005, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕСО –Автотехнікс” (код ЄДРПОУ 30721457, юридична адреса: 02217, м. Київ, вул. Миколи Закревського, 16, р/р 260083011533 в АБ „Національні інвестиції”, МФО 300498) 40 320 (сорок тисяч триста двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 5 481 (п'ять тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 19 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 4 118 (чотири тисячі сто вісімнадцять) грн. 16 коп. пені, 499 (чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 19 коп. витрат по сплаті державного мита та 66 (шістдесят шість) грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Р. Станік
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2008 |
Оприлюднено | 04.06.2008 |
Номер документу | 1674031 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Станік С.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні