Рішення

від 16.05.2007 по справі 47/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  47/56

16.05.07

За позовом     Закрите акціонерне товариство  "Український мобільний зв'язок"

до                     Приватне підприємство " Прес фактор "

про                    стягнення 22 748,21 грн.

Суддя  

Представники:Від позивача:Від відповідача:

Шевченко Є.В. –предст.; не з'явився.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 3220,71 грн. заборгованості за Договорами про надання послуг стільникового зв'язку, з урахуванням внесків до Пенсійного фонду України, 19527,50 грн. штрафу, передбаченого сторонами у Додаткових угодах до укладених Договорів про надання послуг стільникового зв'язку, а також витрат по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.03.2007 року було порушено провадження у справі № 47/56 на 04.04.2007 року.

В судовому засіданні 04.04.2007 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, прохав суд позов задовільнити у повному обсязі.                                                           

           Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 05.03.2007 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав, і в судове засідання 04.04.2007 року представник відповідача не з'явився. Через канцелярію Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав.     

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2007 року у зв'язку з неявкою в судове засідання 04.04.2007 року представника відповідача, розгляд справи було відкладено до 16.05.2007 року.

          Однак, в судове засідання 16.05.2007 року представники сторін не з'явились та відповідач, вимог суду, викладених в ухвалі від 05.03.2007 не виконав,  відзиву на позов не надав, у відповідному порядку з загального відділу канцелярії Господарського суду міста Києва заяв, клопотань чи інших пояснень по суті спору до сектору № 47 по справі № 47/56 не надходило.

            Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

        Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом  Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" до Приватного підприємства "Прес фактор ", заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

   ВСТАНОВИВ:

          Між Закритим акціонерним товариством "Український мобільний зв'язок", в якості виконавця (оператора) з однієї сторони, та Приватним підприємством "Прес фактор", в якості замовника (абонента), з –другої, було укладено Договори (повністю ідентичі за змістом та істотними умовами) №1780946/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780962/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780967/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780971/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780960/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780955/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780966/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780976/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780980/1.10978024 від 08.08.2004 року та №1780952/1.11023819 від 08.08.2004 року, згідно п. 1.1 та 2.4.2 яких виконавець (позивач) зобов'язався надавати абоненту (відповідачу) послуги мобільного зв'язку в межах України, а відповідач, як абонент (п. 2.4.2 усіх вищеперелічених договорів), зобов'язався своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номеру в мережі мобільного зв'язку UMC по всіх телефонах ((згідно наведених договорів абоненту опереатором було надано єдиний особистий рахунок №1.10978024, за яким провадяться розрахунки за надані послуги зв'язку по кожному з номерів телефонів (згідно кожного окремого вищеназваного договору реєструвався за абонентом один індивідуальний  номер)) зареєстрованих на його особовому рахунку (плата за утримання номеру в мережі сплачується і в тому випадку, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків чи за заявою абонента).

          Згідно п. 2.4.6 наведених Договорів сторони погодоли, що у разі неодержання рахунків до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим, абонент (відповідач) зобов'язаний зателефонувати до виконавця (позивача) за телефоном 8 800 500 0 500 для одержання інформації щодо подальших розрахунків.

           Згідно п. 2.1.2 наведених Договорів сторони погодоли, що виконавець (позивач) має право призупинити надання послуг мобільного зв'язку, у разі несплати рахунків виконавця (позивача) в термін вказаний в п. 3.2 названих договорів.

          Згідно п. 3.2 названих Договорів рахунки за надані послуги та авансові внески абонент (відповідач) сплачує готівкою перерахуванням на поточний рахунок виконавця (позивача) або кредитною карткою в національній валюті України.     

Згідно п. 3.4 вищенаведених Договорів кількість та вартість послуг наданих абоненту (відповідачу) в розрахуноковому періоді визначаються відповідно до показників належних виконавцю (позивачу) технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг.   

Також, між сторонами до усіх вищеперелічених договорів від 08.08.2004 року, було погоджено та підписано також повністю ідентичі за змістом та істотними умовами –Додаткові угоди від 08.08.2004 року, згідно п. 1.1 яких було узгоджено, що починаючи з дати підписання додаткової угоди сторонами і протягом –548 календарних днів з моменту її підписання абонент (відповідач) не має права відмовитись від основного договору та / або від даної додаткової угоди, зокрема від послуг голосової телефонії за основним договором, а надання послуг, передбаченим основним договором, відбувається з урахуванням умов встановлених цією додатковою угодою. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за основним договором, включаючи обмеження послуг голосової телефонії, за ініціативою виконавця (позивача), з підстав, обумовлених основним договором, або заявою абонента в період строку, встановленого цим пунктом, вказаний строк продовжується на весь період, протягом якого надання послуг було призупинено.

У п. 1.2 Додаткових угод від 08.08.2004 року сторонами також було погоджено, що забезпеченням виконання зобов'язання відповідача (абонента) перед позивачем (виконавцем) не відмовлятись від основного договору та / або додаткової угоди, зокрема від послуг голосової телефонії за основним договором є –договірна санкція, встановлена на підставі статті 546 ЦК України. У разі якщо абонент (відповідач) відмовляється від основного договору та / або додаткової угоди, зокрема від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї додаткової угоди (за винятком коли причиною відмови є не виконання позивачем своїх зобов'язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі пункту 5.2 основного договору у зв'язку з несплатою абонентом (відповідачем) наданих йому послуг зв'язку абонент (відповідач) несе відповідальність у вигляді сплати на користь позивача договірної санкції в розмірі – 3,65 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку встановленого п. 1.1 даної додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.   

Однак, вже 07.12.2004 року оператор (Закрите акціонерне товариство "Український мобільний зв'язок", як виконавець по зазначеним договором) був вимушений надіслати відповідачу –претензію, з вимогою сплатити заборгованість, яка склалася з листопада 2004 року за Договорами про надання послуг стільникового зв'язку у розмірі –3220,71 грн., з урахуванням внесків до Пенсійного фонду України та 19527,50 грн. штрафу, передбаченого сторонами у п. 1.2 Додаткових угод укладених до вищеназваних Договорів про надання послуг стільникового зв'язку.

Крім того, згідно звіту оператора про баланс особового рахунку абонента від 12.02.2007 року (Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок", як виконавця по зазначеним договорам) зформованого на виконання п. 3.4 перелічених договорів (згідно показників належних оператору технічних засобів віміру, які пройшли державну метрологічну атестацію, що підтверджується Свідоцтвом №11-00/1994 від 08.08.2003 року про повірку робочого засобу вимірювальної техніки та свідоцтвом №11-00/2092 від 21.08.2003 року про державну метрологічну атестацію, видану за перевіркою належної системи визначення часу розмов центру комутації мобільного зв'язку) за період існування договірних відносин з абонентом (відповідачем), останньому було надіслано з 08.08.2004 року по 28.11.2004 року включно рахунків на оплату наданих позивачем послуг на загальну суму –26738,21 грн., а абонентом, відповідно, було оплачено лише за надані послуги у розмірі – 3990,00 грн., що відповідачем, зокрема, не заперечувалось, письмових пояснень, заяв, клопотань з цього приводу з загального відділу канцелярії господарського суду міста Києва до сектору №47 по справі №47/56 –не надходило.   

На день розгляду справи у суді (16.05.2007 року) за розрахунками позивача, згідно Договорів про надання послуг стільникового зв'язку №1780946/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780962/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780967/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780971/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780960/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780955/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780966/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780976/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780980/1.10978024 від 08.08.2004 року та №1780952/1.11023819 від 08.08.2004 року, Додаткових угод до перелічених Договорів, звіту оператора (Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок") про баланс особового рахунку абонента від 12.02.2007 року, відповідач не сплатив позивачу заборгованості за надані послуги стільникового зв'язку у розмірі –3220,71 грн., з урахуванням внесків до Пенсійного фонду України та 19527,50 грн. штрафу, передбаченого сторонами у п. 1.2 Додаткових угод укладених до вищеназваних Договорів про надання послуг стільникового зв'язку.

            Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV у статті 173 визнає господарським зобов'язання, таке що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну   дію   господарського чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Так згідно статті 3 частини 1 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі (ГК України) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

           Згідно статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами та до відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 33 Закону України “Про телекомунікації” від 18 листопада 2003 року N1280-IV (Із змінами і доповненнями) споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: п. 5) ч. 1. виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно статті 38 Закону України “Про телекомунікації” від 18 листопада 2003 року N1280-IV (Із змінами і доповненнями) оператори телекомунікацій мають право на: п. 8) ч. 1. скорочення переліку або припинення надання телекомунікаційних послуг споживачам, які порушують правила надання і отримання телекомунікаційних послуг, або на відключення кінцевого обладнання споживача, якщо воно не має виданого в установленому законодавством порядку документа про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій, у порядку, визначеному цими правилами

Згідно статті 63 Закону України “Про телекомунікації” від 18 листопада 2003 року N1280-IV (Із змінами і доповненнями) телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: 1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; 2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Згідно статті 63 Закону України “Про телекомунікації” від 18 листопада 2003 року N1280-IV (Із змінами і доповненнями) розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Також, згідно п. 5.11.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 жовтня 2001 р. N 16-6  збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується платниками збору оператору одночасно з оплатою ними зазначених послуг у розмірі –6 відсотків вартості будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплаченої споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв'язку (п. 3.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 жовтня 2001 р. N 16-6).

Згідно статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

          Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

               Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту,  права або законні інтереси якого порушено де під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною.

           Відповідно до Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI, а саме статті 509 ЦК України від 16.01.03 №435-VI зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ЦК України) та зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

          Згідно згаданої статті 11 ЦК України від 16.01.03 №435-VI цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

          Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 4) інші юридичні факти.

          Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

           В статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

          Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

           Статтею 901 встановлено, що за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

           Статтею 903 визначено, що якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату,

замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором.

           Статтею 905 встановлено, що строк   договору  про  надання  послуг  встановлюється  за домовленістю сторін,  якщо інше не встановлено законом або  іншими нормативно-правовими актами.

           Стаття 546 Цивільного кодексу України 2004 року від 16.01.03 № 435-VI встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

           Стаття 547 Цивільного кодексу України 2004 року від 16.01.03 № 435-VI встановлює, що правочин   щодо   забезпечення   виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі, а правочин щодо забезпечення   виконання   зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

           Стаття 549 Цивільного кодексу України 2004 року від 16.01.03 № 435-VI встановлює, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

             Стаття 230 ГК України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

              Стаття 551 ЦК України визначає, що якщо предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства та розмір неустойки,  встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

          Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

        Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач (Закрите акціонерне товариство "Український мобільний зв'язок") –умови Договорів про надання послуг стільникового зв'язку №1780946/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780962/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780967/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780971/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780960/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780955/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780966/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780976/1.10978024 від 08.08.2004 року, №1780980/1.10978024 від 08.08.2004 року та №1780952/1.11023819 від 08.08.2004 року та Додаткових угод до перелічених Договорів виконало у повному обсязі, що підтверджується звітом оператора (Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок") про баланс особового рахунку абонента (Приватного підприємства "Прес фактор") від 12.02.2007 року (сформованого на виконання п. 3.4 перелічених договорів згідно показників належних оператору технічних засобів виміру, які пройшли державну метрологічну атестацію, що підтверджується Свідоцтвом №11-00/1994 від 08.08.2003 року про повірку робочого засобу вимірювальної техніки та свідоцтвом №11-00/2092 від 21.08.2003 року про державну метрологічну атестацію, видану за перевіркою належної системи визначення часу розмов центру комутації мобільного зв'язку), а відповідач –Приватне підприємство "Прес фактор" –свої обов'язки за зазначеними Договорами про надання послуг стільникового зв'язку та Додатковими угодами до нього по оплаті наданих йому позивачем послуг стільникового зв'язку –не виконав, будь –яких заперечень стосовно якості, кількості наданих позивачем послуг (в тому числі звернень до позивача в порядку п. 2.4.6 Договорів про надання послуг стільникового зв'язку) останньому, в тому числі суду, станом на день розгляду справи, не надав, через що на даний час у відповідача перед позивачем існує заборгованість за надані послуги стільникового зв'язку у розмірі –3220,71 грн., з урахуванням внесків до Пенсійного фонду України, яка ним не погашена, і яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку, як і штраф, імперативно передбачений сторонами у п. 1.2 Додаткових угод укладених до вищеназваних Договорів про надання послуг стільникового зв'язку, внаслідок чого суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі –19527,50 грн. та суми заборгованості за надані послуги стільникового зв'язку у розмірі –3220,71 грн., з урахуванням внесків до Пенсійного фонду України законними та обґрунтованими, а відтак такими, що підлягає задоволенню в повному обсязі у судовому порядку.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу  України, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" до Приватного підприємства "Прес фактор" –задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Прес фактор" (код ЄДРПОУ 32821686, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 62-а, р/р №26007387131 в АБ “Андріївський”, МФО 322863), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" (код ЄДРПОУ 14333937, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцігська, 15, р/р №26008526 в АППБ Аваль м. Києва, МФО 300335) суму заборгованості в розмірі –3220 (три тисячі двісті двадцять) грн. 71 коп., суму штрафу в розмірі – 19527 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять сім) грн. 50 коп., а також 227 (двісті двадцять сім) грн. 48 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       Станік С.Р.