Постанова
від 16.05.2008 по справі 36/3
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/3

донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

13.05.2008 р.                                                                          справа №36/3

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Діброви  Г.І.

суддів Стойка  О.В. , Шевкової  Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача:Швайка І.О. – за дов. № 20/01-08 від 20.01.08 р.,

від відповідача:Кубрякова О.О. – за дов. № Н-01/3452 від 07.11.05 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від26.02.2008 року

по справі№36/3 (Будко Н.В.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дормедобладнання», м. Харків

доДержавного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

прозобов"язання прийняти Ультразвуковий діагностичний прилад MEGAS у кількості 3 одиниці загальною вартістю 874140 грн. 00 коп., який знаходиться на складі позивача, підписати акт приймання - передачі обладнання та стягнення 874140грн. 00 коп. в якості оплати за договором  

ВСТАНОВИВ:

У 2008 році позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дормедобладнання», м. Харків, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства «Донецька залізниця»,  м. Донецьк про зобов"язання прийняти Ультразвуковий діагностичний прилад MEGAS у кількості 3 одиниці загальною вартістю 874140 грн. 00 коп., який знаходиться на складі позивача, підписати акт приймання - передачі обладнання та стягнення         874140 грн. 00 коп. в якості оплати за договором.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.02.2008р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дормедобладнання», м. Харків були задоволені в повному обсязі. Зобов»язано ДП «Донецька залізниця», м. Донецьк прийняти від ТОВ «Дормедобладнання», м. Харків по договору № Д/НХ-041208/НЮ від 02.08.04 р. товар, а саме Ультразвуковий діагностичний прилад MEGAS у кількості 3 одиниці загальною вартістю 874140 грн. 00 коп., підписати акт приймання-передачі та стягнуто з відповідача на користь позивача 874140 грн. 00 коп. в якості оплати за договором № Д/НХ-041208/НЮ від 02.08.04 р.

Відповідач, Державне підприємство «Донецька залізниця», м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 26.02.2008р. скасувати та прийняти нове рішення.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дормедобладнання», м. Харків, в судовому засіданні надав відзив на апеляційну скаргу, яким зазначає, що навіть за умови відсутності з боку відповідача листів з повідомленням про заплановану поставку замовленого товару за договором, це не впливає на способи захисту порушеного права, які були сформульовані позивачем при зверненні до суду. Посилається на те,  що закінчення строку дії договору не звільняє сторону від відповідальності за його порушення. Також звертає увагу суду на те, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального  кодексу України, а тому просить суд апеляційної інстанції залишити рішення господарського суду Донецької області від 26.02.08 р. без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи               № 36/3, та наданих сторонами пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій” та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скаргах доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційних скарг і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності  - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до пп. 2,3,4 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у  доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду не відповідає вищевказаним вимогам і підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.04 р. між сторонами було укладено договір № Д/НХ-041208/НЮ, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

Згідно п.1.1 договору позивач зобов'язується поставити, передати у зумовлені строки у власність відповідача певну продукцію, відповідно до специфікації №1, а відповідач зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного договору.

У відповідності до п. 1.2, найменування товару -  Рентгенологічний апарат INTEGRON SE; Ультразвукове обладнання TECHNOS MP (Esaote) та MEGAS GPX (Esaote).

Згідно п.3.1 договору, асортимент товару передбачається у специфікації  № 1, яка додається до даного договору.

Сторонами була складена, узгоджена та підписана специфікація №1 до договору, якою обумовлено асортимент та ціна товару, який позивач зобов'язався поставити відповідачу.

          Специфікацією передбачено, що позивач зобов'язується поставити, а відповідач прийняти та оплатити Рентгенологічний апарат INTEGRON SE у кількості 3 шт. на суму 2151810 грн. 00 коп. без урахування ПДВ, Ультразвуковий діагностичний прилад  TECHNOS у кількості 1шт. на суму 818080 грн. 00 коп. без урахування ПДВ, а також  Ультразвуковий діагностичний прилад MEGAS у кількості 3 шт. на суму 874140 грн. 00 коп. без урахування ПДВ, всього на суму 3844030 грн. 00 коп. без урахування ПДВ згідно п.6.4 договору.

У відповідності до п. 5.1 договору, поставка товару здійснюється силами та транспортом позивача на склад відповідача згідно умов DDР (ІНКОТЕРМС-2000), не пізніше 50 днів від дня перерахування на рахунок позивача узгодженого сторонами авансу.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що невід'ємною умовою поставки товару має бути тільки письмове повідомлення відповідача позивачу на відвантаження товару в кількості та вартості постачання.

Товар постачається не пізніше 7 діб  з дня отримання повідомлення, зазначеного у п.5.2 договору (п.5.3 договору).

          Згідно п.6.1 договору, відповідач оплачує поставлений позивачем товар за ціною, вказаною у специфікації № 1.

Пунктом п.7.2 договору передбачено, що оплата товару здійснюється шляхом 50% попередньої оплати на протязі 15 днів після підписання договору на рахунок позивача. Залишок коштів відповідач оплачує позивачу за прийнятий товар не пізніше 20 днів з дати поставки, при умові своєчасного надання акту приймання-передачі товару, пред'явлення позивачем рахунку-фактури, податкової накладної, а також документів якості на поставлений товар.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення сторін, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до п. 5.1 договору, поставка товару здійснюється силами та транспортом позивача на склад відповідача згідно умов DDР (ІНКОТЕРМС-2000), не пізніше 50 днів від дня перерахування на рахунок позивача узгодженого сторонами авансу.

Позивач помилково вважає, а суд першої інстанції помилково прийняв, як належний доказ по справі,  платіжне доручення № 3523 від 30.11.04 р. на суму 1000000 грн. 00 коп., в обгрунтування здійснення відповідачем передплати, оскільки з наведеного документу зі строки «Призначення платежу»не вбачається, що вищенаведена сума є саме попередньою оплатою  за договором № Д/НХ-041208/НЮ від 02.08.04 р.

          Пунктом 5.2 договору передбачено, що невід'ємною умовою поставки товару має бути тільки письмове повідомлення відповідача позивачу на відвантаження товару в кількості та вартості постачання.

Товар постачається не пізніше 7 діб  з дня отримання повідомлення, зазначеного у п.5.2 договору (п.5.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відсутні докази повідомлення відповідачем позивача про відвантаження товару за спірним договором, про примусове прийняття якого позивач звернувся до суду.  А тому посилання позивача в додаткових письмових поясненнях на листи № 04-12/86 та № 04-12/87 від 23.12.04 р. та на № 05-02/33 від 24.02.05 р., направлені на адресу відповідача та залишені останнім без відповіді, про готовність відвантажити медичне обладнання, не приймаються судом апеляційної інстанції в якості підтвердження неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов»язань в період дії спірного договору, оскільки письмове повідомлення про замовлення саме цього обладнання в період строку дії договору є обов»язком відповідача, а не позивача.

Пунктом п.7.2 договору передбачено, що оплата товару здійснюється шляхом 50% попередньої оплати на протязі 15 днів після підписання договору на рахунок позивача. Залишок коштів відповідач оплачує позивачу за прийнятий товар не пізніше 20 днів з дати поставки, при умові своєчасного надання акту приймання-передачі товару, пред'явлення позивачем рахунку-фактури, податкової накладної, а також документів якості на поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ані попередньої оплати, ані письмового повідомлення на відвантаження товару, що є обов»язковими умовами  за договором, здійснено не було.

Але позивач 27.12.04 р.  за власною ініціативою поставив відповідачу Рентгенологічний апарат INTEGRON SE у кількості 1 шт. на суму 717270 грн.              00 коп. за видатковою накладною № РН-28 від 27.12.04 р., Рентгенологічний апарат INTEGRON SE у кількості 1 шт. на суму 717270 грн. 00 коп. за видатковою накладною № РН-29 від 27.12.04 р., Рентгенологічний апарат INTEGRON SE у кількості 3 шт. на суму 717270 грн. 00 коп. за видатковою накладною № РН-30 від 27.12.04р.

          Факт отримання відповідачем даної  продукції підтверджується вищевказаними видатковими накладними, а також актами приймання-передачі від 27.12.04 р. та 30.11.04 р., підписаними представниками сторін без зауважень та заперечень і скріпленими печатками обох підприємств.

          Відповідачем за поставлений товар здійснено позивачу оплату у розмірі 1969890 грн., про що свідчать платіжні доручення № 170 від 17.10.05 р., № 230 від 19.10.05 р., № 258 від 20.10.05 р., № 275 від 21.10.05 р., № 310 від  25.10.05 р., № 366 від 28.10.05 р., № 457 від 03.11.05 р., № 479 від 04.11.05 р., № 504 від 08.11.05 р.,         № 558 від 09.11.05 р., № 2921 від 20.07.06 р., № 2936 від 21.07.06 р., № 2950 від 21.07.06 р., № 2963 від 24.07.06 р., № 2974 від 25.07.06 р., № 3014 від 26.07.06 р.,         № 3054 від 27.07.06 р., № 3063 від 28.07.06 р., № 3110 від 01.08.06 р., № 3199 від 03.08.06 р., № 3215 від  04.08.06 р., № 3244 від 07.08.06 р., № 3288 від 09.08.06 р.,         № 3367 від  14.08.06 р.

За поставлений товар відповідач розрахувався, відносно чого позивач не заперечує. На вимогу суду апеляційної інстанції, сторони надали акт звірки взаєморозрахунків за спірним договором в окремих редакціях, з яких вбачається, що відповідач в повному обсязі розрахувався з позивачем за поставлене та прийняте обладнання.

Позивач звернувся до суду одночасно, в одній позовній заяві і  з вимогою про зобов"язання прийняти Ультразвуковий діагностичний прилад MEGAS у кількості 3 одиниці загальною вартістю 874140 грн. 00 коп., який знаходиться на складі позивача, і з вимогою підписати акт приймання - передачі обладнання, і з вимогою стягнути 874140 грн. 00 коп. в якості оплати за договором.

Господарським судом  Донецької області задоволені позовні вимоги в повному обсязі, одночасно зобов»язано відповідача і прийняти від позивача товар за договором № Д/НХ-041208/НЮ від 02.08.04 р., про що підписати акт приймання-передачі, і одночасно стягнуто з відповідача на користь позивача 874140 грн. 00 коп. в якості оплати за договором, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору, оскільки п. 7.2 передбачена часткова попередня оплата, а залишок коштів покупець оплачує постачальнику за прийнятий товар не пізніше 20 днів з дати поставки, при умові своєчасного надання акту прийому-передачі товару, пред»явлення постачальником рахунку-фактури, податкової накладної, документів якості за поставлений товар. Тому висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача грошових коштів за ще не поставлене обладнання (що не відповідає умовам укладеного сторонами договору поставки) є неправомірним, оскільки на момент прийняття рішення про зобов»язання відповідача прийняти від позивача товар у нього не може одночасно існувати і  договірне зобов»язання щодо  оплати залишку коштів за ще не отримане обладнання (яке в теорії може виникнути тільки після набрання законної сили рішення суду про зобов»язання сторони виконати договір «в натурі»не пізніше 20 днів з дати поставки), і договірне зобов»язання прийняти обладнання та підписати акт прийому-передачі.

Позивач, без отримання від відповідача передбаченого умовами договору замовлення на поставку обладнання та попередньої оплати, наполягає на прийнятті відповідачем частини обладнання після закінчення строку дії договору поставки, шляхом примусового зобов»язання відповідача підписати акт приймання –передачі товару, який до того ж, був відсутній у суду першої інстанції на момент прийняття рішення по справі № 36/3, що є порушенням вимог ст.ст. 43, 84 Господарського процесуального кодексу України. Три проекти актів надані позивачем вже після прийняття судом рішення по справі, тому не зрозуміло, який саме акт приймання –передачі суд зобов»язав відповідача підписати.

Висновок суду про неналежне виконання відповідачем договірних зобов»язань не підтверджується матеріалами справи та є помилковим, тому рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі підлягає скасуванню.

Крім того, суд першої інстанції в оскарженому рішенні помилково посилається на  ст. 631 Цивільного кодексу України, оскільки ці норми передбачають звільнення сторони саме від відповідальності за порушення умов договору, строк дії якого скінчився.

Пунктом 7 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час,  впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін,  що  виникли  на  основі цього договору.  На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського  договору,  не  поширюються  умови  укладеного договору,  якщо  договором не передбачено інше.  Закінчення строку дії   господарського   договору   не    звільняє    сторони    від відповідальності  за  його  порушення,  що  мало місце під час дії договору.

Тобто, в наведених нормах чинного законодавства України йдеться тільки про відповідальність сторони за неналежне виконання договірних зобов»язань, а не про можливість зобов»язати сторони виконати договірні зобов»язання з поставки товару «в натурі»після закінчення строку його дії.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з наведеного, договірне зобов»язання позивача поставити обладнання після отримання замовлення відповідача та попередньої оплати товару, повинно було бути виконано ним в період дії договору, тобто до 31.12.04 р.  Наявні в матеріалах справи, не передбачені умовами договору, листи з повідомленням відповідача про існування обладнання у позивача не містять доказів їх відправлення на адресу відповідача або їх отримання відповідачем. Навпаки, в матеріалах справи є лист відповідача про відсутність правових підстав для прийняття спірного обладнання в зв»язку із закінченням строку дії договору. Позивач в період дії договору не звернувся до суду з вимогами про примусове виконання відповідачем його договірних зобов»язань з прийняття обладнання за договором поставки.

В данному випадку, позивач звернувся до суду першої інстанції, який неправомірно задовольнив його позовні вимоги, про виконання відповідачем його договірних зобов»язань за договором поставки «в натурі», тобто про зобов»язання відповідача виконати предмет договору у вигляді прийняття поставки обладнання, а не про звернення позивача до суду про застосування до відповідача передбаченої ст. ст. 216, 217 Господарського кодексу України та санкції, як міри відповідальності в зв»язку з неналежним виконанням відповідачем його договірного зобов»зання в період його дії, зокрема, у вигляді  збитків або штрафних санкцій, або передбачених нормами ст. 611 Цивільного кодексу України правових наслідків порушення зобов»язання. Тому не відповідає вимогам чинного законодавства України висновок суду першої інстанції про зобов»язання виконати договірні умови «в натурі»при умові закінчення строку дії договору поставки, який є підставою позову.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних та платіжних доручень, редакцій сторін розгорнутого акту звірки взаєморозрахунків, відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався з ним в повному обсязі у сумі 2969890 грн. 00 коп., а тому посилання місцевого господарського суду  в рішенні на порушення відповідачем норм ст.ст. 526, 629, 525, 530, 689, 690 Цивільного кодексу України є необгрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права України, що є підставою для скасування рішення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду Донецької області від 26.02.2008 року у справі № 36/3 - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про зобов"язання прийняти Ультразвуковий діагностичний прилад MEGAS у кількості 3 одиниці загальною вартістю 874140 грн. 00 коп., який знаходиться на складі позивача, підписати акт приймання - передачі обладнання та стягнення 874140 грн. 00 коп. в якості оплати за договором, в зв'язку з безпідставністю.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодовуються з позивача по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця»,                               м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від  26.02.2008 року у справі  № 36/3 –задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 26.02.2008 року у справі           № 36/3 –скасувати.

Відмовити у позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дормедобладнання», м. Харків про зобов"язання Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк прийняти Ультразвуковий діагностичний прилад MEGAS у кількості 3 одиниці загальною вартістю 874140 грн. 00 коп., який знаходиться на складі позивача, підписати акт приймання - передачі обладнання та стягнення з нього 874140 грн. 00 коп. в якості оплати за договором.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дормедобладнання»,     м. Харків, 61020,  м. Харків, Харківська область,  вул. Калініна, 2, ЗКПО 32762364  на користь:

- Державного підприємства «Донецька залізниця», 83000,  м. Донецьк, вул. Артема, 68, ЗКПО 24724739 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 4413 грн. 20 коп.

Зобов»язати господарський суд Донецької області видати наказ.

Зобов»язати господарський суд Донецької області видати поворотний наказ при умові дотримання сторонами вимог ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п'ятиденний строк  та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий          Г.І.  Діброва

Судді:          О.В.  Стойка

          Т.А.  Шевкова

          

Надр. 5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 - ДАГС;

5 –ГС Дон. обл.;

Ложка Н.Л.

СудДонецький апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення16.05.2008
Оприлюднено04.06.2008
Номер документу1674631
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —36/3

Рішення від 11.01.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Трофименко Т.Ю.

Ухвала від 14.12.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Трофименко Т.Ю.

Ухвала від 27.04.2011

Господарське

Господарський суд Донецької області

Гриник М.М.

Ухвала від 15.04.2011

Господарське

Господарський суд Донецької області

Гриник М.М.

Ухвала від 14.04.2011

Господарське

Господарський суд Донецької області

Гриник М.М.

Ухвала від 12.04.2011

Господарське

Господарський суд Донецької області

Гриник М.М.

Постанова від 20.12.2010

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Новікова Р.Г.

Ухвала від 06.12.2010

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Новікова Р.Г.

Ухвала від 16.12.2009

Господарське

Господарський суд міста Києва

Трофименко Т.Ю.

Ухвала від 08.02.2010

Господарське

Господарський суд міста Києва

Трофименко Т.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні