36/324
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
13.05.2008 р. справа №36/324
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:Антонова Г.І., представник за дов. №б/н від 10.12.2007 року,
від відповідача:Милько С.А., представник за дов. №3/59,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного підприємства "Беллона" м.Запоріжжя
на рішення господарського суду
Донецької області
від28.02.2008 року
по справі№36/324
за позовомПриватного підприємства "Беллона" м.Запоріжжя
доДочірнього підприємства "Ізосев - 1" закритого акціонерного товариства "Ізосев" м.Сіверськ Артемівського району Донецької області
простягнення 36 723 грн. 19 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 28.02.2008 року у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Беллона" м.Запоріжжя (далі по тексту ПП "Беллона") до Дочірнього підприємства "Ізосев - 1" закритого акціонерного товариства "Ізосев" м.Сіверськ Артемівського району Донецької області (далі по тексту ДП "Ізосев - 1") про стягнення основного боргу в сумі 28 320 грн. 00 коп. - відмовлено. В частині стягнення 2 863 грн. 65 коп. - пені, 4 860 грн. 85 коп. - інфляційних, 678 грн. 69 коп. - 3% річних - позов залишений без розгляду.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заборгованість за договором №04/07 від 10.01.2007 року у відповідача відсутня, а вимоги про стягнення заборгованості за продукцію поставлену поза межами договору ПП "Беллона" не заявлялись. Оскільки з наданих позивачем документів не вбачається за якими саме видатковими накладними він поставляв продукцію на підставі умов договору №04/07 від 10.01.2007 року, а за якими накладними продукція була поставлена поза його межами, суд не мав можливості встановити період прострочення оплати товару, отриманого в рамках договору, а тому позовні вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних залишені без розгляду.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2008 року скасувати, а позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
-2-
На думку скаржника, рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм як процесуального так і матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи. Також заявник вважає, що судом не взяті до уваги первинні документи, що підписані обома сторонами та надана невірна оцінка доказам.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2008 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга - безпідставними.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
Між сторонами по справі був укладений договір поставки №04/07 від 10.01.2007 року (далі по тексту "Договір").
Згідно п.п.1.1. Договору, позивач зобов'язався поставляти товар у власність відповідача для використання його у підприємницької діяльності, а відповідач зобов'язався приймати вказаний товар та оплатити його на умовах Договору.
Відповідно до п.2. цього Договору, ціна на товар встановлюється у відповідності до специфікації (додаткової угоди), оплата здійснюється шляхом 50% передплати з кінцевими розрахунками протягом 2-х робочих днів з моменту отримання товару.
Додатковою угодою №01 від 10.01.2007 року сторони узгодили, що, відповідно до п.п.1.1 Договору, позивач передає, а відповідач купує рідину ПМС-400 у кількості 1,000 тн. на суму 27 600 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.
Додатковою угодою №02 від 20.02.2007 року сторони визначили, що позивач передає, а відповідач купує рідину ПМС-400 у кількості 2,000 тн. на суму 55 200 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.
Також, додатковою угодою №03 від 13.04.2007 року сторони домовились, що позивач передає, а відповідач купує рідину ПМС-400 у кількості 3,000 тн. на суму 86 400 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Беллона" продало ДП "Ізосев - 1" рідину ПМС-400 за видатковими накладними №11/01/2 від 11.01.2007 року у кількості 1,000 тн. на суму 27 600 грн. 00 коп., №20/02/1 від 20.02.2007 року у кількості 0,600 тн. на суму 16 560 грн. 00 коп., №15/03/1 від 15.03.2007 року у кількості 0,600 тн. на суму 16 560 грн. 00 коп., №26/03/5 від 26.03.2007 року у кількості 0,800 тн. на суму 22 080 грн. 00 коп., №17/04/2 від 17.04.2007 року у кількості 0,800 тн. на суму 23 040 грн. 00 коп., №08/05/3 від 08.05.2007 року у кількості 0,800 тн. на суму 23 040 грн. 00 коп., №21/05/1 від 21.05.2007 року у кількості 0,800 тн. на суму 23 040 грн. 00 коп., №30/05/3 від 30.05.2007 року у кількості 0,800 тн. на суму 23 040 грн. 00 коп., №05/06/2 від 05.06.2007 року у кількості 0,798 тн. на суму 22 982 грн. 40 коп., №05/07/4 від 05.07.2007 року у кількості 0,600 тн. на суму 17 280 грн. 00 коп.
Всього за даними накладними позивач поставив рідину ПМС-400 у кількості 7,598 тн. на загальну суму 215 222 грн. 40 коп.
Факт отримання товару відповідачем підтверджується вищезазначеними накладними, а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, що містяться в матеріалах справи.
Відповідач поставлений товар оплатив у сумі 186 902 грн. 40 коп., внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем, що призвело до звернення ПП "Беллона" до господарського суду з позовною заявою про стягнення основної заборгованості, 3% річних. та інфляційних на загальну суму 36 723 грн. 19 коп.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
-3-
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з абз.2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.712 Цивільного Кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст.655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).
Згідно договору №04/07 від 10.01.2007 року та укладених до нього додаткових угод позивач зобов'язався продати, а відповідач прийняти та оплатити рідину ПМС-400 у кількості та за ціною, встановленою додатковими угодами, тобто за додатковою угодою №01 - 1,000 тн., за додатковою угодою №02 - 2,000 тн. та за додатковою угодою №03 - 3,000 тн., всього за договором на загальну суму 169 200 грн. 00 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, за накладними позивач передав рідину ПМС-400 у кількості 7,598 тн. на загальну суму 215 222 грн. 40 коп., а відповідач отримав товар, що підтверджується довіреностями.
Відповідач оплатив товар лише в сумі 186 902 грн. 40 коп., який був поставлений як у межах договору №04/07 від 10.01.2007 року (тобто за передбачені додатковими угодами 6,000 тн. рідини ПМС-400) так і поза його межами (1,598 тн. поза умовами договору), що підтверджується банківськими виписками, які містяться у матеріалах справи.
ПП "Беллона" просить стягнути з ДП "Ізосев - 1" заборгованість за продукцію, поставлену йому за договором №04/07 від 10.01.2007 року.
Судом першої інстанції помилково зроблений висновок, що 6,000 тн. рідини ПМС-400 на суму 169 200 грн. 00 коп., яка була поставлена на виконання умов Договору, відповідачем оплачена повністю, оскільки згідно наданих видаткових накладних №11/01/2, №20/02/1, №15/03/1, №26/03/5, №17/04/2, №08/05/3, №21/05/1, №30/05/3, №05/06/2, які є первинними обліковими документами, оплата здійснена не у повному обсязі, а саме за накладними №20/02/1 на суму 16 560 грн. 00 коп. оплачено 11 040 грн. 00 коп. (борг 5 520 грн. 00 коп.) та №26/03/5 на суму 22 080 грн. 00 коп. - оплачено 16 560 грн. 00 коп. (борг 5 520 грн. 00 коп.). Відтак сума заборгованості за поставлену за Договором продукцію складає всього 11 040 грн. 00 коп., яка і підлягає до стягненню.
Місцевим судом також помилково зроблений висновок щодо кількості поставленої рідини. На сторінці 2 в абзаці 6 помилково вказано 7,998 тн., оскільки за видатковими накладними відповідач прийняв 7,598 тн.
Що стосується вимоги позивача оплатити поставлену продукцію за накладною №05/07/4 від 05.07.2007 року в сумі 17 280 грн. 00 коп. (арк. справи 34), то господарський суд Донецької області правомірно відмовив в її стягненні, оскільки позовних вимог щодо стягнення заборгованості за продукцію, поставлену поза умовами вищевказаного договору – не заявлялось, правом на уточнення позовних вимог згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України –позивач не скористався, а також додаткової угоди на
-4-
поставку даного товару, нібито поставленого за даним договором, як суду першої інстанції так і апеляційній інстанції не представив.
Крім того, пунктом 6.2. Договору передбачено, що у разі несплати або несвоєчасної оплати товару, позивач вправі вимагати сплату пені у розмірі 0,5% від суми несплаченого товару за кожний день прострочки.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543-96-ВР із змінами та доповненнями від 10.01.2002 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.
В свою чергу, ч.2 ст.343 Господарського кодексу України також встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки розмір пені, що встановлена за договором, перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, апеляційний суд зменшує її у відповідності до вищевказаного Закону та Господарського кодексу України.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційна інстанція частково задовольняє апеляційну скаргу в частині стягнення пені.
Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Виходячи з того, що заборгованість в сумі 11 040 грн. 00 коп. доведена належним чином, з урахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та Цивільного кодексу України, до стягнення підлягає:
- за прострочку оплати боргу в розмірі 5 520 грн. 00 коп. по накладній №20/02/1 - пеня в розмірі 455 грн. 06 коп.; інфляційні - 845 грн. 53 коп.; 3% річних - 132 грн. 93 коп.;
- за прострочку оплати боргу в розмірі 5 520 грн. 00 коп. по накладній №26/03/5 - пеня в розмірі 455 грн. 12 коп.; інфляційні - 832 грн. 82 коп.; 3% річних - 118 грн. 87 коп.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі підлягає частковому скасуванню, а позовні вимоги Приватного підприємства "Беллона" м.Запоріжжя підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості в сумі 11 040 грн. 00 коп., пені в розмірі 910 грн. 18 коп., інфляційних в сумі 1 678 грн. 35 коп. та 3% річних в розмірі 251 грн. 80 коп.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати відносяться на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 122 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Беллона" м.Запоріжжя - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2008 року по справі №36/324 - скасувати частково.
Задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства "Беллона" м.Запоріжжя в частині стягнення заборгованості в сумі 11 040 грн. 00 коп., пені в розмірі 910 грн. 18 коп., інфляційних в сумі 1 678 грн. 35 коп. та 3% річних в розмірі 251 грн. 80 коп.
-5-
Стягнути з Дочірнього підприємства "Ізосев - 1" закритого акціонерного товариства "Ізосев" м.Сіверськ Артемівського району Донецької області (вул. Пушкіна, 6, м.Сіверськ, Донецька область, 84522, ЄДРПО 31727135, р/р 26006710106980 в ЗАТ "Донгорбанк" відділення №1 м.Сіверськ, МФО 334970) на користь Приватного підприємства "Беллона" м.Запоріжжя (вул. Весніна, 17а, м.Запоріжжя, 69015, код ЄДРПО 25218036, р/р26001042810001 в АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849) борг у сумі 11 040 грн. 00 коп., пеню в розмірі 910 грн. 18 коп., інфляційні в сумі 1 678 грн. 35 коп. та 3% річних в розмірі 251 грн. 80 коп.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Ізосев - 1" закритого акціонерного товариства "Ізосев" м.Сіверськ Артемівського району Донецької області (вул. Пушкіна, 6, м.Сіверськ, Донецька область, 84522, ЄДРПО 31727135, р/р 26006710106980 в ЗАТ "Донгорбанк" відділення №1 м.Сіверськ, МФО 334970) на користь Приватного підприємства "Беллона" м.Запоріжжя (вул. Весніна, 17а, м.Запоріжжя, 69015, код ЄДРПО 25218036, р/р26001042810001 в АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849) витрати зі сплати державного мита за подання позову в сумі 138 грн. 81 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 44 грн. 60 коп., витрати за подання апеляційної скарги в сумі 69 грн. 42 коп.
В решті рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2008 року залишити без зміни.
Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1-позивачу
2-відповідачу
3-у справу
4-ГСДО
5-ДАГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2008 |
Оприлюднено | 04.06.2008 |
Номер документу | 1675300 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Скакун О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні