Рішення

від 26.09.2006 по справі 40/241

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/241

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.09.06 р.                                                                               Справа № 40/241                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Аквапласт” м.Дніпропетровськ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна компанія „Аркітотіс” м. Донецьк

про стягнення 331563 грн. 99 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача Довгань О.Ю. – представник

від відповідача не з'явився   

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.                  

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 299699 грн. 73 коп., пені в сумі 22331 грн. 93 коп., 3 процентів річних в сумі 3526 грн. 10 коп., інфляційних в сумі 6005 грн. 15 коп., які утворилися на підставі договору поставки № 04/05 від 03.01.05р.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що на виконання п. 1.1 укладеного між сторонами договору № 04/05 від 03.01.05р. позивач здійснив постачання товару на загальну суму 301000 грн. 32 коп.

Факт постачання товару підтверджується видатковими накладними за період з 15.12.05р. по 13.01.06р.

Згідно п. 2.3 договору товар відпускається на умовах відстрочення платежу строком на 24 календарних дні з моменту прийому відповідачем товару. Датою поставки товару вважається дата, зазначена в накладній.  

Відповідно до п. 5.4 укладеного між сторонами договору у випадку порушення строків оплати товару відповідач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.   

Відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконав, товар отримав на загальну суму 301000 грн. 32 коп., однак оплатив лише 1299 грн. 51 коп., внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 299699 грн. 73 коп., який позивач намагається стягнути.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивачем, з посиланням на п. 5.4 договору, пред'явлені вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 22331 грн. 93 коп., 3 процентів річних в сумі 3526 грн. 10 коп., інфляційних в сумі 6005 грн. 15 коп., нарахування яких позивач здійснив окремо по кожній накладній на отримання та оплату товару.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки і сторони досягли істотних його умов щодо  предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні п. 2 ст. 180 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

Незалежно від того, що у ЦК України договору поставки присвячено лише одна стаття (ст. 712), до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, коли інше не встановлено договором, законом або витикає із характеру правовідносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Господарське зобов'язання повинно виконуватися належним чином за договором, законом та звичаїв ділового обігу та припинятися  за приписами ст.ст. 193, 203 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До прийняття рішення по справі позивач згідно ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог відносно стягнення пені в сумі 22331 грн. 93 коп. та інфляційних в сумі 6005 грн. 15 коп. і це є його волевиявленням та намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 22177 грн. 12 коп. та інфляційні в сумі 5893 грн. 09 коп.

До прийняття зменшення розміру позовних вимог позивачу роз'яснені його процесуальні права, у т.ч. те, що держмито у цій частині поверненню не підлягає і покладається на нього.

За такими обставинами, позов щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 299699 грн. 73 коп. обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання зобов'язань, позов щодо стягнення з відповідача пені в сумі 22177 грн. 12 коп., 3 процентів річних в сумі 3526 грн. 10 коп., інфляційних в сумі 5893 грн. 09 коп. також  обґрунтовано та підлягає задоволенню.

У задоволенні вимог щодо стягнення пені в сумі 154 грн. 81 коп. слід відмовити як необґрунтовано заявлених.

У задоволенні вимог щодо стягнення інфляційних в сумі 112 грн. 06 коп. слід відмовити як необґрунтовано заявлених.

Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних  вимог за приписами частини п'ятої ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст.  526, 599, ч. 2 ст. 712 ЦК України 2003 року, ст. ст.  193, 202, 264, 265 ГК України, ст. ст. 22, 44, частиною п'ятою ст. 49, ст. ст. 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна компанія „Аркітотіс”, 83117, м. Донецьк, вул. Текстильників, 6, ід.код 32777145, р/р 260019423 в АППБ  „Аваль”, код банку 335076, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю “Аквапласт”, 49008, м. Дніпропетровськ, вул. Більшовицька, 8-д, ід. код 30927520, р/р 26006115292001 в КБ „Приватбанк”, код банку 305299, борг в сумі 299699 грн. 73 коп., пеню в сумі 22177 грн. 12 коп., 3 проценти річних в сумі 3526 грн. 10 коп., інфляційні в сумі 5893 грн. 09 коп., витрати по держмиту в сумі 3312 грн. 96 коп.,  витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 117 грн. 90 коп., видавши наказ.

3.У задоволенні вимог щодо стягнення пені в сумі 154 грн. 81 коп. відмовити.

4.У задоволенні вимог щодо стягнення інфляційних в сумі 112 грн. 06 коп. слід відмовити як необґрунтовано заявлених.

5.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Підченко Ю.О.