Рішення

від 22.04.2008 по справі 12/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/91

22.04.08

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій формат»

До                              Приватного підприємства «Рекламне Агентство Реклама Плюс»

Про                              стягнення 7 816,49 грн.

                                                                                                                                       Суддя   Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                 Шпильова Л.В. –предст. (дов. № 1103-01 від 11.03.08 р.)

Від відповідача             не з'явився.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Рекламне Агентство Реклама Плюс»про стягнення 7 816,49 грн. (7 812,64 грн. - основного боргу та 3% річних –3,85 грн.)

Ухвалою суду від 24.03.08 р. за зазначеною вище позовною заявою, порушено провадження у справі № 12/91 та розгляд справи призначено на 22.04.08 р.

21.04.08 р. судом було отримано клопотання № 2104-01 від 21.04.08 р. про долучення документів до матеріалів справи, зазначених в ухвалі від 24.03.08 р.

Відповідач відзиву на позов не надав; представник відповідача до судового засідання 22.04.08 р. не з'явився.

          Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.04.08р. оголошено повний текст рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

28.01.08 р. позивач та відповідач уклали усний договір про поставку товару (поліграфічну продукцію).

Відповідно до умов договору позивач зобов'язувався поставити товар, а відповідач прийняти та оплатити відповідно до видаткових накладних.

Позивач 28.01.08 р., згідно наступних видаткових накладних:                       № РН - 0000020, № РН –0000021, № РН –0000023, № РН –0000024 поставив товар на загальну суму 7 812,64 грн., а відповідач отримав товар, що підтверджується видатковими накладними.

Відповідач в порушення умов договору, не виконав основного обов'язку, не здійснив оплати боргу.

На день подання позову сума основного боргу складає 7 812,64 грн.

Позивач надіслав відповідачу письмову вимогу № 2902-01 від 29.02.08 р. про перерахування всієї суми заборгованості, яка була залишена відповідачем без розгляду.

Крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 3,85 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

До правовідносин сторін суд застосовує положення нових Цивільного та Господарського кодексів України, що набули чинності 01.01.04 р., так як згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України до цивільних (господарських) відносин, що виникли до набрання чинності кодексами, їх положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

По суті спору суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до набуття відповідних правових відносин.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може укладатися у будь –який формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Отже, між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі усного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Позивачем підтверджено належним чином факт виконання ним зобов'язання перед відповідачем.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги в частині основної заборгованості в розмірі    7 812,64 грн. підлягають задоволенню.

Статтями 536, 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 3,85 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Рекламне Агентство Реклама Плюс»(02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-б, р/р 26000650216301 в Харківській філії АКБ «Київ», м. Київ МФО 320810, код ЄДРПОУ 33296678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій формат»(03680, м. Київ, вул.. Предсавинська, 35, корп. 21, р/р 26001054191800 в АКІБ «УКРСІББАНК», МФО 351005, р/р 26000012493001 в ФАКБ «Надра»КРУ, МФО 320564, код ЄДРПОУ 32426582) 7 812 (сім тисяч вісімсот двадцять) грн. 64 коп. - основного боргу, 3 (три) грн. 85 коп. –3% річних, 102 (сто дві) грн. 00коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

4.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

    Суддя                                                                                          Л.В.Прокопенко