Рішення

від 05.10.2006 по справі 14/392

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/392

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.06                                                                                 Справа № 14/392.

Суддя   Лісовицький   Є.А.,   розглянувши   матеріали   справи   за   позовом      Малого приватного виробничо-торгово-транспортного підприємства "Меліса", м. Алчевськ Луганської області

до   підприємства    Слов'яносербської   виправної   колонії   №    60,    с.    Лозовський Слов'яносербського району Луганської області

та     установи     Слов'яносербської    виправної    колонії    №     60,     с.     Лозовський Слов'яносербського району Луганської області

про стягнення 41828 грн. 71 коп.

при секретарі судового засідання Андрущенко Г.М.

в присутності представників сторін:

від позивача - Серов М.М., виконавчий директор, Волков Ю.К., дов. б/н від 11.09.06

від 1-го відповідача - Шеремет О.О., дов № 33/4599 від 27.12.05.

від 2-го відповідача- Шеремет О.О., дов.№ 33/4599 від 27.12.05.

Представниками сторін подано клопотання про відмову від звукової фіксації судового процесу, яке судом задовольняється.

Суть справи: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 37614,55грн. з інфляційними нарахуваннями, 3% річних - 1039,04 грн., пені у сумі 3175,12 грн., за договором купівлі - продажу № 060302/1 від 03.07.02.

Заявою від 05.10.06 позивач уточнив, що просить стягнути з другого відповідача борг 35370 грн. 50 коп., інфляційні нарахування 3046 грн. 32 коп., 3 % річних 1061 грн. 12 коп., пеню 1219 грн. 82 коп. за поставлений товар за договором № 1001/02 від 01.10.02.

Отже позивач змінив підставу позову, збільшив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних та зменшив в частині стягнення пені.

Другий відповідач визнав позов.

Перший відповідач не заперечив проти позову.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору від 01.10.02 № 1001/02 укладеному між позивачем і другим відповідачем, позивач поставив другому відповідачу товари на суму 40460 грн. 50 коп.,  що  підтверджується  видатковими накладними  позивача з відмітками другого відповідача про отримання товару, довіреностями.

Відповідно до договору другий відповідач був зобов'язаний оплатити позивачу вартість : одержаного пива.

Строк оплати вартості поставного товару –90 днів після отримання товару (п.3.1 договору). Другий відповідач в повному обсязі не оплатив позивачу вартість поставленого товару. Згідно платіжних доручень оплачено 5090 грн. Не оплаченою залишилися продукція на суму 35370 грн. 50 коп.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з першого і другого відповідача боргу в сумі 35370 грн. 50 коп., інфляційні нарахування 3046 грн. 32 коп., 3 % річних 1061 грн. 12 коп., пеню 1219 грн. 82 коп. за поставлений товар за договором № 1001/02 від 01.10.02.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, частково, а заявлена до стягнення сума –стягненню частково з другого відповідача з наступних підстав.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Другий відповідач не сплатив  35370 грн. 50 коп. Тому позовні вимоги про стягнення з нього  основного боргу обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Сума інфляційних нарахувань склала 3046 грн. 32 коп., 3 % річних 1061 грн. 12 коп., які також підлягають стягненню з другого відповідача.

В частині стягнення 1219 грн. 82 коп. пені у задоволенні позову слід відмовити, оскільки сторони у договорі не зазначили, від якої суми має нараховуватись пеня, а відтак не погодили пеню.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача і другого відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з установи     Слов'яносербської    виправної    колонії    №     60,     с.Лозовський, вул.Цупова, Слов'яносербського району Луганської області, іден. код 08562826 на користь Малого приватного виробничо-торгово-транспортного підприємства "Меліса", м. Алчевськ, пр.-т.Леніна, 15/13, іден. код 19081834 борг в сумі 35370 грн. 50 коп., інфляційні нарахування 3046 грн. 32 коп., 3 % річних 1061 грн. 12 коп., витрати  по держмиту 394 грн. 75 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 110 грн. 92 коп. Наказ видати.

3.          В решті позову відмовити.

4.          В задоволенні позову до першого відповідача відмовити.

У судовому засіданні 05.10.06 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після  закінчення  10-ти денного строку з дня його  підписання.

Дата підписання рішення 09.10.06.

Суддя                                                                                                            Є.А.Лісовицький