Ухвала

від 07.07.2011 по справі 1/104-92

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

УХВАЛА          

"07" липня 2011 р.                                                                                   

Справа № 1/104-92  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя :            Першиков Є.В.

судді:                                     Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

розглянувши  матеріали касаційної скарги

Ковельської міської ради Волинської області

на постанову

Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2011р.

у справі

господарського суду

№1/104-92

Волинської області

за позовом

Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області

до

1) Ковельської міської ради;

2) відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради;

3) ТОВ "Фірма "Фортуна"

треті особи:

1) ТОВ "Магістраль-Плюс"

2) ЗАТ КБ "Приватбанк"

про

визнання права державної власності на нерухоме майно та визнання недійсним договору купівлі-продажу

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга Ковельської міської ради Волинської області №3.14-345 від 09.06.2011р. подана до Вищого господарського суду України не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, скаржник в касаційній скарзі має чітко викладати зміст порушення із зазначенням порушених норм права при винесенні оскаржуваного рішення, а скаржником в касаційній скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом попередньої інстанції при прийнятті оскаржуваного процесуального документа та зміст касаційної скарги зводиться до оцінки і переоцінки доказів по справі.

Вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Частинами 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст.86, п.6 ч.1 ст.1113, ст.1115, ч.ч.1, 2  ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Ковельської міської ради Волинської області №3.14-345 від 09.06.2011р. на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2011р. у справі №1/104-92 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя                                                            Є. Першиков

Судді                                                                                                           Т. Данилова

                                                                                                        І. Ходаківська