Ухвала

від 01.07.2010 по справі 1/104-92

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

01.07.10 Справа № 1/104-92

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдбудлайн»(с. Зміїнець)

на рішення Господарського суду Волинської області

від 02.02.2010р. у справі № 03/53/14-92

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдбудлайн»(с. Зміїнець)

до відповідача: Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»в особі Волинського регіонального корпоративного центру Західного корпоративного центру Західного регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк»(м. Луцьк)

про визнання недійсним кредитного договору

за участю представників :

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_3;

З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представники сторін ознайомлені.

Рішенням від 02.02.2010р. у справі № 03/53/14-92 Господарського суду Волинської області (суддя Сініцина Л.М.) відмовлено в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдбудлайн»(с. Зміїнець) до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»в особі Волинського регіонального корпоративного центру Західного корпоративного центру Західного регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк»(м. Луцьк) про визнання недійсним кредитного договору №14/06/КБ від 28.04.08, укладеного між сторонами у справі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдбудлайн»подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення Господарського суду Волинської області скасувати, посилаючись на наступне:

- чинним законодавством встановлено припис, відповідно до якого зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України -гривні, що судом при прийнятті рішення враховано не було;

- у зв'язку з тим, що в даному випадку має місце конкуренція норм, Декрет КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»застосуванню не підлягає як норма нижчої юридичної сили порівняно з Конституцією України та Цивільним і Господарським кодексами України;

- вказівка в кредитному договорі валюти зобов'язання і валюти виконання зобов'язання в іноземній валюті суперечить нормі прямої дії ст. 99 Конституції України, ч. 1 ст. 524, ч. 1 ст. 533 ЦК України, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 198 ГК України, інше

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Волинської області відсутні, з огляду на наступне:

Частиною 3 статті 533 ЦК України передбачено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до частини 2 статті 198 Господарського кодексу України (далі ГК України) грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях; грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства; виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Статтею 2 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000р. з подальшими змінами та доповненнями, передбачено, що дія цього Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання; ліцензування банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993р. №15-93, який і є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює відносини, що склались з приводу укладення договорів з ціною, визначеною у іншій валюті ніж гривня, Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом; генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання; індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Відповідно до пункту 2 статті 6 цього ж Декрету уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України, від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів; мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам.

Згідно з пунктом 5.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №275 від 17.07.2001р. передбачено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 за №15-93 та може видаватися за умови дотримання банком відповідних спеціальних вимог щодо одного чи кількох напрямів діяльності, зокрема таких: неторговельні операції з валютними цінностями; операції з готівковою іноземною валютою та чеками (купівля, продаж, обмін, прийняття на інкасо), що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти банків; операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами; ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України; ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті; ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України; відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними; відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними; залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України; залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках; торгівля іноземною валютою на валютному ринку України (за винятком валютно-обмінних операцій); торгівля іноземною валютою на міжнародних ринках; операції з банківськими металами на валютному ринку України; операції з банківськими металами на міжнародних ринках; інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках;інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

Таким чином, законодавчими актами, що встановлюють право банку здійснювати операції в іноземній валюті, є: Закон України «Про банки і банківську діяльність», Декрет КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»та Закон України «Про Національний банк України».

Разом з цим, 24.12.2001р. Національним банком України було видано Акціонерному комерційному інноваційному банку В«УкрСиббанкВ» банківську ліцензію №75 на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та дозвіл на право здійснення операцій визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Законом України "Про банки і банківську діяльність" згідно з додатком до дозволу.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 та 4 статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000р. з подальшими змінами та доповненнями, на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції: 1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них; 3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик; банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати такі операції та угоди: 1) операції з валютними цінностями; операції, визначені пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті, належать до виключно банківських операцій, здійснювати які у сукупності дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію; інші юридичні особи мають право здійснювати операції, визначені пунктами 2 - 3 частини першої цієї статті, на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, а інші операції та угоди, передбачені цією статтею, вони можуть здійснювати у порядку, визначеному законами України; за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також мають право здійснювати такі операції, як операції за дорученням клієнтів або від свого імені.

Отже, Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк", укладаючи оспорюваний договір, діяв в межах, встановлених законом та мав право здійснювати валютні операції та операції з валютними цінностями, а тому твердження скаржника про те, що чинним законодавством встановлено припис, відповідно до якого зобов'язання має бути виражене лише у грошовій одиниці України - гривні, що судом при прийнятті рішення враховано не було, є безпідставним, оскільки норми чинного законодавства передбачають випадків, в яких зобов'язання може бути виражене й у іншій, відмінній від гривні.

Окрім того, з огляду на вищевикладені обставини, господарський суд апеляційної інстанції зазначає, що такі операції банк може здійснювати на підставі лише генеральної ліцензії, яка йому була надана Національним банком України.

Місцевим господарським судом зазначені обставини місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення були належним чином досліджені при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому воно є таким, що підлягає залишенню без змін.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

п о с т а н о в и в:

Рішення від 02.02.2010р. у справі № 03/53/14-92 Господарського суду Волинської області залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

суддя Юркевич М.В.

суддя Городечна М.І.