Рішення

від 07.07.2011 по справі 10/78пн/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.11                                                                                 Справа № 10/78пн/2011.

За позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ в особі Луганської філії АТ "Брокбізнесбанк", м. Луганськ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний центр відпочинку", м. Луганськ

    2. фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про передачу предмета іпотеки в управління   

Суддя Т.М. Мінська

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - старший юрисконсульт, довіреність №52/03 від 21.02.2011, ОСОБА_3 - провідний юрисконсульт, довіреність № 12/03 від 20.01.2011;

від 1-го відповідача - представник не прибув;

від 2-го відповідача  - представник не прибув.

          Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

- передати предмет іпотеки за Іпотечним договором від 08.02.2008 посвідченим приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 179, а саме: нежитлове приміщення № 2 з вхідним ганком загальною площею 534,5 кв.м. яке  знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, 6-а, приміщення 2, в управління фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1 до його реалізації з правом отримання управителем доходів від використання предмета іпотеки за укладеним господарськими договорами та такими, що можуть бути укладені управителем в майбутньому, забезпечення належного господарського використання предмета іпотеки;

- доходи отримані в результаті управління предметом іпотеки фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 спрямовувати на задоволення забезпечених іпотекою вимог Іпотекодержателя.

          1-ий Відповідачі відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, участь у судовому засіданні  представника не забезпечив. Про час і місце розгляду справи  повідомлений   належним  чином за  адресою,  зазначеною  в  довідці  з  Єдиного державного реєстру  юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців, але  поштові  відправлення  повернуті  за  закінченням терміну зберігання.  Отже  в  силу  ст. 64 ГПК  України  1-ий  відповідач  є  належно  повідомленим  про час і місце розгляду справи.  Будь-яких заяв,  клопотань та   відзиву  на позов  від  відповідача  не надходило. Відповідно до ст. 75  ГПК  України  суд  розглянув  справу  за  наявними  в  ній документами.    

2- ий Відповідачі  не  заперечує проти передачі  йому  в  управління  предмета  іпотеки   спрямовання  отриманих доходів  на задоволення забезпечених іпотекою вимог Іпотекодержателя.

          Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

  Між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" в особі Луганської  філії (правонаступником якого є Позивач)   та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Молодіжний центр відпочинку" був укладений кредитний договір № 22 від 29.11.2007.

 В  забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 22 від 29.11.2007 відповідачем було передано в іпотеку банку за іпотечним договором від 08.02.2008 /зі змінами за угодою від 14.04.2008/ об'єкт нерухомого майна –нежитлове приміщення № 2 з вхідним ганком загальною площею 534,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, будинок 6а, приміщення 2, який належить іпотекодавцю на праві власності.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 10.12.2009 у справі № 1/164 було задоволено позов Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” в особі Луганської філії  АТ “Брокбізнесбанк” та  звернуто стягнення на майно відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний центр відпочинку" - нежитлове приміщення № 2 з вхідним ганком загальною площею 534,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, будинок 6а, приміщення 2  у рахунок сплати  350000,00 доларів США боргу за кредитом, 64086,40 доларів США боргу за відсотками, 3701,84 доларів США пені за відсотками за кредитним договором від 29.11.2007  № 22. Цим же рішенням  було  звернуто стягнення  на  інше  майно  Відповідача  в рахунок  погашення  заборгованості  за  іншим  кредитним договором.  

         25.12.2009 господарським судом Луганської області  видано наказ по справі  № 1/164, про  звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю  "Молодіжний центр відпочинку", м. Луганськ, кв. Гайового, б. 6А, приміщення 2, ідент. код 32864557 –нежитлове приміщення № 2 з вхідним ганком загальною площею 534,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, будинок 6а, приміщення 2 у рахунок сплати  350000,00 доларів США боргу за кредитом, 64086,40 доларів США боргу за відсотками, 3701,84 доларів США пені за відсотками за кредитним договором від 29.11.2007                № 22 на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ, проспект Перемоги, 41, ідент. код  19357489 в особі   Луганської філії, м. Луганськ, вул. Шелкового, 1, ідент. код 19065841.

26.01.2010 державним  виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ винесено  постанову  про  відкриття  виконавчого провадження  за  вищевказаним  наказом  та  надано  боржнику  -  ТОВ  "Молодіжний центр відпочинку"  можливість  виконати вказаний  наказ  добровільно.  

19.02.2010 державним  виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ проведено  опис майна - нежитлове приміщення № 2 з вхідним ганком загальною площею 534,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, будинок 6а, приміщення 2,  що  належить  ТОВ  "Молодіжний центр відпочинку"  .  

На  описане  майно накладено арешт  та  передано  на  відповідальне зберігання  ОСОБА_5,  який  попереджений  про  кримінальну або  матеріальну  відповідальність  за  розтрату,  відчуження, приховування чи  підміну описаного майна.  

Позивач на  обґрунтування позову  посилається  на  те, що  у  зв’язку  з  тривалим  оскарженням  директором  Відповідача  ОСОБА_5 незалежної експертної оцінки  майна  від  02.04.2010 шестимісячний  строк  дійсності оцінки майна сплинув, тому для  проведення  публічних торгів  необхідне  повторне  здійснення  оцінки  майна, отже  реалізувати предмет  іпотеки на  даний  час  не  вбачається  можливим.  Предмет  іпотеки  використовується  відповідачем з метою отримання  доходів.  Тому  Позивач  стверджує, що  дії  боржника –Відповідача  підтверджують  факт  навмисного  затягування  процедури  оцінки  та  реалізації  предмета  іпотеки з його боку з  метою  отримання доходів  та  ухилення від  погашення  кредиторської заборгованості  та  заважають  проведенню  примусових дій  відділу  державної  виконавчої служби.  Кошти, які одержуються боржником від використання  предмету  іпотеки  не  направляються на  погашення  заборгованості за  кредитом.

Позивач  з  посиланням  на ст. 34 Закону України  «Про  іпотеку» з  метою  виконання  рішення суду  по  справі  № 1/164  та  прискорення процедури  реалізації  предмета  іпотеки  в  рахунок  погашення  заборгованості  за  кредитом, просить  суд  передати  предмет іпотеки  в  управління  незацікавленій  особі  -  ФОП  ОСОБА_1.  

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представників сторін та надані позивачем докази суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

           Окремим видом застави є іпотека. Згідно ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

           Відповідно до ст. 9  Закону України  «Про  іпотеку»  іпотекодавець має право володіти та  користуватись  предметом  іпотеки  відповідно  до  його цільового призначення, якщо інше не встановлено  цим  Законом. Іпотекодавець має  право  одержувати  від  предмета  іпотеки  продукцію,  плоди і доходи,  якщо інше  не  встановлено  іпотечним договором.

           Статтею 10 цього закону  визначено - якщо інше не  встановлено  законом  чи  іпотечним  договором, іпотекодавець  зобов'язаний  вживати за власний кошт всі необхідні заходи  для  належного  збереження  предмета  іпотеки,   включаючи  своєчасне  проведення  поточного  ремонту,  відновлення  незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист  предмета  іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється згідно ст. 590 ЦК України за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

           Так,  згідно  ст. 33 Закону України  «Про  іпотеку»   у  разі  невиконання  або  неналежного виконання  боржником основного  зобов'язання  іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням  шляхом  звернення  стягнення  на предмет іпотеки.

           Звернення стягнення   на   предмет  іпотеки  здійснюється  на підставі рішення суду,  виконавчого напису нотаріуса або згідно  з договором про задоволення вимог   іпотекодержателя.

  Рішенням господарського суду Луганської області від 10.12.2009 у справі № 1/164 було звернуто  стягнення  на предмет  іпотеки.  

  Виконання  даного  рішення  здійснюється  відповідно до вимог Закону  України  «Про виконавче  провадження».

           Згідно ст. 57 цього Закону  арешт  майна  боржника  застосовується  для забезпечення реального виконання рішення.  Арешт на  майно  боржника  може  накладатися  державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

 Як  вбачається  з  матеріалів  справи  саме  таким  шляхом накладено  арешт  державним виконавцем  на  предмет  іпотеки.  

           При  цьому  ст. 57 цього Закону   також  передбачено, що під час  проведення  опису  та  арешту  майна  боржника державний  виконавець  має право оголосити заборону розпоряджатися  ним,  а в разі  потреби  -  обмежити  права  користування  майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам,  про що  зазначається  в  акті  опису  та арешту. Отже,  в  порядку  Закону  України  «Про виконавче  провадження» предмет  іпотеки  був  переданий  на  відповідальне зберігання  конкретній  фізичній  особі,  яка  несе   кримінальну або  матеріальну  відповідальність  за  розтрату,  відчуження, приховування чи  підміну описаного майна.   

          Проте,  стаття 34 Закону України  «Про  іпотеку»  передбачає,  що  після прийняття  рішення  про  звернення стягнення на предмет іпотеки  і  з  метою  отримання  продукції,  плодів  та   доходів,  забезпечення  належного  господарського  використання переданого в іпотеку нерухомого  майна  згідно  з  його  цільовим  призначенням предмет   іпотеки   на   підставі  договору  між  іпотекодавцем  і  іпотекодержателем   або   рішення   суду   може   бути   переданий   іпотекодержателю  або  іншій  особі в управління на період до його реалізації у порядку,  встановленому цим Законом. Управління Майном здійснюється  відповідно  до  законодавства  та  умов,  визначених договором чи рішенням суду.

Поняття  управління предметом  іпотеки не  визначено законодавством,  але  принаймні  воно  повинно  включати   можливість  володіння  предметом іпотеки  для  його  господарського  використання.  Отже,  суд  вважає,  що  предмет  іпотеки  знаходиться  на відповідальному  зберіганні  фізичної особи  в  порядку  застосування  процедур,  передбачених  Законом   України  «Про виконавче  провадження»,  що  виключає  можливість  одночасної  передачі  предмету  іпотеки  в  управління  іншій  особі  в  порядку  ст. 34   Закону України  «Про  іпотеку».      

 На  підставі  викладеного  суд  дійшов висновку  про  відмову  в задоволенні  позову.    Згідно  ст. 49 ГПК  України  судові  витрати  покладаються  на  позивача.       

Відповідно  до  ст. 85 ГПК України у судовому  засіданні  оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На  підставі  викладеного  і,  керуючись  ст. ст. 33, 44, 49, 75,78,  82, 84, 85 ГПК  України, суд

в и р і ш и в:

1.          В задоволенні позову  відмовити повністю.

2.          Судові витрати  покласти на позивача.  

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку  на  подання  апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не  було подано. У разі подання  апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

         Повне рішення  складено і  підписано 11.07.2011.

          Суддя                                                                                  Т.М.Мінська