Постанова

від 06.07.2011 по справі 5020-7/423-11/218-12/235-7/365-12/258-9/141-2/237

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2011 р. Справа № 5020-7/423-11/218-12/235-7/365-12/258-9/141-2/237

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

головуючого Уліцького А.М.

суддів: Мачульського Г.М.,

Рогач Л.І.

розглянувши касаційну ска ргу Обслуговуючого кооперати ву "Гаражно-будівельний кооп ератив "Памір"

на постанову від 13.04.11 Севастопольського апеляційного господарськог о суду

у справі №5020-7/423-11/218-12/235-7/365-12/258-9/141-2/237

господарського суду м. Севастополя

за позовом Обслуговуючого кооперати ву "Гаражно-будівельний кооп ератив "Памір"

до Обслуговуючого кооперати ву "Житлово-будівельний кооп ератив "Памір-1"

треті особи Севастопольська міська ра да, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОС ОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА _8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОС ОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 , ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБ А_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_ 21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, О СОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 , ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСО БА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_ 34, ОСОБА_35, ОСОБА_36

про зобов'язання здійснити ді ї та усунення перешкод в кори стуванні земельною ділянкою .

за участю представників ст орін

від позивача: ОСОБА_37, директор, ОСОБА _38, дов.

від відповідача: ОСОБА_39, дов.

від третіх осіб: у засідання не прибули

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооперат ив "Гаражно-будівельний кооп ератив "Памір" звернувся до го сподарського суду м. Севасто поля з позовом до Обслуговую чого кооперативу "Житлово-бу дівельний кооператив "Памір- 1" про заборону здійснювати ро боти зі зведення багатокварт ирного житлового будинку на земельній ділянці загальною площею 0,1889 га у м. Севастополі п о вул. Маячній, яка належить по зивачу на підставі державног о акту серії І-КМ №005842 від 28.03.97, та усунення перешкод у користув анні позивачем цією земельно ю ділянкою шляхом покладення на відповідача зобов' язанн я щодо приведення її в первіс ний стан, який вона мала до поч атку будівництва багатоквар тирного житлового будинку.

Справа розглядалася судам и неодноразово. Постановою в ід 15.04.09 Вищий господарський су д України скасував судові рі шення в справі, направивши її на новий розгляд до суду перш ої інстанції. Ухвалою від 02.07.09 В ерховний Суд України відмови в у порушенні провадження з п ерегляду цієї постанови Вищо го господарського суду Украї ни.

При новому розгляді справи позивач збільшив позовні ви моги наступним чином: визнат и недійсним укладений між ст оронами в справі договір від 12.01.2000р. про передачу права на за будову земельної ділянки заг альною площею 0,1889 га у м. Севаст ополі по вул. Маячній; визнати за позивачем право користув ання цією земельною ділянкою , наданою йому розпорядження м Севастопольської міської д ержавної адміністрації від 1 8.02.98 №269-р в постійне користуванн я для будівництва та обслуго вування житлового будинку, а будівництво будинку по вул. М аячна в м. Севастополі, яке вед еться на цій земельній ділян ці відповідачем, визнати сам овільним; зобов' язати відпо відача припинити дії по вико нанню будівельних робіт на ц ій земельній ділянці; усунут и перешкоди позивачу в корис туванні земельною ділянкою ш ляхом покладення на відповід ача обов' язку з приведення земельної ділянки в первісни й стан, який вона мала до почат ку будівництва.

Позов мотивовано тим, що зем ельна ділянка була передана позивачем відповідачу під за будову неправомірно всупере ч вимогам ст. 39 ЗК України (в ред акції 1992р.), це є відповідно до ч . 2 ст. 215 ЦК України підставою дл я визнання її недійсною, а від так здійснюване відповідаче м будівництво на цій земельн ій ділянці є самочинним, оскі льки земельна ділянка для ци х потреб відповідачу не відв одилась.

Відповідач проти позову за перечив посилаючись на підпи сання позову неповноважною о собою, а також невідповідніс ть викладених у ньому обстав ин дійсності, оскільки земел ьна ділянка надана у постійн е користування для будівницт ва гаражів і житлового будин ку та використовується за ці льовим призначенням.

Севастопольська міська ра да свою позицію по спору викл ала у письмових поясненнях і вважає, що згідно з ч. 3 ст. 102 ЗК У країни землекористувачі на п раві постійного користуванн я земельною ділянкою не мают ь права передавати іншим осо бам право користуватися цією земельною ділянкою.

Ухвалами господарського с уду м. Севастополя від 09.09.09 і від 22.12.10 залучено до участі в справ і в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні п озивача - Севастопольську м іську раду, а на стороні відпо відача - ОСОБА_1; ОСОБА_ 2; ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОС ОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА _10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; О СОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16; ОСОБА_17.

Рішенням від 20.01.11 господарсь кий суд м. Севастополя (суддя Ш евчук Н. Г.) визнав недійсним о спорений позивачем договір в ід 12.01.2000р., визнав за позивачем п раво постійного користуванн я спірною земельною ділянкою , в частині вимог про визнання будівництва житлового будин ку та зобов'язання відповіда ча припинити дії по виконанн ю будівельних робіт провадже ння припинив, а в задоволенні позовних вимог про усунення перешкод в користуванні спі рною земельною ділянкою відм овив.

Постановою від 13.04.11 Севастоп ольський апеляційний господ арський суд (колегія суддів у складі: Воронцової Н.В. - голо вуючого, Остапової К.А, Заплав а Л.М.) рішення суду першої інс танції скасував у частині за доволення позовних вимог та відмовив у їх задоволенні, а в решті рішення залишив без зм ін.

Ухвалою від 14.06.11 Вищий господ арський суд України порушив касаційне провадження за кас аційною скаргою позивача, в я кій заявлено вимоги про скас ування постанови суду апеляц ійної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Касатор посилається на нен адання судом апеляційної інс танції правової оцінки обста винам відсутності рішення ор гану управління позивача щод о сумісної діяльності з відп овідачем та передачі йому пр ава на користування спірною земельною ділянкою, а відтак нікчемності оспорюваного в справі договору.

Заслухавши суддю-доповіда ча, пояснення представників сторін, перевіривши матеріал и справи, судова колегія вваж ає, що касаційна скарга підля гає задоволенню частково з н аступних підстав.

Як встановлено судами перш ої та апеляційної інстанцій, відповідно до Державного ак ту на право постійного корис тування земельною ділянкою 1 -КМ №005842 (реєстраційний №473) від 28. 03.97 позивачу, місцезнаходженн ям якого є вул. Маячна у м. Сева стополі, надана в постійне ко ристування земельна ділянка площею 0,6063 га для будівництва та обслуговування гаражів, а також будівництва та обслуг овування житлового будинку н а підставі рішення Севастопо льської міської державної ад міністрації від 25.02.97 №335-р зі змі нами, внесеними рішенням від 18.02.1998 №269-р.

Згідно з планом зовнішніх м еж землекористування ця земе льна ділянка складається із земельної ділянки 21 площею 0,4174 га для будівництва та обслуг овування гаражів і земельної ділянки 20 площею 0,1889 га для буді вництва та обслуговування жи тлового будинку.

За висновком суду першої ін станції, установчі документи позивача свідчать, що Обслуг овуючий кооператив "Гаражно- будівельний кооператив "Памі р" і вказаний у вищевказаному Державному акті землекорист увач - гаражно-будівельний к ооператив "Памір" є однією і ті єю ж особою, оскільки державн а реєстрація ОК ГБК "Памір" і Г БК "Памір" проведена 15.12.95, у Стат уті ГБК "Памір" і ОК ГБК "Памір" т акож іменується як ГБК "Памір " і як ГБК, а докази існування і ншої юридичної особи з найме нуванням "Гаражно-будівельни й кооператив "Памір" відсутні .

Також встановлено, що між ГБ К "Памір" та Житлово-будівельн им кооперативом "Памір-1" 12.01.2000р. у кладено договір передачі пра ва на забудову земельної діл янки, предметом якого є перед ача відповідачу права на заб удову земельної ділянки, над аної у постійне користування позивачу для будівництва та обслуговування житлового бу динку площею 0,1889 га у м. Севасто поль, вул. Маячна, 20.

Суд першої інстанції визна в цю угоду недійсною, встанов ивши її невідповідність вимо гам ст.ст. 7, 19 ЗК України, оскіль ки передача прав на земельну ділянку, що належить до комун альної власності належить до повноважень органів місцево го самоврядування.

Натомість, суд апеляційної інстанції визнав вказану уг оду за узгодженими сторонами предметом і зобов'язаннями у годою про сумісну діяльність , передбаченою ст. 430 ЦК УРСР (чи нного на момент укладання уг оди).

Проаналізувавши предмет і умови оспорюваного договору , судова колегія вважає висно вок суду апеляційної інстанц ії помилковим.

Відповідно до ст.ст. 41ЦК УРСР угодами визнаються дії гром адян і організацій, спрямова ні на встановлення, зміну або припинення цивільних прав а бо обов'язків.

Визначених у ст.ст. 41, 430-431 ЦК УР СР обставин - спрямованість угоди на встановлення, зміну або припинення певних цивіл ьних прав або обов'язків, попе редніми судовими інстанціям и не встановлено, як не встано влено сумісної дії для досяг нення спільної господарсько ї мети, ведення спільних спра в учасників договору про сум існу діяльність за їх загаль ною згодою та доручення відп овідачеві ведення спільних с прав учасників договору.

При розгляді справи попере днім судовим інстанціям слід було встановити існування у відповідача прав забудови с пірної земельної ділянки, як забудовника і власника житл ового будинку, на підставі ві дповідних рішень органів упр авління обох кооперативів, п рава членів позивача та відп овідача на житловий будинок, джерела фінансування забудо ви.

Предмет позову не одержав н алежної правової оцінки у пр ичинно-наслідковому зв'язку з висновками щодо правомірно сті дій позивача та відповід ача згідно з положеннями їх у становчих документів та зако нодавства, як належних земле користувачів, замовників і з абудовників. Суди не досліди ли наявність підстав для при пинення неправомірних дій та застосування відповідально сті за недотримання статуту і законодавства осіб, винних у виникненні спірних обстав ин згідно з вимогами законод авства, чинного на момент зді йснення дій, що стали підстав ою виникнення спору в справі .

З огляду на викладене судов а колегія дійшла висновку пр о недотримання судами першої та апеляційної інстанцій пр и вирішенні спору в справі ви мог ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України що до повного і всебічного вста новлення усіх обставин справ и, тому рішення і постанова пі длягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам ма теріального та процесуально го права.

Оскільки касаційна інста нція обмежена у праві оцінки доказів, наданих сторонами у справі, а право оцінки доказі в належить до повноважень су ду першої та апеляційної інс танцій з додержанням принцип у сторін у процесі, справа під лягає направленню на новий р озгляд до суду першої інстан ції для встановлення на підс таві відповідних доказів усі х суттєвих обставин справи.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу з адовольнити частково.

2. Постанову Севастопо льського апеляційного госпо дарського суду від 13.04.11 та ріше ння господарського суду м. Се вастополя від 20.01.11 в справі №5020-7/ 423-11/218-12/253-7/365-12/258-9/141-2/237 скасувати, а спра ву передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий А.Уліцький

Судді Г.Мач ульський

Л.Рогач