Постанова

від 03.06.2008 по справі 5020-11/029

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  

СУД

Постанова

Іменем України

29

травня 2008 року  

Справа

№ 5020-11/029

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого

судді                                                 

Черткової І.В. ,

суддів                                                                     

Борисової Ю.В. ,

Волкова К.В. ,

за

участю представників сторін:

позивача:

Малахов Віталій

Ігорович, довіреність №  14   від 19.09.2007,

відповідача:

ОСОБА_1,

паспортНОМЕР_1 від 04.04.1997,

розглянувши

апеляційну скаргу

суб'єкта підприємницької діяльності 

ОСОБА_1на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв

В.Є.) від 01.04.2008 у справі № 5020-11/029

за

позовом комунального

підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство"

Севастопольської міської ради (пр. Ген. Острякова, 233, місто Севастополь, 99055)

до суб'єкта підприємницької

діяльності  ОСОБА_1(АДРЕСА_1)

про

стягнення збитків у сумі 1 157,34 грн;

за

зустрічним позовом суб'єкта

підприємницької діяльності  ОСОБА_1

до

комунального

підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської

міської ради

про

усунення перешкод у здійсненні підприємницької діяльності,                   

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду міста Севастополя від 01.04.2008 у справі № 5020-11/029 у

задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Рішення

мотивовано тим, що вимоги сторін не підтверджуються матеріалами справи та не

відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають

задоволенню.

Не

погодившись з рішенням суду, суб'єкт підприємницької діяльності  ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в

якій просить скасувати зазначене рішення в частині відмови в задоволенні

зустрічного позову, усунути перешкоди у здійсненні підприємницької діяльності

на ринку шляхом зобов'язання адміністрації комунального підприємства

"Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської

міської ради укласти договір про надання послуг ринку та розміщення

торговельних місць; зобов'язати позивача за первісним позовом поновити

торговельні місця № ХV Л 19; ХІV Л 20; ІІІ Л 18 разом з товаром, що належить

йому на праві приватної власності.

Апеляційна

скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми

матеріального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

У

судовому засіданні відповідач за первісним позовом підтримав свої вимоги.

Позивач

за первісним позовом надав суду відзив на апеляційну скаргу, який мотивований

тим, що позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1не підлягають задоволенню, оскільки

можливість передачі даного спору на вирішення господарського суду чинним

законодавством не передбачена.

Представник

позивача за первісним позовом у судовому засіданні просив апеляційну скаргу

залишити без задоволення, рішення суду - без змін.

Розпорядженням

заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від

26.05.2008 суддю Щепанську О.А. замінено на суддю Борисову Ю.В.

У

судових засіданнях оголошувалися перерви з 19.05.2008 до 26.05.2008, з 26.05.2008

до 29.05.2008.

При

повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального

кодексу України судова колегія встановила наступне.

14.01.2007

сторони уклали три договори № 396/У, № 397/У, № 398/У про розміщення об'єктів

торгівлі та надання послуг ринку (т. 1, а. с. 43-48). Відповідно до зазначених

договорів ОСОБА_1 отримав право на розміщення трьох закритих прилавків, площею

4 кв.м кожний. Ці прилавки повинні були використовуватися для здійснення

торгівлі промисловими товарами.

Зазначені

договори передбачали обов'язки комунального підприємства, крім надання ОСОБА_1

права на розміщення торгових об'єктів, надання ОСОБА_1послуг, передбачених

пунктом 2.1.3 названих договорів. Але основний зміст цих договорів полягав не у

зазначених послугах. А як раз у наданні права на розміщення об'єктів торгівлі.

За

викладених обставин договори, які укладені сторонами, потребуються належної

кваліфікації. Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України

сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних

договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі

застосовуються у відповідних положення актів цивільного законодавства, елементи

яких містяться у змішаному договорі. Із місту пункту 2 укладених сторонами договорів

випливає, що вони містять елементи договорів зберігання, підряду, постачання

ресурсами через приєднану мережу, а також про надання можливості розміщення

торгових об'єктів. При цьому елементи зберігання, підряду, постачання ресурсами

через приєднану мережу мають додатковий характер і обумовлюються наявністю чи

відсутністю зобов'язання щодо розміщення торгових об'єктів. Матеріалами справи

підтверджується, що між сторонами було укладено три договори на розміщення

об'єктів торгівлі та надання послуг ринку (т. 1, а. с. 43-48). Названі договори

були укладені на період до 31.12.2007.

Відповідно

до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні

договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням

законодавства. Відповідно до частини 1 статті 187 Господарського кодексу

України судом розглядаються спори, що виникають при укладенні господарських

договорів у випадках, встановлених законом. Інші переддоговірні спори можуть

бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін,

зокрема, попереднім договором. ОСОБА_1 не навів будь-яких доводів та не надав

доказів, які свідчили про те, що комунальне підприємство "Севастопольське

міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради несе обов'язок

укласти договір відповідно до закону чи домовленості між сторонами. Отже, чинне

законодавство не встановлює підстав для спонукання позивача до укладення

договору на розміщення торгових об'єктів та надання послуг ринку.

Крім

того, слід враховувати, що у разі спонукання до укладення договору сторона, яка

вимагає такого спонукання, повинна надати іншій стороні проект договору у двох

примірниках, як це передбачено статтею 181 Господарського кодексу України.

Такий проект має бути поданий також разом з позовною заявою, оскільки частина 3

статті 84 Господарського процесуального кодексу України приписує суду при

прийнятті рішення про спонукання укласти договір зробити посилання на наданий

проект.

За

викладених обставин відсутні як матеріальні, так і процедурні підстави для задоволення

зустрічного позову про спонукання комунального підприємства

"Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської

міської ради до укладення договору на 2008 рік.

У

зв'язку з цим відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про покладення

на комунальне підприємство "Севастопольське міське ринкове

господарство" Севастопольської міської ради обов'язку повернути і поновити

торговельні прилавки на місця, на яких вони були розміщені.

Що

стосується позовних вимог комунального підприємства “Севастопольське міське

ринкове господарство” Севастопольської міської ради щодо стягнення збитків у

сумі 1 157,34 грн, то слід зазначити наступне.

Позивач

за первісним позовом вважає, що збитки в сумі 1 157,34 грн поніс внаслідок

переміщення торговельних прилавків № ХV Л 19; № ХІV Л 20; № ІІІ Л 18 з

території ринку „Универсальный” на ринок „Мелкооптовый” згідно з актами про

переміщення від 22.01.2008 (а. с. 9-17, т. 1)  

Відповідно

до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин,

який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення

господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту,

права або законні інтереси якого порушено. 

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата

або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона

одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил

здійснення господарської діяльності другою стороною.

Проте,

при покладенні на винну особу зазначеної майнової відповідальності

господарський суд згідно з Роз`ясненнями президії Вищого арбітражного суду

України від 01.04.1994 № 02-5/215 “Про деякі питання практики вирішення спорів,

пов`язаних з відшкодуванням шкоди” повинен відрізняти обов`язок боржника

відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням  зобов`язання, що випливає з договору (стаття

203 Цивільного кодексу України), від позадоговірної шкоди.

В

матеріалах справи наявний лист комунального підприємства “Севастопольське

міське ринкове господарство” Севастопольської міської ради № 509 від 21.12.2007

(т. 1, а. с. 51), яким підприємство повідомляє відповідача за первісним позовом

про необхідність вивезення торговельного прилавку за межі ринку „Универсальный”

у зв'язку з закінченням 31.12.2007 строку дії договору. Оскільки така вимога не

була виконана суб'єктом підприємницької діяльності  ОСОБА_1, то позивач за первісним позовом за

рахунок власних коштів здійснив переміщення торговельних прилавків № ХV Л 19; №

ХІV Л 20; № ІІІ Л 18.

Пунктом

2.2.13 договорів передбачений обов'язок відповідача за зустрічним позовом у

випадку розірвання договору звільнити територію ринку від торговельного об`єкту

впродовж 10 днів з дня його розірвання. Проте, укладеними договорами не

передбачено право комунального підприємства “Севастопольське міське ринкове

господарство” Севастопольської міської ради 

здійснювати самовільне переміщення об`єктів торгівлі та відсутній

обов`язок суб'єкта підприємницької діяльності 

ОСОБА_1здійснювати оплату таких дій. Слід також зазначити, що вказаними

договорами передбачений обов'язок відповідача за зустрічним позовом звільнити

територію ринку у випадку розірвання договорів. Проте, договори не були

розірвані, а  припинили свою дію  31.12.2007 у зв`язку із  закінченням строку, на який були

укладені. 

Таким

чином, матеріалами справи не підтверджується, що витрати в сумі 1 157,34 грн є

збитками, які заподіяні суб'єктом підприємницької діяльності  ОСОБА_1 внаслідок невиконання або неналежного

виконання  зобов`язання, а тому позовні

вимоги про їх стягнення задоволенню не підлягають.

З

огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку про те, що суд першої

інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з

додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому рішення суду

першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не

підлягає.

Керуючись

статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського

процесуального кодексу України, суд                              

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну

скаргу суб'єкта підприємницької діяльності 

ОСОБА_1залишити без задоволення.

2.Рішення

господарського суду міста Севастополя від 01.04.2008 у справі № 5020-11/029

залишити без змін.

Головуючий суддя                                        І.В.

Черткова

Судді                                                                     

Ю.В. Борисова

                                                                      К.В.

Волков