Рішення

від 04.08.2009 по справі 5020-11/029

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-11/029

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"04" серпня 2009 р. справа № 5020-11/029

За позовом Приватного підприємства “Техноман”

(99029, місто Севастополь, проспект Генерала Острякова, 90, кв. 92)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Югмонолітспецстрой”

(99059, місто Севастополь, проспект Героїв Сталінграда, 63, оф.12)

про стягнення заборгованості у розмірі 80876,06 грн.

Суддя Дмитрієв В.Є.

За участю представників сторін:

від позивача –Вохмянін Аркадій Миколайович, представник, довіреність б/н

від  04.12.2007; Малинка Андрій Миколайович, директор,  паспорт серії АР №185418, виданий Ленінським РВ УМВС України в місті Севастополі від 15.10.1999;

від відповідача –Кушнір В.М., представник, довіреність б/н від 10.10.2008.

Суть спору:

Приватне підприємство “Техноман” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Югмонолітспецстрой” про стягнення заборгованості у розмірі 80876,06 грн.

            Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконані зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за договором №4 від 23.05.2008 та поставленого товару за витратною накладною №Т-00334 від 27.05.2008.

У судовому засіданні 17.06.2009 представник позивача надав уточнення до позовних вимог та просить стягнути з відповідача 78788,13 грн., з яких: сума основного боргу за виконані підрядні роботи - 48421,80 грн., пеня –5699,54 грн., сума інфляційного відшкодування –5637,57 грн., 3% річних –977,52 грн., заборгованість за придбаний товар –18041,70 грн.

            У відзиві на позов відповідач позовні вимоги визнав частково у сумі основного боргу –66463,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення суми пені, індексу інфляції та 3% річних, з урахуванням положення пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України просить відмовити (арк.с.70).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

             23.05.2008 між Приватним підприємством „Техноман” (далі - ПП „Техноман”, Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Югмонолітспецстрой” (далі –ТОВ „Югмонолітспецстрой”, Замовник) укладений договір підряду №4 (далі-Договір), згідно розділу 1 якого Виконавець взяв на себе зобов'язання виконати відтвори у кам'яних (цегляних, бетонних, залізобетонних) стінах та перекриттях на об'єкті будівництва житлових будинків в мікрорайоні „Омега-2” у м. Севастополі.

           У пункті 3.1 Договору сторони встановили розмір договірної ціни за роботу у відповідності зі специфікацією (Додаток №1) на суму 32538,00 грн., у тому числі ПДВ –5423,00 грн.

           Згідно пункту 3.2 Договору сума договору не є остаточною. Додаткові обсяги, які виникли в процесі виконання робіт включаються в Акт виконаних робіт (Додаток №2).

           Остаточна оплата визначається як різниця між авансовим платежем та вартістю фактично виконаного обсягу робіт та підлягає оплаті протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання Акту виконаних робіт (підпункт 3.3.2 Договору).

           25.07.2008 між ПП „Техноман” та ТОВ „Югмонолітспецстрой” укладена додаткова угода №2 до Договору, згідно якої сторони домовились про виконання позивачем додаткових робіт на об'єкті будівництва на суму 27000,00 грн.

Згідно актів, складених між сторонами, вартість виконаних позивачем підрядних робіт за Договором склала 48421,80 грн., з яких: за актом №4/13-2 від 31 липня 2008 року -  26131,20 грн., за актом №4/13-3 від 30 жовтня 2008 року –12984,60 грн. та за актом №4/13-4 від 17 грудня 2008 року –9306,00 грн. (арк.с.30-45).

Відповідач, у строки встановлені Договором, оплату виконаних позивачем підрядних робіт не здійснив.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Докази погашення відповідачем суми заборгованості у розмірі 48421,80 грн. за виконані ПП „Техноман” роботи за Договором на день прийняття рішення відсутні, наявність цією заборгованості повністю визнана відповідачем.

          Враховуюче викладене суд визнає заявлені позивачем позовні вимоги в цій частині  такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України (далі –Кодекс) порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

           У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Кодексу).

Згідно статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

           Згідно статей 230, 231 Господарського кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

          Пунктом 4.2 Договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасної оплати робіт, у відповідності з пунктом 3.3 Замовник виплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплачених робіт.

Так, нараховані позивачем на суму простроченої заборгованості збитки внаслідок інфляції у сумі 5637,57 грн., 3 % річних у сумі 977,52 грн. та пеня у сумі 5699,54 грн. перевірені судом, та визнані такими, що підлягають стягненню з відповідача.

          Згідно витратної накладної № Т-00334 від 27.05.2008 та на підставі відповідної довіреності серії НБМ №388747 від 26.05.2008 ПП „Техноман” поставило ТОВ „Югмонолітспецстрой” будівельний інструмент на загальну суму  18041,70 грн. (арк.с.46-47).

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (далі –Кодекс) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Пунктом 1 частини другої цієї статті встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно вимог статей 202, 204 Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 205 Кодексу правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Кодексу).

          Отже, фактично між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу у формі обміну письмовими документами.

          Згідно частини другої статті 530 Кодексу якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Листом-претензією, який отриманий ТОВ „Югмонорлітспецстрой” 06.05.2009, позивач пред'явив відповідачу вимогу про погашення існуючої суми заборгованості, у тому числі за накладною № Т-00334 від 27.05.2008 (арк.с. 48-49).

Однак відповідач пред'явлену позивачем вимогу про виконання грошового зобов'язання не виконав, суму заборгованості за отриманий товар у встановлений Кодексом строк та на день прийняття рішення не погасив.

Враховуюче викладене та у зв'язку з тим, що відповідачем належним чином не виконане зобов'язання, заявлена сума заборгованості за поставлений товар за накладною № Т-00334 від 27.05.2008 у розмірі 18041,70 грн. також підлягає стягненню з ТОВ „Югмонолітспецстрой”.

Викладене є підставою для визнання позовних вимог ПП „Техноман” у розмірі 78788,13 грн. обґрунтованими, у зв'язку з чим зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Згідно пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вказаною нормою встановлена можливість саме зменшення судом розміру неустойки, яка  підлягає стягненню, а не повна відмова в її задоволенні.

Крім того, положення цього пункту надає господарському суду можливість при вирішенні спору зменшити розмір саме неустойки, а не суму інфляційного відшкодування та 3% річних.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відмову у задоволенні в порядку пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України позовних вимог в частині стягнення пені, індексу інфляції та 3% річних.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.     Позов задовольнити повністю.

         2.   Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Югмонолітспецстрой” (99059, м. Севастополь, пр. Героїв Сталінграду, 63, офіс 12, ідентифікаційний код 34402741, р/р 2600701300242 у СФ ТОВ „Укрпромбанк”, м. Севастополь, МФО 384834) на користь приватного підприємства „Техноман” (99029, м. Севастополь, проспект Генерала Острякова, 90, кв. 92 ідентифікаційний код 31382157) суму заборгованості у розмірі  78788,13 грн. (сімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят вісім грн.. 13 коп.); витрати по сплаті державного мита у сумі 787,88 грн. (сімсот вісімдесят сім грн. 88 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. (триста дванадцять грн. 50 коп.).

  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                          В.Є.Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано  10.08.2009.

Розсилка:

1. ПП „Техноман”

(99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 90, кв.92)

2. ТОВ ”Югмонолітспецстрой”

(99059, м. Севастополь, вул. Героїв Сталінграду, 63, офіс 12)

3.   справа