Рішення

від 17.06.2011 по справі 22/129

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/129

17.06.11

За позовом  Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Агро НВФ»

третя особа   ОСОБА_1

про                стягнення заборгованості за договором поруки

                                                                                                              суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:        ОСОБА_2. (довіреність № 208/01-ІІІ від 24.01.2011р.);

від відповідача:    ОСОБА_3 (довіреність від 08.06.2011р.);  

від третьої особи: ОСОБА_1;

17.06.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ»(надалі ПАТ «Піреус Банк МКБ», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Агро НВФ» (надалі ТОВ «Нива-Агро НВФ», відповідач) заборгованості за кредитним договором у розмірі 165 947, 20 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 1 316 807, 63 грн., та 292 952, 46 грн., з яких:

- 152 513, 45 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 1 210 209, 48 грн., та 235 781 грн. сума основного боргу по кредиту;

- 11 590, 73 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 91 973, 53 грн., та 49 276, 27 грн. сума нарахованих і несплачених відсотків;

- 1 843, 02 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 14 624, 54 грн. та 7 895, 19 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач виступає поручителем за договором поруки № П/06-40/2 від 29.05.2009р., яким забезпечені вимоги ВАТ «Піреус Банк МКБ», правонаступником якого є позивач за кредитним договором № К/06-40 від 06.10.2008р., що укладений з ОСОБА_1.

При порушенні провадження у справі третьою особою що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_1 (ухвала від 06.05.2011р.).

Викладене відповідачем у поданому до суду поясненні та клопотанні щодо неотримання позовної заяви з додатками спростовується наявними у справі доказами –поштовим чеком № 3611 від 14.04.2011р. та описом-вкладенням до рекомендованого відправлення, які в оригіналах залучені до справи і підтверджують направлення позовної заяви з додатками на адресу ТОВ «Нива-Агро НВФ».

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Положення вказаної статті передбачають право ознайомитися з матеріалами справи, надають право робити із матеріалів справи витяги, знімати копії.

Представник відповідача з метою ознайомлення з матеріалами справи не з’являвся, та в будь-якому випадку відсутність позовної заяви у конкретного представника не звільняє підприємство від виконання вимог суду викладених в ухвалах. Наполягання відповідача на обставинах вказаних у клопотанні, дає підстави вважати, що відповідач неналежним чином використовує надані йому процесуальні права, та вчиняє дії на затягування розгляду справи.

Ухвалою суду від 20.05.2011р. розгляд справи вже відкладався, і вказаною ухвалою відповідача попереджено, що при ухиленні від виконання вимог суду та участі в судовому засіданні справа буде розглянута відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.  

Згідно отриманих від третьої особи пояснень, по суті заявленого позову, останній відзначив про вчинення дій щодо вирішення питання про погашення заборгованості за кредитним договором укладеним з банком, та з посиланням на можливість погашення боргу у строк до 31.08.2011р. просив відкласти розгляд справи.

Судом враховані пояснення третьої особи, однак, вирішуючи спір, суд обмежений  встановленими Господарським процесуальним кодексом України процесуальними строками –ст. 69 ГПК України, що внаслідок їх спливу є підставою для відмови у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          06 жовтня 2006р. між ВАТ «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № К/06-40, за яким позивачем були надані кредитні кошти підтвердженням чого є виписки з особового рахунку позичальника, які в копіях залучені до матеріалів справи.

          В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 1.1 (в редакції додаткової угоди № 14 від 29.05.2009р.) за умови виконання вимог п. 3.1 договору, банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію з лімітом в розмірі 153 400 доларів США та 686 000 грн. терміном з 06 жовтня 2006р. по 31 травня 2011р., шляхом видачі готівки через касу; залишок заборгованості по кредиту станом на 29 травня 2009р. становить 152 513, 45 доларів США та 235 781 грн..

Строки сплати відсотків за користування кредитом визначені договором, позичальником порушені, згідно приведеного розрахунку заборгованості з 31.03.2010р. прострочено сплату процентів, що станом на 08.03.2011р. становить суму 11 590, 73 дол. США, а також у вказаному періоді допущено прострочення по сплаті процентів у розмірі 49 276, 27 грн..

Право банку достроково вимагати виконання всіх зобов’язань, а саме: дострокового  повернення кредиту в повному обсязі зі сплатою всіх сум, належних до сплати за договором, договором іпотеки/поруки, включаючи проценти за користування кредитом (в тому числі прострочені проценти) та всі інші платежі по договору, передбачено п. 7.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 14 від 29.05.2009р.) і зокрема в наступних випадках:

- в разі порушення позичальником будь-яких зобов’язань за договором;

- в разі прострочення сплати чергових щомісячних платежів понад 30 календарних днів…

Наведені положення договору кореспондуються зі статтею 1050 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

У наданій до справи вимозі про усунення порушень за вих. № 4319/11-ІІІ від 29.11.2010р.  яка міститься у матеріалах справи (доказом направлення вимоги позичальнику за двома адресами є надані на вимоги суду у копіях поштові чеки № 0397, № 0382 від 04.12.2010р.),  позивач вимагав протягом 30 календарних днів з дати направлення вимоги усунути порушення зобов’язань за кредитним договором шляхом сплати заборгованості, що утворилась станом на 22.11.2010р., а у випадку не усунення вказаних порушень на 31 календарний день вимагав протягом наступних 30 календарних днів достроково виконати всі зобовязання за кредитним договором.

Частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема заставою, порукою.

Пунктом 1.3 кредитного договору № К/06-40 від 06.10.2006р. (в редакції додаткової угоди № 15 від 27.10.2009р.) укладеного між ВАТ «Піреус Банк МКБ», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_1, визначено, що забезпеченням виконання зобов’язань позичальника за договором, є в тому числі, порука юридичної особи - ТОВ «Нива-Агро НВФ», про що укладається договір поруки-2.

Договір поруки № П/06-40/2 між ВАТ «Піреус Банк МКБ»та ТОВ «Нива-Агро НВФ»(відповідач у справі) укладено 29.05.2009р., за яким поручитель, як солідарний боржник відповідає перед банком за виконання боржником в повному обсязі зобов’язань за кредитним договором, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, штрафних санкцій, відшкодування збитків та інших платежів передбачених кредитним договором (п.2.1 договору поруки).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за   договором   поруки   поручитель поручається   перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед   кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою  може  забезпечуватися   виконання   зобов'язання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

              Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі  порушення  боржником  зобов'язання,  забезпеченого  порукою,  боржник  і  поручитель  відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За укладеним договором поруки (п. 3.4.1) поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання за кредитним договором на умовах та в порядку, що встановлені кредитним договором або в повідомленні банку шляхом перерахування грошових коштів в рахунок погашення заборгованості боржника з моменту отримання від банку письмового повідомлення про невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

Вимогу про усунення порушень за вих. № 4319/11-ІІІ від 29.11.2010р.  у якій ставились вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором № К/06-40 від 06.10.2006р., а також про дострокове виконання зобов’язань в разі непогашення боргу у 30-денний строк, було направлено також і на адресу поручителя, що підтверджується наданим до справи, на вимоги суду поштовим чеком № 0398 з описом вкладенням до рекомендованого відправлення а 04.12.2010р..

Відповідно до положень статті 554 Цивільного кодексу України боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Положеннями статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

 При врахуванні отримання відповідачем повідомлення з вимогою щодо виконання порушеного зобовязання за кредитним договором, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з поручителя заборгованості для задоволення вимог банку за кредитним договором № К/06-40 від 06.10.2006р. у розмірі 165 947, 20 доларів США (еквівалент відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 09.03.2011р. становить 1 316 807, 63 грн.), та 292 952, 46 грн. підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Строк виконання зобов’язань щодо повернення грошових коштів за кредитним договором є таким що настав достроково, однак умови договору у повному обсязі не виконані, заборгованість ОСОБА_1 залишилась непогашеною в сумах 152 513, 45 доларів США та 235 781 грн., доказів на спростування зазначеної суми боргу суду не представлено.  

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Зобов’язання щодо сплати відсотків боржником по кредитному договору, були порушені, сума нарахованих відсотків за користування кредитними коштами станом на 08.03.2011р. складає 11 590, 73 доларів США та 49 276, 27 грн., доказів зворотнього суду не представлено.

Згідно з п. 5.2 кредитного договору, банк має право за будь-яке прострочення платежів, згідно умов договору, стягнути з позичальника неустойку в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення сплати коштів.

Пеня, по розрахунку за період прострочення, у відношенні суми несвоєчасно сплачених процентів нарахована банком у розмірі 1 843, 02 доларів США, 7 895, 19 грн. та у вказаних сумах підлягає стягненню з поручителя.

Оскільки договір є обов’язковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України, враховуючи відсутність доказів сплати основного боргу по кредиту та відсотків нарахованих за фактичне користування кредитом, вимоги про стягнення вказаних сум визнаються судом обґрунтованими.  

Враховуючи вищевикладені обставини справи, що підтвердженні належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що позичальник не виконує покладені на нього зобов’язання за кредитним договором, а тому позивач на підставі ст. 543 ЦК України, п. 3.1.1 договору поруки № П/06-40/2 від 29.05.2009р. отримав право стягнення зазначеної заборгованості з поручителя.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні зобов’язання за кредитним договором № К/06-40 від 06.10.2006р. по сумі боргу що заявляється до стягнення не виконані, суми заборгованості по кредитному договору, а саме суми кредиту, процентів по кредиту та нарахованої пені не погашені, що свідчить про порушення договірних зобов’язань щодо повернення кредиту та сплаті процентів, в порядку та на умовах, встановлених кредитним договором.

З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 1 659, 47 доларів США, 2 929, 52 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Агро НВФ» (04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда 14-Г, літ. А, п/р 260090035 в АТ «Піреус Банк МКБ»МФО 300658, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33347349) на користь Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ»(юрид. адреса: 04070, м. Київ, Контрактова площа 4, ідент. код 20034231) 152 513, 45 доларів США (сто п’ятдесят дві тисячі п’ятсот тринадцять доларів США 45 центів, еквівалент за курсом НБУ станом на 09.03.2011р. складає 1 210 209, 48 грн.) заборгованості по кредиту, 11 590, 73 доларів США (одинадцять тисяч п’ятсот дев’яносто доларів США 73 центи, еквівалент за курсом НБУ станом на 09.03.2011р. складає 91 973, 53 грн.)  суми нарахованих відсотків за користування кредитом,  1 843, 02 доларів США (одну тисячу вісімсот сорок три долари США 02 центи, еквівалент станом на 09.03.2011р. складає 14 624, 54 грн.) пені, 1 659, 47 доларів США (одну тисячу шістсот п’ятдесят дев’ять доларів США 47 центів) витрат по сплаті державного мита.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Агро НВФ» (04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда 14-Г, літ. А, п/р 260090035 в АТ «Піреус Банк МКБ»МФО 300658, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33347349) на користь Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ»(юрид. адреса: 04070, м. Київ, Контрактова площа 4, ідент. код 20034231) 235 781 грн. (двісті тридцять п’ять тисяч сімсот вісімдесят одну гривню) заборгованості по кредиту, 49 276, 27 грн. (сорок дев’ять тисяч двісті сімдесят шість гривень 27 копійок) суми нарахованих відсотків за користування кредитом, 7 895, 19 грн. (сім тисяч вісімсот дев’яносто п’ять гривень 19 копійок) пені, 2 929, 52 грн. (дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят дев’ять гривень 52 копійки) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат сплачених за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 20.06.2011