Рішення

від 04.07.2011 по справі 17/125-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.11

          Справа № 17/125-10.

  За позовом           Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк в м. Суми», м. Суми

до відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко», м. Суми

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_3, м. Суми

                      2) ОСОБА_4, м. Суми

про стягнення 246 641 грн. 47 коп.

                                                                      Суддя Коваленко О.В.

Представники сторін:

Від позивача – ОСОБА_1, довіреність від 01.09.2010 року;

Від відповідача – ОСОБА_2, довіреність № 09/1472 від 21.12.2009 року;

Від 1- ї третьої особи – ОСОБА_3;

Від 2-ї третьої особи – ОСОБА_4;

В судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Саленко Н.М.

Суть спору: відповідно до вимог позовної заяви № 08/26 від 22.09.2010 року позивач просить суд стягнути з відповідача по справі – ТОВ «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми» борг в сумі 246 641 грн. 47 коп., який виник за Договором поруки № 5-57-185 від 12.03.2007 року у зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 зобов’язань по договору на іпотечний кредит № 4-04-183 від 12.03.2007 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_3 та просить покласти на відповідача судові витрати по справі.

Представник відповідача подав суду Відзив на позов № 09/1249 від 11.10.2010 року, відповідно до якого просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що після отримання позивачем оригіналів правовстановлюючих документів на квартиру №33 в будинку №3/1 по вул. Веретинівській в м. Суми відповідач виконав перед ним свої зобов‘язання, а договір поруки припинив юридичну дію, а банк отримав всі можливості до укладення з ОСОБА_3 договору іпотеки в забезпечення виконання боржником зобов‘язань за договором іпотечного кредиту.

     1-ша третя особа ОСОБА_3 проти позову заперечував.

          ОСОБА_4 подала суду клопотання від 29.11.2010 р. про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, мотивуючи його тим, що відповідно до умов договору купівлі-продажу квартири від 23.04.2010 р. вона придбала у власність у ОСОБА_3 квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.08.2010 р. Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.12.2010 року № 17/125-10 ОСОБА_4 було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

          В судове засідання 04.07.2011 року з’явилися представники позивача, відповідача та треті особи по справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача неправомірні, необґрунтовані і не підлягають задоволенню з наступних підстав:

12.03.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) та ОСОБА_3 було укладено Договір на іпотечний кредит № 4-04-183 (надалі Договір), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 34 500,00 долларів США (гривневий еквівалент 174 225 грн.), кінцевий термін повернення якого 04.03.2026 року, зі сплатою щомісячно частини суми кредиту по 158,5 долларів США, нарахованих відсотків за користування кредитом та комісійної винагороди.

Вказана сума кредиту була отримана особисто боржником безпосередньо в касі банку згідно заяви на видачу готівки № 12 від 12.03.2007 року.

Кредит надався ОСОБА_3 на дольову участь в будівництві 2-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до Договору № 553-в від 24.12.2005 року на дольову участь в будівництві житла та додаткової угоди № 1 про зміни та доповнення на дольову участь у будівництві житла від 27.12.2006 року, укладеного між ОСОБА_3 та ВКФ «Побутсервіс» ТОВ.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за договором про іпотечний кредит між Промінвестбанком та ОСОБА_3, було укладено договір застави майнових прав № 7-02-184 від 12.03.2007 року, за яким в заставу банку передалися майнові права по договору № 553-в від 24.12.2005 року на дольову участь у будівництві житла за адресою: АДРЕСА_1, площею 68,52 кв.м.

Відповідно до п. 4.1.1 Договору застави майнових прав, заставодавець у місячний термін, з моменту отримання правовстановлюючих документів на квартиру, зобов’язувався укласти з банком нотаріально посвідчений договір іпотеки квартири.

Між Промінвестбанком та ВКФ «Побутсервіс» ТОВ, яке згідно зборів учасників від 26.11.2009 року перейменовано у ТОВ «БВКК «Федорченко» (надалі поручитель), яке відповідно п. 1.3 Статуту є правонаступником ВКФ «Побутсервіс» ТОВ , 12.03.2007 року було укладено договір поруки № 5-57-185, згідно з умовами якого відповідач виступив поручителем по кредитним зобов’язанням ОСОБА_3 до моменту отримання банком від позивальника правовстановлюючих документів на житло, що придбається  та нотаріального оформлення іпотечного договору.

Відповідно до п. 5.2.3 Договору на іпотечний кредит, позичальник зобов’язується своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та проценти  за неправомірне користування кредитом, суми неустойки і збитків у порядку, передбаченому договором.

Позивач зазначає, що вищевказані умови договору ОСОБА_3 не виконав, без згоди банку провів відчуження квартири АДРЕСА_1, у зв’язку з чим, Промінвестбанк змушений був 30.06.2010 року звернутися до суду з заявою про дострокове стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по кредиту.

05.07.2010 року Ковпаківським районним судом м. Суми видано судовий наказ № 2-н-1014/2010 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ Промінвестбанку в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми» 246 641 грн. 47 коп. боргу по кредитному договору. Вказаний наказ було передано на виконання ДВС, яка 28.07.2010 року відкрила виконавче провадження.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3.1 договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов’язань за договором, кредитор має право повідомити про це поручителя шляхом направлення листа з зазначенням суми грошових коштів та рахунків, на які поручитель зобов’язаний перерахувати вказані кошти.

Відповідно до п. 3.2 Договору поруки, поручитель зобов’язаний перерахувати кредитору суму боргу не пізніше 3 діб після отримання листа.

Представник позивача зазначає, що банком 03.09.2010 року було направлено листа на адресу поручителя із зазначенням суми грошових коштів та рахунків, на які має поручитель перерахувати вказані кошти. Представник банку у вказаному листі зазначив, що станом на 30.08.2010 року борг ОСОБА_3 по кредиту становить 30 069,79 дол. США, по відсоткам – 1208,12 дол. США, комісійна винагорода за обслуговування кредиту – 2 310,41 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту – 23,82 дол. США, пеня за несвоєчасне погашення відсотків – 44,25 дол. США, пеня за порушення строків сплати комісійної винагороди  - 127, 87 грн., тому позивач просив ТОВ «БВКК «Федорченко», як солідарного боржника, перерахувати банку боргу в розмірі 31 345,98 дол. США. Представник позивача зазначає, що поручителем не було здійснено вказаного перерахунку, тому позивач звернувся до суду  з вимогою про стягнення боргу з відповідача, як поручителя за Договором поруки № 5-57-185 від 12.03.2007 року.

Судом встановлено, що відповідно до Договору про дольову участь у будівництві житла від 24.12.2005 року № 553-В, укладеного між відповідачем та 1-ю третьою особою – ОСОБА_3, останній придбав квартиру АДРЕСА_1. Для дольової участі у будівництві, ОСОБА_3 було взято кредит у Промінвестбанку  (договір на іпотечний кредит № 4-04-183 від 12.03.2007 року) під заставу майнових прав на нерухомість (договір застави майнових прав № 7-02-18 від 12.03.2007 року) та поручительство ВКФ «Побутсервіс» ТОВ (договір поруки № 5-57-185 від 12.03.2007 року).

Згідно п. 2.1 Договору поруки, відповідач зобов’язався перед позивачем відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_3 (боржника), що витікають з вищевказаного договору на іпотечний кредит та всіх додаткових угод до нього, що укладені чи будуть укладені в майбутньому, укладеного між кредитором і боржником до моменту отримання банком правовстановлюючих документів на житло, що придбається.

Відповідно до п. 5.4 Договору поруки, вказаний договір вступає в законну силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до отримання банком від позивальника правовстановлюючих документів на житло, що придбається.

Представник відповідача зазначає, що після завершення будівництва будинку по АДРЕСА_1 в грудні 2006 року, ВКФ «Побутсервіс» ТОВ, за довіреністю ОСОБА_3, отримало свідоцтво про право власності на інші документи на належне ОСОБА_3 новозбудоване нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до Акту прийому-передачі від 08.06.2007 року, ВКФ «Побутсервіс» ТОВ передало, а АК промислово-інвестиційний банк в особі керуючого філією «Сумське центральне відділення Промінвестбанку» Стельмаха І.В. прийняло оригінали правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1, в саме: Свідоцтво на право власності на нерухоме майно, витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, технічний паспорт на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Як встановлено судом, після отримання оригіналів вказаних документів банком, відповідачем було виконано свої зобов’язання за договором поруки, у зв’язку з чим, банк отримав можливість на укладення з ОСОБА_3 договору іпотеки в забезпечення виконання боржником зобов’язань за договором на іпотечний кредит.

Проте, банк не уклав договору іпотеки з ОСОБА_3 і не вніс квартируАДРЕСА_1, яку придбав ОСОБА_3, до реєстру заборон на відчуження нерухомого майна.

Відповідно до п. 577 ЦК України, якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, а застава нерухомого майна підлягає держаній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.

Враховуючи викладене, відносини щодо майнових прав, на нерухоме майно регулюються в правовому режимі як і відносини щодо самого нерухомого майна. Отже, договір застави майнових прав на квартиру мав, як і договір іпотеки, посвідчуватись нотаріально і заборона відчуження майнових прав повинна була реєструватись в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна. Вказаних дій позивачем здійснено не було.

Крім того, судом встановлено, що банком було повернуто ОСОБА_3 правовстановлюючі документи на його квартиру, що призвело до того, що не дивлячись на існування заборони відчуження майнових прав на вказану квартиру, підтверджену Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, вказана квартира була продана ОСОБА_3 ОСОБА_4 23.04.2010 року.

Відповідно до Довідки КП «Сумське МБТІ» від 29.10.2010 року, яка міститься в матеріалах справи, квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 23.04.2010 року № 1344, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5

Як зазначалося раніше, Ковпаківським районним судом м. Суми було видано судовий наказ від 05.07.2010 року по справі № 2-н-1014/2010 року про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по кредитному договору в сумі 246 641 грн. 47 коп. на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі Філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк в м. Суми».

Ковпаківським відділом ДВС Сумського міського управління юстиції було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.07.2010 року за вищевказаним виконавчим документом. Таким чином, позивач обрав для виконання зобов’язання саме основного боржника ОСОБА_3 і задовольнив свої вимоги за рахунок його майна, що підтверджено вищезазначеними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, відповідно до листа № 7960 від 20.09.2010 року Відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю, направленого директору філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми», повідомлено, що за заявою банку було проведено перевірку, щодо можливих шахрайських дій ОСОБА_3 під час укладення кредитного договору, за результатами якої було встановлено, що ОСОБА_3 не відмовляється від виконання зобов’язань по кредиту та обіцяє сплатити заборгованість в повному обсязі, а також те, що строк виконання грошового зобов’язання закінчується 04.03.2026 року.

Подання позовної заяви про стягнення заборгованості з відповідача свідчить про намір стягнути заборгованість за кредитним договором повторно, що порушує принципи стягнення такої заборгованості, передбаченої ст. 554 ЦК України, у солідарному порядку.

Оскільки встановлено факт стягнення боргу в сумі 246 641 грн. 47 коп. відповідно до судового наказу від 05.07.2010 року № 2-н-1014/2010 та враховуючи, що відповідач виконав всі покладені на нього за договором обов’язки, що підтверджено матеріалами справи, а невиконання боржником – ОСОБА_3 зобов’язань за договором іпотечного кредиту та неможливість задоволення вимог кредитора за рахунок заставленого майна стались з вини позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 246 641 грн. 47 коп. є неправомірними, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

СУДДЯ                                        О.В. КОВАЛЕНКО

Повний текст рішення підписано 07.07.2011 року.