Рішення

від 27.03.2007 по справі 35/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

35/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 35/124                                                                                                         27.03.07 р.

За позовом   Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Подільської районної у м. Києві ради

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітіус»

про                звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки      

                                                                                            Суддя  Літвінова М.Є.

Представники:

від прокуратури   не з'явились   

від позивача         Кравцов А.В.  - предст. за довір. №1210 від 26.12.2006р.        

від відповідача     не з'явились       

                            .

              В судовому засіданні 27.03.2007р., за згодою позивача, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Обставини справи:

Заступник прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Подільської районної у м. Києві ради, на підставі ст.29 ГПК України, звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітіус»про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 25 кв.м. за адресою: м. Київ, на перетині вул. Межигірська та Оленівська, 62, під розміщення МАФ (кіоску), та привести її у придатний для використання стан шляхом знесення самовільно збудованих споруд.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач самовільно займає та безпідставно користується земельною ділянкою загальною площею 25 кв.м. за адресою: м. Київ, на перетині вул. Межигірська та Оленівська, 62, під розміщення МАФ (кіоску).

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2007 року порушено провадження у справі №35/124 розгляд справи призначений на 27.03.2007 року.

          В судовому засіданні представником позивача надані суду документи на виконання вимог ухвали суду у справі №35/124 від 07.03.2007р. про порушення провадження у справі.  

          Заступник прокурора  в судове засідання не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, витребуваних документів суду не надав.  

Відповідач в судове засідання 27.03.2007р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду даної судової справи, проте ні відзиву на позовну заяву, ні інших витребуваних судом доказів не надав, своїх уповноважених представників до суду не направив, про поважність причин не з'явлення суд  не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97. № 02-5/289 “Про деякі  питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.      

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»державним інспектором управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві (Київдержземінспекції) проведені перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні Товариством з обмеженою відповідальністю «Сітіус»земельної ділянки площею 25 кв.м. за адресою: м. Київ, на перетині вул. Межигірська та Оленівська, 62.

В результаті проведених перевірок встановлено, що станом на 02.06.2006р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Сітіус»використовується земельна ділянка площею 25 кв.м. за адресою: м. Київ, на перетині вул. Межигірська та Оленівська, 62, під розміщення МАФ (кіоску).

Документи, що посвідчують право власності або право користування вказаною земельною ділянкою, в тому числі на умовах оренди, передбачені ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітіус»відсутні.

Факт незаконного використання вказаної земельної ділянки підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02.06.2006р. № 724/43.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України  покладено функцію представництва інтересів громадян та держави в судах.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України  «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушень державних інтересів. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах.

На підставі викладеного Заступник прокурора Подільського району міста Києва звернувся до суду з позовними вимогами в інтересах держави в особі Подільської районної у м. Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітіус» (відповідач), посилаючись на те, що останнім самовільно зайнята та незаконно використовується земельна ділянка площею 25 кв.м. за адресою: м. Київ, на перетині вул. Межигірська та Оленівська, 62. За твердженням заступника прокурора Подільського району міста Києва, самовільне зайняття та протиправне використання відповідачем земельної ділянки обмежує законного власника у праві розпоряджатися нею і використовувати її за своїм призначенням, що завдає істотної шкоди державним інтересам.

Представник позивача підтримав позовні вимоги заявлені Заступником прокурора Подільського району міста Києва, та просив задовольнити останні в повному обсязі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури Подільського району міста Києва, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно ст. 1 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», розмежування земель державної та комунальної власності полягає у здійснені організаційно –правових заходів щодо розподілу земель державної власності на землі територіальних громад і землі держави, а також щодо визначення і встановлені в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок державної та комунальної власності.  

Відповідно до пункту а статті 9 Земельного кодексу України та пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до п. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Відповідно до ст. 125  Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Стаття 212 Земельного кодексу України, зазначає, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.  Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред'явлення позову, відповідач безпідставно займає та користується земельною ділянкою для розміщення МАФ (кіоску) загальною площею 25 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, на перетині вул. Межигірська та Оленівська, 62.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду належні докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Прокуратури Подільського району м. Києва про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку площею 25 кв.м., яка розташована  за адресою: м. Київ, на перетині вул. Межигірська та Оленівська, 62, та привести її у придатний для використання за цільовим призначенням стан шляхом знесення самовільно збудованих споруд, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням  та охороною земель», ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 9, 123, 124, 125, 126, 212 Земельного кодексу України,  ст. ст. 29, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальність «Сітіус» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 12, рахунки в банку невідомі, код ЄДРПОУ 21625566) звільнити земельну ділянку  площею 25 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, на перетині вул. Межигірська та Оленівська, 62, та привести її у придатний для використання за цільовим призначенням стан шляхом знесення самовільно збудованих споруд.  

3.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Сітіус» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 12, рахунки в банку невідомі, код ЄДРПОУ 21625566) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

    5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                               М.Є. Літвінова

Дата підписання повного

тексту рішення: 08.05.2007р.