Постанова

від 26.07.2011 по справі 5020-7/079

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "26" липня 2011 р.                                                                                    

Справа № 5020-7/079  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Остапенко М.І. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Шедевр", м.Севастополь  

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.05.2011

зі справи № 5020-7/079

за позовом Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Севастополь (далі–відділення АМК)

до приватного підприємства "Шедевр", м.Севастополь  

про стягнення 20000,00 грн.  

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача –не з'явився;

відповідача –не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

         У вересні 2010 року відділення АМК звернулося з позовом до приватного підприємства "Шедевр" про стягнення 10000,00 грн. штрафу та 10000,00 грн. пені.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 03.03.2011 (суддя Альошина С.М.), залишеним без змін постановою Севастопольського   апеляційного господарського суду від 12.05.2011 (колегія суддів у складі: суддя Воронцова Н.В. – головуючий, судді Остапова К.А. і Проценко О.І.), позов задоволено. Стягнуто з приватного підприємства "Шедевр" до державного бюджету України 10000,00 грн. штрафу та 10000,00 грн. пені. У прийнятті зазначених рішень попередні судові інстанції виходили з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 03.03.2011, постанову суду апеляційної інстанції від 12.05.2011 та прийняти нове рішення, яким позивачу у задоволенні позову відмовити. Скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції  прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 40 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст.ст.4-2,4-3,43,84 ГПК України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та другої інстанцій норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги приватного підприємства "Шедевр".

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05.03.2009 відділенням АМК на адресу відповідача направлено вимогу № 8/260 щодо надання інформації з встановленим терміну для дачі відповіді до 20.03.2009, яка останнім одержана 13.03.2009, але інформація у встановлений строк надана не була.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відділенням АМК було направлено відповідачу листа № 8/362 від 01.04.2009 щодо надання письмових пояснень у триденний термін з дня його отримання, з приводу ненадання інформації, яка витребувалась вимогою №8/260 від 05.03.2009, який останнім одержаний 02.04.2009, але жодних пояснень відповідач позивачу не подав.

У цьому зв’язку адміністративною колегією відділення АМК було прийнято рішення від 27.08.2009 № 27/23-09-РШ "Про порушення законодавства України про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №27/15-09, яким визнано, що відповідач вчинив порушення, передбачене п.13 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації відділенню АМК в строки, встановлені головою відділення АМК.  

За вказане порушення на приватне підприємство "Шедевр" накладено штраф у розмірі 10000,00 грн., який підлягав сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Копію рішення № 27/23-09-РШ позивачем надіслано відповідачу листом від 28.08.2009, але було повернуто на адресу позивача з відміткою поштового відділення на конверті про відсутність підприємства за вказаною на конверті адресою.

У зв’язку з тим, що вказане рішення відділення АМК відповідач не  одержав, воно було опубліковане у газеті "Севастопольские известия" № 35 (1217) від 21.04.2010, а отже згідно з пунктом 3 частини другої ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача), тобто 04.05.2010.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 29.11.2010 у справі № 5020-7/145, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського від 03.02.2011, було встановлено факт обізнаності відповідача про існування рішення від 27.08.2009 № 27/23-09-РШ адміністративної колегії відділення АМК та його опублікування у газеті "Севастопольские известия" № 35 (1217) від 21.04.2010.

Частиною другою ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що рішення органів Антимонопольного комітету України є обов’язковими до виконання.

Відповідно до частини п’ятої ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.

У зв’язку з невиконанням відповідачем рішення відділення АМК від 27.08.2009 позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 20000,00 грн. заборгованості, з яких: 10000,00 грн. штрафу за порушення з боку останнього законодавства про захист економічної конкуренції та 10000,00 грн. пені, нарахованої відповідно до частини п’ятої ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та із застосуванням законодавчого обмеження її максимального розміру.

Сукупності встановлених по справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 50, 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", обґрунтовано прийнявши до уваги відсутність даних про добровільне виконання рішення адміністративної колегії відділення АМК відповідачем, дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом стягнення з відповідача суми несплачених штрафу та пені.

При цьому судами правомірно зазначено, що рішення відділення АМК у встановленому порядку недійсним не визнано та є обов’язковим до виконання.

Посилання відповідача у касаційній скарзі на те, що кореспонденція відділенням АМК ним не одержувалась, спростовуються наявними матеріалами справи і до уваги не береться.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Севастополя від  03.03.2011 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.05.2011 у справі № 5020-7/079 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "Шедевр" - без задоволення.

Суддя                                                                                             В. Селіваненко  

Суддя                                                                                             М. Остапенко   

Суддя                                                                                             В. Харченко