Рішення

від 12.03.2008 по справі 32/49

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/49

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  32/49

12.03.08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергопарк»

До                 Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.»

Про              стягнення 7 445,82 грн.

                                                                                                Суддя Хрипун О.О.

Представники:   

Від позивача        Геєць Г.В.–предст.

Від відповідача   не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ергопак»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.»  7 335,95 грн. основного боргу, 5,56 грн. пені та 104,33 грн.  трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо оплати вартості товару, поставленого згідно договору купівлі - продажу від 04.01.2007 №114-ПР та видаткових накладних.

Відповідач  відзиву на позов не надав, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва  -

ВСТАНОВИВ:

У період з жовтня місяця по грудень місяць 2006 року  згідно видаткових накладних №10768 від 04.10.2006 на суму 571,44 грн., №12333 від 09.11.2006 на суму 789,34 грн., №13028 від 27.11.2006 на суму 222,24 грн., №13156 від 29.11.2006 на суму 601,86 грн., №14022 від 20.12.2006 на суму 981,73 грн., №14305 від 26.12.2006 на суму 311,46 грн. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товарно - матеріальні цінності (господарчі побутові товари) на загальну суму 3 478,07 грн.

Крім цього, 04.01.2007 між позивачем та відповідачем укладений договір купівлі –продажу №114-ПР, за умовами п.1.1, п. 2.8  якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача матеріальні цінності (господарчі побутові товари та інше) –товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити зазначений товар в строк не пізніше ніж через 21 календарний день з моменту фактичної передачі товару.

На виконання договору купівлі - продажу від 04.01.2007 №114-ПР позивач поставив відповідачу товарно - матеріальні цінності (господарчі побутові товари) на загальну суму 3857,88 грн., що підтверджується видатковими накладними №000467 від 18.01.2007 на суму 253,14 грн., №002138 від 26.02.2007 на суму 710,16 грн., №003551 від 28.03.2007 на суму 531,32 грн., №004273  від 12.04.2007 на суму 630,37 грн., №004401 від 16.04.2007 на суму 612,10 грн., №005914 від 21.05.2007 на суму 797,99 грн., №006251 від 29.05.2007 на суму 322,80 грн.

Вартість отриманого від позивача товару відповідачем не сплачена.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення закріплені і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 вказаного кодексу).

Підставами виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.  629 Цивільного кодексу України).

Статтею 662 ЦК України передбачений обов'язок продавця передати покупцеві  товар, визначений договором купівлі - продажу, а статтею 692 цього кодексу –обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товар вартістю 7 335,95 грн., однак оплати за цей товар  відповідач не здійснив, чим порушив передбачені договором зобов'язання.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 335,95 грн. основного боргу визнаються судом  обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання  неналежне виконання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п.1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж нормою Господарського кодексу передбачений обов'язок виплати пені у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Факт несплати відповідачем повної вартості отриманого від позивача товару встановлений судом та по суті відповідачем не оспорений. Порушення відповідачем договірних зобов'язань є підставою для застосування по відношенню до нього господарських санкцій.

Пунктом 4.3 договору купівлі - продажу від 04.01.2007 №114-ПР сторони погодили, що за порушення строків розрахунків з продавцем, передбачених п.2.8 даного договору, покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що обчислюється від суми основної заборгованості за договором за кожен день прострочки, починаючи з першого дня такого прострочення.

Наведений позивачем розрахунок пені у розмірі 5,59 грн. за період з 01.07.2007 по 20.12.2007 за невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару відповідає вимогам законодавства, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки сума боргу відповідачем на користь позивача не сплачена, вимоги позивача про стягнення з відповідача 104,31 грн. трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача .

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.»(03110, м. Київ, вул. Клименка, 23 А, корп.1, кв.35, код 20057054, рахунок № 26001000282 в філії «Київ-грант»банку, МФО 322788, або з будь –якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергопак»(08150, Київська обл., м. Боярка, вул.40 років Жовтня, 36, а/с 349, код 31364122, рахунок №260053010290 в КБ «Актив-Банк», м. Київ, МФО 300852) 7 335 (сім тисяч триста тридцять п'ять) грн. 95 коп. основного боргу, 5 (п'ять) грн. 56 коп. пені, 104 (сто чотири) грн. 31 коп. трьох відсотків річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                           О.О.Хрипун  

Дата підписання рішення:23.04.2008