Постанова

від 21.05.2008 по справі 31/371

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/371

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.05.2008                                                                                           № 31/371

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Шкуліпа О.П. – дов. вих.№26 від 09.01.2008р.;

 від відповідача -Алексеєнко О.О. – дов. №562 від 14.07.2008р.;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Планета-буд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.01.2008

 у справі № 31/371  

 за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Планета-буд"

 до                                                   Відкритого акціонерного товариства "Київелектромонтаж"

 про                                                  стягнення 1013623,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача суми авансу у розмірі 1 013 623,13 грн., перерахованої за Контрактом №1 від 14.04.2003р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як субпідрядник, виконав роботи за контрактом на меншу суму, ніж позивачем було сплачено грошових коштів на користь відповідача, при цьому останній відмовляється повернути зайво перераховані кошти.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки у позивача відсутня переплата за виконані підрядні роботи по Контракту №1 від 14.04.2003р., навіть навпаки, позивач не здійснив повний розрахунок з відповідачем за вказаним контрактом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2008р. по справі №31/371 позов було задоволено в частині стягнення з відповідача 253 336,26 грн. авансового платежу. Окрім того, було присуджено до стягнення з відповідача 2 533,24 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2008р. по справі №31/371, прийнявши нове, яким позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача 1 002 256,97 грн. авансового платежу.

Відповідач також подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2008р. по справі №31/371 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційних скарг як позивача, так і відповідача мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до прийняття невірного по суті рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2008р. апеляційні скарги були прийняті до провадження та призначені до розгляду в судовому засіданні на 05.03.2008р.

          У судовому засіданні 05.03.2008р., у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 19.03.2008р.

          У судовому засіданні 19.03.2008р. представники сторін надали суду письмові пояснення по справі.

          У судовому засіданні 19.03.2008р., у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 09.04.2008р.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2008р. розгляд справи №31/371 було відкладено на 23.04.2008р.

          Ухвалою Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2008р., відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, строк вирішення спору у справі №31/371 було продовжено на один місяць.

          У судовому засіданні 23.04.2008р. представником позивача було подано заяву, погоджену з представником відповідача, про продовження строку вирішення спору у справі №31/371.

          У судовому засіданні 23.04.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 21.05.2008р.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі Закритого акціонерного товариства “Планета-Буд” та доповненнях до неї, просив суд її задовольнити та скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2008р. по справі №31/371, прийнявши нове, яким позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача 1 002 256,97 грн. авансового платежу. В задоволенні апеляційної скарги відповідача просив відмовити.

Представник відповідача у судових засіданнях підтримав апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Київелектромонтаж”, просив суд її задовольнити, скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2008р. по справі №31/371 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Окрім того, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

14.04.2003р. між Закритим акціонерним товариством “Планета-Буд” та Відкритим акціонерним товариством “Київелектромонтаж” було укладено контракт №1 (далі за текстом – Контракт).

Згідно з умовами Контракту, відповідач (Субпідрядник) зобов'язався виконати комплекс електромонтажних робіт, у тому числі: зовнішні мережі електропостачання, об'єкти електропостачання, внутрішні розподільчі мережі електросистем, системи освітлення, електрообладнання інженерних мереж, а позивач (Генпідрядник) – прийняти та оплатити виконані роботи (п.1.1, п.1.2 Контракту).

Відповідно до п.1.4 Контракту, договірна ціна підрядних робіт розраховується згідно з протоколом визначення договірної ціни, який є невід'ємною частиною Контракту. Розрахунки договірної ціни субпідрядних робіт виконуються на підставі проектно-кошторисної документації та фактично виконаних обсягів робіт згідно «Правил визначення вартості будівництва (ДБН – Д.1.-1-2000)», доповнень та інших діючих нормативних документів.

В п.2.13 Контракту визначено, що позивач перераховує відповідачу аванс для придбання матеріалів та організації робіт в розмірі, визначеному графіком фінансування будівництва.

02.01.2004р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1, у відповідності до якої договірну ціну підрядних робіт було визначено у розмірі 35 824,17 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно з платіжним дорученням №1849 від 22.05.2003р., позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 1 312 760,00 грн., а також відповідачу було передано матеріали та устаткування, належні замовнику будівництва – ДП «Укрсервіс Мінтрансу», на загальну суму 7 120 751,95 грн., про що позивачем, відповідачем та замовником робіт було складено Акти №2 від 20.01.2004р., №12 від 20.01.2004р., №13 від 01.07.2004р. (копії названих документів наявні в матеріалах справи).

Відповідно до умов Контракту, відповідач виконав комплекс електромонтажних робіт з реконструкції адміністративного будинку Міністерства транспорту України, розташованого за адресою: м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, про що було складено довідки про вартість підрядних робіт та витрат за формою КБ-3 за період: травень, червень-листопад 2003р., січень-березень, вересень-жовтень 2004р., січень 2005р. на загальну суму 22 734 267,00 грн.

На підставі вказаних довідок за формою КБ-3 позивач перерахував відповідачу грошові кошти за виконані підрядні роботи.  

Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що  протягом 2003-2005рр. позивачем було перераховано на користь відповідача за спірним Контрактом 22 987 603,26 грн. Зважаючи на те, що загальна сума виконаних відповідачем робіт та витрат становить 22 734 267,00 грн., тобто менша, ніж сума грошових коштів, перерахована позивачем, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що різниця між вказаними сумами, а саме 253 336,26 грн., підлягає стягненню на користь позивача як така, що була перерахована без достатніх правових підстав.

Апеляційний суд вважає, що в цій частині рішення місцевого господарського суду було прийнято з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, з огляду на наступне.

Відповідно до умов Контракту (п.2.7, п.2.8, п.2.12), прийняття виконаних підрядних робіт здійснюється на підставі довідок про вартість підрядних робіт та витрат за формою КБ-3 та Актів виконаних робіт за формою КБ-2в. Також, Субпідрядник (відповідач) перераховує Генпідряднику (позивачу) 1% від суми виконаних (генпідрядних) робіт.

Як уже зазначалось вище, відповідач виконав субпідрядні роботи на загальну суму 22 734 267,00 грн., що підтверджується довідками за формою КБ-3 на аналогічну суму. Дана сума відповідає лише вартості робіт та матеріалів, які надавались позивачем, оскільки вартість матеріалів Замовника (ДП «Укрсервіс Мінтрансу») вираховувалась із вартості робіт і не вказувалась в довідках за формою КБ-3.

За період 2003-2005рр. позивач перерахував відповідачу 15 431 178,02 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №1849 від 22.05.2003р. на суму 1 312 760,00 грн., №3376 від 04.07.2003р. на суму 400 000,00 грн., №3457 від 07.07.2003р. на суму 300 000,00 грн., №3950 від 18.07.2003р. на суму 500 000,00 грн., №4314 від 28.07.2003р. на суму  150 000,00 грн., №5891 від 17.09.2003р. на суму 500 000,00 грн., №5978 від 18.09.2003р. на суму  100 000,00 грн., №6442 від 30.09.2003р. на суму 425 000,00 грн., №6505 від 02.10.2003р. на суму 500 000,00 грн., №6618 від 06.10.2003р. на суму 200 000,00 грн., №6796 від 13.10.2003р. на суму 200 000,00 грн., №6951 від 15.10.2003р. на суму  100 000,00 грн., №7150 від 21.10.2003р. на суму 356 698,08 грн., №7248 від 23.10.2003р. на суму  100 000,00 грн., №7504 від 31.10.2003р. на суму 100 000,00 грн., №7551 від 03.11.2003р. на суму  100 000,00 грн., №7611 від 04.11.2003р. на суму  50 000,00 грн., №7712 від 06.11.2003р. на суму 100 000,00 грн., №7862 від 11.11.2003р. на суму 50 000,00 грн., №7886 від 12.11.2003р. на суму 100 000,00 грн., №8280 від 24.11.2003р. на суму  100 000,00 грн., №8509 від 01.12.2003р. на суму 400 000,00 грн., №8613 від 04.12.2003р. на суму  100 000,00 грн., №8690 від 05.12.2003р. на суму  100 000,00 грн., №8843 від 10.12.2003р. на суму  400 000,00 грн., №9005 від 12.12.2003р. на суму 497 803,00 грн., №9454 від 25.12.2003р. на суму  70 950,00 грн., №9629 від 30.12.2003р. на суму 200 000,00 грн., №11020 від 16.02.2004р. на суму  240 011,40 грн., №11221 від 18.0.2004р. на суму  100 000,00 грн., №11628 від 27.02.2004р. на суму 400 000,00 грн., №11887 від 04.03.2004р. на суму 200 000,00 грн., №11966 від 09.03.2004р. на суму 300 000,00 грн., №12027 від 10.03.2004р. на суму 237 774,41 грн., №12456 від 25.03.2004р. на суму 119 852,54 грн., №12511 від 26.03.2004р. на суму 100 000,00 грн., №12881 від 05.04.2004р. на суму 50 000,00 грн., №13105 від 09.04.2004р. на суму 235 673,29 грн., №13340 від 16.04.2004р. на суму 200 000,00 грн., №14513 від 14.05.2004р. на суму 200 000,00 грн., №14594 від 17.05.2004р. на суму  100 000,00 грн., №14703 від 18.05.2004р. на суму 100 000,00 грн., №14774 від 19.05.2004р. на суму 200 000,00 грн., №14970 від 20.05.2004р. на суму 100 000,00 грн., №15738 від 07.06.2004р. на суму 100 000,00 грн., №15937 від 08.06.2004р. на суму 100 000,00 грн., №16310 від 16.06.2004р. на суму 100 000,00 грн., №16380 від 17.06.2004р. на суму 100 000,00 грн., №16453 від 158.06.2004р. на суму 100 000,00 грн., №16609 від 22.06.2004р. на суму 100 000,00 грн., №16795 від 30.06.2004р. на суму 100 000,00 грн., №17213 від 27.07.2004р. на суму 100 000,00 грн., №17855 від 27.07.2004р. на суму 300 000,00 грн., №17902 від 28.07.2004р. на суму 100 000,00 грн., №18026 від 30.07.2004р. на суму 100 000,00 грн., №18461 від 10.08.2004р. на суму 100 000,00 грн., №18534 від 11.08.2004р. на суму 100 000,00 грн., №18735 від 16.08.2004р. на суму 300 000,00 грн., №18869 від 18.08.2004р. на суму 100 000,00 грн., №19391 від 31.08.2004р. на суму 100 000,00 грн., №19961 від 15.09.2004р. на суму 94 539,84 грн., №21958 від 01.11.2004р. на суму 569 799,95 грн., №22741 від 22.11.2004р. на суму 1 445 125,09 грн., №22964 від 23.11.2004р. на суму 200 000,00 грн., №23385 від 02.12.2004р. на суму 200 000,00 грн., №24211 від 20.01.2005р. на суму 100 000,00 грн., №25649 від 09.03.2005р. на суму 100 000,00 грн., №26370 від 31.03.2005р. на суму 125 190,42 грн., №26761 від 13.04.2005р. на суму 100 000,00 грн., №31841 від 05.07.2005р. на суму 100 000,00 грн. (копії вказаних платіжних доручень наявні в матеріалах справи).

Позивачем було надано відповідачу матеріалів та послуг на загальну суму 6 179 148,70 грн., про що, зокрема, зазначено в Акті звірки взаєморозрахунків від 22.10.2007р., складеного відповідачем.

Окрім того, в матеріалах справи наявна копія Постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2006р. у справі №31/16, в якій апеляційним судом досліджувався порядок здійснення розрахунків між сторонами за Контрактом №1 від 14.04.2003р., який є предметом розгляду у справі №31/371, та  встановлено, що при взаєморозрахунках не було враховано Акт №12 від 20.01.2004р. про передачу Відкритому акціонерному товариству «Київелектромонтаж» (відповідачу у справі №31/371) матеріалів на загальну суму 2 126 197,25 грн.

В ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вказана Постанова апеляційного суду була залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2006р.

Посилання відповідача на те, що матеріали, вказані в Акті №12 від 20.01.2004р. на суму 2 126 197,25 грн., були перерозподілені та включені в інші Акти (№12 від 20.01.2004р. на суму 599 385,78 грн., №13 від 01.07.2004р. на суму 310 685,46 грн.), а Акт №12 від 20.01.2004р. анульовано, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в Актах, про які зазначає відповідач, відсутні посилання на первинний Акт №12 від 20.01.2004р. на суму 2 126 197,25 грн., а також не надано доказів анулювання останнього.

Таким чином, під час розгляду справи було встановлено, що позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у розмірі 15 431 178,02 грн., надав послуги та матеріали на суму 8 305 345,95 грн. (з урахуванням Акту №12 від 20.01.2004р. на 2 126 197,25 грн.), що в сукупності становить 23 736 523,97 грн., при цьому, загальний розмір виконаних відповідачем підрядних робіт та витрат складає лише 22 734 267,00 грн. Отже, сума переплати позивачем грошових коштів за Контрактом становить 1 002 256,97 грн., а не 253 336,26 грн., як зазначено в оскаржуваному Рішенні місцевого господарського суду.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про відсутність факту переплати з боку позивача за Контрактом, а навпаки, наявність заборгованості у сумі 1 600 000,00 грн., що підтверджується Актом звірки від 31.12.2004р., є необґрунтованим, оскільки, як уже зазначалось вище, під час складання даного Акту звірки сторонами не було враховано Акт №12 від 20.01.2004р. про передачу відповідачу матеріалів на суму 2 126 197,25 грн.

Правовідносини щодо майна, набутого без достатніх правових підстав, врегульовані положеннями глави 83 Цивільного кодексу України

Зокрема, згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч.1 ст. 1213 Цивільного кодексу України).

Відповідно до норм Цивільного кодексу України (ст. ст. 179, 190, 192), до майна (речей) віднесено також гроші (грошові кошти) в національній валюті України – гривні або іноземній валюті.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивачем було перераховано грошові кошти за Контрактом №1 від 14.04.2003р. у більшому розмірі, ніж вартість виконаних підрядних робіт та витрат відповідача за вказаним Контрактом, у зв'язку з чим сума переплати, яка становить 1 002 256,97 грн., має бути повернута позивачу шляхом стягнення з відповідача.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України,  обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача безпідставно перерахований авансовий платіж у розмірі 1 013 623,13 грн., проте, зважаючи на той факт, що під час розгляду справи було встановлено, що сума безпідставно отриманих відповідачем коштів складає 1 002 256,97 грн., позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 1 002 256,97 грн. В іншій частині – в позові має бути відмолено.

Таким чином, апеляційний суд констатує, що в частині задоволених позовних вимог рішення суду першої інстанції було прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  

За результатами розгляду апеляційний скарг позивача та відповідача, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, Рішення Господарського суду міста Києва у справі №31/371 від 21.01.2008р. в частині задоволення позову – зміні в сумі задоволених вимог, в іншій частині – без змін. Апеляційна скарга відповідача з викладених у ній підстав задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони відповідно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: на позивача у сумі 115,01 грн. (113,67 грн. – державне мито за подання позовної заяви, 01,34 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), на відповідача у сумі 15 208,22 грн. (10 022,56 грн. – державне мито за подання позовної заяви, 116,66 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5 069,00 грн. - державне мито за подання апеляційної скарги).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 69, 77, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Планета-Буд” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва у справі №31/371 від 21.01.2008р. змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Київелектромонтаж” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67, код ЄДРПОУ 04012750) на користь Закритого акціонерного товариства “Планета-Буд” (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 32-Б, код ЄДРПОУ 25638927) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 1 002 256,97 грн. (один мільйон дві тисячі двісті п'ятдесят шість гривень 97 копійок) авансового платежу за Контрактом №1 від 14.04.2003р.; 10 022,56 грн. (десять тисяч двадцять дві гривні 56 копійок) державного мита; 116,66 грн. (сто шістнадцять гривень 66 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ».  

3. В задоволенні апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства “Київелектромонтаж” відмовити.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Київелектромонтаж” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67, код ЄДРПОУ 04012750) на користь Закритого акціонерного товариства “Планета-Буд” (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 32-Б, код ЄДРПОУ 25638927) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 5 069,00 грн. (п'ять тисяч шістдесят дев'ять гривень 00 копійок) державного мита за подання та розгляд апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

6. Матеріали справи №31/371 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  до касаційного суду у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 27.05.08 (відправлено)