Рішення

від 23.04.2008 по справі 32/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  32/11

23.04.08

За позовомМіністерства оборони України

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт"

Простягнення 53 915,20 грн.

За зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт"

ДоМіністерства оборони України

Простягнення 640 793,48 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники   

Від позивача                    Маєвський С.В. –пров.сп.відд.

Від відповідача          Саврицька Т.М. –предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

28.12.2007 міністерство оборони України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Юркорт" 53 915,20 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання договору на закупівлю товарів за державні кошти від 01.06.2007    № 247/1/07/39 за період з 01.10.2007 по 30.11.2007.

Відповідач позовні вимоги заперечує, зазначаючи, що звертався до позивача з пропозицією перенесення термінів поставки до 30.11.2007 і, оскільки позивач не направив відповіді, в силу п. 3 ст. 188 ГК України відповідач вважав, що до договору від 01.06.2007    № 247/1/07/39 були внесені відповідні зміни. Відповідач також вказав на невірний розрахунок штрафних санкцій.

В судовому засіданні 15.02.2008 позивачем подана заява про збільшення позовних вимог на 116 280,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що умовами договору передбачено, що у разі порушення умов виконання договору, забезпечення виконання договору не повертається. Забезпеченням виконання даного договору була надана відповідачем банківська гарантія від 29.05.2007 № SEB 29/05/07/1, яку банк не визнав.    

Відповідач у відзиві зазначив, що до з'ясування всіх обставин справи правоохоронними органами виплата коштів згідно банківської гарантії є безпідставною.

21.02.2008 ТОВ "Юркорт" для сумісного розгляду з первісним позовом у справі 32/11 подано зустрічну позовну заяву про стягнення з Міністерства оборони України вартості поставленої продукції на суму 620 160,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 20 633,48 грн.

В судовому засіданні 04.04.2008 позивач за зустрічним позовом подав заяву про збільшення позовних вимог у зв'язку з перерахуванням штрафних санкцій станом на 04.04.2008. Позивач за зустрічним позовом просить стягнути з Міністерства оборони України вартість поставленої продукції на суму 620 160,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 35 734,79 грн.

Відповідач за зустрічним позовом позовні вимоги заперечує, стверджуючи, що у зустрічному позові об'єднано вимоги про стягнення 105000,00 грн. за договором від 19.10.2007 № 247/1/07/120, що не є предметом розгляду у даній справі. Крім того, відповідач за зустрічним позовом повідомив, що оплата поставленої продукції призупинена у зв'язку з виявленою підробкою банківської гарантії.   

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2007 між Міністерством оборони України та ТОВ "Юркорт" було укладено договір № 247/1/07/39 на закупівлю товарів за державні кошти, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити позивачу продукцію спеціального призначення у кількості та терміни зазначені у специфікації постачання продукції до 01.10.2007.

Пунктом 2.5 договору від 01.06.2007 № 247/1/07/39 сторони погодили, що датою виконання зобов'язання по постачанню продукції є дата підписання вантажоодержувачем акту форми ; "Акт прийому" за умови дотримання вимог п.п. 3.1 –3.5 цього договору щодо якості та порядку прийняття продукції.

Відповідно до п. 4.3 договору від 01.06.2007 № 247/1/07/39 загальна сума договору складає 775 200,00 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Пунктом 11.2 договору від 01.06.2007 № 247/1/07/39 сторони передбачили, що дійсними та обов'язковими для сторін визнаються зміни та доповнення, які внесені ними у цей договір за взаємною згодою та з врахуванням п. 12.1 цього договору.

Листом від 24.09.2007 вих. № 24/09-07 відповідач звернувся до позивача з пропозицією продовження строків постачання до 30.11.2007 у зв'язку з тим, що підприємством монополістом Російської Федерації несвоєчасно поставлені комплектуючі.

З посиланням на ст. 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" листом від 24.10.2007 позивач відмовився від перенесення терміну постачання продукції за договором від 01.06.2007 № 247/1/07/39.   

Судом не приймаються твердження відповідача про зміну строків поставки, оскільки порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 188 ГК України не дає права відповідачу на односторонню зміну умов договору.

Як встановлено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На виконання умов договору відповідачем 25.06.2007 було поставлено позивачу продукцію, передбачену договором від 01.06.2007 № 247/1/07/39, на загальну суму             155 040,00 грн., що підтверджується актом прийому № 6/57 від 25.06.2007 та посвідченням № 3 від 22.06.2007.

31.10.2007 відповідачем було поставлено позивачу продукцію, передбачену договором від 01.06.2007 № 247/1/07/39, на загальну суму 310 080,00 грн., що підтверджується актом прийому № 12/86 від 31.10.2007 та посвідченням № 11 від 30.10.2007.

30.11.2007 відповідачем було поставлено позивачу продукцію, передбачену договором від 01.06.2007 № 247/1/07/39, на загальну суму 310 080,00 грн., що підтверджується актом прийому № 12/86 від 30.11.2007 та посвідченням № 16 від 30.11.2007.

Всього відповідачем на виконання договору від 01.06.2007 № 247/1/07/39 відповідачем було поставлено продукцію на загальну суму 775 200,00 грн., як і передбачено умовами договору.

Таким чином, період прострочення виконання зобов'язання щодо поставки продукції за договором  від 01.06.2007 № 247/1/07/39 становить:

з 01.10.2007 по 30.10.2007 –30 днів (вартість непоставленої продукції –620 160,00 грн.);

з 31.10.2007 по 29.11.2007 –30 днів (вартість непоставленої продукції –310 080,00 грн.).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 5.1 договору від 01.06.2007 № 247/1/07/39 передбачено, що за недопоставку або несвоєчасну поставку продукції постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленої (несвоєчасно поставленої) продукції за кожний день прострочення поза строк, передбачений цим договором. За відмову від поставки, а також за порушення строків поставки продукції понад 30 діб з постачальника стягується штраф у розмірі 7 відсотків вартості непоставленої продукції.

Судом враховується, що позивачем у позовній заяві невірно розраховано суму пені, яка, за розрахунком суду за період з 01.10.2007 по 29.11.2007 складає 27 907,20 грн.

Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення 27907,20 грн. пені та 21705,60 грн. штрафу за прострочення виконання зобов'язання щодо поставки продукції за договором від 01.06.2007 № 247/1/07/39 визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача 116 280,00 грн. не можуть бути задоволені, виходячи з наступного.

Розділом 9 договору від 01.06.2007 № 247/1/07/39 сторони передбачили, що  забезпеченням виконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором у розмірі 15% від суми є банківська гарантія від 29.05.2007 № SEB 29/05/07/1, яка видана відкритим акціонерним товариством "СЕБ банк" на суму 116 280,00 грн. Позивач зобов'язався повернути дану банківську гарантія протягом 10 календарних днів з моменту документального підтвердження виконання постачальником всіх умов договору у повному обсязі, та у визначені строки.

Пунктом 9.3 договору від 01.06.2007 № 247/1/07/39 сторони погодили, що у разі, якщо будуть мати місце порушення щодо виконання умов цього договору, забезпечення виконання договору не повертається.

 Забезпеченням виконання даного договору була надана відповідачем банківська гарантія від 29.05.2007 № SEB 29/05/07/1, яку банк не визнав. Листом від 09.11.2007 № 12/5787 ВАТ "СЕБ Банк" повідомив, що Куренівське відділення ВАТ "СЕБ Банк" та ВАТ "СЕБ Банк" не видавали жодних банківських гарантій ТОВ "Юркорт", зокрема і гарантії від 29.05.2007 № SEB 29/05/07/1, а тому банк не вбачає підстав для виплати Міністерству оборони України коштів у сумі 116 280,00 грн.

Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Чинне законодавство не передбачає відповідальності принципала за невиконання гарантом своїх зобов'язань за гарантією. Не передбачає цивільне законодавство також і відповідальності боржника у разі недійсності забезпечення виконання зобов'язання –банківської гарантії.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач не надав належних доказів наявності підстав для стягнення з відповідача 116280,00 грн.

Згідно з п. 4.5 договору  від 01.06.2007 № 247/1/07/39 розрахунки за фактично поставлену на склад продукцію здійснюються протягом 10 банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дня надання постачальником замовнику належним чином оформлених документів: рахунку-фактури, акту за формою 4, посвідчення представництва замовника, двох екземплярів повідомлення форми 280 та видаткової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Юркорт" свої зобов'язання за договором від 01.06.2007 № 247/1/07/39 виконало, поставивши позивачу продукцію на загальну суму 775 200,00 грн., в тому числі 25.06.2007 –на суму 155 040,00 грн., 31.10.2007 –на суму 310 080,00 грн., 30.11.2007 –на суму 310 080,00 грн.

Міністерство оборони України свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару виконало частково, сплативши лише 155 040,00 грн. за 4 комплекти виробів, які були вчасно поставлені. Як пояснив відповідач за зустрічним позовом, сплата коштів за поставлену продукцію призупинена у зв'язку з виявленням факту недійсності банківської гарантії.

Зобов'язання повинні виконуватися належним чином урахуванням норм статей 525, 526 ЦК України відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з відсутністю правових підстав для зупинення виконання Міністерством оборони України зобов'язань щодо оплати отриманої за договором від 01.06.2007                 № 247/1/07/39 продукції, вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 620 160,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За заявлений позивачем за зустрічним позовом період станом на 04.04.2008 сума 3% річних від суми прострочення виконання грошового зобов'язання становить: 310 080,00 грн. х 3 : 100 х 33 : 365 + 620 160,00 грн. х 3 : 100 х 72 : 365 = 841,04 + 3669,98 = 4 511,02 грн.

Таким чином, вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню у розмірі 4 511,02 грн.

Вимоги ТОВ "Юркорт" про стягнення пені в розмірі 17 116,41 грн. не можуть бути задоволені, оскільки умовами договору від 01.06.2007 № 247/1/07/39 не передбачено відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, а згідно зі ч. 1 ст. 547 правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 вказаного Закону лише обмежує розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, подвійною облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, у розмірі 49 612,80 грн. В іншій частині первісний позов задоволенню не підлягає.

Вимоги позивача за зустрічним позовом визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 620 160,00 грн. основного боргу та 2828,95 грн. нарахувань трьох відсотків річних. В іншій частині зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 38 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від сплати державного мита звільняються державні замовники та виконавці державного замовлення - за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах про відшкодування збитків, завданих при укладенні, внесенні змін до державних контрактів, а також невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за державним контрактом на поставку продукції для державних потреб. 

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт" (код 30488139; м. Київ, вул. Генерала Наумова,  23-Б; р/р 260022611100 в ВАТ "СЕБ Банк", МФО 300175, або з будь-яких рахунків, виявлених під час виконавчого провадження) на користь Міністерства оборони України (код 00034022; м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; р/р  35222122003192 в ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172) 49 612 (сорок дев'ять тисяч шістсот дванадцять) грн. 80 коп. штрафних санкцій.

В задоволенні інших позовних вимог за первісним позовом відмовити.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства оборони України (код 00034022; м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; р/р  35222122003192 в ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркорт" (код 30488139; м. Київ, вул. Генерала Наумова,  23-Б; р/р 260022611100 в ВАТ "СЕБ Банк", МФО 300175, або з будь-яких рахунків, виявлених під час виконавчого провадження) 620 160,00 грн. (шістсот двадцять тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп. основного боргу та 4 511 (чотири тисячі п'ятсот одинадцять) грн.      02 коп. трьох відсотків річних.

В задоволенні інших позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун