Рішення

від 03.06.2008 по справі 26/70

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/70

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.06.08 р.                                                                                                    Справа № 26/70                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.                                                                                                

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Машвуглезбут”, м.Макіївка

про стягнення 5971,78 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Моргуліна І.М., Хомутянський А.М. – за довіреністю

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

           До господарського суду Донецької області звернулося Державне підприємство „Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Машвуглезбут”, м.Макіївка, про стягнення 5971,78 грн. – суми заборгованості за поставлену вугільну продукцію.

            В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на квитанції про прийом вантажу; вимогу про сплату коштів № 272 від 15.02.2008р.; опис про поштове вкладення; наказ Міністерства палива та енергетики України № 158 від 31.03.2003р.; наказ Міністерства вугільної промисловості України № 114-к/к від 16.08.2007р.; лист № 38 від 27.02.2001р.; заяву про припинення зобов'язання зарахуванням від 06.05.2003р.

          Позивач надав суду уточнення до позову № 1065 від 19.05.2008р., у яких посилається на ст. 11 Цивільного кодексу України, відповідно до якої вважає, що у сторін виникли цивільні права та обов'язки.

          Під час розгляду справи позивач надав суду платіжні доручення № 73161 від 16.03.2001р, № 73092 від 16.03.2001р., № 73189 від 17.03.2001р., № 73190 від 17.03.2001р., № 73793 від 31.03.2001р., які просив залучити до матеріалів справи.

          Відповідач заперечень проти позову суду не надав та у судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим справу розглянуто в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

Позивачем у позові зазначено адресою відповідача: вул. Другої П”ятирічки, 27А, м.Макіївка, Донецька область. Під час розгляду справи позивач також надав суду довідку Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4-23/56 від 21.01.2008р., відповідно до якої місцезнаходженням відповідача є: вул. Другої П”ятирічки, 27А, м.Макіївка, Донецька область, тобто та адреса, за якою судом надсилалися процесуальні документи по справі.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 04.04.2008р., у зв”язку із обранням судді Наумової К.Г. на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду, справу № 26/70 було передано на розгляд судді Донець О.Є.

Дослідивши матеріали справи, та вислухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

           Відповідно до листа № 38 від 27.02.2001р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Машвуглезбут”, м.Макіївка, Державною холдінговою компанією „Ровенькиантрацит”, м.Ровенки, була здійснена поставка вугільної продукції марок АС/АМ/АШ на суму 171436,66 грн. Даний факт підтверджується квитанціями „Укрзалізниці” про прийом вантажу.

          Відповідно до квитанцій про прийом вантажу № 48863205 від 12.03.2001р., № 48863255, № 48915911 від 14.03.2001р., № 48863283 від 15.03.2001р., № 48863668, № 48863661 від 29.03.2001р. Державна холдінгова компанія „Ровенькиантрацит”, м.Ровенки поставила вугільну продукцію Товариству з обмеженою відповідальністю „Машвуглезбут”, м.Макіївка.

Відповідно до листа від 06.05.2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Машвуглезбут”, м.Макіївка та Державною холдинговою компанією „Ровенькиантрацит” здійснений взаємозалік по договору № 8/13-07-2000 від 26.07.2000р. При цьому відповідно до ст. 217 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди про припинення зобов'язання Державної холдингової компанієї „Ровенькиантрацит” перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Машвуглезбут”, м.Макіївка на суму 165464,88 грн. заліком зустрічної однорідної вимоги.

          Згідно із наказом Міністерства палива та енергетики України № 158 від 31.03.2003р. „Про реорганізацію ДХК „Ровенькиантрацит”, Державну холдингову компанію „Ровенькиантрацит” реорганізовано та державні відкриті акціонерні товариства – дочірні підприємства ДХК: „Шахта ім. М.В.Фрунзе”, „Шахта ім. В.В.Вахрушева”, „Шахта „Ворошиловська”, „Шахта ім. Космонавтів”, „Шахта № 81 „Київська”, „Шахта ім. Ф.Е.Дзержинського”, „Шахтоуправління „Ровенське”, „ГЗФ „Ровеньківська”, „ГЗФ „Вахрушевська”, „ЦЗФ „Комендантська”, шляхом їх злиття та створення на їх базі Державного підприємства „Ровенькиантрацит” (юридична адреса: 94784, Луганська обл., м.Ровеньки, вул. Комуністична,6).

          15.02.2008р. Державне підприємство „Ровенькиантрацит” на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Машвуглезбут”, м.Макіївка направило вимогу № 272 про сплату коштів, у якій просило перерахувати у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги заборгованість у сумі 5971,78 грн.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання, поставив відповідачеві вугільну продукцію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема квитанціями про прийом вантажу.

          Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної сплати отриманої вугільної продукції у встановлені строки не виконав.

          Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

          Отже, внаслідок дій сторін (звернення відповідача до позивача із проханням поставити вугілля, відвантаження вугілля позивачем відповідачеві) між сторонами виникли цивільні правовідносини, пов'язані з постачанням продукції, а саме – позивач зобов'язався поставити відповідачеві вугілля, а у відповідача виникло зобов'язання з його сплати.

          Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Вимога позивача про сплату боргу відповідачем залишена без задоволення.

          Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, позивач звернувся до суду із позовом, та просить суд стягнути з відповідача 5971,78 грн. – суми заборгованості за поставлену вугільну продукцію.

           Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.       

                      Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.

Позовні вимоги підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями квитанцій про прийом вантажу, вимоги про сплату коштів № 272 від 15.02.2008р., опису про поштове вкладення, наказу Міністерства палива та енергетики України № 158 від 31.03.2003р., наказу Міністерства вугільної промисловості України № 114-к/к від 16.08.2007р., листа № 38 від 27.02.2001р., заяви про припинення зобов'язання зарахуванням від 06.05.2003р.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.           

                      Згідно із ст. 267 зазначеного кодексу , позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.      

                      Заяв про застосування строку позовної давності до суду не надходило, отже позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5971,78 грн. – суми заборгованості за поставлену вугільну продукцію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач до судового засідання не з'явився, проти позову не заперечив, обставини, викладені у позові, не спростував, доказів сплати вищезазначеної суми на користь позивача суду не надав.

           Судові витрати покладаються на відповідача.

           Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 257, 267, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, суд

                                                 В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Машвуглезбут”, м.Макіївка, - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Машвуглезбут”, м.Макіївка (86104, м.Макіївка, Донецька область, Гірницький район, вул. Другої П”ятирічки, 27А, іден. код 25114213) на користь Державного підприємства „Ровенькиантрацит” (94700, м.Ровеньки, вул. Комуністична, 6, поточний рахунок 26008301230607 в ПІБ м.Ровеньки, МФО 304502, код ЄДРПОУ 32320704) 5971,78 грн. – суму заборгованості за поставлену вугільну продукцію, 102,00 грн. – витрати по сплаті державного мита, 118,00 грн. – витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.          

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оголошено 03.06.2008р.                         

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3. у справу

          Вик. Марченко Ю.О.