Постанова

від 03.06.2008 по справі 38/374

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2008 р. № 38/374

Доповідач - суддя Плюшко І.А.

Вищий господарський с уд України у складі колегії с уддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Разводової С.С.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритом у

судовому засіданні каса ційну

скаргу Міністер ства охорони навколишнього с ередовища України

та касаційне подання Першого заступника проку рора Житомирської області

на рішення господ арського суду міста Києва ві д 18.12.2007 року

на постанову Київ ського апеляційного господа рського суду від 14.02.2008 року

у справі № 38/374

господарського суду міста Києва

за позовом Першог о заступника прокурора Житом ирської області в

інтересах держави в особі Міністерства охорон и навколишнього середовища У країни

до відповідачів 1. Спільного українсько-іспан ського підприємства "Іскор"

2. Підприємства з ін оземними інвестиціями за уча стю українського капіталу - фірми товариство з обмеженою відповідальністю "Вітал-Тер "

3. Акціонерного бан ку "Національні інвестиції"

Про визнання недій сним договору

за участю представник ів:

прокурора - Сахно Н. В. посвідчення №99 від 20.05.2004 року

позивача - не з'явили сь

відповідача - Лоза Д.О. - довіреність у справі

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2007 року Перш ий заступник прокурора Житом ирської області в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього серед овища України звернувся до г осподарського суду міста Киє ва з позовом до відповідачів 1. Спільного українсько-іспан ського підприємства "Іскор" 2.П ідприємства з іноземними інв естиціями за участю українсь кого капіталу - фірми товари ство з обмеженою відповідаль ністю "Вітал-Тер" 3. Акціонерно го банку "Національні інвест иції" про визнання недійсним договору.

Рішенням господарськог о міста Києва від 18.12.2007 року (суд дя Власов Ю.Л.), залишеним без з мін постановою Київського ап еляційного господарського с уду від 14.02.2008 року (судді: Зелені н В.О., Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.) в п озові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апе ляційного господарських суд ів, Міністерство охорони нав колишнього середовища Украї ни звернулося до Вищого госп одарського суду України з ка саційною скаргою, в якій прос ить судові акти попередніх і нстанцій скасувати та постан овити нове рішення, яким позо вні вимоги Першого заступник а прокурора Житомирської обл асті задовольнити.

Вимоги касаційної скарги М іністерство охорони навколи шнього середовища України об ґрунтовує тим, що рішення гос подарського суду міста Києва та постанова апеляційного г осподарського суду Київсько ї області прийняті з неповни м з'ясуванням обставин, що маю ть значення для справи, а саме зроблені судами висновки не відповідають обставинам спр ави, а рішення та постанова бу ли прийняті з неповним з'ясув анням обставин. У своїй касац ійній скарзі скаржник, зокре ма, стверджує, що судами попер едніх інстанції не було взят о до уваги наявність порушен их кримінальних справ по фак ту фіктивності ТОВ “Гаудія”, не було з' ясовано обставин и щодо стадії на якій перебув ають такі кримінальні справи . Також скаржник стверджує, що судом першої та апеляційної інстанцій не було взято до ув аги і ту обставину, що договір між СП “Іскор” і ТОВ “Фірма “В італ-Тер” в частині купівлі-п родажу векселя № 32073513827 укладено внаслідок помилки, яка відпо відно до абз. 2 ч. 1 ст. 229 Цивільно го Кодексу України має істот не значення.

Не погоджуючись з винесени ми процесуальними документа ми господарських судів, Перш ий заступник прокурора Житом ирської області звернувся з касаційним поданням, в якому просить їх скасувати, позов з адовольнити, оскільки вважає , що вони були прийнятті з пору шенням норм матеріального пр ава, зокрема, ст. 229 Цивільного К одексу України.

Колегія суддів, обговоривш и доводи касаційної скарги, з аслухавши пояснення предста вників сторін, перевіривши м атеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин сп рави та повноту їх встановле ння, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та проце суального права, вважає, що ка саційна скарга не підлягає з адоволенню з наступних підст ав.

Відповідно до роз' яснень Пленуму Верховного Суду Укр аїни, що викладені в п.1 Постан ови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закон одавства і всебічно перевіри вши обставини, вирішив справ у відповідно до норм матеріа льного права, що підлягають з астосуванню до даних правові дносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю від ображені обставини, що мають значення для даної справи, ви сновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають д ійсності і підтверджуються д остовірними доказами, дослід женими у судовому засіданні.

Рішення місцевого та поста нова апеляційного суду відпо відають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всеб ічному, повному і об' єктивн ому розгляді в судовому проц есі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господ арського процесуального код ексу України касаційна інста нція не має права встановлюв ати або вважати доведеними о бставини, що не були встановл ені у рішенні або постанові г осподарського суду чи відхил ені ним, вирішувати питання п ро достовірність того чи інш ого доказу, про перевагу одни х доказів над іншими, збирати нові докази або додатково пе ревіряти докази.

Вирішуючи спір по суті зая влених вимог, суди першої та а пеляційної інстанцій встано вили, 11 листопада 2003 року між Пі дприємством з іноземними інв естиціями за участю українсь кого капіталу - фірми товар иство з обмеженою відповідал ьністю "Вітал-Тер" та Акціонер ним банком "Національні інве стиції" укладено договір № 122-2 003/К, згідно умов якого відпові дач 3 зобов' язався за доруче нням відповідача 2 за винагор оду здійснити продаж цінних паперів, для чого укласти одн у або кілька тристоронніх уг од з продажу цінних паперів, з а ціною і на умовах даного дог овору.

11 грудня 2003 року між Спільним українсько-іспанським підпр иємством "Іскор", Підприємств ом з іноземними інвестиціями за участю українського капі талу - фірми товариство з об меженою відповідальністю "Ві тал-Тер" та Акціонерним банко м "Національні інвестиції" ук ладено договір № 123-2003/Т купівлі -продажу цінних паперів, відп овідно до умов якого Підприє мство з іноземними інвестиці ями за участю українського к апіталу - фірми товариство з обмеженою відповідальністю "Вітал-Тер" в особі Акціонерно го банку "Національні інвест иції" зобов' язався передати у власність Спільного украї нсько-іспанського підприємс тва "Іскор", а Спільне українсь ко-іспанське підприємство "І скор" прийняти та оплатити вк азані в реєстрі (додаток № 1 до цього договору) цінні папери , на умовах передбачених цим д оговором.

Відповідно до акту прийому -передачі векселів до зазнач еного вище договору від 11 груд ня 2003 року, Підприємство з іноз емними інвестиціями за участ ю українського капіталу - фі рми товариство з обмеженою в ідповідальністю "Вітал-Тер" в особі Акціонерного банку "На ціональні інвестиції" переда ло, а Спільне українсько-іспа нське підприємство "Іскор" пр ийняв векселі, в тому числі пр остий вексель № 32073513827 за пред' явленням номінальною вартіс тю 2 819 000,00 грн., складений 01 вересн я 2003 року, платником якого є ТОВ “Гаудія”.

01 липня 2006 року Коростишівсь ким РВУ МВС України в Житомир ській області була винесена постанова про порушення крим інальної справи відповідно д о якої була порушена криміна льна справа по факту виготов лення та використання підроб леного недержавного цінного паперу (простого векселя) за № 32073513827 від 01 вересня 2003 року номін альною вартістю 2 819 000 грн., який було придбано Спільним укра їнсько-іспанським підприємс твом "Іскор" за договором купі влі-продажу № 123-2003/Т від 11.12.2003 р. у П ідприємства з іноземними інв естиціями за участю українсь кого капіталу - фірми товар иство з обмеженою відповідал ьністю "Вітал-Тер" м. Києва за о знаками злочину, передбачено го ч. 1 ст. 224 Кримінального Коде ксу України.

09 січня 2007 року Науково-досл ідним експертно-криміналіст ичним центром при УМВС Украї ни в Житомирській області ск ладено висновок № 2043, відповід но до змісту якого рукописні записи, розташовані в графах лицевої сторони бланку прос того векселя № 32073513827 від 01 вересн я 2003 року, виконані не ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСО БА_4, а іншою особою. Підпис “ Умеренкова”, розташований в рукописній графі “Директор” простого векселя № 32073513827 від 01 в ересня 2003 року виконаний не ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4, а іншою особою.

Відповідно до вказаного ви ще висновку, вирішити питанн я про те, чи є підробленим прос тий вексель № 32073513827 не є можливи м, оскільки вирішення цього п итання не входить в компетен цію експерта-криміналіста.

Спір у справі виник з причин и того, що Прокурор вважає век сель, який був предметом спір ного договору підробленим, в ідповідно вказаний договір в цій частині недійсним з підс тав укладення його сторонами під впливом помилки щодо обс тавин, які мають істотне знач ення, а відповідачі заперечу ють проти укладання договору під впливом помилки.

На підставі викладеного су ди попередніх інстанцій дійш ли правильного висновку, що п озовні вимоги Прокурора не п ідлягають задоволенню з наст упних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 Цивіль ного Кодексу України якщо ос оба, яка вчинила правочин, пом илилася щодо обставин, які ма ють істотне значення, такий п равочин може бути визнаний с удом недійсним. Істотне знач ення має помилка щодо природ и правочину, прав та обов' яз ків сторін, таких властивост ей і якостей речі, які значно з нижують її цінність або можл ивість використання за цільо вим призначенням. Помилка що до мотивів правочину не має і стотного значення, крім випа дків, встановлених законом.

Статтею 33 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни передбачено, що кожна стор она повинна довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог аб о заперечень. Докази подають ся сторонами або іншими учас никами судового процесу.

Як встановлено судами, між Спільним українсько-іспансь ким підприємством "Іскор", Під приємством з іноземними інве стиціями за участю українськ ого капіталу - фірми товарис тво з обмеженою відповідальн істю "Вітал-Тер" та Акціонерни м банком "Національні інвест иції" укладений договір, відп овідно до якого Підприємство з іноземними інвестиціями з а участю українського капіта лу - фірми товариство з обме женою відповідальністю "Віта л-Тер" в особі Акціонерного ба нку "Національні інвестиції" передало у власність Спільн ого українсько-іспанського п ідприємства "Іскор" вексель № 32073513827 за пред' явленням номіна льною вартістю 2 819 000,00 грн., склад ений 01.09.2003р., платником якого є Т ОВ “Гаудія”.

Як вбачається з матеріалі в справи та досліджено судам и, Прокурор як на єдину підста ву обґрунтування заявлених п озовних вимог посилається на те, що вказаний договір в част ині передання простого вексе ля № 32073513827 був укладений сторон ами під впливом помилки щодо властивостей або якостей пр остого векселя, тому є недійс ним на підставі ст. 229 Цивільно го Кодексу України.

У процесі розгляду справи п о суті відповідачі, як сторон и спірного договору, запереч ували проти того, що вони укла дали спірний договір в части ні купівлі векселя № 32073513827 під в пливом помилки та стверджува ли, що даний правочин укладен ий свідомо, при вільному воле виявленні без будь-яких поми лок.

Договори вчинені під помил кою відносяться до договорів вчинених з недоліком волі. По милка - це неправильне сприй няття особою фактичних обста вин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутн ості якого можна було б вважа ти, що правочин не був би вчине ний.

Водночас відповідачі (прод авець і покупець спірного ве кселя), які укладали спірний п равочин та виявляли власну в олю до його укладання, стверд жують, що вони правильно спри ймали фактичні обставини пра вочину, вказані Прокурором о бставини не вплинули на їх во левиявлення, при укладанні п равочину вони не помилялись, та повністю усвідомлювали п равові наслідки своїх дій.

Таким чином, висновок місце вого та апеляційного господа рського суду про те, що Прокур ором не доведено факту, що від повідачі, як сторони спірног о договору, при його укладанн і діяли під впливом помилки, т ому у позові Прокурора право мірно з підстав ст. 229 Цивільно го Кодексу України відмовлен о.

Зі змісту статті 21 Закону Ук раїни “Про цінні папери та фо ндову біржу” вбачається, що в ексель - це цінний папір, яки й засвідчує безумовне грошов е зобов' язання векселедавц я сплатити після настання ст року визначену суму грошей в ласнику векселя (векселедерж ателю). Випускаються такі вид и векселів: простий, переказн ий.

Відповідно до ч. 1 ст. 76, 75 Уніфі кованого закону, запроваджен ого Женевською Конвенцією (д ата приєднання Україною - 06 л ипня 1999 року), яка набрала чинно сті для України 06 січня 2000 року документ, у якому відсутній б удь-який з реквізитів, зазнач ених у попередній статті, не м ає сили простого векселя, за в инятком випадків, зазначених нижче у цій статті. Простий ве ксель містить:

1) назву “простий вексель ”, яка включена в текст докуме нта і висловлена тією мовою, я кою цей документ складений;

2) безумовне зобов' язання с платити визначену суму гроше й;

3) зазначення строку платежу ;

4) зазначення місця, в якому п овинен бути здійснений платі ж;

5) найменування особи, якій а бо наказу якої повинен бути з дійснений платіж;

6) зазначення дати і місця ск ладання простого векселя;

7) підпис особи, яка видає док умент (векселедавець).

У відповідності до ст. 77 вк азаного Уніфікованого закон у до простих векселів застос овуються такі ж положення, що стосуються переказних вексе лів, тією мірою, якою вони є су місними з природою цих докум ентів. До простого векселя та кож застосовуються такі поло ження, зокрема, наслідки підп ису відповідно до умов, зазна чених у статті 7, наслідки підп ису особи, яка діє без повнова жень або з перевищенням свої х повноважень (стаття 8).

Відповідно до ст. 7 Уніфіков аного закону якщо на переказ ному векселі є підписи осіб, н ездатних зобов' язуватися з а переказним векселем, або пі дроблені підписи, або підпис и вигаданих осіб, або підписи , які з будь-яких інших підстав не можуть зобов' язувати ти х осіб, які поставили їх на пер еказному векселі або від іме ні яких переказний вексель б ув підписаний, то зобов' яза ння інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є все ж таки юридично дійсними.

Згідно ст. 8 Уніфікованого з акону кожний, хто поставив св ій підпис на переказному век селі як представник особи, ві д імені якої він не був уповно важений діяти, сам зобов' яз аний за векселем і, якщо він за платить, матиме ті самі права , які мала б та особа, за яку він мав намір діяти. Таке ж правил о застосовується до представ ника, який перевищив свої пов новаження.

З наведених норм вбачаєтьс я, що простий вексель, навіть у разі його підписання не упов новаженою на те особою, сам по собі лише з цих підстав не втр ачає юридичної дійсності, та зберігає зобов' язання інши х осіб, які поставили свої під писи на такому векселі.

Судами досліджено, висново к Науково-дослідного експерт но-криміналістичного центру при УМВС України в Житомирсь кій області, яким встановлен о, що підписи на вказаному век селі виконані не ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , а іншою особою.

Таким чином, колегія погодж ується з висновками судів по передніх інстанцій про те, що лише даний експертний висно вок не є підтвердженням неді йсності векселя, переданого за спірним договором.

Посилання Першого заступн ика прокурора Житомирської о бласті на факт порушення від діленням ВДСБЕЗ Коростишівс ького РВ УМВС кримінальної с прави за фактом виготовлення та використання вище вказан ого векселя за ч. 1 ст. 224 Криміна льного Кодексу України та ви сновок експерта від 09 січня 2007 року не може бути достатнім д оказом, оскільки встановити факт підроблення векселя мож е лише суд у відповідному ріш енні.

Посилання Міністерства ох орони навколишнього природн ого середовища України у сво їй касаційній скарзі на факт порушення кримінальної спра ви проти посадових осіб ПП “А гропромекс” та ТОВ “Гардінг” за ознаками злочину, передба ченого ч. 2 ст. 205 Кримінального Кодексу України по факту фік тивного підприємництва - ст ворення ТОВ “Гаудія” не підт верджує фіктивність ТОВ “Гау дія”, оскільки належним дока зом фіктивності емітента про стого векселя № 32073513827 може бути лише вирок суду у кримінальн ій справі.

Безпідставним є твердженн я скаржників про те, що апеляц ійний господарський суд при винесенні постанови неправи льно застосував норми ст. 229 Ци вільного Кодексу України. З д олучених до матеріалів справ и пояснень сторін договору к упівлі-продажу цінних папері в (векселя) № 123-2003/Т від 11.12.2003 р. вбач ається, що жодна з них не помил ялася щодо природи оспорюван ого договору, природи просто го векселя № 32073513827 та прав та обо в' язків сторін, що випливаю ть з факту купівлі-продажу за значеного векселя.

Колегія вважає, що судами по передніх інстанцій при розгл яді цієї справи по суті прави льно застосовано норми матер іального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 33, 34 Господ арського процесуального код ексу України кожна сторона п овинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запер ечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені п евними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .

Таким чином, з урахуванням в имог ч. 4 ст. 35 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, висновки судів першої та ап еляційної інстанції про обґр унтованість позовних вимог є правомірними.

Отже, при вирішенні с пору, судами попередніх інст анцій правильно встановлені усі обставини, що мають значе ння для справи, їм надана вірн а юридична оцінка, норми прав а застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спрост овують висновків суду.

За наведених вище обс тавин, Вищий господарський с уд України не знайшов законн их підстав для повного або ча сткового задоволення вимог к асаційної скарги, а тому судо ві акти слід залишити без змі н, а касаційну скаргу - без зад оволення.

На підставі наведено го вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1 119, 11110, 11111 Господарського процесу ального кодексу України, Вищ ий господарський суд України , -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційне подання Пе ршого заступника прокурора Ж итомирської області залишит и без задоволення.

2. Касаційну скаргу Міністе рства охорони навколишнього середовища України залишити без задоволення.

3. Постанову Київського ап еляційного господарського с уду від 14.02.2008 року у справі № 38/374за лишити без змін.

Головуючий І. А. Плюшко

Судді С. С. Разводова

С. С.Самусенко