Вирок від 13.08.2009 по справі 1-82/2009

Справа № 1-82/2009 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2009 року Таращанський районний суд Київської області

в складі:

головуючого: Бойка М.Г.

при секретарі: Бакал О.А.,

з участю прокурора: Бугрія О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, на утриманні якого двоє неповнолітніх дітей, працюючого газоелектрозварювальником у ВАТ «ПМК-169», в силу ст. 89 КК України не маючого судимості, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2009 року ОСОБА_1 перебував в будинку ОСОБА_2, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, де він з власником будинку та своїм товаришем ОСОБА_3 розпивали алкогольні напої. Близько 21 години 00 хвилин 08.07.2009 року у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення майна, яке знаходилось в будинку, в якому він перебував. Після цього ОСОБА_1 з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що ОСОБА_2 не звертає на нього уваги, перебуваючи в кухні будинку, таємно викрав мобільний телефон ОСОБА_2 «NOKIA 1200», вартістю 297, 50 грн., який лежав на кухонному столі, після чого залишив приміщення будинку. Викраденим телефоном ОСОБА_1 в подальшому розпорядився на власний розсуд.

В наслідок крадіжки потерпілому ОСОБА_2 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 297, 50 грн..

По справі потерпілим ОСОБА_2 на досудовому слідстві було заявлено цивільний позов на суму 297, 50 грн., від якого той в ході судового розгляду даної справи відмовився, мотивуючи тим, що йому повернуто викрадене майно та відшкодовано підсудним його витрати на придбання нової SIM-картки та картки поповнення рахунку, а також за транспортні витрати на проїзд за викликами до міліції та суду, в звязку з чим він до підсудного не має ніяких претензій.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні даного злочину визнав повністю і показав, що 08 липня 2009 року він пішов влаштовуватися на роботу до ВАТ «ПМК-169», в звязку з чим проходив медичний огляд, після чого він зустрів своїх знайомих, з якими в парку по вул. Шевченка м. Тараща розпивав алкогольні напої. Через деякий час він пішов в сторону автостанції, де зустрів свого знайомого ОСОБА_3, якому запропонував піти разом додому. Придбавши по дорозі у незнайомих йому людей пілітрову пляшку горілки, вони на пропозицію ОСОБА_3 зайшли до його знайомого, з яким той раніше працював - ОСОБА_2, який проживав в будинку за адресою: АДРЕСА_2, та з яким він до цього моменту не був знайомий. Коли вони зайшли до вказаного будинку, то їх зустрів ОСОБА_2, якому вони запропонували разом з ними випити горшки, на що ОСОБА_2 погодився. Вони сіли за стіл у кухні та почали розпивати алкогольні напої. Випивши пляшку горілки, яку він приніс із собою, в трьох, ОСОБА_3 одразу пішов додому, а він залишився ще на кілька хвилин, побачивши на столі у кухні, де вони розпивати спиртне, мобільний телефон «NOKIA 1200», який, як він одразу здогадався, належав ОСОБА_2. Він вирішив непомітно викрасти даний телефон. Для цього він дочекався моменту, коли ОСОБА_2 не звертав на нього увагу, та викрав даний телефон, а саме непомітно взяв його зі столу, та поклав собі в кишеню штанів і пішов додому. Викраденим телефоном він став користуватися, оскільки на рахунку були гроші (він перевірив рахунок), приблизно 23 грн., телефонував своїм знайомим, друзям, родичам. Коли приблизно через три дні після викрадення телефону на рахунку закінчились гроші, то він вирішив поставити свою сім-карту з номером НОМЕР_1, а сім-карту, яка була до цього часу в телефоні він викинув неподалік свого будинку, та далі користувався даним телефоном. А 17.07.2009 року, коли він перебував вдома, за адресою свого проживання, до нього приїхали працівники міліції та запитали чи є в нього мобільний телефон, на що він відповів, що є, та показав його. Після цього працівники міліції запропонували проїхати з ними до райвідділу, на що він погодився. Приїхавши до міліції, він зізнався, що даний телефон він викрав у ОСОБА_2. Після чого даний телефон в нього вилучили працівники міліції в присутності понятих. Він щиро розкаюється в скоєному злочині і просить його суворо не карати.

Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, зясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутністю сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, розяснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вважає вину підсудного ОСОБА_1 доведеною і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При визначенні виду і міри покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, обставини при яких був скоєний злочин.

Враховуючи особу підсудного ОСОБА_1, що він раніше був судимий, але судимість погашена, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, як помякшуючі покарання обставини - щире каяття у вчиненні злочину та повне відшкодування потерпілому шкоди, завданої злочином, як обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння, суд вважає, що він заслуговує покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи обставини справи та дані про особу підсудного ОСОБА_1, беручи до уваги, що у нього на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, а також зважаючи на позицію потерпілого щодо обрання міри покарання не повязаної з реальним позбавленням волі, суд застосовує до нього ст. 75 КК України, вважаючи за недоцільне направляти підсудного для відбування покарання, зобовязавши його на підставі ст. 76 КК України періодично зявлятися в орган кримінально-виконавчої системи для реєстрації та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Щодо цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди, заявленого потерпілим, то суд вважає за необхідне прийняти його відмову від даного позову, оскільки в судовому засіданні знайшла підтвердження та обставина, що підсудний відшкодував йому, завдану злочином шкоду.

Речові докази, а саме: мобільний телефон «NOKIA 1200» підлягає поверненню його власнику ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично зявлятися в орган кримінально-виконавчої системи для реєстрації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 підписку про невиїзд залишити до вступу вироку в законну силу.

Прийняти відмову ОСОБА_2 від його цивільного позову до ОСОБА_1 про стягнення на його користь матеріальної шкоди.

Речові докази: мобільний телефон «NOKIA 1200» передати його власнику ОСОБА_2.

Строк оскарження вироку до апеляційного суду Київської області через Таращанський суд 15 діб з моменту його проголошення.