Рішення

від 05.05.2008 по справі 35/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

35/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокомплекс Хмільникпродукт”  

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Мольва Метал Пак”  

про                стягнення  122 297,37  грн.   

                                                                              Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача        Гайворонський Р.В. –предст. за доруч. №54 від 12.07.2007р.

Від відповідача    не з'явились

 Рішення прийняте 05.05.2008р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 16.04.2008р.  по  05.05.2008р.  

  В судовому засіданні 05.05.2008р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокомплекс Хмільникпродукт”  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мольва Метал Пак” про стягнення з відповідача на користь позивача 122 297,37 грн. збитків, спричинених неналежним виконанням зобов'язань за Договором №07-02-18/201 від 13.02.2007р. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушує взяті на себе зобов'язання за Договором купівлі –продажу №07-02-13/01 від 13.02.2007р., а саме недопоставив передбачений договором товар, а також поставлено неякісний товар.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2008 року порушено провадження у справі №35/117 розгляд справи призначений на 31.03.2008 року.

          26.03.2008р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла довідка про відсутність у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між сторонами цієї справи за №35/117, про цей же предмет і з тих же підстав.

          В судовому засіданні 31.03.2008р. представником позивача було надано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/117 від 11.03.2008р. та уточнений розрахунок суми позовних вимог, а саме збільшення суми останніх.  

          Відповідач в судове засідання 31.03.2008р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/117 від 11.03.2008р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2008р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 16.04.2008р.

          В судовому засіданні 16.04.2008р. представником позивача було подану заяву про збільшення суми позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд стягнути з відповідача 150420 грн. 08 коп. збитків.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.  

          Відповідач в судове засідання 16.04.2008р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/117 від 11.03.2008р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

          В судовому засіданні 16.04.2008р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 05.05.2008р.

          Відповідач в судове засідання 05.05.2008р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/117 від 11.03.2008р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97. № 02-5/289 “Про деякі  питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -  

                                            ВСТАНОВИВ:

          13 лютого 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Мольва Метал Пак” (надалі відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрокомплекс Хмільникпродукт” (надалі позивач) було укладено Договір №07-02-13/01 купівлі –продажу (надалі Договір).

          Відповідно до умов Договору (п.1.1) продавець бере на себе зобов'язання передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити банку №9 для тушонки по ГОСТ 5981-88, діаметром 72,8мм, висотою 95 мм. Товщиною 0,2мм, об'ємом 370 см.і; внутрішнє покриття –срібляста емаль; зовнішнє покриття –лак з логотипом торгової марки „Мария”, затвердженої покупцем, на корпусах банки; в комплекті з приктаним кінцем (донцем) товщиною 0,22 мм, в кількості 1 902 450 штук, надалі іменується Товар.

          13 лютого 2007 року між сторонами було погоджено та підписано графік передачі товару, відповідно до якого 100 650 штук кількості товару постачається 20 березня 2007 року, 201300 штук кількості товару постачається  20 квітня 2007 року.

          Згідно видаткових накладних №МП-0000038 від 12.05.2007р., №МП-0000051 від 7 травня 2007р., №МП-0000024 від 16.04.2007р., відповідачем було поставлено позивачу товару на загальну кількість 74 250 штук.

          Як стверджує, позивач відповідачем було порушено договірні зобов'язання, а саме недопоставлено товару на загальну кількість 62050 штук.

          В зв'язку з наведеним позивач просить суд стягнути з відповідача 45 048 грн. 30 коп. вартості недопоставленої продукції, а також на підставі п.12.3. та п.12.8 Договору пеню в розмірі 94601 грн. 43 коп. та штраф в розмірі 20 % непоставленого (недопоставленого) товару, що становить 9 009 грн. 66 коп.

          Крім того, позивач вказує на те, що 3000 штук ж/банок було відраховано по причині недокатки донишка, що не забезпечує герметичності згідно ГОСТ 59841 -88.

          689 штук ж/банок №9 в зв'язку з незабезпеченням герметичності при виробництві (по причині тріщин вертикального електрозварювального шва, недокатки донишка банки), що привело до браку готової продукції. Розгерметизація банок сталась при стерилізації, яка проводилась по режиму згідно нормативної документації.

          256 банок готової продукції під час стерилізації втратили зовнішній вигляд, що робить її непридатною для подальшої реалізації.

          З огляду на викладене, позивачем було складено акт від 20.06.2007р., який було направлено відповідачу з проханням направити представника останнього для вирішення питання щодо виявлених недоліків товару.

          Проте, відповідач не відреагував на вищевказаний акт.

          Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки за  поставку неякісного товару які складаються з: 2864 грн. 07 коп. –вартість неякісного товару, 572 грн. 82 коп. –штрафу в розмірі 20%, 6014 грн. 54 коп. –пені.

          Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про відшкодування завданих збитків (претензія №57 від 18.07.07р., №2 від 09.01.08р.)

Проте, вказані вимоги були залишені з боку відповідача без реагування.  

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певні грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі –продажу.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу (ст. 665 Цивільного кодексу України).

У разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання (п. 1 ст. 620 Цивільного кодексу України).

          Отже, наведені норми закону встановлюють право покупця в разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання визначеного товару, відмовитись від договору купівлі –продажу, або пред'явити вимогу відповідно до статті 620 ЦК України.

          З огляду на викладене вимога позивача щодо стягнення з відповідача 45048 грн. 30 коп. вартості недопоставленої продукції, є безпідставними та необґрунтованими.

          Також, слід визнати безпідставною та необґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 94 601 грн. 43 коп. на підставі п.12.3. Договору, виходячи з наступного.

          Пункт 12.3. Договору встановлює відповідальність для покупця в разі порушення Договірних зобов'язань щодо отримання товару в строки вказані в п.4.2. Договору, а не для продавця, як це вказує позивач.

          Пункт 12.1 Договору, передбачає, що у випадку затримки відвантаження кожної партії Товару в строк, вказаний в п.9.1 Договору, при умові належного виконання покупцем п.9.2. Договору, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день просрочки від вартості не відвантаженої в строк партії товару.

          Відповідно до п. 9.2. Договору покупець зобов'язаний письмово повідомити продавця про відправку транспортного засобу на його адресу не пізніше ніж за 24 години до прибуття такого транспорту на склад.

          Позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження того, що саме з боку відповідача була здійснена затримка відвантаження партії Товару, а також доказів того, що позивач належним чином виконав п. 9.2. Договору.

          Отже, з урахуванням наведеного нарахування позивачем пені слід визнати безпідставним.

          Відповідно до п. 12.8. Договору у випадку необґрунтованої відмові однієї з сторін від виконання умов даного Договору після його підписання, а також у випадку несплати покупцем або не поставки (недопоставки) продавцем товару, дана сторона зобов'язується сплатити другій стороні штраф в розмірі 20% від неоплаченої суми або суми непоставленого (недопоставленого) товару.

          З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача, шляхом направлення останньому листа №43 від 21.06.2007р., з  вказівкою про невиконання договірних зобов'язань з боку відповідача в частині не поставки передбаченого товару,

          Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було недопоставлено товару на загальну кількість 62050 штук, обґрунтованої відмови, щодо не поставки вказаного товару останній не надав.

          Таким чином, суд вважає правомірним нарахування позивачем штрафу в розмірі 9009 грн. 66 коп.

          Вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків за  поставку неякісного товару які складаються з: 2864 грн. 07 коп. –вартість неякісного товару, 572 грн. 82 коп. –штрафу в розмірі 20%, 6014 грн. 54 коп. –пені, суд вважає безпідставними та необґрунтованими виходячи з наступного.

          Відповідно до п. 12.4. Договору продавець зобов'язаний повернути покупцю в повному розмірі отриману оплату за кожну повторно партію товару, яка за згодою сторін визнана неякісною або ж визнана такою у відповідності з діючим законодавством України, на протязі 30 днів з дня, яким визнано товар неякісним.

          Позивач в обґрунтування заявленої суми збитків посилається на акт від 20.06.2007року.

          Судом не може бути прийнято вказаний акт в якості належного доказу, оскільки останній складено в односторонньому порядку, без участі повноваженого представника відповідача, а також вказаний акт не підтверджує факту поставки відповідачем неякісної продукції.

          Крім того, позивачем не було надано належних та допустимих доказів того, що отриманий товар було визнано неякісним у відповідності з вимогами діючого законодавства.

          Відповідно до п. 1 ст. 679 Цивільного кодексу України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

          Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача  збитків за  поставку неякісного товару, які складаються з: 2864 грн. 07 коп. –вартість неякісного товару, 572 грн. 82 коп. –штрафу в розмірі 20%, 6014 грн. 54 коп. –пені, задоволенню не підлягають, як безпідставні та необґрунтовані, та документально не підтверджені.

Відповідно до ст. 33 Господарського процессуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не були надані належні докази на підтвердження викладеного в позові в частині стягнення з відповідача 45048 грн. 30 коп. вартості недопоставленої продукції, пені в розмірі 94601 грн. 43 коп., а також збитків за  поставку неякісного товару, які складаються з: 2864 грн. 07 коп. –вартість неякісного товару, 572 грн. 82 коп. –штрафу в розмірі 20%, 6014 грн. 54 коп. –пені.

Відповідачем не були надані суду належні докази на спростування викладеного в позові в частині стягнення штрафу за недопоставлену кількість товару.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а сааме 90 грн. 09 коп.  –державного мита та 7 грн. 08 коп.  –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу згідно ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 620, 626, 628, 629, 655, 665, 662, Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мольва Метал Пак»(03124, м. Київ, вул. Героїв Севастополя 5а, код ЄДРПОУ 31456691, р/р 26003010032092 в ВАТ «Укрексімбанк»м. Києва, МФО 322313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс Хмільник продукт»(22000, м. Хмільник, вул. Столярчука, 22, Вінницької області, код ЄДРПОУ 34214266, р/р 260003011552 ВФ ВТБ, банк МФО 302559), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 9 009 грн. 66 коп. (дев'ять тисяч дев'ять гривень 66 коп.) –штрафу,  90 грн. 09 коп.  (дев'яносто гривень 09 коп.)  –державного мита, 7 грн. 08 коп. (сім гривень 08 коп.). – витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

         4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

Дата підписання повного

тексту рішення: 23.05.2008р.