Рішення

від 18.06.2008 по справі 34/158

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/158

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовомЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Будинок сувенірів»

пропро стягнення 8 111,88 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Галицький М.І. (довіреність № 611 від 22.10.2007);

від відповідача –Русакова А.В. (довіреність б/н від 02.06.2008).

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус»(далі –Позивач) звернулась до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок сувенірів»(далі –Відповідач) про стягнення 3996 грн. попередньої оплати, 119,88 грн. штрафу, 3 996 грн. вартості некомпенсованого товару, всього 8 111,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач відповідно до умов договору поставки товару № 24 від 19.07.2007 (далі –Договір), укладеного між Позивачем та Відповідачем, здійснив попередню оплату за товар у сумі 3 996 грн., а Відповідач  порушив умови Договору та не поставив Позивачу оплачений товар. Крім того Позивач просить стягнути з Відповідача 3 996 грн. вартості некомпенсованого товару на підставі листа Відповідача № 58 від 06.09.2007.

Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення з нього 3 996 грн. попередньої оплати та 119,88 грн. штрафу. Водночас, Відповідач заперечив проти стягнення з нього 3 996 грн. вартості некомпенсованого товару на підставі листа № 58 від 06.09.2007, оскільки ця вимога не відповідає приписам частини 2 статті 638 та частині 1 статті 640 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), а тому є безпідставною.

Розгляд справи відкладався.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:

19.07.2007 Позивач та Відповідач уклали Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Відповідач (Постачальник) поставляє, а Позивач (Покупець) приймає товар.

Відповідно до пункту 3.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити товар в строки, які зазначені в додатках до Договору.

Згідно з пунктом 4.1 Договору у  випадку порушення  строків поставки товару, Постачальник сплачує Покупцю штраф в розмірі 0,03% від суми недопоставленого товару, за кожний день просрочки, але не більше 3%.

19.07.2007 Позивач та Відповідач уклали додаток № 1 до Договору, відповідно до пунктів 1, 2.1.1 та 2.2.1 якого було оформлено замовлення на поставку 1 000 штук товару на суму 3 996 грн.; Позивач зобов'язався здійснити оплату робіт та послуг на підставі виставлених Відповідачем рахунків-фактур протягом двох робочих днів; Відповідач зобов'язався своєчасно та якісно виконати у повному обсязі роботи, протягом чотирьох тижнів з моменту отримання від Позивача передплати на свій розрахунковий рахунок.

19.07.2007 Відповідач виставив Позивачу рахунок-фактуру № 136/2 на суму 3 996 грн.

На виконання умов Договору Позивач здійснив Відповідачу попередню оплату за товар у сумі 3 996 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3680 від 23.07.2007.

Проте, Відповідач в порушення умов Договору не поставив Позивачу сплачений ним товар.

30.07.2007 Відповідач направив Позивачу лист № 56 у якому зазначив, що гарантує повне відвантаження товару не пізніше 04.09.2007.

06.09.2007 Відповідач направив Позивачу лист № 58 у якому зазначив, що в якості компенсації готовий поставити Відповідачу товар у кількості 1 000 штук, не пізніше 17.09.2007.

24.10.2007 Позивач направив Відповідачу претензію № 01540 щодо повернення попередньої оплати у сумі 3 996 грн. та 3 996 грн. вартості некомпенсованого товару.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді, а вимогу Позивача без задоволення.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, Відповідач у встановлений  Договором строк свого зобов'язання щодо поставки товару у кількості 1000 штук на суму 3996 грн. в строк до 20.08.2007 не виконав, суму попередньої оплати не повернув, про причини невиконання своїх господарських зобов'язань Позивача не повідомив.

Відповідно до частини 3 статті 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України якщо  продавець, який  одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідно до приписів частини 2 статті 530 ЦК України, враховуючи Нормативи та нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 за № 1383/14650) Відповідач повинен був у строк до 27.10.2007 здійснити повернення попередньої оплати Позивачу у сумі 3 996 грн.

Проте, Відповідач, як у строк до 27.10.2007 так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо повернення попередньої оплати у сумі 3 996 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 3996 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, виходячи з наведених у статті 549 ЦК України визначень видів неустойки, штраф визначений у пункті 4.1 Договору за своєю юридичною природою є пенею.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача штрафу (пені) підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Позивача в сумі 119,88 грн. пені. Розрахунок штрафу (пені) відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пункту 4.1  Договору.

Щодо вимоги Позивача про стягнення 3 996 грн. вартості некомпенсованого товару, то суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, 06.09.2007 Відповідач направив Позивачу лист № 58 у якому зазначив, що в якості компенсації готовий поставити Відповідачу інший товар у кількості 1 000 штук, не пізніше 17.09.2007.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 ЦК України).

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (частина 1 статті 641 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно з частиною 1 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

З матеріалів справи не вбачається, що Позивач погодився з пропозицією Відповідача викладеної у листі № 58 від 06.09.2007.

Крім того, товар, який запропонував Відповідач у якості компенсації згідно листа № 58 від 06.09.2007 не є предметом Договору, в межах якого виник спір, а тому Відповідач не має зобов'язань перед Позивачем на підставі листа № 58 від 06.09.2007.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 3 996  грн. вартості некомпенсованого товару є не законною та не обґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не спростував обставин, на які посилається Відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530 ЦК України, статтями 193 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок сувенірів»(01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 10-А, ідентифікаційний код 32386000, р/р 26003300101114 в АКБ «Східно-Європейський банк»в м. Києві, МФО 322658, а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, ідентифікаційний код 31201694, р/р 26509303704 в Філії АКБ «Золоті ворота», МФО 300238,) 3996 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто шість) грн. боргу, 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 88 коп. пені, а також 51 (п'ятдесят одну) грн. 75 коп. витрат по сплаті державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 18.06.2008