Рішення

від 10.05.2011 по справі 22/5009/920/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.11 Спра ва № 22/5009/920/11

Суддя Ярешко О.В.

за позовом Приватного підприємства виробничо-коме рційної фірми “ЮСУМ” (09100, Київс ька область, м. Біла Церква, ву л. Комсомольська, буд. 83, кв. 107)

до відповідача Українсько -турецького Товариства з обм еженою відповідальністю “ІЗ МІТ” (69013, м. Запоріжжя, вул. Базов а, буд. 5)

про стягнення заборговано сті за договором № 11/01-10 від 11.01.2010 р. у розмірі 235 148,80 грн. - о сновного боргу, 30 515,60 грн. - пені, 6 498,50 грн. - 3% річних, 24 155,58 грн. - втрат від індексу інфля ції

та за зустрічним позовом Ук раїнсько-турецького Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “ІЗМІТ” (69013, м. Запоріжжя, в ул. Базова, буд. 5)

до відповідача Приватного підприємства виробничо-коме рційної фірми “ЮСУМ” (09100, Київс ька область, м. Біла Церква, ву л. Комсомольська, буд. 83, кв. 107)

про визнання договору неді йсним

Суддя Ярешко О.В.

Представники сторін:

від позивача (відповідача з а зустрічним позовом): ОСОБ А_1., на підставі довіреності № б/н від 22.03.2011р.; ОСОБА_2- засн овник на підставі статуту.

від відповідача (позивача з а зустрічним позовом): ОСОБ А_3., на підставі доручення № б/н від 23.02.2011р.; ОСОБА_4., на під ставі доручення № б/н від 23.02.2011р .

СУТНІСТЬ СПОРУ:

25.02.2011р. до господарського с уду Запорізької області звер нулось Приватне підприємств о виробничо-комерційна фірма “ЮСУМ”, Київська область, м. Б іла Церква з позовною заявою до Українсько-турецького То вариства з обмеженою відпові дальністю “ІЗМІТ”, м. Запоріж жя про стягнення 250 148,80 грн. осно вного боргу, 24 247,68 грн. пені, 4 373,19 г рн. річних та 18 363,49 грн. інфляцій ного приросту боргу.

Ухвалою господарського су ду Запорізької області від 28.0 2.2011р. порушено провадження у сп раві № 22/5009/920/11, судове засідання призначено на 24.03.2011р., у сторін в итребувані документи і матер іали, необхідні для розгляду справи.

24.03.2011р. до суду звернулось Укр аїнсько-турецьке Товариство з обмеженою відповідальніст ю “ІЗМІТ”, м. Запоріжжя з зустр ічною позовною заявою до При ватного підприємства виробн ичо-комерційної фірми “ЮСУМ” , Київська область, м. Біла Цер ква про визнання договору № 11/ 01-10 від 11.01.2010р., укладеного між УТ Т ОВ «ІЗМІТ»та ПП ВКФ «ЮСУМ»не дійсним.

В судовому засіданні 24.03.2011р. н а підставі ст. 77 ГПК України бу ло оголошено перерву до 14.04.2011р.

Ухвалою від 25.03.2011р. зустрічна позовна заява прийнята судо м для спільного розгляду з пе рвісним позовом у справі № 22/5009 /920/11, судове засідання призначе но на 14.04.2011р.

В судовому засіданні 14.04.2011р. о голошено перерву до 20.04.2011р.

Ухвалою від 20.04.2011р. у зв' язку з неподанням сторонами витр ебуваних судом доказів, за кл опотанням відповідача за пер вісним позовом, на підставі с т. 69 ГПК України продовжено ст рок вирішення спору до 10.05.2011р. т а відкладено розгляд справи на 10.05.2011р.

Початкові первісні позовн і вимоги полягали у наступно му. 11.01.2010р. між Українсько-турец ьким ТОВ «ІЗМІТ»та ВКФ «Юсум »було укладено договір № 11/01-10 п ро постачання свинцю. Як зазн ачив позивач за первісним по зовом, відповідно до умов дог овору та заявок ТОВ «ІЗМІТ»з а період з моменту укладення договору і по 08.07.2010р. ТОВ «ІЗМІТ »відвантажило відповідачу т овару на загальну суму 1 405 879,20 гр н., що підтверджується наклад ними : №6 від 10.02.2010 р., №13 від 30.04.2010 р., №15 від 19.05.2010 р., №19 від 03.06.2010 р.. №20 від 04.06.2010 р., №21 від 11.06.2010 р., №24 від 25.06.2010 р., №26 від 01.07.2010 р., №28 від 02.07.2010 р., №29 від 06.07.2010 р., №3 0 від 08.07.2010 р. Відповідно до умов д оговору при відвантаженні пр одукції без попередньої опла ти, відповідач зобов'язуєтьс я провести оплату на протязі 10-ти банківських днів. Натомі сть ТОВ «ІЗМІТ»за весь періо д, нерівними платежами було п огашено заборгованість в сум і 1 063 230,40 грн. Як стверджує позива ч за первісним позовом, з серп ня 2010 р. відповідачем взагалі п ерестала погашатись заборго ваність за відвантажений тов ар. 27.09.2010 р. на адресу відповідач а було направлено претензію з вимогами погасити існуючу заборгованість в сумі 356 038,59 грн ., з них 342 648,80 грн. - основний борг, т а 13 389,79 грн. - пеня. Відповідач вим оги позивача визнав, та своїм листом зобов'язувався погас ити існуючу заборгованість з а наступним графіком: в жовтн і здійснити оплату в сумі 120 000,00 грн., в листопаді - 120 000,00 грн., в гру дні 116 038,59 грн. Нат омість, в жовтні 2010 року відпов ідач здійснив оплату в сумі 30 000,00 грн., в листопаді - 62 500,00 грн., в грудні жодної оплат и відповідачем здійснено не було. Відповідно до ст. 526 Цивіл ьного кодексу України, зобов 'язання має виконуватись нал ежним чином, відповідно до ум ов договору. Відповідно до ст . 598 Цивільного кодексу Україн и, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним нале жним чином. Відповідно до ч. 4 с т. 631 Цивільного кодексу Украї ни, закінчення строку догово ру не звільняє сторони від ві дповідальності за його поруш ення, яке мало місце під час ді ї договору. Як зазначив позив ач, відповідно до п 4.3. договору у разі невиконання умов дано го договору, сторони зобов' язуються виплатити пеню у ро змірі подвійної річної облік ової ставки НБУ від суми неви конаного зобов'язання за кож ен день прострочення. Відпов ідно до ст. 692 ЦК України покупе ць зобов'язаний оплатити тов ар після його прийняття або п рийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупец ь зобов'язаний сплатити прод авцеві повну ціну переданог о товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товар у та сплати процентів за кори стування чужими коштами. Від повідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив ви конання грошового зобов'язан ня, на вимогу кредитора зобов 'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого і ндексу інфляції за весь час п рострочення, а також три проц енти річних від простроченої суми. Таким чином позивач за п ервісним позовом просив стяг нути з відповідача 250 148,80 грн. ос новного боргу, 24 247,68 грн. пені, 18 36 3,49 грн. інфляційного приросту боргу, 4 373,19 грн. річних, всього 29 7 133,16 грн.

Позивач за первісним позов ом двічі уточнював позовні в имоги, останньою заявою пози вач просив стягнути з відпов ідача 235 148,80 грн. основного боргу , 30 515,60 грн. пені, 6 498,50 грн. 3% річних, 24 155,58 грн. втрат від інфляції гро шових коштів, всього 296 318,48 грн.

Відповідач за первісним по зовом проти розгляду заяви п озивача не заперечив.

Зазначена заява прийнята с удом до розгляду, отже розгля даються позовні вимоги про с тягнення 235 148,80 грн. основного бо ргу, 30 515,60 грн. пені, 6 498,50 грн. 3% річни х, 24 155,58 грн. втрат від інфляції г рошових коштів.

Відповідач за первісним по зовом проти заяви про уточне ння позовних вимог заперечив , та пояснив наступне. Дійсно м іж сторонами був укладений д оговір № 11/01 від 11.01.2011р., але він бу в оформлений заднім числом, т очної дати якого встановити неможливо. Та незважаючи на о формлення договору, сторони, як проводили поставки товар у на підставі рахунків-факту р по накладним, так і оплати пр оводились по поставкам згідн о виставлених рахунків факту р. Як зазначив відповідач, згі дно вищенаведеного, ні поста вок, ні оплат в рамках договор у № 11/01 від 11.01.2011р. сторонами прове дено не було, а таким чином у Т ОВ «ІЗМІТ»відсутня заборгов аність перед ВКФ «Юсум»по до говору № 11/01 від 11.01.2011р. Згідно вищ енаведеного, та у відповідно сті до ст. 80 п. 1-1 ГПК України, від повідач просить в позові від мовити у зв' язку з відсутні стю предмету спору.

Також в справі міститься ві дзив відповідача за первісни м позовом на заяву про уточне ння позовних вимог, у якому за значено, що за період з момент у укладення договору і по 08.07.2010р . позивач відвантажив відпов ідачу товар на загальну суму 1 510 879,20 грн. В свою чергу, з момент у укладення договору № 11/01 відп овідачем були проведені опла ти позивачу на загальну суму 1 560 130 грн. Згідно вищенаведено го, як зазначив відповідач, у Т ОВ «ІЗМІТ»за первісним позов ом відсутня заборгованість п еред позивачем. Що стосуєтьс я штрафних санкцій, то відпов ідач стверджує, що сторонами не було досягнуто угоди щодо способу забезпечення зобов' язання, оскільки п. 4.3 вказаног о договору передбачені неісн уючі штрафні санкції, що супе речить як Закону «Про відпов ідальність за несвоєчасне ви конання грошових зобов'язань », згідно п.1 якого «Платники г рошових коштів сплачують на користь одержувачів цих кошт ів за прострочку платежу пен ю в розмірі, що встановлюєтьс я за згодою сторін», Цивільно му кодексу - згідно ст. 549 якого «Штрафом є неустойка, що обчи слюється у відсотках від сум и невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пен ею є неустойка, що обчислюєть ся у відсотках від суми несво єчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день пр острочення виконання», і Гос подарському кодексу України ст.ст. 230-232. Отже, договором № 11/01-10 с торонами не узгоджений розмі р пені, оскільки в договорі зо всім не йдеться про пеню. Що ст осується інфляційного приро сту боргу, то ні ст. 625 ЦК Україн и, ні діюче законодавство вза галі не передбачає стягнення інфляційного приросту боргу . Таким чином, вимоги позивача стосовно стягнення інфляцій ного приросту боргу є безпід ставними.

Відповідач (позивач за зуст річним позовом) підтримав зу стрічну позовну заяву та поя снив наступне. 11.01.2010 р. між Прива тним підприємством виробнич о-комерційною фірмою «ЮСУМ»т а Українсько-турецьким Товар иством з обмеженою відповіда льністю «ІЗМІТ»був заключни й договір № 11/01-10. Згідно вказано го договору ПП ВКФ «ЮСУМ»зоб ов'язалося надати у власніст ь УТ ТОВ «ІЗМІТ»продукцію (св инець у чушках.), а УТ ТОВ «ІЗМІ Т»провести оплату отриманої продукції. Як зазначено у зус трічні позовній заяві, відпо відач (позивач за зустрічним позовом) вважає, що укладений між сторонами договір 11/01-10 слі д визнати недійсним з наступ них підстав: згідно ст. 638 Цивіл ьного кодексу України, догов ір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згод и з усіх істотних умов догово ру. Істотними умовами догово ру є умови про предмет догово ру, умови, що визначені законо м як істотні або є необхідним и для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сто рін має бути досягнуто згоди . Договір № 11/01-10 не має всіх істо тних умов договору - відсутня ціна (сума) договору, оскільки для позивача має велике знач ення (п. 14.7 Статуту товариства). Згідно ч. 1 ст. 92 ЦК України юрид ична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діют ь відповідно до установчих д окументів та закону. У зв'язку з відсутністю вищевказаної істотної умови договору дире ктором УТ ТОВ «ІЗМІТ»були по рушені положення статуту УТ ТОВ «ІЗМІТ», згідно якого, до в иключної компетенції загаль них зборів учасників УТ ТОВ « ІЗМІТ»належить затвердженн я договорів на суму, що переви щує еквівалент 10 000 доларів США (п. 14.7 Статуту товариства). Оскі льки сума договору перевищує еквівалент 10 000 доларів США, то рішення про укладення вказа ного договору повинно прийма тися виключно загальними збо рами учасників УТ ТОВ «ІЗМІТ ». Загальних зборів учасникі в УТ ТОВ «ІЗМІТ»по вказаному питанню проведено не було, а т аким чином, директор УТ ТОВ «І ЗМІТ»Зафер Метін Еркан поруш ив надані Статутом повноваже ння та заключив договір на су му, значно перевищуючи свої п овноваження, оскільки постав ки продукції в рамках вказан ого договору проведено на су му 2 199 415,20 грн., що підтверджує акт звіряння розрахунків станом на 23.03.2011р. Стаття 215 ЦК України ре гулює питання недійсності пр авочину. Згідно частини перш ої цієї статті підставою нед ійсності правочину є недодер жання в момент вчинення прав очину стороною (сторонами) ви мог, які встановлені частина ми першою - третьою, п'ятою та ш остою статті 203 цього Кодексу. Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України зміс т правочину не може суперечи ти цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам сус пільства. Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК Укр аїни волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. В даному випадку спірни й договір укладений без нале жного рішення органу, уповно важеного на прийняття таких рішень Статутом, що суперечи ть ч. 1 ст.92 ЦК України, та свідчи ть про відсутність волі УТ ТО В «ІЗМІТ», що формується його компетентними органами, на в чинення таких правочинів. Зг ідно зі ст. 216 ЦК України, недійс ний правочин не створює юрид ичних наслідків, крім тих, що п ов'язані з його недійсністю. С таття 236 ЦК України визначає м омент недійсності правочину , а саме: нікчемний правочин аб о правочин, визнаний судом не дійсним, є недійсним з момент у його вчинення. На підставі в ищенаведеного, відповідач (п озивач за зустрічним позовом ) просить суд визнати договір № 11/01-10 від 11.01.2010р., укладений між УТ ТОВ «ІЗМІТ»та ПП ВКФ «ЮСУМ»н едійсним.

Розгляд справи здійснював ся із застосуванням технічни х засобів фіксації судового процесу - програмно-апаратн ого комплексу “Оберіг”.

Розгляд справи закінчено 10. 05.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення .

Розглянувши матеріали сп рави, вислухавши пояснення п редставників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.2010р. між ПП ВКФ “ЮСУМ” (нада лі - продавець) та УТ ТОВ “ІЗМ ІТ” (надалі - покупець) був ук ладений договір № 11/01-10 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов' язується п ередати у власність покупця, а останній зобов' язується прийняти та оплатити наступн у продукцію: свинець у чушках марок ССуА, ССу2, ССу3, С2, С1 по ГО СТ 1292-81 та ГОСТ 3778-98. Хімічний сост ав підтверджується висновко м атестованої лабораторії к онтролю якості продукції, як а випускається. Кількість пр одукції, яка поставляється є договірною та узгоджується із покупцем окремо.

Згідно із п. 2.1 договору, ці на продукції є договірною та узгоджується з покупцем на м омент поставки. Оплата про водиться на розрахунковий ра хунок продавця, відповідно д о виставленого рахунку, або с упровідної накладної. Зміну ціни може бути зроблено за зг одою сторін.

Пунктами 2.2 та 2.3 договору пер едбачено, що покупець провад ить розрахунок за продукцію за кожну партію шляхом перед оплати. Строки передачі прод укції (дата відвантаження) уз годжується з покупцем.

За згодою сторін, при відван таженні продукції без попере дньої оплати, покупець зобов ' язується зробити оплату пр отягом 10 б/днів.

Приписами п. 2.4 договору пере дбачено, що продавець зобов' язується відвантажити вироб лену продукцію по факту зара хування оплати на р/р продавц я або за домовленістю відпов ідно п. 2.3 в транспорт покупця.

На виконання умов договору позивачем було відвантажено відповідачу продукцію на за гальну суму 1 510 879,20 грн., що підтв ерджується відповідними під писаними сторонами накладни ми, товарно-транспортними на кладними та довіреностями ві дповідача на отримання проду кції від ПП ВКФ “ЮСУМ” (копії м істяться в матеріалах справи ).

Відповідачем в порушення у мов договору було здійснено лише часткову оплату отриман ої продукції, а саме сплачено 1 275 730,40 грн., що підтверджується банківською випискою від 21.03. 2011р.

Таким чином, залишок заборг ованості відповідача перед п озивачем складає 235 148,80 грн.

Договір № 11/01-10 від 11.01.2010р., яким в регульовано відносини сторі н, за своєю правовою природою , є договором поставки.

Статтею 265 ГК України передб ачено, що за договором постав ки одна сторона - постачальн ик зобов' язується передат и (поставити) у зумовлені стро ки (строк) другій стороні - по купцеві товар (товари), а покуп ець зобов' язується прийня ти вказаний товар (товари) і сп латити за нього певну грошов у суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК Укра їни за договором поставки пр одавець (постачальник), який здійснює підприємницьку ді яльність, зобов'язується пе редати у встановлений строк (строки) товар у власність пок упця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язан их з особистим, сімейним, дом ашнім або іншим подібним вик ористанням, а покупець зобов 'язується прийняти товар і сп латити за нього певну грошов у суму. До договору поставки з астосовуються загальні поло ження про купівлю-продаж, якщ о інше не встановлено догово ром, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за д оговором купівлі-продажу од на сторона (продавець) переда є або зобов'язується передат и майно (товар) у власність д ругій стороні (покупцеві), а по купець приймає або зобов'язу ється прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грош ову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК Ук раїни зобов`язання повинні в иконуватися належним чином в ідповідно до вимог закону, ум ов договору. Одностороння ві дмова від виконання зобов`яз ання не допускається крім ви падків, передбачених законом .

Згідно ст. 193 ГК України, суб' єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов' язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов' язання - відповідно д о вимог, що у певних умовах зви чайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивіль них прав і обов' язків (зобов ' язань), які мають виконуват ися належним чином і в устано влений строк відповідно до в казівок закону, договору є до говір.

Приписами ст. 629 цього Кодекс у встановлено, що договір є об ов' язковим для виконання ст оронами.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України як що у зобов' язанні встановле ний строк (термін) його викона ння, то воно підлягає виконан ню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відпо відач в установлений договор ом строк з відстрочкою плате жу, не здійснив повну оплату п родукції, отриманої від пози вача, чим порушив свої грошов і зобов' язання. Доказів опл ати наявної заборгованості в ідповідач суду не надав. Таки м чином, вимога позивача про с тягнення 235 148,80 грн. основного б оргу підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено в имогу про стягнення з відпов ідача 30 515,60 грн. пені.

Відповідач за первісним п озовом проти зазначеної вимо ги заперечив, як на такій, що н е ґрунтується на договорі.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 4.3 дого вору.

Вивчивши п. 4.3 договору, суд в становив, що в ньому зазначен о наступне. У разі невиконанн я умов даного договору сторо ни зобов' язуються виплатит и штраф у розмірі подві йної облікової ставки НБУ ві д суми невиконаних зобов' яз ань за кожен день прострочки .

Статтею 230 ГК України передб ачено, що штрафними санкціям и визнаються господарські са нкції у вигляді грошової сум и (неустойка, штраф, пеня), яку у часник господарських віднос ин зобов'язаний сплатити у ра зі порушення ним правил здій снення господарської діяльн ості, невиконання або ненале жного виконання господарськ ого зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК Україн и неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, я кі боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов' язання.

Проте, пунктами 2 та 3 ст. 549 ЦК У країни прямо передбачено, що штрафом є неустойка, що обчис люється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п. 2).

Пенею є неустойка, що обчис люється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного гро шового зобов'язання за коже н день прострочення виконанн я (п. 3).

Отже, договором № 11/01-10 від 11.01.2010р . не передбачено застосуванн я штрафної санкції у вигляді пені.

Відповідно до ст. 1 Закону У країни «Про відповідальніст ь за несвоєчасне виконання г рошових зобов' язань», плат ники грошових коштів сплач ують на користь одержувачів цих коштів за прострочку пла тежу пеню в розмірі, що вста новлюється за згодою стор ін.

Таким чином, законодавств о України окремо розме жовує правові поняття: штраф на санкція; штраф; пеня; неусто йка.

Пунктом 4.3 договору прямо пе редбачений штраф, як вид штра фної санкції та неустойки. От же, пеню, яка заявлена позивач ем в позові, як вид штрафної са нкції та неустойки сторони д оговором не передбачили.

На підставі вищевикладено го, в частині стягнення пені с удом відмовляється.

Крім того, позивачем заявле но вимоги про стягнення 6 498,50 гр н. 3% річних за період з 19.07.2010р. по 23 .03.2011р. та 24 155,58 грн. втрат від інфля ції грошових коштів за періо д з серпня 2010р. по лютий 2011р. вклю чно, згідно розрахунків дода них до кінцевої заяви про уто чнення (розрахунки зроблені з врахуванням здійснених від повідачем за зустрічним позо вом проплат).

Згідно зі ст. 625 ЦК України бо ржник, який прострочив викон ання грошового зобов' язанн я, на вимогу кредитора зобов' язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого і ндексу інфляції за весь час п рострочення, а також три проц енти річних від простроченої суми, якщо інший розмір проце нтів не встановлений договор ом або законом.

Судом перевірено правильн ість нарахування 3% річних та в трат від інфляції грошових к оштів встановлено, що розрах унок 3% річних позивачем викон аний не вірно, фактично стягн енню підлягає сума 3% річних у розмірі 5 851,34 грн. В іншій частин і стягнення 3 % річних позовні вимоги задоволенню не підляг ають.

Що стосується розрахунку в трат від інфляції грошових к оштів, то встановлено, що розр ахунок позивачем також викон аний невірно, фактично стягн енню підлягає 24 015,55 грн. вт рат від інфляції грошових ко штів. В іншій частині стягнен ня втрат від інфляції грошов их коштів позовні вимоги зад оволенню не підлягають.

Зустрічні позовні вимоги У Т ТОВ “ІЗМІТ” про визнання до говору № 11/01-10 від 11.01.2010р., укладено го між УТ ТОВ «ІЗМІТ»та ПП ВКФ «ЮСУМ»недійсним, задоволенн ю не підлягають внаслідок на ступного:

Як встановлено, сторонами п о справі 11.01.2010р. укладено догові р № 11/01-10, предметом якого є поста чання свинцю в чушках.

Позовні вимоги про визнанн я недійсним договору № 11/01-10 від 11.01.2010 р. заявлені з посиланнями на приписи ст. 638 ЦК України, ос кільки на думку позивача за з устрічним позовом договір не містить всіх істотних умов, н еобхідних для даного виду до говору, а саме відсутня ціна (с ума) договору.

Відповідно до ст. 215 Цивільно го кодексу України, підставо ю недійсності правочину є не додержання в момент вчиненн я правочину стороною (сторо нами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п 'ятою та шостою статті 203 цьо го Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановл ена законом, але одна із сторі н або інша заінтересована ос оба заперечує його дійсніст ь на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсн им (оспорюваний правочин).

Частинами 1, 2, 3, 5, 6 ст. 203 ЦК Украї ни передбачено, що зміст пра вочину не може суперечити ць ому Кодексу, іншим актам цив ільного законодавства, а т акож моральним засадам сус пільства (ч. 1). Особа, яка вчиня є правочин, повинна мати необ хідний обсяг цивільної дієзд атності (ч. 2). Волевиявлення уч асника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3). Правочин має бути спрямований на реал ьне настання правових наслід ків, що обумовлені ним (п. 5.). Пра вочин, що вчиняється батькам и (усиновлювачами), не може суп еречити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповноліт ніх чи непрацездатних дітей (п. 6).

Частиною 7 ст. 179 ГК України пе редбачено, що господарські д оговори укладаються за прави лами, встановленими Цивільни м кодексом України з урахува нням особливостей, передбаче них Господарським кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів до говорів.

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на р озсуд сторін і погоджені ним и, та умови, які є обов'язков ими відповідно до актів циві льного законодавства.

Відповідно до ст. 180 ГК Україн и, зміст господарського дого вору становлять умови догово ру, визначені угодою його сто рін, спрямованою на встановл ення, зміну або припинення го сподарських зобов'язань, як п огоджені сторонами, так і ті, щ о приймаються ними як обов'яз кові умови договору відповід но до законодавства (ч. 1).

Господарський договір вва жається укладеним, якщо між с торонами у передбачених зако ном порядку та формі досягну то згоди щодо усіх його істот них умов. Істотними є умови, ви знані такими за законом чи не обхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін по винна бути досягнута згода (ч . 2 ст. 180 ГК України).

Згідно ст. 638 ЦК України, дого вір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли зго ди з усіх істотних умов догов ору. Істотними умовами догов ору є умови про предмет догов ору, умови, що визначені закон ом як істотні або є необхідни ми для договорів даного виду , а також усі ті умови, щодо яки х за заявою хоча б однієї із ст орін має бути досягнуто згод и.

Відповідно до ст. 265 ГК Україн и за договором поставки одна сторона - постачальник зобов 'язується передати (поставит и) у зумовлені строки (строк) д ругій стороні - покупцеві то вар (товари), а покупець зобов' язується прийняти вказаний т овар (товари) і сплатити за ньо го певну грошову суму. Догові р поставки укладається на ро зсуд сторін або відповідно д о державного замовлення.

Щодо ціни продукції, то відп овідно до ст. 190 ГК України віль ні ціни визначаються суб'єкт ами господарювання самостій но за згодою сторін, а у внутрі шньогосподарських відносин ах - також за рішенням суб'єкта господарювання. Сторонами д оговору № 11/01-10 уз годжено, що ціна продукції є д оговірною та узгоджується з покупцем на момент поставки. Оплата провадиться на розра хунковий рахунок продавця, в ідповідно виставленого раху нку, або супровідної накладн ої.

Також, зустрічні позовні ви моги обґрунтовані тим, що від повідно до п. 14.7 статуту УТ ТОВ «ІЗМІТ», до виключної компет енції загальних зборів учасн иків УТ ТОВ «ІЗМІТ»належить затвердження договорів (угод ), укладених на суму, що переви щує суму еквівалентну 10 000 дола рів США перераховану в націо нальну валюту України за офі ційним курсом Національного Банку України на момент підп исання договору (угоди). Таким чином, як зазначає відповіда ч (позивач за зустрічним позо вом), оскільки сума договору № 11/01-10 від 11.01.2010р. перевищує 10 000 дола рів США, то рішення про укладе ння вказаного договору повин но прийматися виключно загал ьними зборами учасників УТ Т ОВ «ІЗМІТ».

Отже п.14.7 Статуту передбачен о не укладення договорів чи п рийняття рішення про укладан ня, а їх затвердження.

Відповідно до наказу № 52 від 03.08.2009р. на посаду директора УТ Т ОВ «ІЗМІТ»переведено Еркана Зафера Метина.

Згідно із п. 15.5 Статуту позив ача за зустрічним позовом, ди ректор без довіреності має п раво виконувати дії від імен і товариства.

Пунктом 4.14 Статуту передбач ено, що товариство має право, з окрема, укладати договори ку півлі-продажу, дарування, обм іну, підряду, перевезення, дор учення, комісії, зберігання т а інші угоди цивільно-правов ого характеру.

Як вбачається зі змісту сп ірного договору, від імені УТ ТОВ «ІЗМІТ»договір укладавс я в особі директора Еркана За фера Метина.

Згідно ст. 65 ГК України керів ник підприємства без довірен ості діє від імені підприємс тва, представляє його інтере си в органах державної влади і органах місцевого самовря дування, у відношеннях з юрид ичними особами та громадянам и, вирішує питання діяльност і підприємства в межах, визна чених установчими документа ми.

Статут товариства не місти ть обмежень щодо повноважень директора у представництві інтересів товариства, зокрем а в укладанні господарських договорів.

Згідно зі ст. 92 ЦК України юри дична особа набуває цивільни х прав та обов' язків і здійс нює їх через свої органи, які д іють відповідно до установчи х документів та закону.

Відповідно до ст. 92 ЦК Україн и у відносинах із третіми осо бами обмеження повноважень щ одо представництва юридично ї особи не має юридичної сили , крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа з нала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обм еження.

Доказів того, що позивач за первісним позовом (відповіда ч за зустрічним позовом) знав про обмеження, на які посилає ться УТ ТОВ «ІЗМІТ»заявнико м не надано.

Оскільки генеральний дире ктор Еркан Зафер Метин підпи сав договір без порушення на даних йому повноважень, то са м лише факт незатвердження д оговору після його підписанн я не може бути підставою для в изнання договору недійсним. Дана правова позиція викладе на у роз' ясненнях Вищого ар бітражного суду № 02-5/111 від 12.03.1999р.

Таким чином, відповідно до п риписів ст.214 ЦК України спірн ий договір породжує для УТ ТО В «ІЗМІТ»цивільні прав та об ов' язки, передбачені цим до говором.

На підставі вищенаведено го у задоволенні зустрічного позову Українсько-турецьког о Товариства з обмеженою від повідальністю “ІЗМІТ” про ви знання договору № 11/01-10 від 11.01.2010р., укладеного між УТ ТОВ «І ЗМІТ»та ПП ВКФ «ЮСУМ»недійсн им судом відмовляється.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати за пе рвісним позовом покладаютьс я на сторін пропорційно задо воленим вимогам. За зустрічн им позовом судові витрати ві дносяться на позивача.

На підставі викладеного, ке руючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК Украї ни, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задово льнити частково.

Стягнути з Українсько-туре цького Товариства з обмежено ю відповідальністю “ІЗМІТ” ( 69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд . 5, код ЄДРПОУ 24510993) на користь При ватного підприємства виробн ичо-комерційної фірми “ЮСУМ” (09100, Київська область, м. Біла Це рква, вул. Комсомольська, буд. 83, кв. 107, код ЄДРПОУ 20604622) 235 148 (двісті тридцять п' ять тисяч сто со рок вісім) грн. 80 коп. основного боргу, 5 851 (п' ять тисяч вісімс от п' ятдесят одну) грн. 34 коп. 3 % річних, 24 015 (двадцять чотири ти сячі п' ятнадцять) грн. 55 коп. в трат від інфляції грошових к оштів, 2 650 (дві тисячі шістсот п' ятдесят) грн. 16 коп. державн ого мита та 211 (двісті одинадця ть) грн. 07 коп. витрат на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині первісного позову відмовити.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили п ісля закінчення десятиденн ого строку з дня його підпи су.

Рішення оформлене і підпис ане згідно із вимогами ст. 84 ГП К України 19.05.2011р.